Інформація про розділ
Тваринництво
| Випуск № | Назва | ||
| №1 (2020) | Індекс А. Сазера - Х. Фредіна та його використання при оцінці молодняку свиней за відгодівельними і м’ясними якостями | Анотація Індекс А. Сазера - Х. Фредіна та його використання при оцінці молодняку свиней за відгодівельними і м’ясними якостями
УДК 636.4.082.43 Зернові культури. Т. 4. № 1. С. 179–184.
Халак В.І. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведені результати досліджень показників відгодівельних та м’ясних якостей молодняку свиней великої білої породи різних генеалогічних ліній з використанням оціночного індексу А. Сазера - Х. Фредіна. Встановлено, що молодняк свиней підконтрольного стада (ТОВ «Агро-Еліта» Дніпропетровської області) характеризується достатньо високими показниками відгодівельних і м’ясних якостей. За віком досягнення живої маси 100 кг, довжиною охолодженої туші та товщиною шпику на рівні 6–7 грудного хребця молодняк свиней переважав мінімальні вимоги до класу «еліта» в середньому на 5,92 %. Коефіцієнт кореляції між показниками «середньодобовий приріст живої маси за період відгодівлі від 30 до 100 кг, г», «вік досягнення живої маси 100 кг, діб», «витрати корму на 1 кг приросту живої маси, корм. од.», «товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця, мм» і «площа «м’язового вічка», см2» та оціночними індексами коливається у межах від -0,527 (P<0,001) до +0,528 (P<0,001). Зважаючи на вищенаведене, пропонуємо в умовах племінних заводів і репродукторів, а також промислових комплексів оцінку молодняку свиней і тварин основного стада вести як за вимо-гами Інструкції з бонітування свиней, так і на основі оціночного індексу А. Сазера - Х. Фредіна. Ключові слова: молодняк свиней, порода, відгодівельні і м'ясні якості, оціночні індекси, мінливість, кореляція. | |
| №1 (2020) | Продуктивність бичків породи шароле в безпасовищних кормових умовах Придніпров'я | Анотація Продуктивність бичків породи шароле в безпасовищних кормових умовах Придніпров'я
УДК 636.2:612.015 Зернові культури. 2020. Т. 4. № 1. С. 185–189.
Козир В. С. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведені результати досліджень французької м'ясної породи худоби шароле, які були одержані в ході експерименту з вирощування піддослідних бичків в безпасовищних кормових умовах до 30-місячного віку. Встановлені прижиттєві показники м'ясної продуктивності (середньодобовий, абсолютний і відносний прирости) і забійні якості (маса та вихід туші, морфологічний склад туші, якість м'язової тканини). З'ясовано, що в умовах Придніпров'я тварини виявляють значну енергію росту, високі забійні якості. Співвідношення білок: жир в туші в усі вікові періоди становило 0,72–0,75: 1, в м'якоті – 1,32–0,96: 1, а 1 кг м'ясної продукції містив 4,07–4,79 МДж. Ключові слова: худоба, порода, бички, шароле, вік, яловичина, якість. | |
| №1 (2020) | Пошук оптимізованих рішень при розробці технології виробництва продукції свинарства в Державному підприємстві "Дослідне господарство "Драбівське" | Анотація Пошук оптимізованих рішень при розробці технології виробництва продукції свинарства в Державному підприємстві "Дослідне господарство "Драбівське" Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 190–196
В. М. Волощук, М. О. Підтереба Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН, вул. Шведська Могила, 1, м. Полтава, 36013, Україна
Шляхом комп’ютерного моделювання виробничих процесів були встановлені оптимальні значення технологічних показників, на підставі яких було розроблено технологію переведення ферми з турової на потокову систему одержання опоросів. За результатами комп’ютерного моделювання висунуто пропозиції щодо розробки проекту перепланування приміщення з одночасним проведенням його реконструкції і технологічного переоснащення. Використання розробленого алгоритму уможливило визначити кількість поголів’я у кожній технологічній групі та передбачити розміри секцій, кількість і розміри станків, наповненість їх поголів’ям, тривалість перебування тварин у технологічних блоках згідно з заданим кроком ритму. У розробленій моделі технологічного крокового руху поголів’я максимально враховано виробничі можливості господарства, особливості потокової технології, породні властивості свинопоголів’я і технологічні показники роботи ферми з виробництва продукції свинарства. Ключові слова: свинарство, комп’ютерне моделювання, оптимізація зоотехнічних показників, розробка технології переведення, турова і потокова системи одержання опоросів. | |
| №1 (2020) | Особливості росту молодняку сірої української породи великої рогатої худоби з урахуванням його походження | Анотація Особливості росту молодняку сірої української породи великої рогатої худоби з урахуванням його походження УДК 636.2.082.13(06) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0126 Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С.197–201
Г. Г. Дімчя, О. В. Денисюк, А. Н. Майстренко Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведено результати досліджень особливостей росту молодняку великої рогатої худоби чотирьох споріднених груп (Первенця 5027, Снігура 5285 ЧРУ-2, Гібрида 4125 ХЦУ-53, Запорожця 1260 ДУ-59) сірої української породи за період від народження до 36-місячного віку. За даними досліджень не встановлено суттєвого впливу походження та молочної продуктивності матерів на масу телят за підсисний період. На кінець 12-місячного періоду проявилися деякі відмінності у тварин спорідненої групи Гібрида 4125 ХЦУ-53, їхня маса була менша на 11 кг (4,28 %, Р<0,95) порівняно із аналогами з інших досліджуваних груп. Зниження інтенсивності росту тварин за період від 9- до 12-місячного віку (на 30,5 %) зумовлене змінами умов годівлі та стресовим станом телят після відлучення. За величиною абсолютного приросту живої маси тварини споріднених груп Снігура 5285 ЧРУ-2 та Гібрида 4125 ХЦУ-53 за період вирощування, від 19 до 36 місяців, переважали однолітків Первенця 5027 і Запорожця 1260 ДУ-59 на 9–22 кг Р<0,95, або на 16,67 %. За період вирощування, від народження до 36-місячного віку, найбільшими показниками відносного приросту живої маси вирізнявся молодняк спорідненої групи Гібрида 4125 ХЦУ-53, а найменшим – Запорожця 1260 ДУ-59. Вікова зміна відносного приросту і коефіцієнта збільшення живої маси тварин піддослідних груп має аналогічну тенденцію, що і динаміка середньодобових приростів. Ключові слова: велика рогата худоба, молодняк, сіра українська порода, споріднена група, жива маса, приріст. | |
| 2 (2019) | Морфологічний склад анатомічних частин туш молодняку свиней різних генотипів | Анотація Морфологічний склад анатомічних частин туш молодняку свиней різних генотипів УДК 636.4.082
Сусол Р. Л.1, Халак В. І.2, Сусол Л. O.1Тацій О. В.1 Зернові культури. Т. 3. № 2. С. 337–344. 1 Одеський державний аграрний університет, вул. Пантелеймонівська, 13, Одеса, Одеська область, 65000, Україна 2 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведено результати досліджень морфологічного складу анатомічних частин туш молодняку свиней різних порід з неоднаковою передзабійною масою. Встановлено, що при збільшенні забійної живої маси в тушах молодняку свиней великої білої породи та породи п’єтрен питома вага плечолопаткової частини зменшується, а спиннопоперекової – збільшується. Питома вага тазостегнової частини у тушах обох порід залишається практично без змін. До специфічних особливостей м’ясної продукції породи п’єтрен слід віднести підвищені показники рівня рН, гірші показники ніжності, вологоутримуючої здатності, інтенсивності забарвлення, більш значні втрати маси м’ясом при його термічній обробці. Крім того, м'ясо свиней породи п’єтрен відзначається пониженим вмістом сухої речовини, але встановлено тенденцію до підвищення в ньому вмісту протеїну, а за вмістом жиру, навпаки, перевага була на боці м’яса молодняку свиней великої білої породи. Підвищений вміст жиру у м’ясі свиней великої білої породиі зумовив різницю за його енергетичною цінністю. За показниками сухої речовини і температури плавлення кращим виявилось сало, одержане з туш молодняку свиней великої білої породи, ніж породи п’єтрен, що свідчить про підвищену його якість. При дегустації м’яса і бульйону значно нижчими оцінками за такими показниками, як аромат, смак та ніжність, відзначалась порода п’єтрен порівняно з великою білою. Ключові слова: свині, молодняк, велика біла порода, п’єтрен, фізико-хімічні властивості, хімічний склад, м’язова тканина, анатомічні відруби, туша, морфологічний склад, дегустаційна оцінка.
| |
| 2 (2019) | Конверсія корму в приріст бичків скоростиглих і довгорослих м’ясних порід | Анотація Конверсія корму в приріст бичків скоростиглих і довгорослих м’ясних порід УДК 636.2:612 Козир В. С.1, Шевченко Т. В.2 Зернові культури. 2019. Т. 3. № 2. С. 345–349. 1Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 2Національна академія аграрних наук, вул. Михаила Емельяновича-Павленка, 9, м. Киев, 01010, Украина Викладені результати дослідження перетворення енергії і протеїну раціону в продукцію на прикладі бичків порід скороспілої герефордської і шароле. Тварини досліджуваних порід відзначалися високою конверсією корму в прирости живої маси і значними забійними показниками. Встановлено, що конверсія корму залежить не тільки від породи, але і від віку тварин. В умовах степової зони України при збалансованій годівлі можна вирощувати на м'ясо бичків скоростиглої герефордської і довгорослої шароле. Бички герефордської породи після 18-місячного. і особливо після 24-місячного віку, відзначаються підвищеним жировідкладенням в туші і м'якоті, а довгорослої шароле майже до 30-місячного віку інтенсивно нарощують м'язову тканину і їх м'ясо протягом всього дослідного періоду було пісне. Це відбивається на економічних показниках вирощування худоби. Доведено, що відгодовувати молодняк рентабельно до 30-місячного віку і одержувати конкурентоспроможну яловичину в умовах Придніпров'я. Ключові слова: тварини, порода, бички, вік, прирости, туша, м'якоть, собівартість, рентабельність, яловичина. | |
| 2 (2019) | Спрямоване формування дійного стада великої рогатої худоби півдня України за використання поліморфізму структурних генів | Анотація Спрямоване формування дійного стада великої рогатої худоби півдня України за використання поліморфізму структурних генів УДК 636.082.22:575.17
Гиль М. І. 1, Каратєєва О. І.1, Галушко І. А. 1, Сметана О. Ю. 1, Волков В. А. 2, Трибрат Р. О. 1, Горбатенко І. Ю. 1. Зернові культури. 2019. Т. 3. № 2. С. 350–360. 1 Миколаївський національний аграрний університет МОН України, вул. Георгія Гонгадзе, 9, м. Миколаїв, 54010, Україна 2 ПрАТ «Племзавод «Степовий», с. Заповітне, Кам´янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71333, Україна Висвітлено результати порівняльного аналізу ДНК-поліморфізму структурних генів і оцінки їх вплив на ознаки продуктивності молока залежно від інтенсивності формування організму та лінійного розподілу корів. Дослідженню підлягало стадо великої рогатої худоби українських чорно-рябої та червоної молочної, червоної степової порід. У межах кожної з них сформувались дві групи тварин – із помірним та швидким типом інтенсивності формування організму. Наведено результати порівняльного аналізу генетичної структури цих порід та ліній з поліморфізмом генів CSN3, BLG, GH та LEP за методом PCR-RFLP, а також аналізу їх молочної продуктивності. Одержані результати не встановили однозначної залежності продуктивних ознак корів від їх походження в обстежених локусах. Але за геном CSN3 слід відзначити генотипи АВ більшості дослідницьких груп, які мали більший вихід молока під час онтогенезу, та гомозиготи СС та ТТ за геном LEP. Представники швидкої інтенсивності формування організму, незалежно від гомо- або гетерозиготності, відзначаються високими продуктивними показниками, за винятком локусу лептину, де здебільшого переважали представники повільних темпів росту. Одержані дані свідчать про те, що алелі локусу CNS3 були включені в міжгрупову диференціацію розглянутих ліній поголів’я, але без радикально різних характеристик. Худоба ліній Ханновер РЕД та Старбак за локусом BLG мала близький відсоток гетерозигот (50,0 та 52,4 % відповідно), однак у експериментальних групах Валіанта та Старбака частота алелей BLG B виявила близькі значення – 0,577 та 0,500. Дослідженнями встановлено, що дійсно українська чорно-рябаа молочна порода, як дочірня до голштинської породи, має найбільшу частоту алеля GH V, особливо серед ліній Елевейшна, Aннас Aдема, Ханновера РЕД та Старбака. Ключові слова: інтенсивність формування організму, поліморфізм, локус, каппа-казеїн, бета-лактоглобулин, лептин, соматотропiн. | |
| 2 (2019) | Зв’язок біохімічних показників сироватки крові з відгодівельними і м’ясними якостями та фізико-хімічними властивостями найдовшого м’яза спини молодняку свиней великої білої породи | Анотація Зв’язок біохімічних показників сироватки крові з відгодівельними і м’ясними якостями та фізико-хімічними властивостями найдовшого м’яза спини молодняку свиней великої білої породи В. І. Халак Халак В.І. Зернові культури. Том 3, № 2, 2019. С. 361-368. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові, відгодівельних і м’ясних якостей, а також фізико-хімічних властивостей найдовшого м’яза спини молодняку свиней великої білої породи, з'ясовано мінливість зазначених груп ознак та їх кореляційні зв’язки. Встановлено, що за основними показниками відгодівельних і м’ясних якостей (вік досягнення живої маси 100 кг, діб; товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця, мм; довжина охолодженої туші, мм) молодняк свиней підконтрольного стада належить до І класу і класу еліта, а біохімічні показники сироватки крові (вміст загального білка, вміст сечовини, активність лужної фосфатази) відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Кількість зразків високої якості за вологоутримуючою здатністю найдовшого м’яза спини становить 8 %, інтенсивністю забарвлення – 20 %, ніжністю – 8 %. Максимальні коефіцієнти варіації (Сv, %) встановлено за наступними ознаками: товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця (10,62 %), активність лужної фосфатази (21,43 %) та ніжність м’язової тканини (15,05 %). Кореляційний зв’язків між ознаками згідно зі шкалою Чеддока змінюється від слабкого до дуже високого, кількість прямих зв’язків становить 40 %, зворотних – 60 %. Достовірні значення коефіцієнта кореляції встановлено між такими парами ознак: вік досягнення живої маси 100 кг х комплексний індекс відгодівельних і м'ясних якостей (індекс Б. Тейлера); середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі х комплексний індекс відгодівельних і м'ясних якостей (індекс Б. Тейлера); товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця х комплексний індекс відгодівельних і м'ясних якостей (індекс Б. Тейлера); товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця х індекс «Т-фак-тор»; інтенсивність забарвлення м’язової тканини х активність лужної фосфатази. Ключові слова: молодняк свиней, порода, відгодівельні та м’ясні якості, біохімічні показники сироватки крові, селекційний індекс, мінливість, кореляція. | |
| 2 (2019) | Сучасні підходи у визначенні технологічних параметрів та розробці нових об’ємно-планувальних рішень реконструкції свинарських приміщень | Анотація Сучасні підходи у визначенні технологічних параметрів та розробці нових об’ємно-планувальних рішень реконструкції свинарських приміщень В.М. Волощук, С.Ю. Смислов, М. О. Підтереба, О. І. Підтереба Зернові культури. Том 3, № 2. 2019. С. 369-376. Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН, вул. Шведська Могила, 1, Полтава, 36013, Україна Наведені результати комп’ютерного моделювання з метою пошуку оптимальних технологічних і виробничих показників, які б максимально відповідали співвідношенню між бажаними та реальними можливостями господарства і були покладені в основу розробки технології переведення свиноферми з турової на потокову систему одержання опоросів з одночасною реконструкцією і розподілом виробничої площі під секції для утримання тварин різних технологічних груп. Розробка та впровадження технології переведення ферми з турової на потокову систему одержання опоросів уможливлює більш раціонально використовувати наявні виробничі площі, підвищити рівень відтворювальної здатності свиноматок, посилити ефективність використання станків, підвищити виробництво продукції свинарства без збільшення маточного поголів’я, кількості одержаного приплоду на 1 основну свиноматку та 1 м2 станкової і виробничої площі. Ключові слова: технологія, реконструкція, турова та потокова системи одержання опоросів, оптимізація, рух поголів’я. | |
| 1 (2019) | Показники росту, відгодівельні і м'ясні якості молодняку свиней різних генотипів за геном рецептора меланокортину 4 (Mc4r) | Анотація Показники росту, відгодівельні і м'ясні якості молодняку свиней різних генотипів за геном рецептора меланокортину 4 (Mc4r) УДК 636.4.082 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0069 Халак В. І. . Зернові культури 2019. Т. 3. № 1. С. 127–132. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведено результати досліджень абсолютних та інтегрованих показників росту, відгодівельних і м’ясних якостей молодняку свиней різних генотипів за геном рецептора меланокортину 4 (Mc4r), розраховано кореляційні зв’язки між ознаками. Дослідження показали, що за живо масою у 2- та 4-місячному віці, віком досягнення живої маси 100 кг і товщиною шпику на рівні 6–7 грудного хребця молодняк свиней великої білої породи підконтрольного стада (СТОВ «Дружба-Казначеївка», Дніпропетровська область) відповідає вимогам І класу та класу еліта. Встановлено, що молодняк свиней генотипу AА за геном рецептора меланокортину 4 (Mc4r) переважає ровесників генотипу АG за ознаками росту в середньому на 5,62 %, відгодівельними якостями – на 3,09 %. За товщиною шпику на рівні 6–7 грудного хребця різниця на користь молодняку свиней великої білої породи генотипу АG становить 6,75 %. Коефіцієнт парної кореляції між абсолютними та інтегрованими показниками росту, відгодівельними і м’ясними якостями у молодняку свиней різних генотипів за геном рецептора меланокортину 4 (Mc4r) варіював у межах від -0,863 ± 0,0958 (товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця, мм Ч СИ5 – селекційний індекс відгодівельних і м’ясних якостей молодняку свиней, балів) до + 0,675 ± 0,1374 (жива маса у 2-місячному віці, кг Ч індекс «інтенсивність формування» (Δt), балів). Ключові слова: молодняк свиней, генотип, онтогенез, інтегровані показники росту, відгодівельні якості, кореляція. | |