Інформація про розділ

УДК 636.4.082.43      https://doi.org/10.31867/2523-4544/0146

Халак В.І., Чернявський С.Є., Чегорка П.Т. 

Зернові культури. 2020.  Т. 4. № 2. С.  372–377.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

  Наведені результати досліджень фізико-хімічних властивостей м'язової тканини молодняку свиней великої білої породи з урахуванням їх внутрішньопородної диференціації за деякими біохі-мічними показниками сироватки крові і визначені кореляційні зв'язки між ознаками.

Контрольну відгодівлю молодняку свиней великої білої породи проводили відповідно до «Методики оцінки кнурів и свиноматок за якістю потомства в умовах племінних заводів і племінних репродукторів». У сироватці крові 5-місячних тварин визначали вміст холестеролу (ммоль/л) і концентрацію загальних ліпопротеїдів (мг%). Фізико-хімічні властивості найдовшого м'язу спини (m. Longissimus dorsi) вивчали з урахуванням наступних показників: «вологоутримуюча здатність, %», «активна кислотність через 24 години після забою (рН), одиниць кислотності», «інтенсивність забарвлення, од. екст. х 1000», «ніжність, сек.» і «втрати при термічній обробці, %». Біометричну обробку отриманих даних проводили за загальноприйнятими методикамиз використанням програмного модуля «Аналіз даних» в Microsoft Excel.

Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові (вміст холестеролу (ммоль/л) і концентрація загальних ліпопротеїдів (мг%) у молодняку свиней великої білої породи відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Кількість зразків найдовшого м'язу спини (m. Longis-simus dorsi) категорії «висока якість» за показниками «ніжність, сек.» і «вологоутримуюча здатність, %» становить 9,09 %,  «інтенсивність забарвлення, од. екст. х 1000» – 18,18 %. Достовірні коефіцієнти парної кореляції встановлені між наступними парами ознак: концентрація загальних ліпопротеїдів х активна кислотність через 24 години після забою (рН) (+0,618), концентрація спільних ліпопротеїдів х вологоутримуюча здатність (+0,712), вміст холестеролу х ніжність (+0,726), вміст холестеролу х втрати при термічній обробці (+0,784).

Ключові слова: м’язи, тканина, молодняк свиней, кров, біохімічні показники, сироватка.

УДК 636.2.082.13 (06)                                                            https://doi.org/10.31867/2523-4544/0147

Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 378–386   

В. С. Козир, О. В. Денисюк, Г. Г. Дімчя,  А. Н. Майстренко

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Дослідження генофондного стада сірої української худоби на базі ДП «ДГ «Поливанівка» проводились у 2018–2020 рр. При цьому спиралися на ретроспективний і сучасний аналіз популяції, застосовуючи генетичні, імуногенетичні, селекційні, зоотехнічні, статистичні і біометричні методи. Тварини  цього стада належать до двох ліній: Петушка 191У (62 %) і Шамріна ХУ-41 (38 %) та 20 родин. Вони мають міцний, щільний і грубий тип конституції. Середні соматометричні показники відповідають стандарту. Порода має добрі забійні показники і властивості яловичини. Забійний вихід у  бичків  досягає 58–59 %, жиру – 2,5–3,0 % співвідношення білок : жир – 1:1,5, м’якоті в туші – 72–73 %, кісток – 16–17 %, індекс м’ясності – 4,4–4,5.

Тварини з високим коефіцієнтом спадковості передають нащадкам специфічні породні особливості (масть, форма рогів, тілобудова, акліматизація до різних природних умов, адаптація до кормових умов, підвищена резистентність, дрібноплідність, довгорослість, стресостійкість).

Застосування сучасних методик уможливило здійснити тестування еритроцитарних антигенів, білків сироватки крові, ізоферментних еритроцитів і тканин, а також поліморфізму довжини рестрікційних фрагментів ДНК. З 49 антигенів груп крові виявлено 48. Відмічена висока частота    (45–92 %) A, G₃, C₁, C₂, R₂, W, X₁,  X₂, E, F, Y, J, H¹, Z  і значно нижча (2–10 %) P₁, P₂, B¹, J₂, P¹, R, C₁, L, H².

За останні 30 років кількість алелей найбільш інформаційної системи В зменшилась з 41 до 14, серед них породоспецифічні B, B₂, G₃, J₁, Q, T₁, G₂, K, V, E, O. Звуження алельного фонду до такого рівня свідчить, що порода перебуває на межі зникнення.

Аналізом біохімічних маркерів білків сироватки крові, альбумін і постальбумін виявлено у трьох фенотипів АА, ВВ, і АВ, пострансформи – теж у трьох фенотипів FF, FS, і SS. Щодо гемоглобіну, тип А мають всі тварини стада.  При рестрикційному аналізі мітохондріальної ДНК поліморфізм виявлений тільки по ендонуклеазі Е_со 471.

За рахунок сучасних селекційно-генетичних методів можливо підтримати та зберегти специфічні властивості породи, її структуру, генетичну мінливість. Застосування їх в комплексі з технологічними прийомами попередить зникнення сірої української худоби і забезпечить їй гідне місце в світовому надбанні генетичних ресурсів. Наші пропозиції узагальнені в «Концепції цілеспрямованого збереження сірої української худоби та використання її у подальшому породотворному процесі».

Ключові слова: велика рогата худоба, сіра українська порода, стан, напрямки використання, пропозиції.  

УДК 636.22/28.082                                                            https://doi.org/10.31867/2523-4544/0148

А. О. Гончар, І. С. Піщан, Л. О. Литвищенко, С. Г. Піщан

  Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 387–395    

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49000, Ukraine

 Встановлено частоту прояву дистоції та з'ясовано особливості відтворної здатності у голштинських корів різного віку.

Експериментальна частина досліджень виконана в умовах промислового комплексу з виробництва молока корів голштинської породи ПрАТ “Агро-Союз”. Оцінку легкості отелень у корів різного віку визначали у балах (В. Berglund, J. Phillipsonetal, 1987): 1 – легкі отелення; 2 – нормальні отелення, потрібна лише деяка допомога оператора (незначна дистоція); 3 – важкі отелення, потрібне втручання оператора (дистоція).

Встановлено, що майже 83 % корів достатньо легко отелюється. При цьому  оператору доводиться надавати лише заключну допомогу з вивільнення плоду із родових шляхів – понад 10 % тварин. У той же час майже  7 %  тварин при отеленні потребують суттєвої допомоги декількох операторів.

Доведено, що вік корів не має вирішального значення щодо прояву дистоції. Встановлена пряма залежність між живою масою теляти при народженні і проявом дистоції під час отелення. Якщо жива маса народженого теляти становить 37 кг, має місце незначна дистоція, якщо  майже 39 кг –  важка форма дистоції. Нормальний перебіг отелення відмічається у разі живої  маси теляти при народженні на рівні 34 кг. Ускладнення в ході відновлення родової системи після отелення мають 74,4 % первісток. Досить високим цей показник був і відносно корів четвертої лактації – 72,5 %. Симптоматичне безпліддя у корів другої лактації становить 69,6 %.

Середній показник індексу осіменіння 1,9  характерний для корів із післяродовим періодом в межах норми. Симптоматичне безпліддя призводить до подовження сервіс-періоду майже на місяць  порівняно із коровами, в яких отелення і післяродовий період протікали нормально. Важка форма дистоції  під час отелення характерна 12 % тварин –  переважно  при  першому отеленні.

Ключові слова: голштинська порода, сервіс-період, отелення, індекс осіменіння, дистоція, симптоматичне безпліддя.    

УДК 636.4:082                                                                                              https://doi.org/10.31867/2523-4544/0149

В. І. Халак

Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 396–403

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,  м. Дніпро, 49027, Україна

  Висвітлені результати досліджень показників відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи різної внутріпородної диференціації за деякими оціночними індексами, визначено критерії відбору високопродуктивних тварин та економічну ефективність їх використання. На основі експериментальних даних модифіковано додаток 10 до Інструкції з бонітування свиней і  розроблено новий спосіб оцінки свиноматок за показником «вирівняність (однорідність) гнізда свиноматки за живою масою поросят на час відлучення» (ІВГ₆₀).

Дослідження проведено в СТОВ «Дружба - Казначеївка» (Дніпропетровська область) і лабора-торії тваринництва Державної установи Інститут зернових культур НААН. Робота виконана згідно з Програмою наукових досліджень НААН № 30 «Свинарство». Оцінку свиноматок за показниками відтворювальних якостей проводили з урахуванням наступних ознак: багатоплідність, гол; великоплідність, кг; маса гнізда на час відлучення, кг (фактична;, маса гнізда на час відлучення у віці 60 діб, кг (розрахункова); збереженість, %. Комплексну оцінку тварин проводили за селекційним індексом відтворювальних якостей свиноматки (СІВЯС) (О. М. Церенюк та ін., 2010 р.), біометричну обробку результатів досліджень – за методиками Г. Ф. Лакіна (1990 р.).

Встановлено, що багатоплідність свиноматок дорівнює 11,1 ± 0,15 гол. (Сv = 15,76 %), вели-коплідність – 1,41 ±  0,009 кг (Сv = 7,88 %), маса гнізда на час відлучення, кг (фактична) – 74,3 ±  0,85 кг (Сv = 13,48 %), маса гнізда  на час відлучення  у 60 діб, кг (розрахункова) – 175,9 ±  2,160 кг (Сv = 13,43 %), збереженість – 87,9 ± 0,49 % (Сv = 6,84 %). Індекс вирівняності (однорідності) гнізда свиноматки за  живою масою  поросят на час народження дорівнює 5,21 ±  0,076  бала (Сv = 17,11 %), на час відлучення – 8,32 ± 0,156 бала (Сv = 21,98 %), селекційний індекс відтворювальних якостей свиноматки   – 88,31 ±  1,118 бала (Сv = 14,77 %). Коефіцієнти парної кореляції між оціночними індексами ІВГ₀, ІВГ₆₀, СІВЯС та ознаками  відтворювальних  якостей  коливаються  у  межах від -0,438 до +0,988. Максимальну прибавку додаткової продукції одержано від  тварин  класу М⁺ – 27,60 %, а її вартість дорівнює  685,33  грн/гол. Критерієм  відбору високопродуктивних тварин за індексом СІВЯС є показник 97,85–123,99 бала.

Ключові слова: свиноматка, відтворювальні якості, інтегрована оцінка, вирівняність (однорідність) гнізда, мінливість, кореляція, економічна ефективність.   

УДК 636.4.082                                                       https://doi.org/10.31867/2523-4544/0150

Л. А. Гераніна

Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 404–409

Інститут сільського господарства Степу НААН, вул. Центральна, 2, с. Созонівка,

Кропивницький район, Кіровоградська область, 27602, Україна

Наведено результати дослідження показників власної продуктивності свиноматок великої білої породи різного репродуктивного віку та вплив даної ознаки на багатоплідність і масу гнізда при відлученні поросят на основі використання документації племінного обліку свиней  Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН» за останні три роки. За результатами наших досліджень встановлено, що багатоплідність свиноматок І групи (18–24 міс.) становить 10,4 гол., маса гнізда при відлучені у віці 60 діб – 181,8 кг, збереженість поросят до відлучення – 91 %. Щодо тварин ІІ і ІІІ груп (25–36 і 36 міс. і старше) вказані показники дорівнювали 11,1–10,2 гол., 193,8 та 174,2 кг, 96 та 93 % відповідно. Мінливість кількісних ознак, які були предметом наших досліджень, коливається в межах від 9,3 до 17,5 %, тобто відповідає малому і середньому ризику.

При визначенні впливу віку матерів на їх багатоплідність і масу гнізда при відлученні поросят, встановлено, що вищий корелятивний зв'язок (r = 0,44) простежується між віком маток 18–24 міс. і багатоплідністю та слабкий (r = 0,10) – між віком маток 25–36 міс. і багатоплідністю. Відносно маток старше 36 міс. кореляція між віком і продуктивністю слабка і від'ємна, це підтверджує той факт, що зі збільшенням віку відтворні та продуктивні якості тварин знижуються.

Удосконалення селекційної роботи залежно від віку є важливим і актуальним питанням у підвищенні ефективності свинарства, оскільки від цього залежать обсяги виробництва свинини. Вік свиноматок є одним із ключових факторів, який впливає на репродуктивні якості тварин та визначає строки господарського використання маточного поголів'я, що в свою чергу зумовлює необхідність дослідження даного аспекту.

           Ключові слова: свині, вік, свиноматки, продуктивність, багатоплідність, вплив, кореляція, маса гнізда.  

УДК 636.4.082.43

Зернові культури. Т. 4.  № 1. С. 179–184.

Халак В.І.  

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

  Наведені результати досліджень показників відгодівельних та м’ясних якостей молодняку свиней великої білої породи різних генеалогічних ліній з використанням оціночного індексу А. Сазера - Х. Фредіна.

Встановлено, що молодняк свиней підконтрольного стада (ТОВ «Агро-Еліта» Дніпропетровської області) характеризується достатньо високими показниками відгодівельних і м’ясних якостей. За віком досягнення живої маси 100 кг, довжиною охолодженої туші та товщиною шпику на рівні 6–7 грудного хребця молодняк свиней переважав мінімальні вимоги до класу «еліта» в  середньому на 5,92  %.

 Коефіцієнт кореляції між показниками «середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі від 30 до 100 кг, г», «вік досягнення живої маси 100 кг, діб», «витрати  корму на 1 кг приросту живої маси, корм. од.», «товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця, мм» і «площа «м’язового вічка», см²» та оціночними індексами коливається у межах від -0,527 (P<0,001) до +0,528 (P<0,001). Зважаючи на вищенаведене, пропонуємо в умовах племінних заводів і репродукторів, а також промислових комплексів оцінку молодняку свиней і тварин основного стада вести як за вимо-гами Інструкції  з  бонітування  свиней,  так  і  на  основі  оціночного  індексу  А. Сазера - Х. Фредіна.

Ключові слова: молодняк свиней, порода, відгодівельні і м'ясні якості, оціночні індекси, мінливість, кореляція.

УДК 636.2:612.015   

 Зернові культури. 2020. Т. 4. № 1. С. 185–189.                          

Козир В. С. 

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

             Наведені результати досліджень французької м'ясної породи худоби шароле, які були одержані в ході експерименту з вирощування піддослідних бичків в безпасовищних кормових умовах до 30-місячного віку. Встановлені прижиттєві показники м'ясної продуктивності (середньодобовий, абсолютний і відносний прирости) і забійні якості (маса та вихід туші,  морфологічний склад туші, якість м'язової тканини). З'ясовано, що в умовах Придніпров'я тварини виявляють значну енергію росту, високі забійні якості. Співвідношення білок: жир в туші в усі вікові періоди становило 0,72–0,75: 1,  в м'якоті – 1,32–0,96: 1, а 1 кг м'ясної продукції містив 4,07–4,79 МДж.
             Тварини породи шароле тривалий час нарощують мускулатуру, процес жироутворення у них  має місце на пізніх стадіях онтогенезу. Господарські і економічні особливості цієї  породи підтверджують доцільність вирощування бичків до 30-місячного віку, що сприятиме ефективному використанню поголів'я і збільшенню виробництва конкурентоспроможної яловичини, оскільки кількість і якість  яловичини, одержаної в  Україні, не повністю задовольняє попит населення.

            Ключові слова: худоба, порода, бички, шароле, вік, яловичина, якість.

УДК 636.4.082                                                                                               https://doi.org/10.31867/2523-4544/0125

 Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 190–196        

В. М. Волощук, М. О. Підтереба

Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН, вул. Шведська Могила, 1, м. Полтава, 36013, Україна

Шляхом комп’ютерного моделювання виробничих процесів були встановлені оптимальні значення технологічних показників, на підставі яких було розроблено технологію переведення ферми з турової на потокову систему одержання опоросів. За результатами комп’ютерного моделювання висунуто пропозиції щодо розробки проекту перепланування приміщення з одночасним проведенням його реконструкції і технологічного переоснащення.

Використання розробленого алгоритму  уможливило визначити кількість поголів’я у кожній технологічній групі та передбачити розміри секцій, кількість і розміри станків, наповненість їх поголів’ям, тривалість перебування тварин у технологічних блоках згідно з заданим кроком ритму.

У розробленій моделі технологічного крокового руху поголів’я максимально враховано виробничі можливості господарства, особливості потокової технології, породні властивості свинопоголів’я  і технологічні показники роботи ферми з виробництва продукції свинарства.

Ключові слова: свинарство, комп’ютерне моделювання, оптимізація зоотехнічних показників, розробка технології переведення, турова і потокова системи одержання опоросів.

УДК 636.2.082.13(06)                                                                                        https://doi.org/10.31867/2523-4544/0126

 Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С.197–201        

Г. Г. Дімчя, О. В. Денисюк, А. Н. Майстренко

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,  м. Дніпро, 49027, Україна

Наведено результати досліджень особливостей росту молодняку великої рогатої худоби чотирьох споріднених груп (Первенця 5027, Снігура 5285 ЧРУ-2, Гібрида 4125 ХЦУ-53, Запорожця 1260 ДУ-59) сірої української породи за період від народження до 36-місячного віку.

За даними досліджень не встановлено суттєвого впливу походження та молочної продуктивності матерів на масу телят за підсисний період. На кінець 12-місячного періоду  проявилися деякі відмінності у тварин спорідненої групи Гібрида 4125 ХЦУ-53,  їхня маса була менша на 11 кг (4,28 %, Р<0,95) порівняно із аналогами з інших досліджуваних груп. Зниження інтенсивності росту тварин за період від 9- до 12-місячного віку (на 30,5 %) зумовлене змінами умов годівлі та стресовим станом телят після відлучення. За величиною абсолютного приросту живої маси тварини споріднених груп Снігура 5285 ЧРУ-2 та Гібрида 4125 ХЦУ-53 за період вирощування, від 19 до 36 місяців, переважали однолітків Первенця 5027 і Запорожця 1260 ДУ-59 на 9–22 кг Р<0,95, або на 16,67 %.

За період вирощування, від народження до 36-місячного віку, найбільшими показниками відносного приросту живої маси вирізнявся молодняк спорідненої групи Гібрида 4125 ХЦУ-53, а найменшим – Запорожця 1260 ДУ-59. Вікова зміна відносного приросту і коефіцієнта збільшення живої маси тварин піддослідних груп має аналогічну тенденцію, що і динаміка середньодобових приростів.

Ключові слова: велика рогата худоба, молодняк, сіра українська порода, споріднена група, жива маса, приріст.

УДК 636.4.082

Сусол Р. Л.¹, Халак В. І.², Сусол  Л. O.¹Тацій О. В.¹ Зернові культури. Т. 3. № 2. С. 337–344.

¹ Одеський державний аграрний університет, вул. Пантелеймонівська, 13,

Одеса, Одеська область, 65000, Україна

² Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

м. Дніпро, 49027, Україна

Наведено результати досліджень морфологічного складу анатомічних частин туш молодняку свиней різних порід з неоднаковою передзабійною масою. Встановлено, що при збільшенні забійної живої маси в тушах молодняку свиней великої білої породи та породи п’єтрен питома вага плечолопаткової частини зменшується, а спиннопоперекової – збільшується. Питома вага тазостегнової частини у тушах обох порід залишається практично без змін.

До специфічних особливостей м’ясної продукції породи п’єтрен слід віднести підвищені показники рівня рН, гірші показники ніжності, вологоутримуючої здатності, інтенсивності забарвлення, більш значні втрати маси м’ясом при його термічній обробці. Крім того, м'ясо свиней породи п’єтрен відзначається пониженим вмістом сухої речовини, але встановлено тенденцію до підвищення в ньому вмісту протеїну, а за вмістом жиру, навпаки, перевага була на боці м’яса молодняку свиней великої білої породи. Підвищений вміст жиру у м’ясі свиней великої білої породиі зумовив  різницю за його енергетичною цінністю. За показниками сухої речовини і температури плавлення кращим виявилось  сало, одержане з туш молодняку свиней великої білої породи, ніж породи п’єтрен,  що  свідчить про  підвищену його якість.  При дегустації м’яса і  бульйону  значно нижчими оцінками за такими показниками, як аромат, смак та ніжність,  відзначалась порода п’єтрен порівняно з великою білою.

Ключові слова:  свині,  молодняк,  велика  біла порода,  п’єтрен,  фізико-хімічні  властивості, хімічний склад, м’язова тканина, анатомічні відруби,  туша,  морфологічний склад,  дегустаційна оцінка.