Інформація про розділ
Економіка
Випуск № | Назва | ||
№ 2 (2021) | Агроекономічне обгрунтування виробництва кукурудзи та сої в кулісно-смугових посівах | Анотація Агроекономічне обгрунтування виробництва кукурудзи та сої в кулісно-смугових посівах УДК 631.531.2:633.15:633.34 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0200 Зернові культури. Том 5. № 2. 2021. С. 390–396 С. Ф. Артеменко, О. В. Ковтун Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна
Наведено результати досліджень формування зернової продуктивності рослин кукурудзи та сої в умовах недостатнього зволоження при вирощуванні в кулісно-смугових посівах за внесення мінеральних добрив в дозі N30Р30К30 під основний обробіток ґрунту та раціонального використання вологи. Встановлено, що в умовах недостатнього зволоження за рахунок чергування в посівах рядків кукурудзи та сої істотно змінювалась освітленість агроценозу, особливо в суміжних рядках, при цьому спостерігалася різниця щодо температури і вологості повітря у посівах, на поверхні ґрунту та в міжряддях. Кращі результати одержані за широкорядного способу сівби кукурудзи і сої з міжряддями 45 см порівняно з міжряддями 70 см. Під пологом зімкнутого листя сої у посівах з міжряддями 30 і 45 см температура повітря в полуденні години (13 година) на 4,5–6,2 оС була нижчою, ніж на відкритих ділянках ґрунту і над поверхнею агроценозу. В суміжних рядках рослини кукурудзи в першій і другій половині дня затіняли рослини сої, вони менше зазнавали дії сонячних променів і мали більш сприятливі умови для росту і розвитку. Найбільш продуктивними виявилися посіви сої та кукурудзи з міжряддями 45 см. Зернова продуктивність рослин сої та кукурудзи з усієї ділянки становила 2,04 та 4,55 т/га відповідно і була максимальною. Собівартість 1 т зерна сої та кукурудзи при вирощуванні в кулісно-смугових посівах найнижчою була за широкорядного способу сівби з міжряддями 45 см. При вирощуванні сої в кулісно-смугових посівах за широкорядного способу сівби з міжряддями 30 см собівартість одержаної продукції була дещо вищою. Розширення міжрядь до 70 см зумовлювало зростання собівартості та зниження прибутку на 240 та 98 грн відповідно. Рентабельність вирощування сої та кукурудзи в кулісно-смугових посівах з міжряддями 45 см дорівнювала 114 та 128 % відповідно. Ключові слова: кукурудза, соя, кулісно-смугові посіви, спосіб сівби, виробничі витрати, собівартість, прибуток, рентабельність. | |
№1 (2020) | Економічна ефективність вирощування сільськогосподарських культур залежно від способів обробітку грунту та добрив у північному Степу України | Анотація Економічна ефективність вирощування сільськогосподарських культур залежно від способів обробітку грунту та добрив у північному Степу України Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 209–214 Е. Б. Медведєв Луганський інститут агропромислового виробництва НААН України, вул. Жовтнева, 14, сел. Металіст, Слов’яносербський район, Луганська область, 93733, Україна
Висвітлено економічну ефективність вирощування польових культур в ланці зерно-паро-просапної сівозміни: пшениця озима по кукурудзі МВС (молочно-воскова стиглість зерна)- горох - пшениця озима залежно від способів основного обробітку грунту і добрив в умовах північного Степу України. Випробовувалися способи обробітку грунту, засновані на полицевій оранці і безполицевому розпушуванні на фоні полицевої оранки під кукурудзу з внесенням мінеральних добрив (рекомендовані в регіоні: під горох – N45P35K15, пшеницю озиму - N60P60K30; розраховані на запланований урожай – відповідно N50P30K20 і N90P80К70). З’ясовано, що безполицевий обробіток грунту порівняно з полицевим зумовлює економію виробничих витрат. У середньому по ланці сівозміни економія затрат праці становила 0,50 люд.-год., пального – 8,9 л і експлуатаційних витрат – 177,38 грн в розрахунку на 1 га, або 33,6, 36,8 і 24,9 % відповідно, як наслідок зменшення собівартості продукції і підвищення рентабельності виробництва. У середньому за роки досліджень підвищення рівня рентабельності, порівняно з оранкою, по ланці сівозміни становило: варіант без добрив – 6,7, з рекомендованими дозами – 6,3, із дозами на запланований урожай – 5,9 в. п. Внаслідок несприятливих за вологозабезпеченістю погодних умов ефективність внесених розкидним способом під основний обробіток грунту мінеральних добрив знижувалася. Рівень рентабельності виробництва (у середньому по ланці сівозміни за 2010–2012 рр.) у варіантах з рекомендованими дозами туків зменшувався на 51,8 % полицевий і 52,3 % безполицевий обробіток, а з дозами на запланований урожай – відповідно на 69,4 і 70.2 % порівняно з неудобреними варіантами. Ключові слова: обробіток грунту, мінеральні добрива, економічна ефективність, пшениця озима, горох. | |
2 (2019) | Енерго-економічна ефективність систем землеробства | Анотація Енерго-економічна ефективність систем землеробства 1 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 2 Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна Наведено результати економічного і енергетичного аналізу ефективності 5-пільної сівозміни, основного обробітку грунту і мінеральних добрив. Показано динаміку рентабельності, собівартості, прибутковості та енергетичного балансу в системах різної інтенсивності і продуктивності. Доведено, що в сучасному землеробстві енергетична оцінка витрачених і надбаних ресурсів відкриває можливості формувати об’єктивне уявлення про значення і цінність кожного агроприйому та корегувати грошово-матеріальні витрати на виробництво зерна. З точки зору енергона-сиченості агротехнологій головну роль відіграють паливо і мінеральні добрива, які становлять в структурі енергетичних витрат до 60 %. Проте вирішальним фактором енергетичної ефективності залишається рівень урожайності зерна і накопичений в ньому енергетичний потенціал. Перспективним напрямком досліджень в агроценотичному балансі є контролювання відчуження і повернення енергетичного субстрату в грунт. Ключові слова: сівозміна, обробіток грунту, добрива, культура, зерно, рентабельність, прибуток, енергетичний коефіцієнт, землеробство.
| |
1 (2019) | Економічна та біоенергетична ефективність застосування різних препаратів та регуляторів росту при вирощуванні сої в умовах північного Степу України | Анотація Економічна та біоенергетична ефективність застосування різних препаратів та регуляторів росту при вирощуванні сої в умовах північного Степу України УДК 631.1:631.815: 620.93:633.34 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0078 С. Ф. Артеменко, О. В. Ковтун Зернові культури. Том 3. № 1. 2019. С.191–198 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведено результати дослідження економічної та біоенергетичної ефективності допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення рослин водорозчинними сполуками фосфору при вирощуванні сої в умовах нестійкої вологозабезпеченості в північному Степу України. За результатами проведених досліджень встановлено позитивний вплив допосівної обробки насіння та підживлення, а саме інкрустація насіння 200 г/т водорозчинного фосфоровмісного препарату антистрес сумісно з протруйником гранівіт, що забезпечило формування високої урожайності зерна – 2,58 т/га. При цьому відмічалась найнижча собівартість, а рентабельність становила 167 %. Позакореневе підживлення препаратом антистрес (1,5 л/га) дещо поступалося за економічними показниками – собівартість підвищилась на 5 %, а рентабельність знизилась на 13 відсоткових пунктів. Внесення антистресу в більш пізні фази росту і розвитку сої сприяло збільшенню кількості і маси азотфіксуючих бульбочок та площі листкової поверхні рослин, але при цьому економічні показники дещо знижувались. Проте в посушливих умовах другої половини вегетації (формування бобів та дозрівання насіння) позитивні зміни цих показників не супроводжувались ростом продуктивності агроценозів сої. Встановлено, що максимальне накопичення валової енергії відмічалось у варіанті із обробкою насіння антистресом та внесення його позакоренево у фазі третього трійчастого листка. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності – 6,9 був за обробки насіння гранівітом і антистресом. Ключові слова: соя, виробничі витрати, собівартість, прибуток, рентабельність, сукупні енергетичні витрати, енергоємність, коефіцієнт енергетичної ефективності.
| |
№ 1 (2018) | Продуктивність та ефективність вирощувания зернових і зернобобових культур в сівозмінах короткої ротації | Анотація Продуктивність та ефективність вирощувания зернових і зернобобових культур в сівозмінах короткої ротації УДК 631.1:631.582:631.8:633.15:633.34:633.16 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0025 Артеменко С. Ф., Ковтун О. В. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 180–193. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведені результати комплексного дослідження зернової продуктивності та економічної ефективності вирощування зернових і зернобобових культур в сівозмінах короткої ротації. За результатами проведених досліджень встановлено, що найбільш продуктивними за виходом кормових одиниць і перетравного протеїну та найбільш прибутковими є короткоротаційні сівозміни з 50 % насиченням кукурудзою і соєю. В умовах недостатнього зволоження доцільним є впровадження зрівноваженої системи удобрення, яка передбачає внесення в помірних рекомендованих дозах мінеральних добрив на фоні чизельного глибокого обробітку ґрунту з ефективною системою захисту посівів від бур’янів. В сівозмінах короткої ротації для захисту польових культур від бур’янів поряд з агротехнічними прийомами необхідно застосовувати високотехнологічні ґрунтові гербіциди, які відзначаються високою ефективністю знищення бур'янових рослин як в посівах кукурудзи, так і сої, зокрема харнесу та його аналогів. За сприятливих умов зволоження восени, в північному Степу України доцільно у трипільну та чотирипільну сівозміни після такого попередника, як соя, вводити високопродуктивні сорти ячменю озимого замість ярого, що зумовлює суттєве збільшення продуктивності сівозмін та економічної ефективності. Ключові слова: оранка, чизельний обробіток, система удобрення, сівозміна короткої ротації, кукурудза, соя, виробничі витрати, собівартість, прибуток, рентабельність. | |
№ 2 (2017) | Напрями удосконалення конкурентоспроможного виробництва зерна кукурудзи на Дніпропетровщині | Анотація Напрями удосконалення конкурентоспроможного виробництва зерна кукурудзи на Дніпропетровщині На підставі наукових досліджень встановлено реальні можливості підвищення ефективності та стабілізації обсягів виробництва зерна кукурудзи в умовах Дніпропетровської області на інноваційній основі з урахуванням науково обґрунтованого ресурсного забезпечення технологій залежно від потенціалу урожайності гібридів. Ключові слова: врожайність, кукурудза, інтенсифікація, інновація, гібриди, виробничі витрати, собівартість, ціна, економічна ефективність.
|