Інформація про розділ

УДК 633.11:631.811(477.7)               https://doi.org/10.31867/2523-4544/0416

Зернові культури. Том 10. № 1. 2026. С.121–127

А. В. Панфілова, А. О. Кувшинова

Миколаївський національний аграрний університет, вул. Георгія Гонгадзе 9, м. Миколаїв, Україна, 54008.

Актуальність.В останні роки Україна увійшла до десятки провідних країн світу за обсягами виробництва зерна та стала однією із ключових світових експортерів зернових колосових культур. Ячмінь озимий є однією з найвисоковрожайніших зернових культур і займає значуще місце в структурі зернового балансу України. Ця культура не лише забезпечує стабільні врожаї, а й є важливим ресурсом для кормової бази та промислової переробки зерна. Для забезпечення стабільних і високих врожаїв ячменю озимого важливим є створення оптимальних умов живлення але  приділивши велику увагу біології розвитку цієї культури. Мета роботи. Вивчити та оцінити окремі елементи технології, зокрема, ефективності передпосівної обробки насіння та позакореневих підживлень у фазах весняного кущіння та виходу рослин у трубку біопрепаратами  за вирощування різних сортів ячменю озимого в умовах зони Південного Степу України.Матеріали і методи.Дослідження проводились у Навчально-науково практичному центрі Миколаївського НАУ впродовж 2024–2025рр., з сортами ячменю озимого – Достойний(st.) і Валькірія. Закладку і проведення польових дослідів здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик дослідної справи. Методи: польовий, лабораторний, порів-няльно-аналітичний. Результати.Встановлено, що дворазове позакореневе підживлення біопрепаратом Органік-баланс (в нормі 2,0 л/га) у фази весняного кущіння та виходу рослин у трубку забезпечило найінтенсивніше наростання сирої надземної біомаси та площі листкової поверхні ячменю озимого сортів Достойний (st) і Валькірія. У фазу молочної стиглості зерна надземна біомаса досягала відповідно 1288 (сорт Достойний) і 1285 (сорт Валькірія) г/м², а максимальна площа листкової по-верхні — 40,05 і 41,12 тис. м²/га відповідно. Застосування біопрепарату Азотохелп також підвищувало досліджувані показники, проте його ефективність була нижчою: площа листкової поверхні становила 35,69–37,28 тис. м²/га за обробки насіння перед сівбою і  одноразового підживлення та 36,08–38,17 тис. м²/га за дворазового внесення в залежності від сорту. Висновки.В умовах Південного Степу України дворазове позакореневе підживлення рослин біопрепаратами активізує ростові процеси ячменю озимого, забезпечує інтенсивніше накопичення надземної біомаси та збільшення площі листкової поверхні незалежно від сортових особливостей. Найвищу ефективність забезпечив біопрепарат Органік-баланс за позакореневого підживлення  у фазах кущіння та виходу рослин у трубку.

Ключові слова: ячмінь озимий, біопрепарати, обробка насіння, позакореневе підживлення, надземна біомаса,  площа листкової поверхні.

УДК 631.524.84:631.526                      https://doi.org/10.31867/2523-4544/0417

Зернові культури. Том 10. № 1. 2026. С. 128–137

Т. С. Ящук, Н. П. Самець, Ю. С. Грицевич, О. М. Довгань

Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль,46027, Україна

Актуальність. Потепління, що триває останніми десятиліттями, значно впливає на клімат земної кулі. За прогнозами вчених, на фоні глобального підвищення температури не прогнозується значного зменшення сумарної річної кількості опадів, проте можливим є посилення контрастності між окремими зонами, періодами року, роками. Тому виникає необхідність подальшої адаптації технологічних моделей вирощування до погодних умов і, відповідно, диференціації агроприйомів, маневрування строками сівби, підбором сортів та ін. Мета. Встановити вплив строків сівби пшениці озимої на формування урожайності залежно від метеорологічних умов вегетації за зміни клімату та обґрунтувати зміщення строків сівби до більш пізніх, порівняно з раніше рекомендованими.Матеріали і методи. Дослідження виконували у 1982–2025 рр. на полях ТДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН. У дослідах висівали 6–8 сортів пшениці озимої, сівбу проводили в 5–7 строків: 25 серпня, 5, 15, 25 вересня та 5, 15, 25 жовтня. Закладку і ведення польових дослідів здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик дослідної справи. Методи: польовий, лабора-торний, порівняльно-аналітичний. Результати. Встановлено вплив строків сівби пшениці озимої на формування врожайності за останні 43 роки досліджень та експериментально доведено їх зміщення залежно від змін клімату. Виявлено, що найвищу урожайність мали рослини, які увійшли в зиму у фазі появи третього листка–початку кущіння. Встановлено, що за сівби в період від 1 до 20 жовтня отримали найвищу урожайність пшениці озимої –  7,01–9,19 т/га (2021–2025 рр.). Висновки. Агро-метеорологічні умови для вегетації пшениці озимої впродовж 1982–2025 рр. у зоні Західного Лісостепу України, у поєднанні з сортовими особливостями культури, сприяли зміщенню строків сівби в сторону більш пізніх, забезпечивши формування урожайності нових сортів вітчизняної селекції за 2006–2020 рр. у межах 5,02–6,14 т/га, у 2021–2025 рр. – 7,01–9,19 т/га, що на 1,4–2,8 %, а також 3,0–9,8 % вище порівняно з посівами, висіяними у вересні, у відповідні роки.

Ключові слова: агрометеорологічні характеристики, середньодобова температура, вегетація, кущіння, яровизація, врожайність.

УДК 633.15:631.5:663.5                         https://doi.org/10.31867/2523-4544/0418

Зернові культури. Том 10. № 1. 2026. С. 138–150

А. Л. Андрієнко¹, Ю. І. Ткаліч², І. М. Семеняка¹, О. О. Андрієнко³, К. В. Васильковська³

¹Інститут сільського господарства Степу НААН, вул. Центральна, 2, с. Созонівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27602, Україна

²Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, Дніпро, Дніпропетровська область, 49009, Україна

³Центральноукраїнський національний технічний університет, просп. Університетський, 8, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, Україна

Актуальність. Кукурудза (Zea mays L.) – провідна культура з високим умістом крохмалю (70–75 %), що зумовлює її значний потенціал для виробництва біоетанолу. В умовах нестійкого зволоження Степу України актуальним є вдосконалення агротехнологічних прийомів вирощування, спрямованих на підвищення врожайності, виходу крохмалю та біоетанолу з одиниці площі. Мета роботи. Розробити основні параметри біоадаптивної технології вирощування кукурудзи, визначити їх вплив на урожайність зерна, вихід крохмалю та біоетанолу з одиниці площі в умовах Степу України. Матеріали та методи. Основний – польовий дослід, додаткові – лабораторний, розрахунковий і математичної статистики (дисперсійний і кореляційний аналізи). Дослідження проводили в умовах Степу України протягом 2007–2017 рр. Результати. Встановлено вплив систем основного обробітку ґрунту, способу використання побічної продукції, удобрення, попередників, строків сівби та густоти стояння рослин на продуктивність агроценозів кукурудзи. Полицева оранка на глибину 25–27 см забезпечувала найвищу врожайність (6,72–6,90 т/га), вихід крохмалю (4,76–4,81 т/га) та біоетанолу (294–297 Дал/га), тоді як мілкий дисковий обробіток та пряма сівба знижували ці показники на 5–41 %. Попередник також суттєво впливав на адаптивність культури: після посівів сої формувалися найвищі показники врожайності зерна, виходу крохмалю та біоетанолу, а грубоволокнисті попередники краще компенсували мінімізацію обробітку. Ранні строки сівби (15 квітня) та оптимальна густота стояння рослин (45–60 тис./га) забезпечували максимальну реалізацію генетичного потенціалу гібридівкукурудзиАдевей, ЛГ3350 і ЛГ3475. Органо-мінеральна система удобрення доповнена мікробними препаратами стабілізувала вихід крохмалю та біоетанолу з одиниці площі. Отримані результати підтверджують, що оптимізація факторів технології покращує ефективність вирощування куку-рудзи для отримання зерна та виробництва біоетанолу. Висновки. Полицева оранка та органо-мінеральна система удобрення забезпечували максимальні показники врожайності, виходу крохмалю та біоетанолу. Мінімізація обробітку ґрунту знижувала продуктивність на 5–41 %. Кращі результати отримали після сої, як попередника, за ранньої сівби та густоті стояння рослин 45–60 тис. рослин/га. Максимальна ефективність досягнута за використання оптимального попередника, полицевої оранки, органо-мінерального удобрення, адаптивного гібридного складу та оптимальних параметрів сівби.

Ключові слова: обробіток ґрунту, попередники, органо-мінеральна система удобрення, строки сівби, густота стояння, крохмаль, спирт.

УДК 633.11:631.8:631.559                 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0419

Зернові культури. Том 10. № 1. 2026. С. 151–155

Р. Г. Мешко, І. І. Ярчук

Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49600, Україна

Актуальність. За умов північного Степу України ефективність вирощування пшениці м'якої озимої (Triticumaestivum L.) значною мірою залежить від збалансованого мінерального живлення та здатності рослин долати абіотичні стреси. Тому актуальним є оцінювання полікомпонентних препаратів як елементів інтегрованої технології вирощування. Мета. Встановити вплив полікомпонентних препаратів за різного фону мінерального живлення на врожайність сортів пшениці озимої Мудрість Одеська та Каледон у середньому за 2024–2025 рр. Матеріали і методи. У польовому дос-ліді порівнювалирезультати десяти варіантів, які включали контроль, мінеральні добрива (P₁₀, N₄₅P₄₅K₄₅, підживлення N₃₀ по мерзлоталому грунту) та полікомпонентні препарати (Вітастар, Антистрес, Поліамід, Дефенс; NEO, Стимулін, UNI). Урожайність визначали ваговим методом з перерахунком на стандартну вологість 14 %, статистичну обробку виконували методом дисперсійного аналізу з оцінюванням істотності різниць за НІР₀₅. Результати. Максимальну врожайність у сорту Мудрість Одеська одержано у варіанті N₄₅P₄₅K₄₅+ Вітастар (1 л/га)+ Антистрес(1л/га) + N₃₀ + Поліамід(1л/га)– 3,93 т/га, що на 1,88 т/га (91,7 %) вищеза контроль; у сорту Каледон – 4,16 т/га (+2,19 т/га; 111,2 %). Високу ефективність також мали у варіантах з повним мінеральним фоном без додаткових препаратів (3,90 т/га – у сорту Мудрість Одеська) та схеми P₁₀ + N₃₀ з/без додавання препаратів (3,65–3,68 т/га – у сорту Мудрість Одеська і 3,88–3,98 т/га – у сорту Каледон)у варіантах з препаратами, але без достатнього мінерального удобрення  не отримали істотної прибавки врожаю, а в окремих випадках, було зниження продуктивності порівняно з контролем. Висновки. Полікомпонентні препарати доцільно застосовувати як складову системи удобрення та антистресового супроводу посівів; вони не можуть повною мірою компенсувати дефіцит базового мінерального живлення.

Ключові слова: пшениця м'яка озима, сорт, полікомпонентні препарати, мінеральні добрива, врожайність, Північний Степ.

УДК 633.11:631.53.027.2:632.95:631.86                        https://doi.org/10.31867/2523-4544/0420

Зернові культури. Том 10. № 1. 2026. С.156–162

О. А. Заїма, О. Б. Каліцінська, А. А. Сіроштан

Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН, с. Центральне, Обухівський р-н., Київська обл., 08853, Україна

Актуальність. Передпосівна обробка насіння протруйниками і мікродобривами є важливим етапом в отриманні здорових дружніх сходів, а також впливає на перебіг початкових фаз розвитку рослин, запобігає зараженню проростків хворобами й шкідниками, що, в кінцевому результаті, відобра-жається на урожайності. Цей метод захисту посівів  найбільш економічно вигідний та екологічно безпечний. На ринку наявна велика кількість препаратів для передпосівної обробки насіння, але механізм їхньої взаємодії  та взаємодії на проростання насіння, формування сходів, вегетативну та репродуктивну сфери рослин ще не до кінця вивчений.Метою досліджень було вивчити вплив протруйників різної дії і мікродобрива на посівні якості насіння та урожайність зерна пшениці м’якої озимої. Матеріали і методи. Вивчали сорти пшениці м'якої озимої МІП Аеліта, МІП Валенсія, МІП Відзнака, МІП Фортуна. Досліджували вплив протруйників Грінфорт Стар, Юнта Квадро 373,4 FS, Круїзер 350 FS та їх комбінацій з мікродобривом «5 елемент» на посівні якості насіння і рівень урожайності. Результати. За обробки насіння протруйниками і їх комбінацією із мікродобривом «5 елемент» активність накльовування насіння підвищувалась на 0,2–11,7 %, енергія проростання – на 0,2–8,2 %, лабораторна схожість – на 0,2–2,8 %, польова схожість – на 1,3–9,3 % порівняно з контрольними варіантами. Вищу енергію проростання насіння сортів МІП Валенсія і МІП Аеліта отримано у варіантах із обробкою протруйником Круїзер 350 FS, сорту МІП Відзнака – Грінфорт Стар, МІП Фортуна – Юнта Квадро 373,4 FS. Більшу лабораторну схожість насіння сорту МІП Аеліта отримано у варіантах обробки Круїзер 350 FS та його комбінації із мікродобривом «5 елемент», сорту МІП Відзнака – Юнта Квадро 373,4 FS із мікродобривом «5 елемент», сорту МІП Валенсія – Грінфорт Стар при поєднані із мікродобривом та Круїзер 350 FS, сорту МІП Фортуна – Юнта Квадро 373,4 FS. Більшу польову схожість насіння отримано за комплексної обробки препаратом Круїзер 350 FS та мікродобривом «5 елемент», в сортів МІП Відзнака і МІП Валенсія високі показники відмічені також у варіанті Юнта Квадро 373,4 FS сумісно з препаратом «5 елемент». Залежно від варіантів обробки насіння приріст урожайності сортів, порівняно із контролями, становив 0,15–0,48 т/га. Більше підвищення урожайності зерна пшениці м’якої озимої отримано при обробці насіння протруйником інсекто-фунгіцидної дії Юнта Квадро в комбінації із мікродобривом. Найбіль-шу урожайність (6,62 т/га) отримано в даному варіанті на сорті МІП Фортуна. Висновки. Встановлено, що обробка насіннєвого матеріалу протруйниками і мікродобривом що  досліджувалися сприяла покращанню більшості посівних якостей насіння та отриманню вищого рівня врожайності.

Ключові слова: Triticum aestivum L., передпосівна обробка насіння, хімічні препарати,  комплексне мікродобриво, показники якості насіння, рівень врожайності.

УДК 633.34:631.8:631.53.01                                 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0421

Зернові культури. Том 10. № 1. 2026. С.163–172                

Л. А. Гарбар¹, Н. І. Довбаш², Н. В. Кнап³, Д. В. Уманець¹

¹Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна

²Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», вул. Машинобудівників, 2-Б, селище Чабани, Київська обл., 08162, Україна

³Відокремлений структурний підрозділ «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України», вул. Т. Масарика, 32, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, Україна

Актуальність. Вирощування сої в Україні є актуальним і прибутковим бізнесом, це зумовлено розвитком світового аграрного виробництва і високою цінністю біохімічного складу насіння та універсальністю використання. Дослідження спрямовані на вивчення оптимальних умов живлення за вирощування сої. Метадосліджень полягала у виявленні впливу оптимальних умов живлення та застосування інокуляції насіння на формування елементів структури врожаю рослин сої та урожайність культури. Матеріали та методи. Дослідження проводили впродовж 2024–2025 рр. в умовах Лісостепу України на чорноземах типових малогумусних (вміст гумусу 4,12 %). Ґрунти характеризувалися середньою забезпеченістю фосфором, калієм і низькою – азотом. Дослід трифакторний, фактор А – сорт, фактор В – NPK, фактор С – інокуляція насіння препаратом РизоСтар (2 кг/т), сухий інокулянт для сої). Сорти, Ментор та Аватар, які вивчали у досліді, належать до ранньостиглої групи. Удобрення проводили N₁₅P₃₉K₃₉, у підживлення у фазі 2–3 трійчастих листки застосовували препарати Айдамін комплексний (1 л/га) та Добродій Комфорт Універсальний (0,25 л/га). Результати. Збалансоване застосування макро- та мікроелементів забезпечує формування оптимальних показників елементів структури врожаю. Склад структури урожаю залежав від застосування основних елементів живлення (NPK), мікроелементів (Айдамін (1 л/га), Добродій Комфорт (0,25 л/га).), інокуляції насіння РизоСтар (2 кг/т), генетичних особливостей сорту і погодних умов року проведення досліджень. Сорт Ментор мав вищі показники елементів структури врожаю. Кількість бобів на рослині змінювалася від 18,3 до 19,6 шт. Кількість насіння у бобі за впливу варіантів досліду становила від 2,2 до 2,7 шт. Маса 1000 насінин була від 169,1 до 172,7 г. Кореляційний аналіз між елементами структури врожаю сої дозволив виявити залежності між показниками, які ми досліджували. Всі фактори досліду впливали на формування урожайності сої. За вирощування сорту Аватар показники урожайності змінювалися від 1,87 т/га до 2,84 т/га. Взагалі, сорт Ментор мав вищу урожайність, яка за впливу варіантів удобрення та інокуляції змінювалися від 2,06 до 3,04 т/га. Висновки.Максимальну урожайність сої було отримано за вирощування сорту Ментор у варіанті із проведенням інокуляції РизоСтаром, внесенням N₁₅P₃₉K₃₉, проведенням позакореневого підживлення комплексним препаратом Добродій Комфорт Універсальний (0,25 л/га)  у фазі формування 2–3 трійчастого листка – 3,04 т/га. Визначення участі факторів у формуванні урожайності культури показало, що вона найбільше залежала від фоктору – «удобрення» – 35 %, на фактор «сорт» припадало – 24 %. Статистична обробка даних свідчить про наявність між усіма елементами структури врожаю тісного позитивного кореляційного зв’язку.

Ключові слова: Айдамін комплексний, Добродій Комфорт Універсальний, елементи структури врожаю, інокуляція, кореляційна залежність, маса 1000 насінин, РизоСтар, удобрення, урожайність, Glycine max (L.) Merrill

УДК 633.11: 631.8: 632.51                         https://doi.org/10.31867/2523-4544/0422

 Зернові культури. Том 10. № 1. 2026. С.173–178

 Л. С. Квасніцька, Г. П. Войтова

Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, вул. Самчики, 1, с. Самчики, Хмельницький район, Хмельницька область, 31182, Україна

Актуальність.Виробництво високоякісного зерна потребує сучасних інноваційних підходів у технології вирощування пшениці озимої, зокрема із застосуванням біопрепаратів.Метою дослідженьбуло встановлення впливу комплексного застосування біологічного добриваГуміфренд (1,0 /га) та біостимулятора росту рослин Азотофіт (0,5 л/т) для обробки насіння і обприскування посівів (0,5 л/га) на ІІІ етапі органогенезу без удобрення та на мінеральному фоні за внесення N₄₅Р₃₀К₃₀ на урожайність та якість зерна пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу.Методи. Польовий, кількісно-ваговий, математично-статистичний. Дослідження проводились в 2024–2025 рр. у тимчасовому польовому досліді Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Результати. Встановлено вплив комплексного застосування біологічного добриваГуміфренд (1,0 /га) та біостимулятора росту рослин Азотофіт (0,5 л/т) для обробки насіння і обприскування посівів (0,5 л/га) на збільшення густоти стояння продуктивних стебел з 531 до 584  шт./м² на фоні без добрив та з 585 до 629  шт./м² – завнесення N₄₅Р₃₀К₃₀. Відбулося зростання кількості зерен у колосі – з 20,6 до 21,3 шт. на контролі та з 22,4 до 24,0 шт. на фоні N₄₅Р₃₀К₃₀, відповідно маси зерна з одного колоса – з 0,85 до 0,92 г і з 0,92 до 1,02 г, а також збільшення урожайності на 0,76 і 0,94 т/га, вмісту клейковини – на 1,2 і 1,5 %, склоподібності зерна – на 10 і 7 %. Висновки. Комплексне застосування біологічного добриваГуміфренд (1,0 /га) та біостимулятора росту рослин Азотофіт (0,5 л/т) для обробки насіння і обприскування посівів (0,5 л/га) у агроценозах, що досліджувалися сприяло формуванню врожаю пшениці озимої із суттєвим зростанням кількості продуктивних стебел на 10 % у варіанті без добрив і на 8 % – за внесення N₄₅Р₃₀К₃₀, маси зерна колоса на 8 і 11 %, що забезпечило приріст урожайності 19 і 20 % відповідно.

Ключові слова: удобрення, біологічне добриво, біостимулятор росту рослин, урожайність, якість зерна.

УДК 631.559:631.811.98:633.15                       https://doi.org/10.31867/2523-4544/0423

Зернові культури. Том 10. № 1. 2026. С.179–186

Антал Т. В., Кісіль Т. В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України вул. Героїв Оборони, буд. 15, м. Київ, 03041, Україна

Актуальність. Кукурудза є однією з провідних зернових культур у світі та в Україні, яка має велике значення для продовольчої безпеки, кормовиробництва та переробної промисловості. Водночас сучасні технології вирощування передбачають інтенсифікацію виробництва, що часто призводить до виснаження ґрунтів і дефіциту доступних форм мікроелементів. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває застосування мікродобрив, які відіграють особливу роль у фізіолого-біохімічних процесах рослин, зокрема, фотосинтезі, диханні, синтезі білків та ферментативній активності. Нестача таких елементів, як цинк, бор, марганець та інші, може суттєво обмежувати реалізацію генетичного потенціалу гібридів кукурудзи, знижувати врожайність і погіршувати якість зерна. Тому вивчення особливостей впливу мікродобрив на продуктивність і якість зерна кукурудзи є актуальним напрямом досліджень і має важливе значення для підвищення ефективності зернового виробництва. Мета досліджень. Визначення особливостей формування продуктивності кукурудзи залежно від гібрида та удобрення. Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проводили протягом 2023–2025 рр. на базі Панфильської дослідної станції ННЦ Інституту землеробства НААН, яка територіально розміщена в Бориспільському районі Київської області. Грунт дослідної ділянки – чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий. Клімат регіону помірно-континентальний. У досліді вивчали гібриди кукурудзи Амеліор (ФАО 240) та MAS 25 F (ФАО 250). Згідно схеми досліду вносили Діамофоску (200 кг/га) під оранку + карбамід (200 кг/га) у передпосівний обробіток, добрива Яра Віта Цинтрак (1,0 л/га) у фазі 5–6 листків та Грамітрел – у підживлення      (2 л/га) – у фазу 4–8 листків. Результати. У середньому за три роки проведення дослідженнь макси-мальну урожайність було отримано за внесення Діамофоски (200 кг/га) – під оранку + карбамід (200 кг/га) – в передпосівний обробіток та підживлення Яра Віта Цинтрак (9,8 т/га). Показники вмісту білка, крохмалю та жиру набули максимального значення за даного ж варіанту та становили 9,6%; 72,3 % та 5,5 % відповідно. Висновки. Встановлено, що на урожайність зерна кукурудзи найбільше впливає внесення добрив у технології вирощування за умов Діамофоски (200 кг/га) – під оранку + карбамід (200 кг/га) у передпосівний обробіток та додаткового підживлення у фазі 5–6 листків добривом Яра Віта Цинтрак (9,8 т/га). Якісні показники зерна кукурудзи, а саме: білок, крохмаль, жир залежали також від застосування добрив та підживлення посівів кукурудзи.

Ключові слова: кукурудза, добрива, підживлення, урожайність, якість зерна, білок, крохмаль, жир.

УДК 631.543:633.34:633.10                     https://doi.org/10.31867/2523-4544/0386

Зернові культури. Том 9. № 2. 2025. С. 256–265

К. В. Павліченко, М. Б. Грабовський, Т. В. Панченко, М. В. Лозінський, С. С. Німенко

Білоцерківський національний аграрний університет, пл. Соборна, 8/1, м. Біла Церква, Київська обл., Україна, 09117

Актуальність. Виробництво біометану з відновлювальних джерел має велике значення для сталого використання аграрної біомаси та значні екологічні переваги. Метою досліджень було визначення впливу макро- і мікродобрив на показники якості вегетативної маси рослин кукурудзи та розрахунковий вихід біометану. Матеріали та методи. Дослідження проводилися в 2019–2021 рр. у СТОВ «Птахоплемзавод Коробівський» Андрушівського району Житомирської області. У трифакторному досліді вивчали: Фактор А. Гібриди кукурудзи: Амарос, Богатир, КВС 381, Каріфолс; Фактор В. Макродобрива, кг/га д. р.: без добрив (контроль), N₉₀Р₆₀К₆₀, N₁₂₀Р₉₀К₉₀; Фактор С. Мікродобрива: без застосування (контроль), обробка насіння YaraVita Teprosyn NP+Zn (5 л/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Maize Boost (4 л/га); обробка насіння YaraTera Tenso Cocktail (0,15 кг/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Kombiphos (3 л/га). Результати.При застосуванні макро- і мікродобрив відмічена тенденція до підвищення рівня крохмалю, сирого протеїну й целюлози, порівняно з контролем. При цьому, під впливом внесених добрив, спостерігалося зниження вмісту клітковини. Серед гібридів кукурудзи, що досліджувалися у вегетативній масі рослин середньостиглих КВС 381 та Каріфолс був вищий вміст крохмалю, сирого протеїну та жиру порівняно з середньоранніми Амарос і Богатир. Питомий вихід метану в досліді мали 272,1–356,6 м³/т сухої органічної речовини (СОР), що відповідає 97,2–129,2 м³/т вегетативної маси рослин кукурудзи. Найвищий питомий вихід метану був у гібрида Каріфолс – 335,0–356,6 м³/т СОР, у КВС 381 він складав 319,6–343,2 м³/т СОР, у Богатир – 310,2–332,8 м³/т СОР, а в Амарос – 272,1–301,7 м³/т СОР. Висновки.Встановлено високий позитивний кореляційний зв’язок між розрахунковим виходом метану та вмістом крохмалю (r = 0,86), сирого протеїну (r = 0,93), жиру (r = 0,95), середній зв’язок – із вмістом сирої золи (r = 0,57) і целюлози (r = 0,66). Кореляційний зв’язок між вмістом клітковини та виходом метану був слабким (r = 0,31). Внесення макродобрив більше впливало на вихід метану порівняно з варіантом з мікродобривами. Так, внесення макродобрив забезпечувало збільшення цього показника на 11,2–28,4 %, тоді як застосування мікродобрив – лише на 1,6–3,3 %, порівняно з контролем.

Ключові слова: біоенергетика, кукурудза, гібриди, вегетативна маса рослин, хімічний склад, питомий вихід метану

УДК 633.854.78:631.533.04                https://doi.org/10.31867/2523-4544/0387

Зернові культури. Том 9. № 2. 2025. С. 266–271

                      
І. М. Дідур, О. П. Ткачук, Г. В. Панцирева, В. І. Циганський

Навчально-наукового інституту агротехнологій та природокористування, Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, Україна, 21008

Актуальність. Науково обґрунтований комплекс заходів боротьби з бур’янами  (агротехнічних, хімічних та біологічних) є актуальною проблемою гарантування високої продуктивності культур. Метадосліджень – вивчення дії різних груп прилипачів (Липосам, Липосам Екстра, Липосам Ультра) на ефективність ґрунтових гербіцидів у посівах соняшнику, сої та кукурудзи. Матеріали та методи. Кількісний метод визначення бур’янів. Дослідження велись впродовж 2020–2023 рр. на базі науково-дослідного господарства «Агрономічне» Вінницького національного аграрного університету, с. Агрономічне, Вінницької області. Результати.На основі спостережень та обліків встановлено, що у досліді із соняшником кількість бур’янів на контрольному варіанті (без Липосаму) за природного зволоження + 100 мм/м² води становила 19±4 шт./м², у варіантах, де застосовували Липосам Екстра (0,5 л/га) кількість бур’янів була, у середньому 12±3 шт./м², що менше за контроль на 7 шт./м². Найбільш ефективним через 30 діб після внесення було поєднання ґрунтового гербіциду Гвардіан Тетра (3 л/га) із Липосамом Ультра (0,5 л/га), при цьому на даних варіантах кількість бур’янів становила 9±1 шт./м² , що на 10 шт./м² менше за контроль. При застосуванні із ґрунтовим гербіцидом Гвардіан Тетра Липосаму на дослідній ділянці формувалось у середньому 14±3 шт./м² бур’янів. На посівах сої при проведенні обліків найбільш ефективним було поєднання ґрунтового гербіциду Гезагард (3 л/га) із прилипачем Липосамом (0,5 і 0,8 л/га), при цьому різниця між даними варіантами була мінімальною. Найбільш ефективним на посівах кукурудзи було поєднання ґрунтового гербіциду Гвардіан Тетра (3,5 л/га) із прилипачем Липосам Ультра (0,5 л/га), при цьому різниця між даними варіантами була мінімальною. Висновки. На основі досліджень встановлено, що поєднання ґрунтового гербіциду Гвардіан Тетра із прилипачем Липосамом за різного їх комбінування суттєвого на густоту сходів не впливало.Найбільш ефективним на посівах соняшнику  через 30 діб після внесення було поєднання ґрунтового гербіциду Гвардіан Тетра із Липосамом Ультра, при цьому на даних варіантах кількість бур’янів становила 9±1 шт./м², що на 10 шт./м² менше за контроль. Найбільш ефективним на посівах сої було застосування ґрунтового гербіциду Гезагард (3 л/га) із Липосамом (0,5 і 0,8 л/га), при цьому різниця між даними варіантами була мінімальною. На посівах кукурудзи найменша кількість бур’янів через 30 діб після внесення була зафіксована у варіанті досліду із використанням Липосаму Ультра (0,5 л/га) із додатковим зволоженням (+ 100 мм/м² води) і становила у середньому 14±3 шт./м². Зазначені агротехнічні прийоми вирощування можуть бути використані для вдосконалення технологій вирощування соняшнику, сої та кукурудзи на зерно.

Ключові слова: соняшник, соя, кукурудза, технологічні прийоми, забур’яненість посівів.