Зернові культури.-2018.-Том 2.-№ 1
Селекція
Характеристика тесткросів ранньостиглих ліній кукурудзи плазми Айодент в умовах північної зони Степу України | Анотація Характеристика тесткросів ранньостиглих ліній кукурудзи плазми Айодент в умовах північної зони Степу України УДК 633.15:631.526.322 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0001 Дзюбецький Б. В., Абельмасов О. В. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 5–13. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Здійснено оцінку та добір за комплексом господарсько-цінних ознак тесткросів скоростиглих константних ліній (ДК555, ДК714/195, ДК744, ДK237, ДК216, ДК234, ДК213, ДК1274) плазми Айодент щодо адаптованості їх до умов степової зони України. В 2013–2015 рр. вивчено реакцію тесткросів константних ліній на погодні умови, що уможливило з'ясувати їхній урожайний потенціал і виявити кращі господарсько-цінні ознаки. Зокрема, урожайність зерна у них коливалась в межах від 5,72 до 7,34 т/га при збиральній вологості 11,2–21,1 %. Виділені тесткроси (ДК1274 х ДК951 та ДК1274 х ДК296) мали достовірно вищу врожайність зерна – відповідно на 0,30 та 0,82 т/га порівняно з середньостиглим гібридом-стандартом Солонянський 298 СВ і на 0,71 та 1,23 т/га – середньораннім гібридом Оржиця 237 МВ, господар-сько-цінні ознаки в них були на рівні або кращі, ніж у стандартів. Ключові слова: кукурудза, лінія, Айодент, тесткрос, урожайність, кореляція. | |
Колекція сорго: формування, вивчення і використання зразків генофонду | Анотація Колекція сорго: формування, вивчення і використання зразків генофонду УДК 633.174:631 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0002 Байса І. П. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 14–21.
Наведені результати формування та вивчення колекції соргових культур. Колекція сорго Державної установи Інститут зернових культур налічує 591 зразок, в тому числі сорго зернового – 347, цукрового – 127, віникового – 29, суданського – 88. Більшу частину колекції становлять селекційні сорти, значно меншу – селекційні лінії, незначну – синтетичні популяції та місцеві сорти. В колекції є зразки з 34 країн світу, але найбільше їх з України – 303, серед них значна частина зразків власної селекції. Паспортизовані та передані до Національного центру генетичних ресурсів рослин України на довгострокове зберігання 549 зразків різних видів сорго. За результатами вивчення серед колекційних зразків сорго виділені сорти-еталони і джерела за більшістю господарсько-корисних та морфологічних ознак, визначені кращі форми за комплексом ознак у кожній групі стиглості. Сформовані ознакові колекції зернового та цукрового сорго, що охоплюють широкий спектр господарсько-цінних ознак. Зразки колекції соргових культур, оцінені за комплексом господарсько-корисних ознак, є цінним джерелом для створення нових вітчизняних гібридів і сортів сорго. Ключові слова: сорго, генофонд, колекційні зразки, ознака, джерело. | PDF 14-21 |
Нові кременисті лінії кукурудзи | Анотація Нові кременисті лінії кукурудзи УДК 633.15:631.52 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0003 Бєліков Є. І., Купріченкова Т. Г. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1.C. 22–28. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Наведено результати селекції нових кременистих ліній кукурудзи змішаної гетерозисної групи Со 125/Ланкастер, які повністю або частково відновлюють фертильність М-типу ЦЧС. Встановлено, що прояв основних агробіологічних ознак у більшості ліній був у межах вихідних форм. Доведено, що у ліній достовірно меншою, ніж у батьківських компонентів, була тривалість періоду «сходи – цвітіння качана» (ІЛК 124/217-39), кількість зерен на качані (ІЛК 124/217-32), маса 1000 зерен (ІЛК 124/217-39 і ІЛК 124/217-37) і продуктивність (ІЛК 124/217-32). З'ясовано, що достовірно більшою була висота рослин у лінії ІЛК 124/217-32; висота прикріплення качана – ІЛК 124/217-1, ІЛК 124/217-2, ІЛК 124/217-6, ІЛК 124/217-14, ІЛК 124/217-16, ІЛК 124/217-21, ІЛК 124/217-32; кількість рядів зерен – ІЛК 124/217-37; кількість зерен на качані – ІЛК 124/217-37; маса 1000 зерен – у ліній ІЛК 124/217-6, ІЛК 124/217-32, ІЛК 124/217-1, ІЛК 124/217-14, ІЛК 124/217-21, ІЛК 124/217-16 та ІЛК 124/217-2. Виділено за комплексом ознак низку ліній – ІЛК 124/217-1, ІЛК 124/217-14 та ІЛК 124/217-37, які доцільно використовувати для селекції кременисто-зубовидних гібридів кукурудзи за гетерозисною моделлю (Айодент М х Айодент ЗМ) х Со 125/Ланкастер ВМ. Ключові слова: кукурудза, селекція, вихідні форми, кремениста лінія, гетерозисна модель, гетерозисна група, агробіологічні ознаки. | PDF 22-28 |
Насінництво
Біологічна довговічність і господарська придатність насіння зернових культур залежно від обробки та зберігання | Анотація Біологічна довговічність і господарська придатність насіння зернових культур залежно від обробки та зберігання УДК 631.364.6 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0004
М. Я. Кирпа, Ю. С. Базілєва, О. Ю. Лой. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Зернові культури. 2018. Т 2. № 1, С. 29–37. З'ясовано зміст понять біологічна довговічність і господарська придатність в разі тривалого зберігання насіння зернових культур. Біологічна довговічність – виявлена схожість в окремих насінин при тривалому зберіганні партії зерна. Господарська придатність – тривалість використання для сівби насіння, схожість якого відповідає вимогамстандарту (кондиційна схожість 92 % і вище) – залежить від таких факторів, як вологість зерна, температурний режим і спосіб зберігання (відкритий, герметичний). Виявлено, що насіння не втрачає кондиційної схожості протягом 4–5 років і більше за вологості 9–12 %, температури 3–10 оС і герметичного зберігання. Встановлено, що перед сівбою насіння доцільно протруювати. Виявлено, що в разі зберігання насіння при зниженій температурі термін його пророщування для визначення схожості необхідно подовжувати до 10 діб замість 7 діб, як рекомендовано чинним методом державного стандарту. Ключові слова:насіння зернових культур, тривалість зберігання, біологічна довговічність, господарська придатність, фактори довговічності. | PDF 29-37 |
Вплив грунтового гербіциду пропоніт на схожість насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи | Анотація Вплив грунтового гербіциду пропоніт на схожість насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи УДК 633.15:632.9546 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0005 С. С. Кравець, А. В. Алдошин, Н. О. Ляшенко, М. М. Бернацький. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 38–43. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Вплив гербіциду пропоніт на рослини вивчали на зареєстрованих і перспективних батьківських компонентах гібридів кукурудзи різних підвидів: кремениста (Zea mays indurate Sturt.), зубовидна (Zea mays indentata Sturt.), кременисто-зубовидна (Zea mays semidentata Kulesh.), цукрова (Zea mays saccharata Koern.). Всього вивчалося 43 батьківських компонента, з яких 35 самозапилені лінії і 8 гібридів. Згідно з рекомендаціями виробника, ґрунтовий гербіцид пропоніт застосовували шляхом допосівного обприскування ґрунтумаксимальною (3,0 л/га) і мінімальною (2,0 л/га) дозами. Встановлено, що максимальна доза цього препарату (3,0 л/га) більш негативно впливає на схожість насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи порівняно з мінімальною (2,0 л/га). Відмічена специфічна реакція насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи, різних за генетичною основою, на дози ґрунтового гербіциду пропоніт. Експериментальний матеріал розподілено на три групи за реакцією на контрастні дози гербіциду пропоніт. Визначені конкретні дози препарату, які можливо застосовувати на батьківських компонентах кожної групи. Ключові слова: батьківський компонент, самозапилена лінія, гібрид, гербіцид пропоніт, доза внесення, польова схожість. | PDF 38-43 |
Рослинництво
Агротехнічні заходи підвищення урожайності насіння соняшника в умовах Степу України | Анотація Агротехнічні заходи підвищення урожайності насіння соняшника в умовах Степу України УДК 633.854.78:631.5(251.1:477) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0006
І. Д. Ткаліч, А. Д. Гирка,О. В. Бочевар, Ю. І. Ткаліч Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 44–52. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна Наведено результати дослідження технології вирощування соняшника в Степу України. Показано вплив насичення соняшником сівозмін, встановлено через скільки років його слід повертати на те саме поле. З’ясовано строки та способи сівби, густоту стояння рослин і урожайність рекомендованих гібридів соняшника. Оптимізовано строки та норми застосування мінеральних добрив, фізіологічно активних речовин, біопрепаратів і пестицидів. Доведено, що в структурі посіву, соняшника повинно бути не більше 20 %. Важливим фактором підвищення продуктивності рослин олійної культури є застосування добрив (N40Р60К30), вносити їх краще під оранку або під передпосівну культивацію. Вирощувати соняшник можна без хімічних препаратів, але вищі врожаї насіння будуть при використанні ґрунтових і страхових гербіцидів. Високу продуктивність соняшник забезпечує при звужені міжрядь до 35 см, що пояснюється кращим розміщенням рослин на посівній площі. В посівах зі звуженими міжряддями можна обійтися без міжрядних обробітків, але густоту насадження треба підвищувати на 8–12 тис. рослин/га проти оптимальної в посівах з міжряддями 70 см. Ключові слова: соняшник, насіння, способи і строки сівби, мінеральні добрива, обробіток ґрунту, гербіциди, врожайність. | PDF 44-52 |
Вплив передпосівної обробки насіння на морозо- та зимостійкість пшениці озимої після різних попередників | Анотація Вплив передпосівної обробки насіння на морозо- та зимостійкість пшениці озимої після різних попередників УДК 633.11." 324" :631.5 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0007 А. В. Черенков, С. К. Грузінов, І. О. Кобос Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Державне підприємство «Дослідне господарство «Красноградське»». Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 53–60. Наведено результати дослідження з вивчення впливу попередників, сортових особливостей та допосівної обробки насіння на морозо- та зимостійкість пшениці озимої в умовах північного Степу України. На підставі даних дослідження встановлено значний вплив передпосівної обробки насіння на вміст вуглеводів у тканинах рослин. З'ясовано, що мінімальна кількість цукрів у листках та вузлах кущення відмічалась в контролі, максимальна – у варіанті з передпосівною обробкою насіння мікродобривом реаком-плюс-зерно і протруйником селест топ, який використовували у повній та зменшеній на 30 % нормі витрати. Аналогічна тенденція до збільшення сумарного вмісту вуглеводів у тканинах рослин простежувалась на ділянках з іншими попередниками.За результатами дослідження встановлено, що найбільші показники морозо- та зимостійкості відмічались у варіанті досліду з обробкою насіння протруйником селект топ і мікродобривом реаком-плюс-зерно при вирощуванні сорту Антонівка по чорному пару. Ключові слова: пшениця озима, обробка насіння, морозостійкість, зимостійкість, сорти, попередники, протруйники, мікродобрива. | PDF 53-60 |
Вплив агротехнологічних заходів вирощування на формування надземної маси рослин ячменю ярого в умовах північного Степу України | Анотація Вплив агротехнологічних заходів вирощування на формування надземної маси рослин ячменю ярого в умовах північного Степу України УДК 633.16«321»:631.5:631.572(251.1-17:477) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0008 Мамєдова Е. І. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. C. 61–66. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Висвітлено особливості впливу біопрепаратів та мінеральних добрив на динаміку нагромадження надземної маси рослин ячменю ярого при вирощуванні після різних попередників. З’ясовано, що під дією біопрепаратів (фосфоентерин, діазофіт і біополіцид) збільшується маса 100 абсолютно сухих рослин порівняно із контролем на 10,7 %; 28,6 і 25,0 % на фоні без добрив та на 8,8 %; 20,6 і 17,6 % на фоні N30P30K30 у фазі кущення й на 42,3 %; 66,4 і 55,8 % та 61,8 %; 69,2 і 65,2 % відповідно у фазі виходу в трубку після попередника кукурудза.Значно більшою маса 100 абсолютно сухих рослин ячменю ярого була у варіанті з попередником пшениця озима – перевищення досягало 7,4–7,7 та 12,4–12,6 г (у фазі кущення) і 78,8–88,2 та 117,4–126,8 г (у фазі виходу в трубку) відповідно фону удобрення. Встановлено, що найбільша абсолютно суха маса рослин ячменю відмічалась на ділянках, де обробку насіння мікродобривом сизам поєднували з інокуляцією мікробіологічним комплексом. Виявлено, що в посівах, де попередником була пшениця озима, маса 100 абсолютно сухих рослин ячменю ярого була більшою, ніж у варіантах з попередником кукурудза, на 3,7 г (без добрив) і 7,6 г (N30P30K30) в фазі кущення, на 13,9 і 15,3 г – в фазі виходу в трубку відповідно. Ключові слова: ячмінь ярий, абсолютно суха маса рослин, біопрепарати, попередники, мінеральні добрива. | PDF 61-66 |
Ріст і розвиток рослин сучасних сортів пшениці озимої в північному Степу України | Анотація Ріст і розвиток рослин сучасних сортів пшениці озимої в північному Степу України УДК 633.11”324”(477.63) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0009 Єрашова М. В. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 67–73. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Висвітлені результати порівняльного аналізу біометричних показників рослин сучасних сортів пшениці озимої (Коханка, Місія одеська та Пилипівка) при вирощуванні їх по чорному пару і після ячменю ярого в умовах північного Степу. Виявлено, що стримуючим фактором процесів росту та розвитку рослин в осінній період 2015 р. була недостатня кількість опадів, а в 2016 р. – прохолодна погода у жовтні та раннє припинення вегетації. Після непарового попередника в 2015 р. сходів пшениці озимої восени взагалі не відмічалось, насіння почало проростати у ґрунті лише в грудні. Але завдяки ранньому відновленню вегетації рослин навесні, а також великій кількості опадів у квітні й травні, стан посівів після всіх попередників у 2015/16 р. помітно покращився. У 2016 р. на час відновлення весняної вегетації та у фазі виходу в трубку рослини всіх сортів, що йшли по чорному пару, мали значну перевагу за розвитком, ніж після ячменю ярого, однак у фазі колосіння ці відмінності такими контрастними вже не були. У результаті комплексної дії погодних умов в роки дослідження кращий ріст і розвиток рослин пшениці озимої по чорному пару у весняний період вегетації відмічався в 2016 р., а після ячменю ярого – у фази кущення і виходу в трубку в 2017 р. У фазі колосіння в обидва роки дослідження рослинипшениці озимої сорту Пилипівка порівняно з двома іншими відзначались більшою висотою. Ключові слова: пшениця озима, сорт, попередник, біометричні показники, вегетативна маса рослин, площа листкової поверхні. | PDF 67-73 |
Вплив гранульованого біогумусу на розвиток рослин еспарцету в літніх посівах | Анотація Вплив гранульованого біогумусу на розвиток рослин еспарцету в літніх посівах УДК 631.872 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0010 С. Л. Гавриш, О. О. Вінюков, О. Б. Бондарева, Г. А. Чугрій. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 74–81. Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, просп. Гагаріна 1, с. Гришине, Покровський район, Донецька область, 85330, Україна Наведено результати дослідження з вивчення впливу припосівного рядкового внесення гранульованого біогумусу на розвиток рослин та урожайність еспарцету в літніх посівах. Припосівне підживлення еспарцету гранульованим біогумусом у дозі 300 кг/га порівняно з простим гранульованим суперфосфатом в дозі 10 кг/га діючої речовини забезпечило високий рівень польової схожості насіння (63,3 %), виживаність сходів (82,7 %) та добрий стан рослин наприкінці вегетації першого року життя (об’єм кореневої системи – 6,4 см³, висота рослин – 11,4 см). Кращий розвиток рослин позитивно позначився на зимостійкості (з 88,1 до 88,9 %) і стійкості рослин до збудників хвороб, загальна поширеність яких скоротилась з 19 до 14 %. Максимальна урожайність зеленої маси становила 35,20 т/га (+4,33 т/га), насіння – 1,03 т/га (+0,18 т/га), а прибуток досягав 12322 грн/га (+2462 грн/га). Ключові слова: еспарцет, біогумус, польова схожість, об’єм кореневої системи, зимостійкість, урожайність, прибуток, рентабельність. | PDF 74-81 |
Ефективність використання біопрепаратів та стимуляторів росту у посівах гороху в умовах північного Степу України | Анотація Ефективність використання біопрепаратів та стимуляторів росту у посівах гороху в умовах північного Степу України УДК 633.11"324":631.5 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0011 Лемішко С. М. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 82–87. Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна Встановлена висока ефективність застосування препарату реаком-С-боби в нормі 4 л/т для інкрустації та фосформобілізуючих бактерій в нормі 455 мл/т для інокуляції посівного матеріалу. При використанні вказаних препаратів має місце збільшення висоти рослин гороху, фотосинтетичного потенціалу листкового апарату до 16–18 % та елементів продуктивності (кількість бобів з рослини, кількість зерен в бобі, маса зерна з рослини, маса 1000 зерен). Максимальна прибавка урожаю зерна одержана від інкрустації насіння препаратом реаком-С-боби – 0,60 т/га, або 17,3 %, дещо менша – від інокуляції фосформобілізуючими бактеріями – 0,46 т/га, або 13,6 %. Різниці щодо проходження і настання фенологічних фаз розвитку рослин гороху в усіх варі-антах використання препаратів майже не виявлено. Встановлено лише незначну різницю у часі між удобреним і неудобреним фоном – вона становила 1–2 дні. Ключові слова: горох, біопрепарати, інкрустація, інокуляція, урожай. | PDF 82-87 |
Ріст, розвиток і формування продуктивності пшениці озимої під впливом різних систем обробітку грунту і сівби | Анотація Ріст, розвиток і формування продуктивності пшениці озимої під впливом різних систем обробітку грунту і сівби УДК633.11«324»:631.5:631.4 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0012 Гирка А. Д., Гасанова І. І., Гирка Т. В., Бокун О. І. Зернові культури. 2018. Т. 2, № 1. С. 88–93. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведені результати польового досліду по виробничій перевірці і впровадженню різних сис-тем обробітку грунту і сівби пшениці озимої. З'ясовані особливості росту, розвитку, формування урожайності і якості зерна під впливом досліджуваних факторів. На підставі експериментального дослідження установлено, що при використанні для прямої сівби пшениці озимої сіялки ATД-6.35, збільшується щільність продуктивного стеблостою на 7,4–20,9 % і зменшуються маса зерна з колосу на 0,11–0,27 г і маса 1000 зерен на 2,8–4,7 г порівняно з висівом насіння цієї культури сіялками ATД-6.35 та СЗ-3,6 на фоні мілкого обробітку грунту. Найбільш висока урожайність зерна пшениці озимої формувалась у варіанті з мілким обробітком грунту і висівом насіння сіялкою ATД-6.35 – 5,62 т/га, що на 0,12 та 0,16 т/га перевищує показники у варіанті з використанням сіялок ATД-6.35 по нульовому обробітку грунту і СЗ-3,6 по мілкому. Аналіз зразків зерна пшениці озимої (фаза повної стиглості) показав, що у варіантах 1 і 2, де насіння висівали посівним комплексом АТД-6.35, вміст білка і клейковини був більший порівняно з варіантом 3 і становив відповідно12,7–13,3 и 24,0–25,3 %, що відповідає вимогам до показників якості зерна другого класу. Ключові слова: пшениця озима, рослини, обробіток грунту, сівба, ріст, розвиток, зерно, урожайність, якість зерна.
| PDF 88-93 |
Строки сівби і норми висіву пшениці твердої озимої | Анотація Строки сівби і норми висіву пшениці твердої озимої УДК 631.53.04:633.112.1 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0013 І. І. Ярчук, Т. В. Мельник. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 94–100. Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25,м. Дніпро, 49027, Україна
Розглянуті питання технології вирощування пшениці твердої озимої в умовах північного Степу України, де особлива увага приділяється основним технологічним заходам – строкам сівби і нормам висіву насіння. На підставі результатів дослідження встановлена пряма залежність між ступенем розвитку рослин в осінній період і строками сівби. Зміщення термінів сівби пшениці твердої озимої в бік пізніх призводить до зменшення всіх її біометричних показників: висоти і маси рослин, кількості стебел та вузлових коренів. Найбільшого розвитку рослини озимини набувають за раннього строку сівби (10 вересня) при мінімальній нормі висіву (3,5 млн схожих насінин/га). Максимальна урожайність пшениці твердої озимої як на низькому, так і на високому фоні мінерального живлення формується за сівбі 17 вересня і норми висіву 4,5 млн схожих насінин/га – 4,04 і 4,49 т/га відповідно. Ключові слова: пшениця тверда озима, строки сівби, норми висіву насіння, ріст та розвиток, зимостійкість, урожайність. | PDF 94-100 |
Оцінка показників індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи за допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення | Анотація Оцінка показників індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи за допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення УДК 633.15:631.5 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0014 Ж. А. Молдован, С. І. Собчук. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 101–108. Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, с. Самчики, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31182, Україна Наведено результати дослідження ефективності допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення на індивідуальну продуктивність рослин кукурудзи при вирощуванні на чорноземах опідзолених західного Лісостепу. Встановлено позитивний вплив допосівної обробки насіння та обприскування посівів кукурудзи у фази 3–5 і 7–9 листків на висоту рослин, площу листкової поверхні, кількість продуктивних качанів на рослині, масу 1000 зерен. У середньому за два роки дослідження допосівна обробка насіння і обприскування посівів комплексом препаратів на ранніх етапах розвитку зумовили збільшення висоти рослин гібридів ДН Меотида та ДБ Хотин на 2,6–4,6 см, або на 1,1–10,2 % та 0,4–9,9 см, або на 1,0–4,0 %, площі листкової поверхні на 0,021– 0,086 м2, або на 6,1–24,8 % та 0,022–0,090 м2, або на 6,0–24,7 % відповідно.Маса зерна з 1 качана порівняно до контролю збільшилась на 4,2–18,0 г, або на 4,0–17,3 % у ранньостиглого гібрида ДН Меотида та на 6,0–30,0 г, або на 5,4–27,1 % у середньораннього – ДБ Хотин. Маса 1000 зерен у гібридів підвищилась: ДН Меотида – на 10,7–24,4 г, або на 5,2–11,8 %, ДБ Хотин – на 10,6–32,2 г, або на 5,5–16,7 %. Однак найвищі показники індивідуальної продуктивності в обох досліджуваних гібридів були у варіанті з комплексною допосівною обробкою насіння і обприскуванням посівів кукурудзи у фази утворення 3–5 та 7–9 листків у рослин. Ключові слова: кукурудза, мікроелементи, обробка насіння, підживлення, індивідуальна продуктивність. | PDF 101-108 |
Землеробство
Агрофізичні і біотичні фактори регулювання біологічної активності ґрунту в сівозміні | Анотація Агрофізичні і біотичні фактори регулювання біологічної активності ґрунту в сівозміні УДК 631.41:631.5 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0015 Шевченко М. С. , Швець Н. В. , Шевченко С. М. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 109–115.
Державна установа Інститут зернових культур НААН України, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна
Вивчено динаміку загальної біологічної активності ґрунту залежно від кількості рослинних решток культур сівозміни, способів основного обробітку та гідротермічних факторів. Встановлено, що більш інтенсивне виділення вуглекислого газу з ґрунту було на фоні глибокої оранки, де умови аерації кращі, а розподіл пожнивних решток по профілю орного шару більш якісний. Мінімальні способи обробітку, через ущільнення ґрунту, призводили до зменшення параметрів зони активної біотичної діяльності і послаблення ростових процесів у культур сівозміни. При цьому також гальмувалась загальна біологічна активність грунту і зменшувалась кількість виділеного вуглекислого газу. Серед культур сівозміни найбільшу кількість органічної речовини залишила після себе кукурудза (4,34 т/га), а мінімальну – соняшник (2,24 т/га), що і визначало потенціал біологічної активності. Зменшення глибини основного обробітку грунту супроводжується збільшенням його твердості і погіршенням водовбирної здатності, в зв'язку з цим посилюються консервативні процеси і гальмується розкладання органічної речовини. Інтенсивність біологічної активності грунту на фоні оранки більш висока, ніж на ділянках з прямою сівбою – на 15–20 %. Ключові слова: сівозміна, обробіток ґрунту, біологічна активність, органічна маса, твердість, культури.
| PDF 109-115 |
Реалізація потенціалу продуктивності польових культур в умовах північного Степу України | Анотація Реалізація потенціалу продуктивності польових культур в умовах північного Степу України УДК633:551.506:631.559 (251.1)(477) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0016
В. І. Чабан,О. Ю. Подобед, С. П. Клявзо, А. І. Горбатенко. Зернові культури. 2018. Т. 2. № 1. С. 116–122. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Проведена оцінка реалізації потенціалу продуктивності польових культур. Формування їх урожаю йде на фоні підвищення температури оточуючого середовища. Мінливість умов зволоження статистично не достовірна. Встановлено, що найбільш адаптованим до екологічних умов регіону є соняшник – варіабельність його врожаїв середня (V = 25 %). Для зернових культур коефіцієнт варіації високий (33–39 %). Зареєстровано тільки 22–29 % випадків, коли пшениця озима і кукурудза формували урожай на рівні середнього, а для соняшника їх було 42 %. Імовірність формування врожаю ячменю нижче за середній становить 46 %. Добрива зумовлювали підвищення стійкості рослин до нетривалих посух. Спостерігається збільшення випадків формування польовими культурами середньої і підвищеної урожайності. Ключові слова: польові культури, потенціалпродуктивності, адаптивні властивості, кліматичні зміни. | PDF 116-122 |
Захист рослин
Інтегрований контроль бур’янів при вирощуванні пшениці озимої по чистому пару | Анотація Інтегрований контроль бур’янів при вирощуванні пшениці озимої по чистому пару УДК 631.581:632.51:633.11 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0017
Судак В. М., Горбатенко А. І., Матюха В. Л. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 123–131. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна На підставі результатів дослідження встановлено, що утримання ріллі за типом раннього пару супроводжується підвищенням регенеративної здатності осоту рожевого та березки польової, появою нетипових для умов незрошуваного землеробства бур’янів – кульбаби лікарської, полину гіркого, грициків звичайних, збільшенням на полях кількості амброзії полинолистої і лободи білої. Виключення з технології підготовки чистого стерньового пару зяблевого обробітку ґрунту призводить до обнасінення бур’янів, скорочення часових проміжків між культиваціями і посилення забур'яненості посівів пшениці озимої, що потребує одноразового застосування в паровому полі гербіцидів тотальної дії (по стерні) або суцільного екранування поверхні ґрунту рослинами післяжнивної санітарної культури. Запропоновано низку очисних технологічних прийомів, які контролюють рівень забур’янення пару і посівів, підвищують конкурентоспроможність пшениці, як результат – середня урожайність продовольчого зерна становить 5,52–6,66 т/га (внесення гербіцидів тотальної дії по стерні, використання післяжнивних санітарних культур, поєднання механічних і хімічних заходів знищення бур'янів, оптимізація азотного живлення рослин). Ключові слова: бур’яни, пар, пшениця озима, обробіток ґрунту, гербіциди, урожайність зерна. | PDF 123-131 |
Економіка
Продуктивність та ефективність вирощувания зернових і зернобобових культур в сівозмінах короткої ротації | Анотація Продуктивність та ефективність вирощувания зернових і зернобобових культур в сівозмінах короткої ротації УДК 631.1:631.582:631.8:633.15:633.34:633.16 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0025 Артеменко С. Ф., Ковтун О. В. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 180–193. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведені результати комплексного дослідження зернової продуктивності та економічної ефективності вирощування зернових і зернобобових культур в сівозмінах короткої ротації. За результатами проведених досліджень встановлено, що найбільш продуктивними за виходом кормових одиниць і перетравного протеїну та найбільш прибутковими є короткоротаційні сівозміни з 50 % насиченням кукурудзою і соєю. В умовах недостатнього зволоження доцільним є впровадження зрівноваженої системи удобрення, яка передбачає внесення в помірних рекомендованих дозах мінеральних добрив на фоні чизельного глибокого обробітку ґрунту з ефективною системою захисту посівів від бур’янів. В сівозмінах короткої ротації для захисту польових культур від бур’янів поряд з агротехнічними прийомами необхідно застосовувати високотехнологічні ґрунтові гербіциди, які відзначаються високою ефективністю знищення бур'янових рослин як в посівах кукурудзи, так і сої, зокрема харнесу та його аналогів. За сприятливих умов зволоження восени, в північному Степу України доцільно у трипільну та чотирипільну сівозміни після такого попередника, як соя, вводити високопродуктивні сорти ячменю озимого замість ярого, що зумовлює суттєве збільшення продуктивності сівозмін та економічної ефективності. Ключові слова: оранка, чизельний обробіток, система удобрення, сівозміна короткої ротації, кукурудза, соя, виробничі витрати, собівартість, прибуток, рентабельність. | PDF 180-193 |