Інформація про розділ
Селекція
| Випуск № | Назва | ||
| 2 (2022) | Аналіз результатів вивчення колекції пшениці м’якої озимої за ознакою стійкості до борошнистої роси | Анотація Аналіз результатів вивчення колекції пшениці м’якої озимої за ознакою стійкості до борошнистої роси УДК 633.11:631.527 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0225
Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 5–13 Р. С. Вискуб, О. О. Вінюков Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, вул. Захисників України, 1, м. Покровськ, Донецька область, 85307, Україна
Актуальність. Аналіз та систематизація колекційного матеріалу пшениці дозволить отримати нові джерела стійкості та створити ознакову колекціюдля створення стійких сортів, придатних для вирощування в різних екологічних зонах України. Для запобігання втрати врожаю від патогенів потрібно вводити у виробничий процес нові сорти з широкою генетичною базою групової стійкості. Мета. Охарактеризувати колекцію пшениці м’якої озимої за стійкістю до борошнистої роси в умовах південного Лісостепу України. Матеріали і методи. Дослідження були проведені на Устимівській дослідній станції рослинництва ІР НААН України впродовж 2011–2019 рр. Для дослідження було взято 1406 зразків пшениці м’якої озимої (TriticumaestivumL.)з 33 країн світу, серед яких 53,1 % – з України, 10,1 % – з Туреччини, 8,6 % – з США, 6,9 % – з Росії, 17,0 % – з країн Європи. Методи дослідження: польовий, діалектичний, гіпотез, синтезу, індукції, статистичний, спостереження. Результати. Визначення польової стійкості колекційних зразків пшениці м’якої озимої до прояву основних листкових хвороб проводилось в наступні фази органогенезу: у фазі осіннього кущіння; у фазі весняного кущіння; у фазі виходу рослин в трубку; у фазі початку колосіння; у фазі молочно-воскової стиглості. У ранні етапи росту і розвитку рослин пшениці (сходи – колосіння) відмічалося незначне ураження рослин борошнистою росою. В осінню фазу кущіння із 234 зразків виявлено 5 зразків, на яких не спостерігалося ураження борошнистою росою: 831/10, 853/10 (UKR), Pesma (YUG), Gruia, Gloria (ROU). В період трубкування виявлено 12 зразків пшениці м’якої озимої, сприйнятливих до прояву цієї хвороби у цю фазу органогенезу. Для диференціації колекції пшениці за стійкістю до хвороби у період колосіння більш сприятливим виявилися 2012 та 2013 роки (посушливі умови), в яких відсоток сприйнятливих та слабо сприйнятливих зразків, що вивчалися, становив приблизно 14 %. У фазі молочно-воскової стиглості, коли відбувається максимальне ураження даним патогеном рослин пшениці, розподіл зразків за рівнем стійкості значно залежав від умов конкретного року. Так, у 2011 р. (надмірно зволожені умови) відсоток сприйнятливих зразків пшениці до патогену становив 57,5 %; у 2012 та 2013 рр. більша група зразків відмічалася як слабо сприйнятлива. Встановлено суттєвий вплив суми опадів та рівня гідротермічного коефіцієнта (ГТК) на показник кількості сприйнятливих зразків пшениці до борошнистої роси в період колосіння (r= 0,83 та r= 0,91 відповідно). Відмічений середній рівень кореляційного зв’язку між показниками кількості високосприйнятливих зразків пшениці до даної хвороби та рівнем ГТК (r= 0,33). Метод віддаленої гібридизації з використанням чужорідних генів сприяє отриманню ліній більш стійких до конкретних збудників хвороб пшениці м’якої озимої. Ключові слова: пшениця м’яка озима, стійкість, борошниста роса, фази органогенезу, гідротермічний коефіцієнт, метод віддаленої гібридизації | |
| 2 (2022) | Селекція цукрово-кормових гібридів буряків, придатних для виробництва біопалива | Анотація Селекція цукрово-кормових гібридів буряків, придатних для виробництва біопалива УДК 633.63:631.52 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0226 Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 14–20 М. О. Корнєєва Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, вул. Клінічна, 25, м. Київ, 03110, Україна
Актуальність. Розвиток біоенергетики в Україні потребує вирощування енергетичних культур як відновлювальних джерел енергії. Як сировина для виробництва біопалива селекційну перспективу можуть мати цукрово-кормові гібриди буряку, створені з використанням цінних стерильних форм цукрових і фертильних форм кормових буряків. Мета.Створити експериментальні гібриди цукрово-кормових буряків з високим виходом енергії, придатні для отримання альтернативних видів біопалива, і відібрати кращі з них. Матеріали і методи. Для створення цукрово-кормових гібридів використано 6 стерильних за пилком ліній цукрових і 23 селекційні номери фертильних кормових буряків. Етапами селекційного процесу були відбір вихідних батьківських ліній, оцінка їх за комбінаційною здатністю та на основі кращих із них формування гібридів. Застосовано метод багатотестерних топкросів та польові випробування експериментальних гібридів. Результати. Батьківські компоненти достовірно відрізнялися між собою за виходом енергії, показники якої коливалися у межах 53,5…61,5 ГДж/га (ЧС форми), а у 4 кращих запилювачів – від 80 ,0 до 87,8 ГДж/га. За результатами тестерних схрещувань відібрано ЧС форми ліній цукрових буряків Ів. 24869 та ЧС Ів. 2484 іванівського походження з достовірно високими ефектами загальної комбінаційної здатності 6,7 та 4,0 ГДж/га та запилювачі сорти кормових буряків Галицький і Львівський жовтий – відповідно 8,0 та 6,5 ГДж/га. У генотиповій структурі мінливості ознаки вихід цукру сумарна частка впливу Ключові слова: біоенергетика, пилкостерильні форми, запилювачі, цукрово-кормові гібриди, комбінаційна здатність, вихід енергії | |
| 2 (2022) | Вплив пшенично-житніх транслокацій на показники якості зерна в процесі селекції пшениці м’якої озимої на Півдні України | Анотація Вплив пшенично-житніх транслокацій на показники якості зерна в процесі селекції пшениці м’якої озимої на Півдні України УДК: 633.11.”327”:631.527:631.524.85:631 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0227 Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 21–29 М. А. Литвиненко, Є. А. Голуб, Я. С. Фанін Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства і сортовивчення, Овідіопільська дор. 3, м. Одеса, 65036, Україна
Актуальність теми. Використання інтрогресивного матеріалу від залучення в сучасний генофонд пшениці м’якої озимої ПЖТ 1АL.1RS, 1ВL.1RS є досить актуальним на даному етапі розвитку селекції. Це дає можливості розширення генетичного різноманіття селекційного матеріалу для ідентифікації нових генетичних джерел цінних ознак. Можливості отримання генотипів з достатньо високим рівнем якості зерна на основі інтрогресивного матеріалу з ПЖТ 1АL.1RS, 1ВL.1RS в селекційних програмах півдня України залишаються дискусійною проблемою. Мета. Встановлення ролі генетичного середовища як фактору направленого впливу ПЖТ на хлібопекарські властивості та розробка селекційних прийомів нейтралізації негативних ефектів транслокацій для отримання генотипів з високими показниками якості зерна цінної і сильної пшениці. Матеріали і методи. Польові експерименти проводились на полях СГІ–НЦ НС в період 2010–2020 рр. Метеорологічні умови за роки проведення досліджень в цілому були типові для степової зони – посушливі. Вплив ПЖТ 1АL.1RS, 1ВL.1RS на показники якості зерна пшениці м’якої озимої в процесі селекції було досліджено на лініях, створених від схрещування місцевих сортів-носіїв транслокацій, та кращих сортів селекції СГІ–НЦ НС. Результати досліджень. Встановлено, що введення в місцевий генофонд пшениці м’якої озимої ПЖТ 1АL.1RS, 1ВL.1RS змінює показники якості зерна (вміст білка підвищується, реологічні властивості знижуються). Це залежить від генетичного середовища, гібридної комбінації та наявності-відсутності «генетичних факторів», які можуть зменшувати негативний вплив ПЖТ на хлібопекарські властивості ліній. Показано, що частота отримання рекомбінантних ліній, що поєднують високу врожайність та підвищений рівень хлібопекарських властивостей, підвищується при використанні інтрогресивних ліній з ПЖТ 1АL.1RS. Висновки. Комбінуючи в генотипі ПЖТ з алелями, що позитивно впливають на хлібопекарські властивості, а також створюючи гетерогенність в складі генотипів з ПЖТ і без них у певному співвідношенні, можна направлено зменшувати негативний вплив ПЖТ на якість зерна пшениці м’якої озимої і створювати сорти з параметрами якості цінних і сильних пшениць. Прикладом є високожаростійкий сорт сильної пшениці Октава одеська, який занесений до Реєстру для поширення у всіх агрокліматичних зонах України. Ключові слова: пшениця м’яка озима, рекомбінантні лінії, хлібопекарна якість, пшенично-житні транслокації 1AL.1RS і 1ВL.1RS | |
| 2 (2022) | Генетичні джерела стійкості пшениці м’якої озимої до бурої іржі та їх цінність в ювенільний період розвитку | Анотація Генетичні джерела стійкості пшениці м’якої озимої до бурої іржі та їх цінність в ювенільний період розвитку УДК: 633,11:632,4:631.097,3:631,523:575 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0228 Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 30–34 Є. І. Кірчук, Є. В. Алєксєєнко Селекційно–генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства і сортовивчення Овідіопільська дор. 3, м. Одеса, 65036, Україна
Актуальність теми. При зростанні цін на фунгіциди, екологічної кризи біосфери, відсутності широкого асортименту донорів та за постійної мінливості патогену відбувається втрата стійкості у рослин пшениці м’якої озимої, тому актуальним є пошук нових ефективних джерел стійкості та залучення їх до селекційної роботи на стійкість до бурої іржі. Мета дослідження – порівняння генотипів, що мають різне еколого-географічне походження, та визначення кращих генетичних джерел стійкості до бурої іржі для ефективного використання їх в селекції. Методи. Дослід проводили в лабораторних умовах; контамінування спорами бурої (листової) іржі проводили у ювенільний період розвитку пшениці м’якої озимої. Результати та обговорення. Серед чотирьох проаналізованих генетичних джерел стійкості різного еколого-географічного походження за середнім показником стійкості найкращими виявились генотипи-представники з інших селекційних установ України, їх середній рівень стійкості знаходився на рівні 6,5 бали за 9-бальною шкалою та генотипи західноєвропейського походження – 5,2 бали, гірший бал мали генотипи–селекції від СГІ–НЦНС та CIMMYT–ICARDA–Turkey – 4,6 і 3,4 бали.Висновки. Те, що кращими являються генотипи пшениці м’якої озимої з інших селекційних установ України та західноєвропейського походження, можна пояснити формуванням цих генотипів в оптимальних умовах розвитку бурої іржі, що послужило природнім інфекційним фоном для селекції на стійкість до цієї ознаки. Однак серед генетичних джерел з низькою стійкістю зустрічаються зразки з підвищеною стійкістю, які в поєднанні з іншими адаптивними ознаками можна успішно використовувати в селекції пшениці м’якої озимої на стійкість до бурої іржі для півдня України. Ключові слова: пшениця м’яка озима, бура іржа, джерела стійкості, генотипи-представники, стійкість | |
| 2 (2022) | Визначення екологічної пластичності та стабільності жіночих компонентів гібридів кукурудзи | Анотація Визначення екологічної пластичності та стабільності жіночих компонентів гібридів кукурудзи УДК 633.15:631.526.322 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0229 Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 35–40 В. Ю. Черчель, А. В. Алдошин, Л. М. Свініцький Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна
Актуальність. В стресових погодних умовахпри вирощуванні гібридного насіння кукурудзи на перший план виходить стійкість жіночих компонентів гібридів до екологічних факторів середовища, що лімітують формування потенційно можливої урожайності.Тому вивчення та оцінка екологічної пластичності та стабільності жіночих компонентів відносно врожайності насіння є актуальним питанням сучасного процесу виробництва насіння гібридів кукурудзи. Мета дослідження – визначити екологічну пластичність і стабільність жіночих компонентів гібридів кукурудзи відносно врожайності насіння за різних погодних умов. Матеріали і методи. При виконанні досліджень використано 20 дволінійних стерильних гібридів жіночих компонентів селекції ДУ ІЗК НААН. Застосовували методику, розроблену Eberhart S. A., Russel W. A., яка ґрунтується на обчисленні двох параметрів: коефіцієнта лінійної регресії bi (екологічна пластичність) та дисперсії σd² (екологічна стабільність). Результати. Визначили урожайність зерна жіночих компонентів за п’ять років дослідження та встановили вплив умов середовища на цей показник. Висновки. До найбільш цінних, високоінтенсивних жіночих компонентів віднесені сестринські гібриди Крос253С, Крос256С, Крос247С та Крос238С, з високою екологічною пластичністю і стабільністю. Вони можуть вирощуватись в різних умовах середовища, але свою потенційну урожайність вони краще реалізують на високому агрофоні при сприятливих погодних умовах. Гібриди Крос364М і Крос368М з високими показниками коефіцієнта регресії та середньоквадратичного відхиленнябажано вирощувати тільки на високому агрофоні при сприятливих кліматичних умовах. Виділено гібриди Крос254М, Крос255М, Крос266С,Крос277М, Крос301М та ін., з низькою екологічною пластичністю і високою стабільністю врожайності, які краще використовувати на екстенсивному фоні. Ключові слова: жіночий компонент, урожайність, гібрид, адаптація, коефіцієнт регресії, середньоквадратичне відхилення, стабільність, пластичність | |
| 2 (2022) | Оцінка вихідного матеріалу кукурудзи цукрової за основними селекційними показниками | Анотація Оцінка вихідного матеріалу кукурудзи цукрової за основними селекційними показниками
УДК 633.152:631.527 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0230 Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 41–47 О. Л. Гайдаш, Б. В. Дзюбецький, В. Ю. Черчель, Л. О. Мусатова Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна
Актуальність. Зерно цукрової кукурудзи відрізняється від інших підвидів високим вмістом цукрів: в 2 рази більше від зубовидної накопичує моно- та дисахаридів, в 20 разів більше декстринів і майже вдвічі менше крохмалю при вмісті в зерні сирого білка (протеїну) 10,4–14,9 %. Основним напрямком селекції цукрової кукурудзи є отримання міжлінійних гібридів, які мають високу врожайність, придатні до механізованого збирання качанів, стійкі до основних хвороб та шкідників, а також характеризуються високими технологічними якостями зерна. Ефективне рішення цих задач значною мірою залежить від знання морфологічних і біологічних особливостей та правильно підібраного вихідного матеріалу (самозапилених ліній). Мета. Вивчення морфологічних і біологічних особливостей ліній кукурудзи цукрової. Матеріали і методи. Візуальний – фенологічні спостереження; лабора-торно-польовий – визначення морфо-біологічних ознак рослин; вимірювально-ваговий – визначення врожайності та метричних ознак рослин; математично-статистичні – визначення достовірності результатів, показників варіабельності ознак, кореляційної залежності ознак; дисперсійний аналіз; комплексне оцінювання морфо-біологічних та господарсько-цінних характеристик інбредних ліній. Результати. Проведений аналіз складу цукрів у досліджуваних зразків виявив високий вміст моноцукрів (глюкоза, фруктоза та ін.) у ліній ГОЛ-1 1411111, ГОЛ-1 1411211, ДКС346 114, DINAR346 141, ГОЛ-19 та дицукрів (цукроза, лактоза, мальтоза) у ГОЛ-1 1411211, СВAN1212 123, ГОЛ-19. Ці показники важливі при глибокій переробці цукрової кукурудзи для харчової промисловості у вигляді самостійного продукту і в якості одного з компонентів, що входять до складу кулінарних виробів. Їх використо-вують для виготовлення солодощів, напоїв (солодких і алкогольних), соусів. Низький рівень вмісту сахарози мали лінії: DINAR346 141, ГОЛ-1 1411511 – 3,7 та 4,6 % відповідно. Висновки. За результатами досліджень селекційного матеріалу кукурудзи цукрової визначено самозапилені сім’ї з високими смаковими якостями (7 балів): ГОЛ-1 1411111, ГОЛ-1 1411211, ДКС346 114, ГОЛ-4 1411141 та ГОЛ-19, які в подальшому будуть залучені в програми селекції кукурудзи цукрової зі створення конкурентоспроможних високоврожайних гібридів з високим вмістом цукрів у зерні, підвищеними смаковими і технологічними якостями. Ключові слова: кукурудза цукрова, лінія, вміст цукрів, насіннєва продуктивність, смакові якості зерна | |
| 2 (2022) | Результати оцінки гібридів кукурудзи на стійкість до основних хвороб і шкідників в умовах Південно-Західного Лісостепу України | Анотація Результати оцінки гібридів кукурудзи на стійкість до основних хвороб і шкідників в умовах Південно-Західного Лісостепу України
УДК 633.15:631.52:632 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0231 Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 48–56 Л. В. Томаш, І. С. Микуляк, М. І. Лінська, Г. В. Козак Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН
Актуальність. Наведено результати досліджень по фітопатологічній оцінці селекційного матеріалу (гібриди кукурудзи Zea mays L.) на природному фоні основних хвороб: фузаріоз (Fusarium (F. moniliforme J. Sheld)), бактеріоз (Bacillus mesentericus-vulgatus Flugge), біль (непаразитарне захворювання), пухирчаста сажка (Ustilago zeae (Beskm.) Unger). Визначено пошкодженість гібридів кукурудзи стебловим метеликом (Ostrinia nubilalis Hb). Метою наших досліджень було проведення комплексної оцінки нових гібридів кукурудзи на стійкість до основних хвороб і шкідників в умовах південно-західного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили на полях Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону в селекційній сівозміні НААН згідно із загальноприйнятими методиками проведення польового досліду та методичними рекомендаціями. Оцінку стійкості проведено на 299 гібридах кукурудзи. В конкурсному сортовипробуванні проаналізовано 125 гібридів, в попередньому сортовипробуванні – 174. Для порівняння ранньостиглих гібридів використовували стандарти – Почаївський 190 МВ та ДБ Лада, а середньоранні гібриди порівнювали зі стандартами Оржиця 237 МВ та ДБ Хотин. Ранньостиглі гібриди входять у групу ФАО 180–199, а середньоранні – в групу ФАО 200–299. Результати. Вста-новлено ефективність відбору зразків за стійкістю до основних хвороб та пошкодження гібридів Ключові слова:гібрид, кукурудза, природний фон, хвороба, шкідник, стійкість, ураженість, пошкодженість | |
| 2 (2022) | Research of combining ability of mid-early maize lines | Анотація Research of combining ability of mid-early maize lines Дослідження комбінаційної здатності середньоранніх ліній кукурудзи УДК 633.15:631.527.8 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0232 Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 57–60 Калина Цонева Голден Вест Сід Болгарія ЛТД – с. Борисово, 7064, Болгарія
У 2016–2018 рр. проведено оцінку перспективних ліній кукурудзи (ФАО 290–399) селекційної компанії Golden West Seed Bulgaria Ltd., що містять понад 50 % плазми гетерозисної групи Iodent та 6 тестерів, переважно групи Lancaster. Встановлено, що лінії GW59024 та GWC06021 (гетерозисна група Iodent) є найбільш придатними в якості рекурентних батьків у нових програмах селекції інтенсивних та посухостійких гібридів. Серед тестерів гетерозисної групи Ланкастер найбільш цікавими виявилися GW59008, який показав найвищу загальну комбінаційну здатність у сприятливі для розвитку кукурудзи роки, та GW57010, який мав дуже високу загальну комбінаційну здатність у всі три роки досліджень. Ключові слова: кукурудза; лінії та гібриди; врожайності зерна | |
| 2 (2022) | Оцінювання еспарцету (Оnobrychis) в розсаднику вихідного матеріалу за новими критеріями добору на початкових етапах органогенезу | Анотація Оцінювання еспарцету (Оnobrychis) в розсаднику вихідного матеріалу за новими критеріями добору на початкових етапах органогенезу
УДК 633.361;574.32 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0233 Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 61–68 С. Л. Гавриш, О. О. Вінюков, О. Б. Бондарева Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, вул. Захисників України, 1, м. Покровськ, Донецька область, 85307, Україна
Актуальність. Впровадження нових критеріїв відбору вирішить проблеми селекції щодо формування стійкості рослин еспарцету до екстремальних гідротермічних умов та недостатнього зволоження. При високій посухостійкості дорослих рослин еспарцету його сходи є чутливими до дефіциту вологи в повітрі та ґрунті, тому здатність сходів адаптуватись до несприятливих умов зволоження позитивно впливає на подальший розвиток рослин та формування їх продуктивності. Мета. Оцінити принципи нових критеріїв добору біотипів еспарцету в селекційному процесі на початкових етапах органогенезу. Матеріали і методи. При закладці розсаднику вихідного матеріалу проводилась літня сівба еспарцету. Висівали насіння зразків, які були отримані методом позитивного добору з селекційних, насіннєвих посівів, колекцій інших наукових установ та з місцевих дикорослих популяцій еспарцету. Нові критерії добору біотипів еспарцету базуються на оцінці інтенсивності розвитку кореневої системи та розрахунку коефіцієнту негативної дії посухи. Методи досліджень: польовий, лабораторний, вимірювально-ваговий, розрахунково-порівняльний, математичної статистики. Результати. В розсаднику вихідного матеріалу першого року життя 113 сімей (45,7 % загальної кількості) сформували через 2,5 місяця після сівби кореневу систему з об’ємом більше 6,5 см³. Тільки 77 сімей (31,2 % загальної кількості) характеризувалися коефіцієнтом негативної дії посухи на рівні не вище 0,46, тобто були придатні для створення високопродуктивних популяцій в посушливих кліматичних умовах. Сівба насінням сімей, які відібрані за новими критеріями, забезпечила в наступному поколінні збільшення питомої ваги сімей з потужною кореневою системою (більше 6,5 см³) з 42,2 % до 57,2 %, підвищення виживання рослин протягом вегетації в перший рік життя з 63,2 % до 87,2–95,0 %, в зимовий період – з 83,3 % до 90,4–94,8 %, стійкість до поширення грибкових захворювань з 81 до 90–95 %. Питома вага сімей в розсаднику вихідного матеріалу, що мали максимальні показники кількості пагонів на одній рослині (> 27 шт.) і висоти (> 20 см), складала 27,4 % та 26,6 % і була на рівні кількості сімей, що мали об’єм кореневої системи більше 7,5 см³ – 27,4 %. Висновки.Визначення об’єму кореневої системи рослин еспарцету та розрахунок коефіцієнту негативної дії посухи дозволяє проводити добір найбільш продуктивних селекційних зразків вже в перші роки життя при застосуванні літної сівби свіжозібраним насінням. Застосування добору селекційного матеріалу за новими критеріями дозволило визначати сім’ї з високим адаптивним потенціалом на початкових етапах розвитку рослин в посушливих умовах. Ключові слова: селекція, еспарцет, об’єм кореневої системи рослин, коефіцієнт негативної дії посухи, стан рослин | |
| 1 (2022) | Визначення оптимальної гетерозисної моделі середньостиглих гібридів кукурудзи в умовах північного Степу | Анотація Визначення оптимальної гетерозисної моделі середньостиглих гібридів кукурудзи в умовах північного Степу УДК 633.15:631.527.5(292.486)(1-17)(477) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0201 Зернові культури. Том 6. № 1. 2022. С. 5–14 Ю. Ю. Купар, Б. В. Дзюбецький, В. Ю. Черчель, М. С. Ольховик Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна Актуальність. Нині орієнтування на певні гетерозисні моделі дозволяє більш ефективно використовувати вихідний матеріал із робочої колекції. Інформація про переваги різних гетерозисних моделей в певних ареалах вирощування полегшує роботу пошуку вдалих комбінацій та при доборі перспективного вихідного матеріалу. Визначення проблеми. Ідентифікація найбільш перспективних гетерозисних моделей гібридів кукурудзи, отриманих за участі ліній різних генетичних плазм, які б характеризувалися високою врожайністю та низькою збиральною вологістю зерна порівняно з гібридами-стандартами, адаптованими до умов вирощування північного Степу. Мета. Визначити господарську цінність гібридів кукурудзи, створених за участі ліній різних зародкових плазм та найбільш перспективні гетерозисні моделі для кожної групи геноплазм, дослідити вплив умов вирощування рослин на господарсько-цінні показники гібридів залежно від їх генетичного походження. Матеріали і методи. Візуальний – фенологічні спостереження; лабораторно-польовий – визначення морфо-біологічних ознак рослин; вимірювально-ваговий – визначення врожайності та метричних ознак рослин; математично-статистичні – визначення достовірності результатів, показників варіабельності ознак, кореляційної залежності ознак; дисперсійний аналіз; комплексне оцінювання морфо-біологічних та господарсько-цінних характеристик інбредних ліній та гібридів за їх участі різних генетичних плазм. Результати. Установлено, що тесткроси, створені за моделлю Lancaster×Iodent, відзначились найбільшою стабільністю відносно врожайності зерна, проте у середньому за три роки досліджень найвищий її середній рівень (6,31 т/га) зафіксовано у тесткросів типу Змішана×Lancaster. Виділено тесткроси: ДК3044×ДК315, ДК3151×ДК4454, ДК3151×ДК3155 та ДК365×ДК6356 з врожайністю зерна 8,0; 7,59; 7,18; 7,17 т/га відповідно вищою порівняно з гібридами-стандартами. Найкраще співвідношення врожайності до вологості зерна (індекс урожайності RH/M) відзначено у гібридних комбінацій Lancaster х Змішана. Висновки. Визначено кращі тесткроси за співвідношенням врожайності до вологості зерна ДК315×ДК3821 (Змішана×BSSS) – 0,51; ДК633/325×ДК365 (Змішана×Iodent) – 0,51, ДК365×ДК6356 (Iodent×Lancaster) – 0,51; ДК3044× ДК315 (Lancaster×Змішана) – 0,56, ДК3151×ДК3155 (BSSS×Змішана) – 0,55, ДК633/325×ДК3155 (Lancaster×Змішана), які використовуються як базові при селекції середньостиглих гібридів куку-рудзи, адаптованих до умов Степу України. Ключові слова: кукурудза, гібрид, лінія, зародкова плазма, гетерозисна модель, тесткрос, урожайність та вологість зерна під час збирання. | |