Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України.-2014.-№7

 Бюлетень Інституту сільского господарства степової зони НААН України. 2014. № 7. С. 32-36.

Т. М. Сатарова, В. Ю. Черчель, О. Є. Абраімова, В. В. Борисова, Ю. А. Гончаров, О. М. Старостіна.

Представлені  результати анализу однонуклеотидного поліморфизму (SNP) по 384 ДНК-маркерам для українських інбредных ліний кукурудзи різных груп стиглості. Встановлені алелі top-SNP-маркерів, які  є специфічними для ранньостиглих ліній  в порівнянні з середньоранніми, середньостиглими та середньопізніми.  

        Ключові слова: кукурудза, однонуклеотидний полііморфизм, SNP-маркер, ранньостиглість, середньоранні лінії, середньостиглі лінії, середньопізні лінії. – С. 32–36.

Наведені результати кластерного аналізу генетичної структури рекомбінантних ліній кукурудзи цукрової, який уможливлює проведення багатомірної класифікації лінійного матеріалу, його диференціацію за генетичними дистанціями, встановлення ступеня гетерогенності зародкової плазми окремих груп та з'ясування рівня спорідненості конкретних генотипів для забезпечення раціонального їх використання в різних програмах селекції  кукурудзи цукрової.

Ключові слова: кукурудза цукрова, лінії, ознаки, геноплазма, генетичні дистанції, дендрограми, різноякісність, спорідненість.

У лабораторії селекції і  фізіології озимої пшениці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва в 2012–2014 рр. досліджено прояв  кількісних ознак  у деяких сортів пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження. 

Ключові слова: пшениця м’яка озима, сорт, ознака, продуктивність рослини, структурні елементи продуктивності, перезимівля.

Проаналізовано вплив ґрунтового гербіциду на повноту сходів самозапилених лінії кукурудзи.  

Ключові слова: самозапилені лінії, гербіцид, норма внесення, повнота сходів. 

Проведений аналіз технологічних процесів післязбиральної обробки насіння кукурудзи в умовах типового кукурудзообробного заводу. Встановлений вплив технологічних процесів на схожість насіння та врожайність гібридів кукурудзи, рекомендовані методи  підвищення якості посівного матеріалу.

Ключові слова: насіння кукурудзи, якість, післязбиральна обробка, кукурудзообробний завод. 

 Результати проведених експериментальних досліджень свідчать про те, что при вирощуванні різних сортів пшениці озимої післе ріпака ярого в умовах північного Степу України, отримання найбільш  якісного зерна (третього класу якості) забезпечує посів 25 вересня та  5 жовтня. Посів 5 и 15 вересня забезпечив отримання зерна, в основному, 5 та 4 класів якості. Серед сортів пшениці озимої, які вивчались в дослідах, наибільшим вмістом білку (11,2–13,0 %) та клейковини (17,5–22,7 %) в зерні відмічався сорт Селянка, а найменшим – у сорта Подолянка – 10,6–12,5 и 17,1–21,9 % відповідно. Объєм хліба, отриманого з муки пшениці озимої сорту Селянка, був самим високим.

 Ключові слова: пшениця озима, сорт, строк посіва, норма висіву насіння, якість зерна, урожайність. – С. 3–9.

На основі аналізу експериментальних даних більш ніж за 20-річний період встановлено, що в умовах північного Степу найвищу врожайність  зерна пшениці озимої  можливо отримати за сівби  з 15 по 25 вересня. Виявлено стійку тенденцію до зміщення строків сівби в  бік більш пізніх порівняно з раніше рекомендованими. Показано тісний зв’язок між строками сівби та розвитком  хвороб в посівах пшениці озимої.

Ключові слова: пшениця озима, строки сівби, хвороби рослин,  урожайність, північний Степ. 

З’ясовано особливості формування продуктивності соняшнику залежно від способів сівби і густоти стояння рослин. Показана доцільність вирощування цієї культури в посівах з міжряддями 30–35 см і навіть 15 см при густоті 70–75 тис. рослин/га. При звуженні міжрядь за рахунок  більш рівномірного розміщення рослин на площі, зменшення конкуренції між ними за  фактори зовнішнього середовища можна одержувати вищі врожаї насіння соняшнику, ніж за стандартних міжрядь.

Ключові слова: соняшник, ширина міжрядь, густота посіву, конкуренція, гербіциди, бур’яни, врожайність.

  Відображені результати досліджень з виявлення ефективних агробіологічних прийомів підвищення зернової продуктивності у рослин вівса та ячменю ярого. Встановлено, що посіви ярих колосових, розміщених після рекомендованих попередників, значно краще реагують на  підаищення агрохімічного  фону.  Вырощування вівса та ячменю ярого після попередника  пшениця озима при внесенні в передпосівний період N₄₀P₄₀K₄₀ + підживлення N₃₀ в поєднання з обприскуванням вегетуючих рослин мікродобривом реаком забезпечує найбільш високий врожай зерна – 3,96 и 3,32 т/га відповідно у рослин вівса та  ячменю при одночасному зменшенні пестицидної нагрузки на агроценоз.

         Ключові слова: овес, ячмінь яровий, попередники, минеральні добрива, зерно, урожайність. – С. 40–45.

Наведені результати досліджень з  вивчення впливу мінеральних добрив на урожайність  гібридів кукурудзи різних груп стиглості при  вирощуванні їх на силос.

Ключові слова: мінеральні добрива, кукурудза на силос, гібрид, урожайність.

Наведено експериментальні дані щодо реакції кукурудзи розлусної  на фітотоксичну дію гербіцидів. Відмічено деякий негативний вплив на ростові процеси, формування листкового апарату і врожайність зерна при використанні гербіцидів у дозах, які є оптимальними в посівах кукурудзи зубовидного та кременистого підвидів.

Ключові слова: кукурудза розлусна, гербіциди, висота рослин, площа листків, урожайність зерна.

Наведені результати вивчення продуктивності гібридів кукурудзи залежно від строків сівби. Визначена перевага першого терміну сівби за показниками врожайності та вологості зерна порівняно з другим і третім. Проаналізовано експериментальні дані впливу гідротермічних умов вегетаційного періоду на індивідуальну продуктивність рослин кукурудзи.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, строки сівби, індивідуальна продуктивність, врожайність, вологість.

Висвітлено результати чотирирічних досліджень впливу способів сівби та норм висіву насіння на формування біометричних показників і врожайність зерна пшениці твердої ярої сорту Харківська 41. Встановлена висока ефективність смугового способу сівби на підвищення повітряно-сухої маси як з одиниці посівної площі, так і однієї рослини.

Ключові слова: норма висіву, спосіб сівби, пшениця  тверда  яра, фаза  розвитку,  динаміка росту, повітряно-суха маса, висота рослин.

У модельному експерименті визначено співвідношення фракцій пероксидази в корінцях та   паростках кукурудзи після дії на них гербіцидів. Встановлено, що переважна частина ферменту  перебуває у зв’язаному стані. Можливо, більш висока активність зв’язаних фракцій пероксидази в клітинах корінців і паростків кукурудзи певною мірою пояснюється стійкістю їх до гербіцидного навантаження.

Ключові слова: пероксидаза, фракції, стрес, гербіциди, кукурудза.

 Наведені результати експериментальних досліджень (2009–2011 рр.) добору ранніх ярих однорічних сільськогосподарських культур з родин тонконогових (Poaceae) та  бобових (Fabaceae) для сумісного вирощування їх з редькою олійною (Raphanus sativus L. var. oleifera Metzg., родина капустяних – Brassicaceae) на зелений корм в північному Степу України. Встановлені біометричні показники і морфологічна структура рослин, ботанічний склад та урожайність сумісних ранніх ярих агрофітоценозів при вирощуванні їх на зелений корм. За результатами трирічних експериментальних польових досліджень з'ясовано,що при вирощуванні тритикале ярого, вівса та вики ярої  в умовах північного Степу в ранньовесняних  посівах дво- і трикомпонентних сумішок можливо за рахунок введення до їх складу редьки олійної підвищити продуктивність новостворених агрофітоценозів за урожайністю зеленої маси (на 20,9–60,5 %) і збором абсолютно сухої речовини (на 11,6–51,6 %) порівняно з традиційною ячмінно-гороховою сумішкою і забезпечити конвеєрне надходження зеленого корму з третьої декади травня протягом 20 днів.

            Ключові слова: однорічні ранні ярі культури, сумісні агрофітоценози, урожайність, зелена маса, збір сухої речовини.

           Представлені результати  досліджень з  вивчення  продуктивності  різних за морфологічним типом  сортів гороху у виробничих умовах Луганської області. Найбільш високі та стабільні показники продуктивності забезпечив сорт безлисточкового морфологічного типу Модус, який сформував врожайність зерна 2,98 т/га. Рівень рентабельності при вирощуванні цього сорту  був  найбільш  високим – 157,2 %.

           Ключові слова: горох, продуктивність, сорт листочковий, безлисточковий.    

Наведені результати досліджень з вивчення впливу різних доз осіннього прикореневого підживлення на формування врожайності та якості зерна пшениці м’якої озимої. Встановлено, що в середньому за роки досліджень (2010–2014 рр.) найвищу врожайність (4,68 т/га) та якість зерна пшениця озима забезпечила за осіннього внесення нітроамофоски в дозі N₃₀P₃₀K₃₀. Найбільш стабільну за роками надбавку врожайності (max-min = 0,30 т/га) одержано при внесенні аміачної селітри в дозі N₃₀ – в середньому 0,35 т/га.

Ключові слова: осіннє підживлення, дози мінеральних добрив, пшениця м’яка озима, урожайність зерна, якість зерна.

Наведено результати досліджень з вивчення впливу строків сівби і норми висіву насіння на особливості накопичення продуктивної вологи під посівами ячменю озимого в основні фази розвитку рослин та з'ясовано їх рівень водоспоживання. Встановлено, що найбільш ефективно використовували вологу посіви за сівби 25 вересня і норми висіву 5 млн схожих насінин/га –  коефіцієнт водоспоживання  був найменшим і становив 481 м³/т.

Ключові слова: ячмінь озимий, ефективність водоспоживання, продуктивна волога, строки сівби, норми висіву  насіння.

Визначено вплив норм висіву насіння, доз і строків використання макро- та мікродобрив,    біопрепаратів і регуляторів росту на формування маси зерна з головного колосу рослини ячменю ярого голозерного й плівчастого при вирощуванні після різних попередників: соя, соняшник та пшениця озима. Встановлено, що найбільший приріст маси зерна ячменю ярого був занорми висіву 5,0–5,5 млн схожих насінин/га, передпосівної обробки насіння біопрепаратом поліміксобактерин або діазофіт, збільшених доз мінеральних добрив N_30-40P_30-40K_30-40, і обприскування посівів у фазі кущення мікродобривом реаком або регулятором росту біосил при  вирощуванні після сої та пшениці озимої.

Ключові слова: ячмінь ярий плівчастий та голозерний, мінеральне добриво, норма висіву, попередник, біопрепарат, регулятор росту, урожайність, зерно.

Наведені результати досліджень з вивчення ефективності передпосівної обробки насіння та підживлення мікродобривом посівів сучасних сортів пшениці озимої в умовах північного Степу України. Експериментально доведено, що найвищу врожайність сорти Золотоколоса (5,05 т/га) та Заможність (4,64 т/га) формували у варіантах  з передпосівною обробкою насіння протруйником селест Топ 312.5 FS, 1,5 л/т та мікродобривом реаком-плюс-зерно з  наступним підживленням хелатним добривом рослин у фазі кущення навесні.Кількість продуктивних стебел і маса зерна з колосу на цих ділянках була найвищою і становила 416 і 390 шт./м² та 1,22 і 1,19 г відповідно. Зменшення норми витрати протруйника на 30 % при обробці насіння сумісно з мікродобривом призвело до підвищення значень вказаних показників продуктивності.

Ключові слова: пшениця озима, сорти, протруйники, мікродобрива, урожайність, маса зерна з колосу, кількість продуктивних стебел.

Наведені результати вивчення впливу доз, способів та строків внесення мінеральних добрив на врожайність вівса голозерного після різних попередників. Встановлено, що найбільші показники врожайності зерна були у варіанті N₃₀ +  реаком-СР-зерно: на фоні без добрив (3,21 т/га) –  після попередника пшениця озима; на фоні  N₂₀P₂₀K₂₀ (3,48 т/га) та N₄₀P₄₀K₄₀ (3,59 т/га) – після кукурудзи МВС. Кращим попередником для вівса голозерного є кукурудза МВС – тут врожайність  зерна була  на 4,9 та 11,5 %  більшою, ніж  після  пшениці  озимої  та  соняшнику  відповідно.

Ключові слова:голозерний овес, макродобрива, мікродобрива, попередники, зерно, продуктивність, урожайність.

Наведено результати досліджень з вивчення впливу попередників та добрив на зернову продуктивність різних  сортів  пшениці  озимої  в умовах  північного  Степу  України. За  результатами досліджень встановлено, що найвищу урожайність забезпечує фонове внесення мінеральних добрив з наступним підживленням посівів КАС (N₃₀) у фазі кущення навесні. За даного режиму живлення при вирощуванні по чорному пару найвищу врожайність забезпечив сорт Скарбниця (7,30 т/га); після гороху та соняшнику  більш урожайним виявився сорт Писанка – його зернова продуктивність  становила по цих попередниках  4,76 та 4,15 т/га відповідно.

Ключові слова: пшениця озима, сорти, попередники, урожайність, підживлення, добрива.

Досліджено вплив різних способів основного обробітку ґрунту під ячмінь ярий на агрофізичні властивості та водний режим чорнозему звичайного, забур’яненість посівів, продуктивність і економічну ефективність виробництва зерна цієї важливої зернової культури. Встановлено, що чизельний обробіток ґрунту поліпшує накопичення вологи в грунті, гарантує високий урожай і найвищий рівень рентабельності виробництва зерна.

Ключові слова: ячмінь ярий, основний обробіток ґрунту, агрофізичні властивості, продуктивна волога, мінеральні добрива, урожай.

  Вивчені зміни агрохімічних властивостей чорноземів звичайних важкосуглинкових під впливом довгого впливу на них антропогенного фактору шляхом проведення порівняльної оцінки грунтових профілів на цілині та старопахотній ділянці. Відмічено, що на  старопахотній ділянці  мало місце погіршення агрохімічних властивостей, особливо у верхніх шарах грунту.

             Ключові слова: грунт, добрива, деградація, родючість. – С. 67–71.

  Наведені результати досліджень з економічної оцінки ефективності вирощування ячменю озимого після сої в сівозмінах короткої ротації  за різних доз внесення добрив. Восени за умов достатнього зволоження доцільним є вирощування в сівозміні ячменю озимого замість ярого, що забезпечить значно більшу врожайнісь зерна і високу економічну ефективність.

Ключові слова: ячмінь озимий, система удобрення, попередник, короткоротаційні сівозміни, виробничі витрати, економічна ефективність. 

Наведено результати багаторічних досліджень з вивчення  впливу чорного, зайнятого і сидерального пару  парової ланки сівозміни, а також полицевого та безполицевого основного обробітку і  удобрення ґрунту на урожайність кукурудзи на зерно після попередника пшениця озима.

Ключові слова: кукурудза на зерно, пар, обробіток ґрунту, удобрення ґрунту, урожайність.

Встановлено, що при вирощуванні кукурудзи розлусної в умовах недостатнього  зволоження  віддавати перевагу слід попереднику соя та оранціна глибину 25–27 см. Допустимими є також поперед-ники кукурудза на зерно і  соняшник. Економічно обґрунтовані строки сівби після таких попередників, як  соя і соняшник,  –  стійке прогрівання  грунту  до температури 8–10 °С, а після кукурудзи на зерно –  12–14 °С.

Ключові слова: кукурудза розлусна, попередник, обробіток ґрунту, строк сівби, урожай-ність, ефективність.

Наведені результати досліджень з визначення ефективності завчасної обробки насіння ячменю ярого препаратом мікосан-Н  та встановлення оптимальних норм його витрати з метою обмеження розвитку патогенної мікофлори при зберіганні посівного матеріалу.

Ключові слова: ячмінь ярий, збудники пліснявіння, біопрепарат, протруєння насіння.

        Встановленні  особливості  розповсюдження, видовий склад шкідників запасів зерна та їх шкідливість в умовах господарств Дніпропетровської (центральна зона) та Одеської (південна зона) областей. Розроблено спосіб боротьби зі шкідниками  шляхом використання  сумішей хімічних і біологічних препаратів,  можливо  він зацікавить спеціалістів аграрного сектору.

     Ключові слова: видовий склад шкідників запасів зерна, пшениця озима, інсектициди, біопрепарати, суміш препаратів.

Наведені  результати вивчення видового складу  комах ряду  жорсткокрилих  в  агроценозах зернових культур. Визначені домінуючі види, сезонна динаміка щільності жуків за трофічною спеціалізацією.

Ключові слова: пшениця озима, ячмінь ярий, кукурудза, фітофаги, зоофаги, сапрофаги, динаміка  чисельності.