Інформація про розділ
Біотехнологія
Випуск № | Назва | ||
№1 (2020) | Маркер-асоційований відбір за геном Sh1 при створенні лінії цукрової кукурудзи із антоціановим забарвленням зерна | Анотація Маркер-асоційований відбір за геном Sh1 при створенні лінії цукрової кукурудзи із антоціановим забарвленням зерна
А. О. Псьолова, К. В. Денисюк, Т. М. Сатарова Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
З метою одержання лінії кукурудзи цукрової з антоціановим забарвленням зерна проведено схрещування лінії кукурудзи цукрової СЕ401 з жовтим зерном і популяції зубовидної кукурудзи Чорностеблова з антоціановим забарвленням зерна. В поколіннях від самозапилення гібрида СЕ401х-Чорностеблова, в фазі повної стиглості зерна здійснено відбір за характерною для цукрової кукурудзи ознакою зморшкуватості зернівки, і антоціановим забарвлення зерна. В F4 одержано рослини, які продукують виключно зморшкувате зерно антоціанового забарвлення. За результатами полімеразної ланцюгової реакції встановлено, що у лінії СЕ401 молекулярний маркер phi033 гена Sh1 представлений алелями 236 або/та 310 п. н., а в популяції Чорностеблова – 264 п. н. Серед рослин F4 ідентифіковано гомозиготні рослини за молекулярним маркером phi033 гена Sh1 з наявністю алелі 236 п. н., характерної для лінії кукурудзи цукрової СЕ 401. Ключові слова: кукурудза, полімеразна ланцюгова реакція, ген Sh1, phi033, антоціанове забарвлення зерна. | |
2 (2018) | Вміст антоціанів у стеблі різних генотипів кукурудзи | Анотація Вміст антоціанів у стеблі різних генотипів кукурудзи УДК 581.192:633.15 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0028 А. О. Псьолова, К. В. Деркач, Є. І. Бєліков, Т. М. Сатарова Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Проведені дослідження зі з’ясування вмісту антоціанів та їхніх глюкозидів в зелених і темно-фіолетових стеблах кукурудзи. Виявлено залежність між забарвленням стебел досліджуваних генотипів кукурудзи і кількісним вмістом в них антоціанів. Темно-фіолетове забарвлення стебла рослин кукурудзи популяції Чорностеблова пов’язано із суттєвим збільшенням в ньому загального вмісту антоціанів (до 38362,33 мг/кг) порівняно з генотипами, які мають зелене стебло і для яких цей показник становить 168,6–996,1 мг/кг. Інтенсифікація забарвлення стебла (до темно-фіолетового) у рослин популяції Чорностеблова відбувається за рахунок поєднання неглюкозильованих і глюкозильованих форм усіх видів антоціанів, серед яких переважають пеонідин (27,31 %) та ціанідин (21,72 %). У рослин цієї популяції антоціани становлять 3,83 % від сухої маси стебла. Оскільки антоціани є антиоксидантами і часто використовуються як харчові домішки для збагачення раціону людини і тварин, перспективним є використання стебла кукурудзи популяції Чорно-стеблова як сировини для виготовлення біологічної добавки Е163-"антоціани". Ключові слова: zea mays L., антиоксиданти, антоціани, стебло, генотип. Зернові культури, Том 2, № 2, 2018, С. 218-225. | |
№ 2 (2017) | Морфобіологічні особливості рослин-трансформантів кукурудзи | Анотація Морфобіологічні особливості рослин-трансформантів кукурудзи
УДК57.084:633.15 Зернові культури. 2017. Т 1. № 1. С. 232–241. К. В. Деркач1*; О. Є. Абраімова1, кандидат біологічних наук; В. Ю. Черчель1, кандидат сільськогосподарських наук; Б. В. Дзюбецький 1, доктор сільськогосподарських наук; Б. В. Моргун 2**, І. О. Нітовська 2, кандидати біологічних наук; Т. М. Сатарова1, доктор біологічних наук 1Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, Україна, 049027, *e-mail: kvderkach@gmail.com 2Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН, вул. академіка Заболотного, 148, м. Київ, Україна, 03680, ** e-mail: molgen@icbge.org.ua Ключевые слова: кукуруза, устойчивость к гербицидам, фосфинотрицин, растения-трансформанты, ген bar. Охарактеризованы морфобиологические особенности растений-трансформантов кукурузы Т0–Т6 после биолистической обработки каллусной ткани плазмидной конструкцией с чужеродным геном bar, который обеспечивает устойчивость к действующему веществу гербицида баста – фосфинотрицину. Проанализирована всхожесть семян, выживаемость всходов после обработки их гербицидом баста, длину межфазных периодов «всходы - цветение метелок», «всходы - цветение початков» и высоту растений. Частота выживаемости растений Т6 после обработки гербицидом составила 100 %. Представленный анализ морфобиологических особенностей растений-трансформантов в целом свидетельствует о вероятности накопления гена bar в геноме растений в пяти циклах гомозиготации путем самоопыления и успешном отборе на селективном фоне в предыдущих поколениях.
|