Інформація про розділ

УДК 633. 11: 632. 9                                   https://doi.org/10.31867/2523-4544/0199   

Зернові культури. Том 5. № 2. 2021. С. 383–389

Н. В. Кузьменко, С. В. Авраменко, О. М. Глубокий

Інститут рослинництва іменi В. Я. Юр’єва НААН,  проспект Московський, 142,

м. Харків, 61060, Україна

Наведено результати вивчення ефективності передпосівної обробки насіння пшениці м’якої озимої комбінованими хімічними фунгіцидними протруйниками в захисті рослин від кореневих гнилей та  її вплив на урожайність зерна в умовах східного Лісостепу України.

Результати досліджень показали, що у фазі весняного кущення ступінь розвитку гельмінто-споріозних кореневих гнилей (збудник − недосконалий гриб BіpolarіssorokіnіanaShoemaker) і фуза-ріозних (збудники – недосконалі гриби з роду FusarіumLіnk.) в контролі без добрив і захисту ста-новив 10,1 % за поширеності 22,6 %. У метеорологічних і фітосанітарних умовах у роки дослід-жень передпосівна обробка насіння зменшила інтенсивність розвитку кореневих гнилей у фазі весня-ного кущщення з 3,9 (еталон Вітавакс 200 ФФ) до 0,1 % (Ламардор Про). При цьому технічна ефективність препаратів становила: Iншур Перформ – 69,7 %; Сценік − 77,4 %; Вінцит Форте − 77,9 %; Ламардор 400 і Ламардор Про − на рівні 78,3–78,8 %; еталон Вітавакс 200 ФФ – 50,0 %, порівняно з контролем на неудобреному фоні. У фазі воскової стиглості зерна протруйники не проявляли ефективної дії.

Урожайність зерна в контролі, на фоні без внесення добрив становила 6,64 т/га; у контролі на фоні внесення добрив − 7,37 т/га, що на 10 % більше.

Від сумісної дії добрив і передпосівної обробки насіння одержано суттєвий приріст урожай-ності зерна – від 0,78 (Вітавакс 200 ФФ)  до 1,15 т/га (Сценік), або на 11,7–17,3 %.

За рахунок застосування протруйників Вінцит Форте, Iншур Перформ, Ламардор 400, Ламар-дор Про і Сценік одержано умовно чистого прибутку в розмірі  795; 687; 763; 139 і 857 грн/га від-повідно. Найбільшу рентабельність забезпечили Ламардор 400 (119 %), Iншур Перформ (93 %) і Вінцит Форте (78 %).

Ключові слова: пшениця м’яка озима, кореневі гнилі, системні протруйники, технічна ефек-тивність, урожайність

УДК 633.15:632.4 (251.1-17:477)                                                                       https://doi.org/10.31867/2523-4544/0170

Зернові культури. Том 5.  № 1. 2021. С. 138–144         

Т. М. Педаш, В. М. Судак, Т. В. Гирка., М. П. Явдощенко

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

Наведено результати досліджень визначення стійкості гібридів кукурудзи (Zeamays L.) різних груп стиглості до ураження пухирчастою (Ustilagozeae (Beckm.) Unger) і летючою (Sphacelothecareiliana (Ruhn) Clint) сажками в умовах північного Степу України.  Дослідження проводили впродовж 2016–2018 рр. на полях Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інститут зернових культур. Наведена шкала оцінки стійкості гібридів кукурудзи до сажок. За роки досліджень  проаналізовано 52 зразки.

Встановлено, що сприятливі умови для ураження рослин гібридів кукурудзи пухирчастою сажкою  були в 2016 р. З'ясовано,що  серед  досліджуваних  гібридів  найбільш стійкими до ураження пу-хирчастою  сажкою виявилися такі, як:  ДБ Лада,  ДН Рубін,  Дніпровський 181 СВ, ДН Аджамка, ДН Бурштин, ДН Велес, ДН Астра, ДН Сармат, ДН Булат, ДН Паланок та ДН Дніпро, і належали вони до різних груп стиглості. За шкалою стійкості  до пухирчастої сажки, всі досліджувані зразки є високостійкими та стійкими.

Результати обліків свідчать про наявність тенденції до підвищення рівня поширення летючої сажки в умовах північного Степу. З'ясовано, що середньоранній гібрид ДН Астра є найбільш стійким до ураження летючою сажкою, оскільки за роки досліджень рослин з ознаками  цієї хвороби не виявляли порівняно з рослинами таких гібридів, як: ДН Паланок, ДН Веста, ДН Деметра, ДН Булат та Почаївський 190 МВ, які уражувалися щорічно. За шкалою стійкості гібридів до летючої сажки виявлено, що у 2016 р.  всі вони увійшли до  групи високостійких. У 2017 р. за рівнем ураження гібриди ДН Аджамка, ДН Веста, ДН Гетера та ДН Назар занесені до групи стійких, інші зразки – до високостійких. У 2018 р. виявлено 1 середньостійкий гібрид (ДН Паланок), 6 стійких (ДБ Лада, Почаївський 190 МВ, Нур, Корунд, ДН Галатея, ДН Дніпро),  решта належали до високостійких.

З'ясовано, що ураженість кукурудзи сажковими хворобами не залежить від групи стиглості гібрида, комплексною стійкістю до пухирчастої та летючої сажок за роки досліджень відзначалися середньоранні гібриди ДН Астра, ДН Велес і ДН Рубін. Всі досліджувані зразки є високостійкими та стійкими до обох видів сажок.

  Ключові слова: гібриди, кукурудза, ураження, летюча сажка, пухирчаста сажка.

УДК 633.1; 632.9                                                                                                 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0171

Зернові культури. Том 5. № 1. 2021. С. 145–152     

О. В. Сніжок,  Н. О. Ювчик

Інститут сільськогогосподарства Західного Полісся НААН, вул. Рівненська, с.Шубків, Рівненський район, Рівненська область, 35325, Україна

 Дослідженнями, проведеними в умовах Західного Полісся, встановлено, що обробіток ґрунту відіграє важливу роль в контролюванні кількості шкідливих організмів в посівах ріпаку озимого, це чітко простежується відносно чисельності бур'янових рослин. Найбільше бур'янів налічувалося у варіантах досліду без обприскування гербіцидами  рослин ріпаку на фоні поверхневого обробітку – 407,9 шт./м², що в 1,8 раза більше порівняно з полицевим (228,1 шт./м²). Тобто  технічна ефективність  гербіцидів на фоні полицевого обробітку ґрунту становила 93,7 %.

Встановлено, що обробіток ґрунту меншою мірою впливає на розвиток та поширення хвороб і шкідників, оскільки  кращі результати показав  хімічний захист.  При обприскуванні інсектицидом Борей (0,14 л/га) рослин ріпаку в фазі бутонізації технічна ефективність препарату проти щитників,  сліпняків  і  блішок  становила 100 %, ріпакового квіткоїда – 95,1–95,9 %,  насіннєвого приховно-хоботника – 92,5–94,6 %. Технічна ефективність інсектициду Моспілан (0,15 кг/га), при обприскуванні рослин в фазі цвітіння проти ріпакового квіткоїда дорівнювала 91,7–95,7 %, насіннєвого прихованохоботника – 92,4–94,6 %.

За результатами досліджень з'ясовано, що технічна ефективність фунгіциду Колосаль Про (0,5 л/га) проти альтернаріозу найбільшою мірою проявлялася через 14 днів після обприскування рослин ріпаку і становила 84–88 %.

За рахунок обробітку ґрунту вдалося одержати  прибавку  урожаю насіння ріпаку озимого в межах 0,09–0,22 т/га.  Але завдяки запровадженню інтегрованої системи захисту посівів на різних фонах обробітку грунту урожайність насіння збільшилася на 0,64–0,85 т/га.Залежно від обробітків грунту і захисту рослин урожайність ріпаку озимого коливалась в межах 2,20–3,27 т/га.

Ключові слова: обробіток ґрунту, видовий склад, бур'яни, хвороби, шкідники, гербіциди, фунгіциди, інсектициди.

УДК 633.15 : 632. 954                                                                                         https://doi.org/10.31867/2523-4544/0145

Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 363–371

В. М. Судак, А. І. Горбатенко, В. Л. Матюха, А. О. Кулик

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,  м. Дніпро, 49027, Україна

На підставі результатів досліджень, проведених на чорноземних грунтах Степу України, доведена пряма залежність між фітосанітарним станом агроценозу і кількістю використаної продуктивної вологи рослинами кукурудзи з шару ґрунту 0–150 см в період сівба - збирання врожаю. Витрати вологи в абсолютно чистих від бур'янів посівах становили 156 мм, на ділянках без видалення бур'янових рослин – 203 мм, а гербіцидному агрофоні – 168–171 мм. Повне або часткове контролювання забур’яненості посівів дозволяє заощадити 320–470 м³/га  запасів вологи в грунті, що  відповідає середній місячній кількості опадів, які випали за вегетаційний період кукурудзи в 2018–2019 рр.

За несприятливих гідротермічних умов протягом квітня - травня (2018 р.)  мало місце зниження ефективності грунтових гербіцидів. У цьому випадку найбільша кількість бур'янів першої хвилі (89,1 %) була знищена за рахунок бакової суміші препаратів:  Фронтьєр Оптіма, 0,8 л/га + Стеллар, 0,8 л/га + ПАР Метолат, 0,8 л/га. У 2019 р. кращі результати показала комбінована технологічна схема  контролювання бур'янових рослин, а саме – Дуал Голд, 1,5 л/га (до сівби), Стеллар, 1,25 л/га + ПАР Метолат, 1,25 л/га (по сходах) та Акріс, 3 л/га (до сівби), Кельвін Плюс, 0,35 кг/га + ПАР Хастен, 1 л/га (по сходах).

В 2018 р. найвищу врожайність зерна кукурудзи (7,85 т/га)  одержано при застосуванні в фазі 3–5 листків у культури бакової суміші препаратів: Фронтьєр Оптіма, 0,8 л/га + Стеллар, 0,8 л/га + ПАР Метолат, 0,8 л/га. Ця комбінація виявилась найкращою, зважаючи на прибутковість виробництва зерна, рентабельність становила 213 %. У 2019 р.  врожайність зерна підвищилася внаслідок поєднання ґрунтових і післясходових гербіцидів. Зважаючи на вартість і норми їх витрат на 1 га, за показниками  собівартості  основної  продукції  (1579 грн/т)  і  рентабельності (134 %) кращою виявилася  така  комбінація препаратів, як Аватар, 2,5 л/га (до сівби) + Прима, 0,5 л/га (по сходах).

Ключові слова: бур'яни, гербіцидна система, технічна ефективність, урожайність, рентабельність виробництва.

УДК 632.938:11

Зернові культури. 2020. Т. 4. № 1. С. 174–178.

Явдощенко М. П., Солодушко М. М.,  Педаш Т. М.   

 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

            Наведено результати досліджень з вивчення стійкості сортів пшениці озимої вітчизняної та зарубіжної селекції проти збудників твердої сажки на штучному інфекційному фоні.

            Серед сортів вітчизняної селекції дуже високою стійкістю відзначався сорт Славна, який не уражувався хворобою протягом трьох років випробування. Високу стійкість до твердої сажки показали 8 сортів: Смуглянка, Новосмуглянка, Октава, Спасівка, Ліга одеська, Катруся одеська, Золотоколоса, Приваблива. Рівень ураження цих сортів не перевищував 5 %. Стійкими виявилися наступні сорти: Зиск, Нота одеська, Фермерка, Конка, Пилипівка, Борія, Ліра одеська, Гілея.

            Із сортів зарубіжної селекції дуже високу стійкість до хвороби показав  сорт Віта,  а високу – такі сорти, як Сотниця, Гром, Скіпетр, Васа (російської селекції) і Салем (канадської). Сорти Іришка і Краснодарська 99 були стійкими. Використання їх у селекційному процесі дасть можливість підвищити  стійкість до твердої сажки у новостворених  сортів.

            Ключові слова: пшениця озима, сорти, тверда сажка, стійкість, ураження.

УДК 633.11’’324’’:632.95(251.1)(1-17)(477)                  https://doi.org/10.31867/2523-4544/0068

М. П. Явдощенко, Т. М. Педаш, В. М. Судак, Т. В. Гирка      Зернові культури. Том 3. № 1. 2019. С.120–126

Державна Установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,м. Дніпро, 49027, Україна

                Наведені результати досліджень впливу препаратів реастим та солігор на фітосанітарний стан посівів пшениці озимої в зоні північного Степу.

Встановлено, що ефективність дії регулятора росту реастим проти захворювань пшениці озимої  становила 30,1–84,6 %, а фунгіциду солігор – 39,0–99,5 %. Проти борошнистої роси, бурої іржі та септоріозу кращі результати були одержані за використання реастиму в фазі колосіння, а солігору в разі  двох обприскувань (вихід рослин в трубку та колосіння). За сумісного використання фунгіциду і регулятора росту в фазі колосіння  дія препаратів посилювалась. Меншою ефективністю  вони  відзначались проти кореневих гнилей.

 З'ясовано, що за використання солігору разом з реастимом у посівах пшениці озимої в фазі колосіння, простежувалось збільшення урожаю зерна на 0,41–0,63 т/га за усі роки досліджень. Встановлено, що фунгіцид виявився більш ефективним проти хвороб пшениці озимої порівняно з регулятором росту. Доведена можливість сумісного застосування регулятора росту і фунгіциду.

Ключові слова: пшениця озима, фунгіцид, регулятор росту, борошниста роса, бура іржа, септоріоз, кореневі гнилі, урожайність.

УДК 631.581:632.51:633.11                                                                              https://doi.org/10.31867/2523-4544/0017

Судак В. М., Горбатенко А. І., Матюха В. Л. Зернові культури. 2018. Т 2.  № 1. С. 123–131.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 

 На підставі результатів дослідження встановлено, що утримання ріллі за типом раннього пару супроводжується підвищенням регенеративної здатності осоту рожевого та березки польової, появою нетипових для умов незрошуваного землеробства бур’янів – кульбаби лікарської, полину гіркого, грициків звичайних, збільшенням на полях кількості амброзії полинолистої і лободи білої. Виключення з технології підготовки чистого стерньового пару зяблевого обробітку ґрунту призводить до обнасінення бур’янів, скорочення часових проміжків між культиваціями і посилення забур'яненості посівів пшениці озимої, що потребує одноразового застосування в паровому полі гербіцидів тотальної дії (по стерні) або суцільного екранування поверхні ґрунту рослинами післяжнивної санітарної  культури.

 Запропоновано низку очисних технологічних прийомів, які контролюють рівень забур’янення пару і посівів, підвищують конкурентоспроможність пшениці, як результат – середня урожайність продовольчого зерна становить 5,52–6,66 т/га (внесення гербіцидів тотальної дії по стерні, використання післяжнивних санітарних культур, поєднання механічних і хімічних заходів знищення бур'янів, оптимізація азотного живлення рослин).

Ключові слова: бур’яни, пар, пшениця озима, обробіток ґрунту, гербіциди, урожайність зерна.

              За результатами виробничої перевірки впровадження систем обробітку ґрунту та сівби пшениці озимої визначено особливості розвитку і поширення шкідливих організмів у посівах культури під впливом досліджуваних факторів.

Ключові слова: пшениця озима, обробіток ґрунту, сівба, бур’яни, шкідники, хвороби.

        Наведено результати досліджень визначення стійкості гібридів кукурудзи (Zeamays) до пошкодження бавовниковою совкою (Helicoverpaarmigera Hb.) та кукурудзяним метеликом (OstrinianubilalisHb).  У цілому проведено аналіз 56 зразків. Визначено відносно стійкі до пошкодження бавовниковою совкою гібриди. У зв’язку з незначним поширенням кукурудзяного стеблового метелика виділити стійкі форми до цього шкідника не вдалося.

         Ключові слова: гібриди, кукурудза, кукурудзяний стебловий метелик, бавовникова совка, стійкість.

     Наведені інновації із захисту зернових культур від шкідливих організмів. Важливими напрямами інноваційної діяльності Інституту захисту рослин НААН із даної проблеми є розробка технологій створення стійких сортів рослин; розробка ефективних заходів прогнозування фітосанітарної  ситуації посівів; визначення ролі агротехнічного методу захисту посівів, оптимізація хімічного методу захисту; розробка біологічних заходів захисту рослин від шкідників та хвороб; розробка ефективних заходів захисту посівів та зернових запасів від карантинних шкідливих організмів.

    Ключові слова: інновації, науково-технічна продукція, захист зернових  культур,  шкідливі організми.