Інформація про розділ

УДК 633.15:631.526.024/.563.1                 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0207

Зернові культури. Том 6. № 1. 2022. С. 57–63

М. Я. Кирпа, Н. С. Філіпкова

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського 14,

м. Дніпро, 49009, Україна

Актуальність. Створення та підтримання запасів насіння є обов’язковою умовою ведення насінництва гібридів кукурудзи, що проводиться з метою постачання посівного матеріалу для сівби у випадку різних непередбачуваних обставин (неврожаю, стихійного лиха тощо). Запаси створюються у вигляді страхових, резервних, селекційних фондів залежно від напряму використання та терміну зберігання. Впродовж зберігання насіння може знижувати схожість, тому його необхідно замінювати на свіжозібране, але підготовлене для тривалого зберігання. Визначення проблеми. Підготовка насіння для тривалого зберігання включає технологію післязбиральної обробки, спрямовану на формування довговічності гібридів кукурудзи. У зв’язку з цим науково-практичною проблемою є визначення та оптимізація техніко-технологічних процесів з підготовки насіння, стійкого при зберіганні. Мета роботи. Дослідити особливості формування довговічності гібридів кукурудзи, встановити способи і фактори післязбиральної обробки, які забезпечують тривале зберігання та високу якість насіння. Матеріали і методи. В дослідах використовували насіння гібридів кукурудзи селекції ДУ ІЗК НААН, які збирали за різної вологості і спрямовували на оброблення з метою подальшого тривалого зберігання. Післязбиральна обробка включала різні способи сушіння у разі підвищеної збиральної вологості, сепарування у режимах пофракційного ситового та гравітаційного сортування, хімічну обробку (протруєння). Зберігання проводили за різної вологості насіння (7–8, 9–11, 12–14 %), пакування (папір, тканина, поліетилен), у протруєному і непротруєному стані протягом 3–4 років. У процесі зберігання визначали схожість лабораторну за різними методами, польову та дружність появи сходів. Результати. Встановлено особливості впливу процесів і факторів збирання та післязбиральної  обробки на  формування  довговічності  і  якості насіння гібридів кукурудзи. До основних факторів і процесів належали: вологість збиральна; спосіб і температурний режим сушіння; ситове і гравітаційне сепарування з виділенням фракцій насіння різної крупності; хімічна обробка залежно від часу виконання. Виявлено, що показник лабораторної схожості насіння, визначеної холодним тестом, характеризує господарчу придатність гібридів кукурудзи для тривалого зберігання.

Висновки. Для отримання високоякісного, здатного до тривалого зберігання насіння рекомендується: сушіння качанів проводити за відношенням вологості до температури, а саме 31–36 % до 36­–40 ^оС, 19–30 % до 40–44 ^оС; сепарування  здійснювати в режимах ситового калібрування і гравітаційного сортування з відбором двох фракцій за крупністю насінини, а саме умовно крупної і середньої; хімічну обробку-протруєння запасів виконувати безпосередньо перед сівбою зі збереженням насіння у непротруєному стані. У разі тривалого зберігання необробленого насіння його захист від шкодочинних об’єктів пропонується здійснювати за суміщенням абіотичних факторів – низької вологості насіння, охолодження, обмеження доступу кисню.  Найбільш  практичним і економічно вигідним для гібридів кукурудзи є герметичне пакування насіння з вологістю 9–11 %, це гарантує тривалість збереження посівного матеріалу до 3–5 років.  Придатність насіння до тривалого зберігання рекомендуємо встановлювати за показниками схожості, визначеної методом холодного пророщування (холодний тест).          

Ключові слова:  насіння кукурудзи, схожість, фактори і процеси післязбиральної обробки, тривале зберігання.

УДК 633.15:631.527.5.562:338.432                    https://doi.org/10.31867/2523-4544/0208

Д. В. Ковальов, Е. М. Федоренко

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

м. Дніпро, 49009, Україна

Актуальність. Насіння кукурудзи в процесі збирання та післязбиральної обробки представляє собою суміш, яка складається з окремих насінин різної якості, розміру, маси. Тому насіння сепарують, тобто суміш поділяють на окремі, до певної міри однорідні, фракції. Число фракцій може бути різним  залежно від  вирівняності суміші та способів сепарування.Мета роботи. Метою дослідження було встановити закономірності пофракційного сепарування насіння гібридів кукурудзи, розробити способи їх очищення-сортування в технологіях післязбиральної обробки, розрахувати економічну ефективність нового двостадійного способу сепарування. Матеріали та методи. В дослідах використовувались гібриди кукурудзи селекції ДУ Інституту зернових культур НААН,які сепарували на решетах з круглими та продовгуватими отворами. Спосіб сепарування був наступним: перший – зерно сепаратор  у режимі сходу і проходу насіння на сепарувальному ситі розподіляє суміш на дві групи посівного матеріалу; другий – зерносепаратор (один або два) розподіляє кожну групу на задану кількість посівних фракцій. Сепарувальне сито на першій стадії  мало  отвори  діаметром  8–9 мм, або довгасті з шириною 5,5–6 мм і довжиною 20 мм. На другій стадії сепарувальні сита  в більшості випадків мали отвори діаметром 5–8 мм, або ж довгасті 3,75–4,50 мм. Результати. Встановлено особливості сепарування насіння досліджуваних гібридів за різними ознаками і способами. По-перше, фракції насіння, виділені за ознакою «ширина насінини», характеризувались вищими показниками польової схожості, порівняно з насінням, виділеним за ознакою «товщина насінини». По-друге, сепарування за ознакою «товщина насінини» є ефективним лише з метою підвищення однорідності насіння. Двостадійний спосіб випробувано у дослідному господарстві ТОВ «Агрофірма «АРТ Золотий колос» (Дніпропетровська обл.)у процесі сепарування насіння гібридів кукурудзи врожаю 2018–2020 рр. В результаті фракційного сепарування за новим способом отримано кондиційне насіння гібридів із схожістю 95–96 %, силою росту 85–90 % при повній відсутності будь-якого травмування насінини. Висновки. У технологіях післязбиральної обробки та передпосівної підготовкирекомендується застосовувати двостадійний спосіб сепарування, який полягає у розділенні суміші насіння на дві посівні групи з наступним виділенням з них потрібного числа фракцій. Сепарування здійснюється на плоских ситах з типорозміром отворів залежно від форми насінини.

За рахунок двостадійного сепарування збільшувалась продуктивність зерносепараторів  на 20 %, зменшувалась питома витрата електроенергії на 8 %. Загальний економічний ефект складався у вигляді економії енерговитрат обсягом 1,8 грн на кожній тонні насіння. Також від сівби насінням високої якості чистий прибуток становив 6233 грн з 1 га.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, сепарування, польова схожість, економічна ефективність.

УДК 633.15:631.53.02                                        https://doi.org/10.31867/2523-4544/0182

Зернові культури. Том 5. № 2. 2021. С. 244–251

М. Я. Кирпа, Т. М. Лук'яненко

ДержавнаустановаІнститутзернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

Наведено результат дослідження техніко-технологічних показників, які більшою мірою характеризують стан і якість насіння та уможливлюють оптимізувати процеси збирання і післязбиральної обробки насіння кукурудзи. Особливо впливають на процеси збирання та післязбиральної обробки насіння такі показники, як: крупність, вирівняність, рівень травмування, вміст самообрушеного насіння в загальній масі. 

З метою оптимізації процесів підготовки високоякісного посівного матеріалу рекомендується використовувати для сівби насіння більш крупних фракцій, з вирівняністю понад 80 %. Встановлено, що за вирівняності 80 % і менше польова схожість насіння (А) знижується  на 2–6 %, період «сівба - повні сходи» (Б) подовжується на 6–8 діб, а індекс А / Б зменшується на 32,1–41,0 %, що свідчить про негативний вплив низької вирівняності насіння. Показник вирівняності контролюється при сепаруванні насіння і повинен становити не менш ніж 81 %.

Не допускається наявності в посівному матеріалі насіння з самообрушу і з рівнем травмування в області зародка понад 10 %. За більшого вмісту самообрушеного насіння в загальній масі лабораторна схожість знижується на 5–7 %, польова – на 10–17 %, сила росту за числом сходів – на 6–12 %, за масою проростків – на 8,0–11,6 %.

Для достовірного прогнозування швидкості вологовіддачі насінням при сушінні пропонується визначати коефіцієнт питомої поверхні насінини за відношенням її зовнішньої поверхні до об'єму. Встановлено, що за збільшення коефіцієнта питомої поверхні від 1,053 до 1,167 мм швидкість вологовіддачі зерном підвищується на 19,1 %, а качанів – на 30,9 %.

Підтверджено ефективність визначення якості насіння, зокрема його життєздатності, методом холодного тесту (пророщування за температури 6–10 ^оС).

Ключові слова: гібриди кукурудзи, техніко-технологічні показники, якість насіння, збирання та післязбиральна обробка, фракції, холодний тест.

УДК 633.11:631.53.027.2:632.95:631.86:631.559                    https://doi.org/10.31867/2523-4544/0183

Зернові культури. Том 5. № 2. 2021. С. 252–257

А. А. Сіроштан, О. А. Заїма, В. П. Кавунець, С. Ф. Лісковський

Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН, с. Центральне, Миронівський район,

Київська область, 08853, Україна

Дослідження були проведені в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН у 2019–2020 рр.У досліді використовували насіння таких сортів пшениці ярої, як МІП Злата, Боже-на, МІП Райдужна, Діана.При визначенні посівних якостей насіння залежно від обробки протруй-никами виявлено, що всі використані в дослідженні препарати відзначалися  позитивним впливом. Крім протруйників, для обробки насіння використовували біологічне мікродобриво Оракул насіння. За обробки насіння досліджуваними препаратами було виявлено підвищення активності накльовування на 5–15 % та незначне збільшення показників енергії проростання і лабораторної схожості. Найви-ща активність накльовування насіння усіх сортів відмічались у варіанті Круїзер 350 FS+ Оракул насіння, енергії проростання – Селест Макс + Оракул насіння, а найкращі показники лабораторної схожісті були у варіанті Юнта Квадро + Оракул насіння.

У варіантах, де для обробки насіння використовували протруйники разом з біологічним мікродобривом, істотно підвищувалась  урожайність зерна.  Приріст  урожайності зерна у сортів становив: МІП Злата – 0,31–0,35 т/га, Божена – 0,30–0,36, МІП Райдужна – 0,32–0,38, Діана – 0,31–0,35 т/га. Вищі прирости урожайності зерна в усіх сортів відмічалися у варіантах із використанням інсектицидно-фунгіцидних протруйників разом з біологічним мікродобривом Оракул насіння.

На основі проведених досліджень встановлено підвищення врожайності зерна і посівних якостей насіння пшениці ярої за обробки  посівного матеріалу протруйниками разом з мікродобривом. Тому пропонуємо насінницьким господарствам використовувати вищевказані препарати для обробки насіння.

Ключові слова: пшениця яра, протруйники, мікродобриво, обробка насіння, посівні якості, урожайність.

УДК 633.15:631.527.541/.563.1                                  https://doi.org/10.31867/2523-4544/0184

Зернові культури. Том 5. № 2. 2021. С. 258–266

М. Я. Кирпа ¹, Н. С. Філіпкова ²

¹ Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро,49009, Україна

²Державний навчальний заклад «Дніпропетровський обласний навчальний центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК», вул. Д. Яворницького 76/1, м. Дніпро, 49000, Україна

Наведено результати дослідження впливу різних факторів, які істотно впливають на якість насіння гібридів кукурудзи в процесі тривалого його зберігання. Основними з них є вологість та різновид тари. Ці фактори великою мірою визначають інтенсивність фізіологічних і біохімічних процесів, кислотність, рівень ураження поверхневою мікрофлорою, що в свою чергу зумовлює життєздатність і схожість насіннєвого матеріалу.

Виявлено, що за зберігання насіння в герметичних умовах, наприклад поліетиленових мішках, його вологість протягом року коливалась в межах 0,3–0,7 %, при цьому її показники не перевищували критичного рівня, який для кукурудзи становить 15 %. За зберігання насіння у паперових мішках вологість варіювала в межах від 1,9 до 4,1 %, її максимум становив 15,9 %, якщо в мішках з тканини, її показники коливалися у межах від 2,8 до 5,1 %, за максимуму 16,8 %. Крім того, встановлені загальні закономірності: по-перше, при зберіганні упродовж одного року вологість насіння підвищувалася найбільше в зимовий і весняний періоди, досягаючи критичного рівня; по-друге, за подальшого зберігання насіння, а саме в літній період, вологість у більшості випадків знижувалася, але не досягала початкових показників у досліді.

З'ясовано, що довговічність насіння збільшується за рахунок зберігання в герметичних умовах, зокрема в поліетиленових мішках, за вологості 7–8 і 10–11 %. Враховуючи цей фактор, насіння протягом 3–4 років відзначається невисокою допустимою кислотністю, низьким рівнем бактеріального і грибного ураження, а також залишається повністю придатним для сівби, із кондиційною лабораторною схожістю і польовою – на рівні 80 % і вище.

Зважаючи на вищенаведене, гарантований термін господарчої придатності насіннєвого матеріалу гібридів кукурудзи при створенні його запасів має становити не менш як 3–4 роки.

Ключові слова: гібриди кукурудзи, якість, насіння, фактори і умови тривалого зберігання, схожість.

УДК 633.15:631.527.5/.564                                                                                https://doi.org/10.31867/2523-4544/0155

Зернові культури. Том 5. № 1. 2021. С. 30–37          

М. Я. Кирпа¹, Ю. С. Базілєва¹, О. Ф. Стасів²

¹Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

м. Дніпро, 49009, Україна

²Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, вул. Грушевського, 5,

с. Оброшино, Пустомитівський район, Львівська область, 81115, Україна

Наведено результати дослідження впливу різних абіотичних факторів на якість насіння гібридів кукурудзи в процесі тривалогозберігання. Найбільш  дієвими з них є: температурний режим, рівень вологості  і доступ кисню. Залежно від цих факторів встановлені способи зберігання, що найбільшою мірою впливають на якість насіння, – це у сухому і охолодженому стані та в умовах контрольованого газового середовища.

З'ясовано, що оптимальний рівень вологості насіння залежить від тривалості його зберігання, якщо  протягом 1–2 років – 10–11 %, 3 роки і більше – 7–8 %. Для стабілізації вологості рекомендується зберігати насіння в герметичній тарі, обмеживши доступ вологи ззовні. У разі тривалого зберігання насіння, зокрема для селекційних цілей, доцільно підтримувати в насіннєсховищі температуру в межах 8–10 °С, при цьому підвищуються лабораторна схожість насіння на 3–5 %, польова – на 6–8 %, сила росту за числом сходів – на 5–9 % і масою ростків – на 2–5 г, порівняно з температурою в  типовому сховищі 18–20 °C.

Встановлено прийоми передпосівного поліпшення якості насіння – це сепарування та хімічна обробка (протруєння). Сепарування являє собою просіювання зернової маси крізь решета з круглими отворами і відокремлення при цьому найбільш дрібної фракції, вміст якої становить 15–23 % залежно від вирівняності насіння гібридів кукурудзи.  

         Виявлено, що для одержання об'єктивної оцінки ефективності різних хімічних препаратів і встановлення їх придатності для передпосівного протруєння насіння,  потрібно, в першу чергу, з'ясувати лабораторну схожість останнього, особливо силу росту за  числом сходів і масою 100 ростків. Уникати завчасної хімічної обробки посівного матеріалу.

Ключові слова: гібриди кукурудзи, способи зберігання, абіотичні фактори, якість насіння, передпосівна обробка.  

УДК 631.961:635.615:635.67:635.652                          https://doi.org/10.31867/2523-4544/0156

Зернові культури. Том 5.  № 1. 2021. С. 38–44          

О. Л. Семенченко ^{1, 3}, О. В. Мельник ², В. Ф. Заверталюк ³, О. В. Заверталюк ³

¹ Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. С. Єфремова, 25,
м. Дніпро, 49600, Україна

² Інститут овочівництва і баштанництва НААН, вул. Інститутська, 1, сел. Селекційне, Харківський район, Харківська обл., 62478, Україна

^{1, 3} Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва НААН, вул. Опитна 1, с. Олександрівка,  Дніпровський район, Дніпропетровська обл., 52041, Україна

Досліджено  особливості формування насіння кавуна звичайного в  ущільнених посівах. Вивчено різні способи одержання насіння кавуна залежно від взаємодії його з кукурудзою цукровою  та квасолею звичайною і схем їх розміщення у посівах баштанної  культури. Розроблені елементи технології вирощування насіння кавуна звичайного уможливили послабити вплив високих температур на цю баштанну культуру (кількість плодів з сонячними опіками зменшилася на 7,1 %  порівняно до контролю).

Наведено результати фенологічних спостережень та аналіз елементів структури врожаю, насіннєвої продуктивності і якості насіння кавуна сорту Фаворит при вирощуванні його сумісно з   кукурудзою цукровою та квасолею звичайною.

Встановлено, що розроблені елементи технології вирощування  кавуна звичайного в ущільнених посівах, при високих температурах і низькій відносній вологості повітря, в умовах північного Степу України зумовлюють підвищення урожайності і формування повноцінного насіння баштанної культури.

  З'ясовано, що  ущільнені посіви кавуна звичайного з кукурудзою цукровою при правильному їх вирощуванні дають позитивні результати (приріст урожаю насіння кавуна +12,4 % і додатково    0,7 т/га  качанів  кукурудзи  цукрової  кінець молочної - початок  воскової  стиглості), а з  квасолею  звичайною – одержано приріст урожаю насіння кавуна +8,9 % і додатково – 75 кг/га квасолі. Встановлено способи та схеми  розміщення кавуна звичайного з кукурудзою цукровою – у міжряддях кавуна (схема 2,8 х 1 м) і кавуна з квасолею звичайною  –  у міжряддях кавуна (схема 1,4 х 0,5 м).

Виявлено, що в  ущільнених посівах  кавуна звичайного з кукурудзою цукровою вихід повноцінного насіння з одного плоду збільшився до 88,5 %, а кавуна з  квасолею звичайною – до 84,9 %. 

Ключові слова: кавун звичайний, кукурудза цукрова, квасоля звичайна, ущільнені посіви, урожайність насіння. 

УДК 633.15:631.53.02                                                                                         https://doi.org/10.31867/2523-4544/0131

Інноваційна  система  управління  якістю   посівного  матеріалу

в  насінництві  кукурудзи

М. Я. Кирпа ¹, О. Ф. Стасів ², Т. М.  Лук'яненко ¹

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

 м. Дніпро, 49027, України

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН,

вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Пустомитівський район,  Львівська обл.,  81115, Україна

Наведено результати з'ясування якості насіння гібридів кукурудзи на таких стадіях, як вирощування, післязбиральна обробка та зберігання. Розроблено систему управління якістю на підставі чинних (стандартизованих) і додаткових показників та методів їх визначення. Додатковими є такі показники, як схожість насіння, визначена за методом холодного пророщування, енергія і сила росту, вирівняність, травмованість. Перелічені показники  тісно корелюють із посівними якостями та врожайними властивостями гібридів.

Метод холодного пророщування насіння кукурудзи включає змінні температури – це 8–10 та 18–20 ^oC, що  мають місце в  полі у період “сівба - сходи”. Вирівняність визначається шляхом сепарування  насіння і встановлення  співвідношення окремих фракцій за крупністю насіння розміром 9, 8, 7, 6 мм.

Для визначення  настільки травмоване насіння розроблено метод прямого огляду  останнього крізь лупу. Згідно з даним методом видимі ознаки  ушкодження слід розподіляти на 3 групи: макротравми зародку і ендосперму, мікротравми та зірваний кореневий чохлик. Найбільшої шкоди насінню завдають макротравмами зародку, зважаючи на це, встановлюються обмежувальні норми на насіння кукурудзи.

 На основі чинних і додаткових показників запропоновано кондиційне насіння оцінювати за трьома індексами посівної придатності. Якщо спиратися на перший і другий (високий і середній) індекси, врожайність товарного зерна гібридів кукурудзи збільшується на 15–18 %. Щодо найвищого індексу, схожість насіння, визначена методом холодного пророщування, має становити 85–100 %, кількість сильних сходів – не менше 81 %, вирівняність – 91 % і більше, вміст насіння з макротравмами – до 5 %, а з мікротравмами – до 29 %.  Систему управління якістю рекомендується застосовувати в процесі післязбиральної обробки насіння та в ході його сертифікації.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, насіння, система якості, показники і методи.

УДК 633.15:631.53.011.2/.526.325                                                                  https://doi.org/10.31867/2523-4544/0105

 Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 46–52      

М. Я. Кирпа, Д. В. Ковальов           

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Наведено результати досліджень особливостей вбиранням води насінням різних гібридів кукурудзи і його проростання залежно від крупності та фракційного складу. Встановлено, що найбільш інтенсивно вбирає воду дрібне насіння, його маса збільшується на 2,9-6,1 % порівняно з крупним і середнього розміру. Динаміка проростання насіння залежала від його крупності таким чином – через  48 години  насіння дрібної фракції проросло більше порівняно до середньої і крупної, але через 96 годин різниця між фракціями нівелювалася.

 З'ясовано силу росту  насіння різної крупності  при  загортанні його  в  грунт  на  глибину 5, 9 і 13 см, тобто за умови імітації періоду сівба - сходи в полі. Встановлено вищу силу росту у разі сівби насінням крупної і середньої фракцій порівняно із дрібною, але лише у тому випадку, коли фракція формується за ознакою «ширина насінини». При формуванні фракції за ознакою «товщина насінини» сила росту практично не залежала від крупності фракції.

Відмічені особливості необхідно враховувати в технологіях сепарування насіння за крупністю та  при вирощуванні гібридів кукурудзи.

Ключові слова: кукурудза, гібрид, фракція, вбирання води, проростання, сила росту.

УДК 633.15:631.563                                                                                         https://doi.org/10.31867/2523-4544/0081

 М. Я. Кирпа, Ю. С. Базілєва, О. Ю. Лой    Зернові культури. Том 3, № 2. 2019. С. 226-232.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

м. Дніпро, 49027, Україна

Досліджено особливості зберігання насіння гібридів кукурудзи різних ботанічних  підвидів (зубовидна, кремениста, цукрова, розлусна). Виявлено техніко-технологічні фактори, які подовжують терміни  господарської придатності насіння до 3–5 років і більше. Це низький вміст вологи в зерні (на 2–4 % нижчий від стандарту), зберігання в  герметичній тарі  (поліетиленовій), відбір на зберігання крупних фракцій насіння (в межах фракційного складу по кожному гібриду). Вперше встановлено вплив крупності (фракції) на біологічну довговічність насіння гібридів залежно від тривалості його зберігання – найбільш помітно впливав даний фактор на цукрові гібриди. Визначена господарська довговічність насіння гібридів кукурудзи. Найбільшою її тривалістю відзначається насіння кременистих і розлусних гібридів, меншою – цукрових. З’ясовано, що біологічна довговічність є сортовою ознакою і залежить від генотипу.

 Досліджено вплив хімічної обробки (протруєння) під час тривалого зберігання посівного матеріалу, встановлено, що проводити її доцільно безпосередньо перед сівбою. Рекомендовано схожість насіння, яке зберігалось певний час, визначати методом холодного пророщування і поряд з цим встановлювати його силу росту.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, зберігання, довговічність, якість насіння, хімічна обробка.

: рис, система удобрення, краплинне зрошення, економічна ефективність.