Інформація про розділ

УДК 636.4.082.43                                                                                              https://doi.org/10.31867/2523-4544/0172

Зернові культури. 2021. Т. 5. № 1. C. 153–160.

Халак В. І. 

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

Наведено результати досліджень концентрації загальних ліпопротеїдів у сироватці крові молодняку свиней великої білої породи, їх відгодівельні та м’ясні якості, а також розраховано економічну ефективність результатів досліджень. Дослідження проведено в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Дружба - Казначеївка» (Дніпропетровська область),  Науково-дослідному центрі біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету, м’ясокомбінаті «Джаз» і лабораторії тваринництва Державної установи Інститут зернових культур НААН України.

Робота виконана відповідно до програми наукових досліджень НААН України № 30 «Інно-ваційні технології племінного, промислового та органічного виробництва продукції свинарства» («Свинарство»), номер державної реєстрації 0116U001247).

Об’єктом дослідження був молодняк свиней великої білої породи. Оцінку тварин за відгодівельними і м’ясними якостями проводили з урахуванням наступних показників: середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі, г; вік досягнення живої маси 100 кг, діб; товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця, мм; довжина охолодженої туші, cм; площа «м’язового вічка», см²; маса задньої третини охолодженої  півтуші, кг (Методики оцінки кнурів і свиноматок …, 2005). Комплексну оцінку молодняку свиней за відгодівельними і м’ясними якостями розраховували за індексом Б. Тайлера (Ващенко, 2019), біометричні показники – за методиками Лакіна (1990).  Економічну ефективність результатів досліджень розраховували за загальноприйнятою методикою (Методика определения экономической, 1983).

Встановлено, що концентрація загальних ліпопротеїдів у сироватці крові молодняку свиней піддослідної групи відповідає фізіологічній нормі клінічно здорових тварин і становить 611,36 ± 43,872 мг%. За віком  досягнення живої маси 100 кг (діб), товщиною шпику на рівні 6–7 грудного хребця (мм) та довжиною охолодженої туші (см) тварини зазначеної виробничої групи  і  породи відповідають класу «еліта».  Достовірні кореляційні зв’язки встановлено між показниками «концерн-трація загальних ліпопротеїдів, мг%»  та довжина охолодженої туші (см) (r = -0,622, t_r = 4,20), тов-щина шпику на рівні 6–7 грудного хребця (мм)  (r  =  -0,652,  t_r = 4,55),  середньодобовий  приріст  живої маси за період контрольної відгодівлі (г) (r = +0,492, t_r = 2,99). Вартість додаткової  продукції,  яку  одержують від  молодняку  свиней  з  індексом Б. Тайлера 160,14–174,04  бала,  дорівнює +1245,64 грн/гол.

Ключові слова: молодняк свиней, відгодівельні та м’ясні якості, комплексна оцінка, індекс, мінливість, кореляція, економічна ефективність.

УДК 636.2.034.06.082.4 (477)                                        https://doi.org/10.31867/2523-4544/0173

Зернові культури. Том 5. № 1. 2021. С. 161–166       

Л. М. Хмельничий, С. Л. Хмельничий, Б. М. Карпенко

Сумський національний аграрний університет, вул. Герасима Кондратьєва, 160, м. Суми, 40021, Україна

Наведені результати дослідження з вивчення сили впливу провідних  спадкових  чинників (умовна кровність бугая-плідника голштинської породи, племінна цінність батька, генотип батька, лінія батька і матері) на лінійні ознаки корів-первісток української чорно-рябої молочної породи в умовах стада  приватного підприємства “Буринське” Підліснівського відділення Сумського району.

Оцінка екстер'єрного типу корів-первісток проводилася за методикою лінійної класифікації у віці 2–4 місяці після отелення за двома системами: 9-бальною – з лінійним описом 18 статей екстер'єру і 100-бальною – з урахуванням чотирьох комплексів селекційних ознак, які характеризують: вираженість молочного типу, розвиток тулуба, стан кінцівок і морфологічні якості вимені.

Силу впливу генотипових чинників на лінійні ознаки екстер’єру вивчали методом однофак-торного дисперсійного аналізу на підставі співвідношення факторіальної дисперсії до загальної. За результатами досліджень  коефіцієнти сили впливу в загальній фенотиповій мінливості за окремими  лінійними ознаками – високі і достовірні. Встановлено, що групові ознаки екстер’єру детермінуються племінною цінністю батька на 24,7–34,4 %, а фінальна оцінка типу – на 49,5 %. Відповідно на такому  ж  рівні  встановлена  сила  впливу  на групові  лінійні  ознаки  генотипу  батька  (23,3–31,9  і  47,4 %) та лінії батька (24,1–34,5 і 47,7 %).

 За результатами досліджень обґрунтована доцільність моніторингу підконтрольних стад за екстер’єром і можливість виявлення та використання характерних для тварин закономірностей розвитку лінійних ознак типу залежно від впливу генотипових факторів у селекційному процесі формування заводського стада.

Ключові слова: українська чорно-ряба молочна порода, екстер’єр, сила впливу, племінна цінність, генотип, лінія.

УДК 636.237.1.082.14.[4777/251.1]                                  https://doi.org/10.31867/2523-4544/0174

Зернові культури. Том 5.  № 1. 2021. С. 167–179       

І. С. Піщан, С. Г. Піщан, Л. О. Литвищенко, А. О. Гончар, К. А. Сіліченко

Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49600, Україна

 З’ясовано, що жива маса швіцьких корів збільшується від першої лактації (394,5 кг) до третьої - четвертої  і в середньому становить 654,9 кг. Разом з цим динамічно підвищуються показники продуктивності корів та якості молока, співвідношення яких є  індивідуальною реакцією лактуючого організму залежно від метаболічних процесів.   

Дослідження проводилися на здоровому поголів’ї тварин швіцької породи в умовах молочно-виробничого комплексу “Єкатеринославський”. Годівля лактуючих корів – з кормового столу загаль-нозмішаними раціонами, при цьому частка концентрованих кормів у середньому становить  43–46 % обмінної енергії, а в період роздоювання на 1 кг молока додається від 400 до 620 г комбікорму. Упродовж стандартної лактації продукція молочного жиру та білка по стаду досить висока і в середньому становить 641,8 кг за співвідношення цих компонентів на рівні 1,08.

Доведено, що кормова стимуляція лактогенної функції не завжди адекватна високими обмін-ними процесами організмувсього стада. Так, вміст жиру в молоці менше кількості білка в 1,05 раза характерний 41,7 % первісток стада, ось тому коефіцієнт співвідношення цих компонентів не перевищує 0,95, тимчасом  як 58,3 % поголів’я цього ж стада відзначається коефіцієнтом співвідношення 1,19, що відповідає нормі.  У корів другої (66,2 % поголів'я стада) і третьої - четвертої (65,7 %) лактацій співвідношення вмісту жиру і білка в молоці становить відповідно 1,01 та 0,99, що вказує на порушення метаболічних процесів через розвиток субклінічного ацидозу.

 Встановлено, що у разі патологічного стану обмінних процесів у швіцьких первісток середньо-добові удої вірогідно на 8,7 % (Р<0,01) вищі порівняно з показниками за нормального їх стану, у  тварин  другої  лактації  –  на 10,3 % (Р<0,05), а  третьої - четвертої  –  тільки  на 8,8 %. Загальний  удій за  стандартну лактацію  у цих тварин  перевищує норму в межах стандартної похибки.

Ключові слова: швіцька порода, жива маса, лактація, удій, масова частка жиру і білка в молоці.

УДК 636.4:082                                                                                              https://doi.org/10.31867/2523-4544/0175

Зернові культури. Том 5. № 1. 2021. С. 180–187          

В. І. Халак ¹, С. Є. Чернявський ¹,  Б. В. Гутий ², О. М. Бордун ³, О. І. Стадницька ⁴

 ¹ Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,  м. Дніпро, 49009, Україна,

 ² Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З.  Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна, 

 ³ Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН, вул. Зелена, 1, с. Сад, Сумська область, 42343,Україна,

 ⁴ Інститут сільського господарства Карпатського регіону,  вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Пустомитівський район, Львівська область, 81115, Україна

Наведено результати досліджень показників відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи та оцінено тварин виробничої групи за деякими інтегрованими показниками. На основі експериментальних даних розроблено критерії відбору високопродуктивних тварин і розраховано економічну ефективність результатів досліджень.

Встановлено, що свиноматки підконтрольного стада характеризуються високими показниками відтворювальних якостей. Їх багатоплідність становить 11,1 гол., молочність – 51,9 кг, маса гнізда на час відлучення у 60-добовому віці – 176,4 кг. Ці показники відповідають класу еліта і І класу згідно з діючою Інструкцією з бонітування свиней. Максимальними показниками багатоплідності, маси гнізда на час відлучення у 60-добовому  віці  відзначалися  свиноматки  класу  М ⁺  за  індексом М. Д. Березовського та комплексним показником відтворювальних якостей свиноматки (КПВЯ). Порівняно з ровесницями класу М ⁰ та М ^-різниця за  цими показниками дорівнює 4,2–4,1 гол., 58,8–61,0 кг відповідно і є статистично достовірною. Коефіцієнт кореляції між абсолютними та інтегрованими показниками відтворювальних якостей свиноматок коливається у межах від -0,307 до +0,967. Кількість достовірних кореляційних зв’язків між ознаками відтворювальних якостей свиноматок та оціночними індексами дорівнює 90,00 %, що свідчить про ефективність їх використання у селекційно-племінній роботі у галузі свинарства. Критерієм відбору високопродуктивних свиноматок за індексом М. Д. Березовського є показник 40,18–50,58, комплексним показником відтворювальних якостей  свиноматки (КПВЯ) – 132,90–184,11 бала. Максимальну прибавку додаткової продукції одержано від свиноматок класу еліта (+11,42 %), М ⁺ за індексом М. Д. Березовського (+16,40 %) та комплексному показнику відтворювальних якостей (КПВЯ) (+16,77 %). Вартість додаткової продукції щодо тварин  вказаних груп коливається у межах від +272,09 до +399,75 грн/гол.

Ключові слова: свиноматка, відтворювальні якості, інтегрована оцінка, мінливість, кореляція, економічна ефективність.

УДК  636.4.085.5                                                                                               https://doi.org/10.31867/2523-4544/0176

Зернові культури. Том 5. № 1. 2021. С. 188–193         

А. Н. Майстренко, Г. Г. Дімчя, В. І. Петренко

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,  м. Дніпро, 49009, Україна

Дослідження проведені в умовах ТОВ  «Агро Еліта» Дніпропетровської області на поголів’ї свиней великої білої породи. Об’єкт дослідження – кнури-плідники і свиноматки.

Наведені експериментальні дані відтворної якості свиноматок свідчать про те, що до 45-денного віку в дослідній групі порівняно з контрольною мертвонароджених поросят було менше на 3,87 %; народжених масою нижче 1 кг – менше на 15 гол., або на 4,73 %; народжених масою 1 кг і вище – більше на 56 гол., або на 19,18 %. В середньому на кожне гніздо одержано додатково 1,8 гол. життєздатних поросят і різниця маси гнізда при народженні на користь дослідної групи становила 3,4 кг, або 26,35 % (Р<0,001). Наочнимпоказником підвищення  молочної  продуктивності, а саме: середньодобове виділення молока однією свиноматкою в контрольній групі за весь період лактації становило 6,00 кг, а в дослідній – 7,88 кг, що на 1,88 кг,  або на 31,33 % більше, різниця за лактацію (45 днів) на гніздо також на користь дослідної групи. За весь підсисний періододне порося дослідної групи спожило материнського молока  порівняно з контрольною – на 10,19 % більше. Добові прирости живої маси поросят за 45 днів підсисного періоду становили: в дослідній групі 372 г, контроль-ній – 290 г і різниця у фізичній масі поросят також  була  на  користь  дослідної  групи  –  більше на3,80 кг, або на 26,38 % (Р<0,001).

Корегування раціонів маточного поголів’я свиней за допомогою авторських балансуючих кормових добавок щодо мінеральних елементів  уможливило максимально наблизити їх до фізіологічної потреби, що в свою чергу зумовило підвищення процесів метаболізму в організмі тварин і в подальшому позитивно вплинуло на їх продуктивність, ріст та розвиток потомства.

Ключові слова: кнур-плідник, свиноматка, поросята, раціон, кормові добавки, мінеральні речовини, відтворювальні якості

УДК 636.4.082.43      https://doi.org/10.31867/2523-4544/0146

Халак В.І., Чернявський С.Є., Чегорка П.Т. 

Зернові культури. 2020.  Т. 4. № 2. С.  372–377.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

  Наведені результати досліджень фізико-хімічних властивостей м'язової тканини молодняку свиней великої білої породи з урахуванням їх внутрішньопородної диференціації за деякими біохі-мічними показниками сироватки крові і визначені кореляційні зв'язки між ознаками.

Контрольну відгодівлю молодняку свиней великої білої породи проводили відповідно до «Методики оцінки кнурів и свиноматок за якістю потомства в умовах племінних заводів і племінних репродукторів». У сироватці крові 5-місячних тварин визначали вміст холестеролу (ммоль/л) і концентрацію загальних ліпопротеїдів (мг%). Фізико-хімічні властивості найдовшого м'язу спини (m. Longissimus dorsi) вивчали з урахуванням наступних показників: «вологоутримуюча здатність, %», «активна кислотність через 24 години після забою (рН), одиниць кислотності», «інтенсивність забарвлення, од. екст. х 1000», «ніжність, сек.» і «втрати при термічній обробці, %». Біометричну обробку отриманих даних проводили за загальноприйнятими методикамиз використанням програмного модуля «Аналіз даних» в Microsoft Excel.

Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові (вміст холестеролу (ммоль/л) і концентрація загальних ліпопротеїдів (мг%) у молодняку свиней великої білої породи відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Кількість зразків найдовшого м'язу спини (m. Longis-simus dorsi) категорії «висока якість» за показниками «ніжність, сек.» і «вологоутримуюча здатність, %» становить 9,09 %,  «інтенсивність забарвлення, од. екст. х 1000» – 18,18 %. Достовірні коефіцієнти парної кореляції встановлені між наступними парами ознак: концентрація загальних ліпопротеїдів х активна кислотність через 24 години після забою (рН) (+0,618), концентрація спільних ліпопротеїдів х вологоутримуюча здатність (+0,712), вміст холестеролу х ніжність (+0,726), вміст холестеролу х втрати при термічній обробці (+0,784).

Ключові слова: м’язи, тканина, молодняк свиней, кров, біохімічні показники, сироватка.

УДК 636.2.082.13 (06)                                                            https://doi.org/10.31867/2523-4544/0147

Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 378–386   

В. С. Козир, О. В. Денисюк, Г. Г. Дімчя,  А. Н. Майстренко

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Дослідження генофондного стада сірої української худоби на базі ДП «ДГ «Поливанівка» проводились у 2018–2020 рр. При цьому спиралися на ретроспективний і сучасний аналіз популяції, застосовуючи генетичні, імуногенетичні, селекційні, зоотехнічні, статистичні і біометричні методи. Тварини  цього стада належать до двох ліній: Петушка 191У (62 %) і Шамріна ХУ-41 (38 %) та 20 родин. Вони мають міцний, щільний і грубий тип конституції. Середні соматометричні показники відповідають стандарту. Порода має добрі забійні показники і властивості яловичини. Забійний вихід у  бичків  досягає 58–59 %, жиру – 2,5–3,0 % співвідношення білок : жир – 1:1,5, м’якоті в туші – 72–73 %, кісток – 16–17 %, індекс м’ясності – 4,4–4,5.

Тварини з високим коефіцієнтом спадковості передають нащадкам специфічні породні особливості (масть, форма рогів, тілобудова, акліматизація до різних природних умов, адаптація до кормових умов, підвищена резистентність, дрібноплідність, довгорослість, стресостійкість).

Застосування сучасних методик уможливило здійснити тестування еритроцитарних антигенів, білків сироватки крові, ізоферментних еритроцитів і тканин, а також поліморфізму довжини рестрікційних фрагментів ДНК. З 49 антигенів груп крові виявлено 48. Відмічена висока частота    (45–92 %) A, G₃, C₁, C₂, R₂, W, X₁,  X₂, E, F, Y, J, H¹, Z  і значно нижча (2–10 %) P₁, P₂, B¹, J₂, P¹, R, C₁, L, H².

За останні 30 років кількість алелей найбільш інформаційної системи В зменшилась з 41 до 14, серед них породоспецифічні B, B₂, G₃, J₁, Q, T₁, G₂, K, V, E, O. Звуження алельного фонду до такого рівня свідчить, що порода перебуває на межі зникнення.

Аналізом біохімічних маркерів білків сироватки крові, альбумін і постальбумін виявлено у трьох фенотипів АА, ВВ, і АВ, пострансформи – теж у трьох фенотипів FF, FS, і SS. Щодо гемоглобіну, тип А мають всі тварини стада.  При рестрикційному аналізі мітохондріальної ДНК поліморфізм виявлений тільки по ендонуклеазі Е_со 471.

За рахунок сучасних селекційно-генетичних методів можливо підтримати та зберегти специфічні властивості породи, її структуру, генетичну мінливість. Застосування їх в комплексі з технологічними прийомами попередить зникнення сірої української худоби і забезпечить їй гідне місце в світовому надбанні генетичних ресурсів. Наші пропозиції узагальнені в «Концепції цілеспрямованого збереження сірої української худоби та використання її у подальшому породотворному процесі».

Ключові слова: велика рогата худоба, сіра українська порода, стан, напрямки використання, пропозиції.  

УДК 636.22/28.082                                                            https://doi.org/10.31867/2523-4544/0148

А. О. Гончар, І. С. Піщан, Л. О. Литвищенко, С. Г. Піщан

  Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 387–395    

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49000, Ukraine

 Встановлено частоту прояву дистоції та з'ясовано особливості відтворної здатності у голштинських корів різного віку.

Експериментальна частина досліджень виконана в умовах промислового комплексу з виробництва молока корів голштинської породи ПрАТ “Агро-Союз”. Оцінку легкості отелень у корів різного віку визначали у балах (В. Berglund, J. Phillipsonetal, 1987): 1 – легкі отелення; 2 – нормальні отелення, потрібна лише деяка допомога оператора (незначна дистоція); 3 – важкі отелення, потрібне втручання оператора (дистоція).

Встановлено, що майже 83 % корів достатньо легко отелюється. При цьому  оператору доводиться надавати лише заключну допомогу з вивільнення плоду із родових шляхів – понад 10 % тварин. У той же час майже  7 %  тварин при отеленні потребують суттєвої допомоги декількох операторів.

Доведено, що вік корів не має вирішального значення щодо прояву дистоції. Встановлена пряма залежність між живою масою теляти при народженні і проявом дистоції під час отелення. Якщо жива маса народженого теляти становить 37 кг, має місце незначна дистоція, якщо  майже 39 кг –  важка форма дистоції. Нормальний перебіг отелення відмічається у разі живої  маси теляти при народженні на рівні 34 кг. Ускладнення в ході відновлення родової системи після отелення мають 74,4 % первісток. Досить високим цей показник був і відносно корів четвертої лактації – 72,5 %. Симптоматичне безпліддя у корів другої лактації становить 69,6 %.

Середній показник індексу осіменіння 1,9  характерний для корів із післяродовим періодом в межах норми. Симптоматичне безпліддя призводить до подовження сервіс-періоду майже на місяць  порівняно із коровами, в яких отелення і післяродовий період протікали нормально. Важка форма дистоції  під час отелення характерна 12 % тварин –  переважно  при  першому отеленні.

Ключові слова: голштинська порода, сервіс-період, отелення, індекс осіменіння, дистоція, симптоматичне безпліддя.    

УДК 636.4:082                                                                                              https://doi.org/10.31867/2523-4544/0149

В. І. Халак

Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 396–403

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,  м. Дніпро, 49027, Україна

  Висвітлені результати досліджень показників відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи різної внутріпородної диференціації за деякими оціночними індексами, визначено критерії відбору високопродуктивних тварин та економічну ефективність їх використання. На основі експериментальних даних модифіковано додаток 10 до Інструкції з бонітування свиней і  розроблено новий спосіб оцінки свиноматок за показником «вирівняність (однорідність) гнізда свиноматки за живою масою поросят на час відлучення» (ІВГ₆₀).

Дослідження проведено в СТОВ «Дружба - Казначеївка» (Дніпропетровська область) і лабора-торії тваринництва Державної установи Інститут зернових культур НААН. Робота виконана згідно з Програмою наукових досліджень НААН № 30 «Свинарство». Оцінку свиноматок за показниками відтворювальних якостей проводили з урахуванням наступних ознак: багатоплідність, гол; великоплідність, кг; маса гнізда на час відлучення, кг (фактична;, маса гнізда на час відлучення у віці 60 діб, кг (розрахункова); збереженість, %. Комплексну оцінку тварин проводили за селекційним індексом відтворювальних якостей свиноматки (СІВЯС) (О. М. Церенюк та ін., 2010 р.), біометричну обробку результатів досліджень – за методиками Г. Ф. Лакіна (1990 р.).

Встановлено, що багатоплідність свиноматок дорівнює 11,1 ± 0,15 гол. (Сv = 15,76 %), вели-коплідність – 1,41 ±  0,009 кг (Сv = 7,88 %), маса гнізда на час відлучення, кг (фактична) – 74,3 ±  0,85 кг (Сv = 13,48 %), маса гнізда  на час відлучення  у 60 діб, кг (розрахункова) – 175,9 ±  2,160 кг (Сv = 13,43 %), збереженість – 87,9 ± 0,49 % (Сv = 6,84 %). Індекс вирівняності (однорідності) гнізда свиноматки за  живою масою  поросят на час народження дорівнює 5,21 ±  0,076  бала (Сv = 17,11 %), на час відлучення – 8,32 ± 0,156 бала (Сv = 21,98 %), селекційний індекс відтворювальних якостей свиноматки   – 88,31 ±  1,118 бала (Сv = 14,77 %). Коефіцієнти парної кореляції між оціночними індексами ІВГ₀, ІВГ₆₀, СІВЯС та ознаками  відтворювальних  якостей  коливаються  у  межах від -0,438 до +0,988. Максимальну прибавку додаткової продукції одержано від  тварин  класу М⁺ – 27,60 %, а її вартість дорівнює  685,33  грн/гол. Критерієм  відбору високопродуктивних тварин за індексом СІВЯС є показник 97,85–123,99 бала.

Ключові слова: свиноматка, відтворювальні якості, інтегрована оцінка, вирівняність (однорідність) гнізда, мінливість, кореляція, економічна ефективність.   

УДК 636.4.082                                                       https://doi.org/10.31867/2523-4544/0150

Л. А. Гераніна

Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 404–409

Інститут сільського господарства Степу НААН, вул. Центральна, 2, с. Созонівка,

Кропивницький район, Кіровоградська область, 27602, Україна

Наведено результати дослідження показників власної продуктивності свиноматок великої білої породи різного репродуктивного віку та вплив даної ознаки на багатоплідність і масу гнізда при відлученні поросят на основі використання документації племінного обліку свиней  Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН» за останні три роки. За результатами наших досліджень встановлено, що багатоплідність свиноматок І групи (18–24 міс.) становить 10,4 гол., маса гнізда при відлучені у віці 60 діб – 181,8 кг, збереженість поросят до відлучення – 91 %. Щодо тварин ІІ і ІІІ груп (25–36 і 36 міс. і старше) вказані показники дорівнювали 11,1–10,2 гол., 193,8 та 174,2 кг, 96 та 93 % відповідно. Мінливість кількісних ознак, які були предметом наших досліджень, коливається в межах від 9,3 до 17,5 %, тобто відповідає малому і середньому ризику.

При визначенні впливу віку матерів на їх багатоплідність і масу гнізда при відлученні поросят, встановлено, що вищий корелятивний зв'язок (r = 0,44) простежується між віком маток 18–24 міс. і багатоплідністю та слабкий (r = 0,10) – між віком маток 25–36 міс. і багатоплідністю. Відносно маток старше 36 міс. кореляція між віком і продуктивністю слабка і від'ємна, це підтверджує той факт, що зі збільшенням віку відтворні та продуктивні якості тварин знижуються.

Удосконалення селекційної роботи залежно від віку є важливим і актуальним питанням у підвищенні ефективності свинарства, оскільки від цього залежать обсяги виробництва свинини. Вік свиноматок є одним із ключових факторів, який впливає на репродуктивні якості тварин та визначає строки господарського використання маточного поголів'я, що в свою чергу зумовлює необхідність дослідження даного аспекту.

           Ключові слова: свині, вік, свиноматки, продуктивність, багатоплідність, вплив, кореляція, маса гнізда.