Інформація про розділ
Землеробство
| Випуск № | Назва | ||
| № 2 (2020) | Сучасні системи землеробства і нове трактування сівозмінної цінності сільськогосподарських культур | Анотація Сучасні системи землеробства і нове трактування сівозмінної цінності сільськогосподарських культур
УДК 631.5 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0141 М. С. Шевченко, Л. М. Десятник, К. А. Деревенець-Шевченко, Н. В. Швець Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 319–329 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
На основі широкого експериментального дослідження продуктивності сівозмін в різних зонах Степу розроблено корелятивну модель оцінки ролі попередників у формуванні урожайності культур, що йдуть після них. З'ясовано зв’язок між якістю агротехнологій і зміною ступеня сівозмінної конкурентоспроможності культур. Ретроспективний аналіз ефективності систем землеробства та сівозмін показав, що постійне удосконалення сортів і гібридів сільськогосподарських культур, а також технологій їх вирощування стало основою для переоцінки значення попередників в сівозміні. Суть останнього полягає у тому, що в сучасних агросистемах за рахунок високопотенційних біотехногенних ресурсів можливо одержати вищу урожайність польових культур по гірших попередниках, ніж раніше по кращих. З метою одержання універсальної оцінки ефективності сівозмін та моделювання їх продуктивності запропоновано ввести коефіцієнт сівозмінної депресії, який дає уявлення про частку зниження урожайності після окремих попередників порівняно з її базовим рівнем після чорного пару. При цьому найбільш сприятливі умови складалися після культур, коефіцієнт депресії яких вище 0,80 – до них належать: пшениця озима, ячмінь, ріпак, жито, ярий ячмінь, овес. В той же час суттєво пригнічується розвиток культур, що йдуть після соняшника, кукурудзи на зерно і силос, буряка, сорго, сої, їх коефіцієнт депресії становить 0,66–0,78. Запропонована методологія системного аналізу оцінки попередників відкриває широкі можливості для формування адаптованих сівозмін, оптимізації набору польових культур відповідно до вимог ринку, внесення важливих коректив у сівозміни в екстремальних умовах, регулювання продуктивності сівозмін з урахуванням агротехнологічної модернізації. Ключові слова: сівозміна, обробіток грунту, добрива, культури, зерно, попередники, урожай, мінімізація. | |
| № 2 (2020) | Стан теплових ресурсів та динаміка урожайності польових культур в умовах північного Степу України | Анотація Стан теплових ресурсів та динаміка урожайності польових культур в умовах північного Степу України
УДК 633:551.524 (292.486) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0142
Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 330–338 В. І. Чабан, С. П. Клявзо, О. Ю. Подобед, А. І.Горбатенко Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Проведено оцінку стану теплових ресурсів і динаміку урожайності польових культур в умовах північного Степу України. Встановлено збільшення ресурсів тепла у регіоні за 1991–2018 рр. порівняно з кліматичною нормою. Середньорічна температура повітря підвищилася на 1,0 °С, за теплий і холодний періоди року – на 1,0 °С, за період активної вегетації ранніх зернових (квітень - червень) та пізніх ярих культур (травень - серпень) – на 0,8–1,1 °С. Підвищення річної температури йде з коефіцієнтом лінійного тренду 0,31 °С/10 років. Повторюваність випадків, коли середня температура за рік досягає 9,5 °С і вище, становить 53 %. Потепління більшою мірою визначається підвищенням температурного режиму в холодний період року. Істотні позитивні аномалії проявляються у січні (+1,7 °С), лютому (+1,1 °С), березні (+1,6 °С), а також у липні (+1,4 °С) і серпні (+1,5 °С). Спостерігається подовження періоду з температурою ≥ 5 °С на 11–16 діб (225 і 209–214). Зміна тривалості періоду з температурою ≥ 10 °С статистично не достовірна. Простежується збільшення сум ефективних температур ≥ 5 і ≥ 10 °С. Повторюваність підвищеної (2711 і 1709 °С) суми ефективних температур становитьдо 50 %. Встановлено тісний кореляційний зв’язок (R2 = 0,75) між трива-лістю періоду із середньодобовою температурою ≥5 °С та сумою ефективного тепла ≥5 °С. На фоні збільшення забезпеченості тепловими ресурсами регіону спостерігається позитивна динаміка середньої урожайності основних польових культур: озимина по пару – на 36 % (3,76 і 5,12 т/га), ячмінь ярий – на 24 % (2,14 і 2,65 т/га), кукурудза – на 11 % (4,14 і 4,59 т/га), соняшник – на 30 % (1,86 і 2,42 т/га). Імовірність формування оптимального рівня урожайності озимини по пару, ячменю ярого, кукурудзи та соняшника (≥ 4,44; ≥ 2,40; ≥ 4,32; ≥ 2,15 т/га відповідно культурам) у постбазовий період становила 56–76 %, тимчасом як у 1961–1990 рр. – 25–43 %. Ключові слова: теплові ресурси, суми температур, польові культури, динаміка урожайності, адаптивні властивості. | |
| № 2 (2020) | Вплив способів основного обробітку грунту на динаміку запасів продуктивної вологи в посівах ячменю ярого в умовах північного Степу України | Анотація Вплив способів основного обробітку грунту на динаміку запасів продуктивної вологи в посівах ячменю ярого в умовах північного Степу України
УДК 631.51:633.16 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0143
О. І. Цилюрик1, В. І. Чорна1,Л. М. Десятник2, В. І. Горщар1 1Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25,м. Дніпро, 49027, Україна 2Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Доведено, що в умовах північного Степу України формується непромивний водний режим з ненаскрізним найменш насиченим класом вологості, перевага полицевої системи обробітку ґрунту в додатковій акумуляції вологи протягом осінньо-зимового періоду в північному Степу відмічається в роки з морозними і сніжними зимами, повільним і тривалим сніготаненням, а мілкого мульчувального плоскорізного розпушування – за недобору нормативної суми опадів впродовж грудня - лютого, відсутності снігового покриву і підвищеної вітрової активності. Урожайність ячменю ярого значно залежить від резервів ґрунтової вологи. В північному Степу висока продуктивність ячменю ярого, при умові одержання своєчасних і повних сходів, формується за рахунок вологозапасів, нагромаджених у глибоких шарах ґрунту протягом осінньо-зимового періоду. Встановлено, що у північному Степу запровадження консервуючого обробітку ґрунту (чи-зельного), у разі вирощування ячменю ярого за диференційованої системи обробітку, посилює накопичення вологи (на 91,0–179,0 м3/га) в осінньо-зимовий період за рахунок рослинних решток, які затримують більше снігу, особливо у теплі малосніжні зими. З’ясовано, що запровадження мілкої мульчувальної системи обробітку ґрунту, незважаючи на зниження урожаю зерна ячменю ярого, зумовлює більш економне витрачання вологи на одиницю урожаю – в 1,1–1,2 раза. Виявлено, що у разі проведення щорічно полицевого та диференційованого обробітку ґрунту в середньому за роки досліджень одержували високий рівень урожайності, а мінімізація обробітку в більшості років призводила до його зниження на 0,22–0,55 т/га. Запровадження чизельного обробітку ґрунту в системі диференційованого найбільш ефективне у посушливі роки і навіть дає кращі результати, ніж оранка, оскільки накопичується більше продуктивної вологи за рахунок значної кількості післяжнивних решток попередника на поверхні поля. Ключові слова: ячмінь ярий, обробіток ґрунту, вологість ґрунту, удобрення, дискування, урожайність. | |
| № 2 (2020) | Динаміка показників родючості ґрунтів у Запорізькій області та шляхи її відтворення | Анотація Динаміка показників родючості ґрунтів у Запорізькій області та шляхи її відтворення
УДК 631.452 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0144
О. Л. Романенко1, І. С. Кущ1, А. В. Агафонова1, Ю. О. Тенюх1, М. М. Солодушко2, Н. М. Усова3 Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 353–362 1 Запорізька філія Державної установи ″Інститут охорони ґрунтів України″, вул. Дослідна станція, 94, м. Запоріжжя, 69031, Україна 2 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 3 Інститут олійних культур НААН, вул. Інститутська, 1, смт. Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 70417, Україна
Узагальнено результати двадцятирічних досліджень застосування органічних і мінеральних добрив та з'ясовано їх вплив на вміст гумусу і поживних речовин у ґрунтах Запорізької області. Для контролю за станом родючості ґрунтів проводився обрахунок балансу гумусу і поживних речовин, що уможливило визначити наскільки елементи живлення з внесених добрив перекривають винос їх урожаєм сільськогосподарських культур. За результатами агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення з'ясована динаміка змін вмісту гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомих сполук фосфору та калію за останні 18 років. Середньозважений уміст гумусу в ґрунтах у VIII турі становив 3,44 %, ІХ – 3,52, Х – 3,40, ХІ (2016–2018 рр.) – 3,57 %, що свідчить про стабільність цього показника. Середньозважений уміст легкогідролізованого азоту протягом усіх турів мав близькі значення (83,6–90,3 мг/кг абсолютно сухого грунту) і відповідав низькому рівню забезпечення. Вміст рухомих сполук фосфору впродовж VIII–ІХ туру був досить стабільним (97,1–101,6 мг/кг), а в Х–ХІ турі спостерігалось навіть його збільшення до 123,3–123,4 мг/кг. Фосфорний режим ґрунтів є стабільним і відповідає підвищеному рівню забезпечення, крім ІХ туру (середній). Калійний режим ґрунту протягом 18 років був стабільним, рівень забезпечення – високий (159,6–176,8 мг/кг). Баланс гумусу і поживних речовин в ґрунтах області – від’ємний. Але простежується тенденція до його позитивних змін, якщо порівнювати результати за перший (2003–2014 рр.) та другий (2003–2018 рр.) досліджувані періоди. Так, для досягнення позитивного балансу гумусу необхідно внести 2 т/га соломи (+400 кг/га), 20 кг/га д. р. азотних добрив та 6,4 т/га гною, а в 2003–2018 рр. ці показники становили: 2 т/га соломи (+400 кг/га), 20 кг/га д. р. азоту, 5,8 т/га гною. Ключові слова: ґрунт, баланс, динаміка, гумус, родючість, органічні та мінеральні добрива. | |
| №1 (2020) | Забур'яненість агроценозів кукурудзи під впливом обробітку грунту та удобрення в північному Cтепу України | Анотація Забур'яненість агроценозів кукурудзи під впливом обробітку грунту та удобрення в північному Cтепу України
О. І. Цилюрик 1, Л. М. Десятник2, С. В. Березовський 2 1 Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Ефремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна 2 Державна установа Інститут зернових культур, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Встановлено, що видовий склад бур’янів в посівах кукурудзи залежить від їх адаптивної здатності та структури посівних площ в сівозміні. З'ясовано, що у разі запровадження мілкого безполицевого мульчувального обробітку ґрунту в технологію вирощування кукурудзи зумовлює підвищення забур’яненості посівів у 1,4–1,8 раза, що в свою чергу потребує уточненого регламенту використання ґрунтових і післясходових гербіцидів. Доведено, що кукурудза, вирощена на фоні оранки або чизельного обробітку, має мінімальну різницю в урожайності як в неудобреному варіанті, так і при внесенні N30P30K30, у зв’язку з покращанням умов живлення і меншою забур’яненістю посівів порівняно з мілким обробітком. Зі збільшенням частки азоту при удобренні кукурудзи до N60P30K30, ефективнішим є мілкий плоскорізний обробіток, на фоні якого можливо одержати однаковий, порівняно з оранкою і чизельним обробітком, урожай зерна за рахунок нівелювання дії цих факторів. Способи основного обробітку ґрунту за невисокої загальної забур’яненості посівів (9,0–12,6 шт./м²) суттєво не впливають на якість зерна кукурудзи. При внесенні мінеральних добрив (особливо азотних) простежуєтьсятенденція до підвищення вмісту білка в зерні та зниження – вуглеводів, зокрема крохмалю. Ключові слова: кукурудза, обробіток грунту, забур'яненість, удобрення, мінеральні добрива, урожайність. | |
| №1 (2020) | Динаміка запасів продуктивної вологи в ґрунті та урожайність ячменю ярого залежно від обробітку ґрунту і добрив | Анотація Динаміка запасів продуктивної вологи в ґрунті та урожайність ячменю ярого залежно від обробітку ґрунту і добрив
Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 160–166
М. С. Шевченко, Л. М. Десятник, О. І. Бокун ДУ Інститут зернових культур НААН України вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
З'ясовано, що способи основного обробітку ґрунту певним чином впливають на процеси накопичення продуктивної вологи в ґрунті та ефективність її використання рослинами ячменю ярого. Зі зменшенням глибини обробітку витрати вологи рослинами з грунту також зменшуються. Найбільш ефективно вологу з ґрунту використовували посіви ячменю у варіантах досліду з полицевою оранкою на глибину 20–22 см, альтернативою оранці може стати безполицевий обробіток на глибину 14–16 см, який за коефіцієнтом водоспоживання і рівнем урожайності зерна незначно поступається оранці. Пряма сівба в необроблений ґрунт, зважаючи на показники урожайності зерна та ефективність використання вологи рослинами ячменю, виявилась найменш ефективним прийомом. В середньому за три роки досліджень на фоні оранки в контролі без добрив зерна ячменю ярого одержали 2,5 т/га, безполицевого обробітку – на 8,0 %, а у варіанті з прямою сівбою – на 23,2 % менше. Ефективним прийомом підвищення продуктивності і більш економного використання ґрунтової вологи посівами ячменю є внесення мінеральних добривв дозі N45P45K45. За рахунок цього агрозаходу можна додатково одержати майже 13–21 % зернової продукції. Ключові слова:ячмінь ярий, основний обробіток ґрунту, добрива, урожайність, запаси продуктивної вологи, витрати вологи.
| |
| №1 (2020) | Вплив систем удобрення на формування родючості сірого лісового ґрунту в короткоротаційних сівозмінах з ячменем ярим | Анотація Вплив систем удобрення на формування родючості сірого лісового ґрунту в короткоротаційних сівозмінах з ячменем ярим
Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 167–173.
О. Й. Качмар, О. В. Вавринович, А. О. Дубицька, О. Л. Дубицький, М. М. Щерба
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине, Пустомитівський район, Львівська область, 81115, Україна
Наведено результати дослідження впливу систем удобрення і попередників на динаміку показників ефективної родючості сірого лісового ґрунту. Встановлено, що більший вміст польової та значніші запаси продуктивної вологи, а також посилене накопичення легкогідролізного азоту, рухомих форм фосфору й калію, нестабільних гумусових речовин (лабільного та водорозчинного гумусу) мають місце протягом вегетації ячменю ярого як в зерно-кормовій, так і плодозмінній сівозмінах у варіантах з інтенсивною органо-мінеральною системою удобрення при внесенні безпосередньо під культуру N60Р60К60. Обґрунтовано вплив складових родючості ґрунту на урожайність та якість зерна ячменю ярого. Ключові слова: сівозміни, ячмінь ярий, удобрення, родючість ґрунту, поживний режим, лабільний гумус, водорозчинний гумус. | |
| 2 (2019) | Роль чистого пару в накопиченні води і відновленні водного балансу в сівозміні | Анотація Роль чистого пару в накопиченні води і відновленні водного балансу в сівозміні О. І. Цилюрик, М. С. Шевченко. Зернові культури. Том 3, № 2, 2019. С. 318-330 Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна
Встановлено, що в умовах північного Степу чистий пар, незалежно від попередників (ячмінь ярий, соняшник, кукурудза), способів обробітку ґрунту та особливостей догляду, на час сівби пшениці озимої забезпечує майже повне відновлення ресурсів ґрунтової вологи (151,7–180,7 мм). Навіть за відсутності дощів впродовж весняно-літньої вегетації рослин можна уникнути згубного впливу посухи на них і гарантовано одержати урожай зерна. Наявність чистого пару в короткоротаційній сівозміні зумовлює відновлення запасів продуктивної вологи чорнозему, особливо після польових культур, які пересушують 1,5-метровий шар ґрунту (соняшник). Ранній пар в Степу забезпечує збільшення коефіцієнта засвоєння опадів у кореневмісному шарі ґрунту (0–150 см) порівняно з оранкою і чизельним обробітком у середньому на 105–131 м3/га за рахунок рослинних решток попередника, які сприяють поступовому і рівномірному накопиченню снігу на полях.
Ключові слова: пшениця озима, чорний пар, ранній пар, попередники, основний обробіток ґрунту, мульчування, система удобрення, урожай. | |
| 2 (2019) | Вплив екологічно безпечних систем удобрення пшениці озимої на біологічну активність грунту в умовах зміни клімату | Анотація Вплив екологічно безпечних систем удобрення пшениці озимої на біологічну активність грунту в умовах зміни клімату А. О. Дубицька, О. Й. Качмар, О. Л. Дубицький, О. В. Вавринович Зернові культури, Том 3, № 2, 2019. С. 331-336 Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине,Пустомитівський район, Львівська область, 81115, Україна
З'ясовано вплив екологічно безпечних систем удобрення і погодних умов на перебіг біологічних процесів в сірому лісовому ґрунті під пшеницею озимою. Виявлено залежність між кількісною характеристикою мікробного угрупування ґрунту агроценозу пшениці озимої, його біологічною активністю, екологічно безпечними системами удобрення та погодними умовами. Екологічно безпечні системи удобрення на базі соломи гороху + N30Р45К45 зумовлювали активізацію біологічних процесів, як наслідок – зниження коефіцієнтів мінералізації - іммобілізації та педотрофності, посилення виділення СО2 і нітрифікацйної здатності грунту. За достатнього зволоження і підвищення температури повітря весною 2018 р. мала місце активізація біологічних процесів у ґрунтовому середовищі. Незадовільні гідротермічні умови весняного періоду 2017 р., зумовлені нестачею вологи в грунті, призвели до розбалансування мікробіоценозу, що супроводжувалось зниженням емісії СО2 і послабленням нітрифікаційних процесів. За умов внесення гумусного, або мікробіологічного добрива на фоні соломи гороху + N30Р45К45 така тенденція значною мірою нівелюється.
Ключові слова: біологічна активність ґрунту, сірий лісовий грунт, пшениця озима, екологічно безпечні системи удобрення, погодні умови. | |
| 1 (2019) | Техногенний рівень землеробства і асоціативна мінливість бур'янів в агроценозах | Анотація Техногенний рівень землеробства і асоціативна мінливість бур'янів в агроценозах УДК 631.5:631.51 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0064
М. С. Шевченко 1, С. М. Шевченко 2, К. А. Деревенець-Шевченко 1, Н. В. Швець 1 Зернові культури. Том 3. № 1. 2019. С.83–92 1 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 2Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Ефремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна
На основі багаторічних польових тимчасових та стаціонарних дослідів з вивчення ефективності гербіцидів, розповсюдження бур’янів і впливу факторів землеробства встановлено особливості трансформації видового складу бур'янової рослинності. З'ясовано, що високою регуляторною здатністю відносно ботанічного складу бур’янів відзначаються гербіциди, структура посівних площ, фітоценотична щільність сільськогосподарських культур та інтенсивність обробітку грунту. Найбільш характерним для новітнього етапу розвитку землеробства є універсальність використання гербіцидів, підвищення їхньої фітотоксичної дії до 90–97 % і перехід до мінімізації обробітку грунту. В нових умовах найбільшої актуальності набули такі бур’яни, як амброзія полинолиста, куряче просо, щириця звичайна. Зустрічність цих видів бур’янів за Раункієром – найвища і досягає 70–92 %. Встановлено, що на перелогах асоціативна мінливість бур’янів більш консервативна, з домінуванням багаторічних форм з низькою адаптивністю в агросистемах. Зроблено теоретичний висновок про необхідність постійного корегування фітотоксичного спектра гербіцидів і диференціації обробітку грунту в сівозмінах. Ключові слова: землеробство, бур'яни, гербіциди, сівозміни, сільськогосподарські культури, забур'яненість посівів, фітотоксичність, видовий склад, трансформація, прогноз.
| |