Інформація про розділ

УДК 633.15:631.527.5/.564                                                                                https://doi.org/10.31867/2523-4544/0155

Зернові культури. Том 5. № 1. 2021. С. 30–37          

М. Я. Кирпа¹, Ю. С. Базілєва¹, О. Ф. Стасів²

¹Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

м. Дніпро, 49009, Україна

²Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, вул. Грушевського, 5,

с. Оброшино, Пустомитівський район, Львівська область, 81115, Україна

Наведено результати дослідження впливу різних абіотичних факторів на якість насіння гібридів кукурудзи в процесі тривалогозберігання. Найбільш  дієвими з них є: температурний режим, рівень вологості  і доступ кисню. Залежно від цих факторів встановлені способи зберігання, що найбільшою мірою впливають на якість насіння, – це у сухому і охолодженому стані та в умовах контрольованого газового середовища.

З'ясовано, що оптимальний рівень вологості насіння залежить від тривалості його зберігання, якщо  протягом 1–2 років – 10–11 %, 3 роки і більше – 7–8 %. Для стабілізації вологості рекомендується зберігати насіння в герметичній тарі, обмеживши доступ вологи ззовні. У разі тривалого зберігання насіння, зокрема для селекційних цілей, доцільно підтримувати в насіннєсховищі температуру в межах 8–10 °С, при цьому підвищуються лабораторна схожість насіння на 3–5 %, польова – на 6–8 %, сила росту за числом сходів – на 5–9 % і масою ростків – на 2–5 г, порівняно з температурою в  типовому сховищі 18–20 °C.

Встановлено прийоми передпосівного поліпшення якості насіння – це сепарування та хімічна обробка (протруєння). Сепарування являє собою просіювання зернової маси крізь решета з круглими отворами і відокремлення при цьому найбільш дрібної фракції, вміст якої становить 15–23 % залежно від вирівняності насіння гібридів кукурудзи.  

         Виявлено, що для одержання об'єктивної оцінки ефективності різних хімічних препаратів і встановлення їх придатності для передпосівного протруєння насіння,  потрібно, в першу чергу, з'ясувати лабораторну схожість останнього, особливо силу росту за  числом сходів і масою 100 ростків. Уникати завчасної хімічної обробки посівного матеріалу.

Ключові слова: гібриди кукурудзи, способи зберігання, абіотичні фактори, якість насіння, передпосівна обробка.  

УДК 631.961:635.615:635.67:635.652                          https://doi.org/10.31867/2523-4544/0156

Зернові культури. Том 5.  № 1. 2021. С. 38–44          

О. Л. Семенченко ^{1, 3}, О. В. Мельник ², В. Ф. Заверталюк ³, О. В. Заверталюк ³

¹ Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. С. Єфремова, 25,
м. Дніпро, 49600, Україна

² Інститут овочівництва і баштанництва НААН, вул. Інститутська, 1, сел. Селекційне, Харківський район, Харківська обл., 62478, Україна

^{1, 3} Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва НААН, вул. Опитна 1, с. Олександрівка,  Дніпровський район, Дніпропетровська обл., 52041, Україна

Досліджено  особливості формування насіння кавуна звичайного в  ущільнених посівах. Вивчено різні способи одержання насіння кавуна залежно від взаємодії його з кукурудзою цукровою  та квасолею звичайною і схем їх розміщення у посівах баштанної  культури. Розроблені елементи технології вирощування насіння кавуна звичайного уможливили послабити вплив високих температур на цю баштанну культуру (кількість плодів з сонячними опіками зменшилася на 7,1 %  порівняно до контролю).

Наведено результати фенологічних спостережень та аналіз елементів структури врожаю, насіннєвої продуктивності і якості насіння кавуна сорту Фаворит при вирощуванні його сумісно з   кукурудзою цукровою та квасолею звичайною.

Встановлено, що розроблені елементи технології вирощування  кавуна звичайного в ущільнених посівах, при високих температурах і низькій відносній вологості повітря, в умовах північного Степу України зумовлюють підвищення урожайності і формування повноцінного насіння баштанної культури.

  З'ясовано, що  ущільнені посіви кавуна звичайного з кукурудзою цукровою при правильному їх вирощуванні дають позитивні результати (приріст урожаю насіння кавуна +12,4 % і додатково    0,7 т/га  качанів  кукурудзи  цукрової  кінець молочної - початок  воскової  стиглості), а з  квасолею  звичайною – одержано приріст урожаю насіння кавуна +8,9 % і додатково – 75 кг/га квасолі. Встановлено способи та схеми  розміщення кавуна звичайного з кукурудзою цукровою – у міжряддях кавуна (схема 2,8 х 1 м) і кавуна з квасолею звичайною  –  у міжряддях кавуна (схема 1,4 х 0,5 м).

Виявлено, що в  ущільнених посівах  кавуна звичайного з кукурудзою цукровою вихід повноцінного насіння з одного плоду збільшився до 88,5 %, а кавуна з  квасолею звичайною – до 84,9 %. 

Ключові слова: кавун звичайний, кукурудза цукрова, квасоля звичайна, ущільнені посіви, урожайність насіння. 

УДК 633.15:631.53.02                                                                                         https://doi.org/10.31867/2523-4544/0131

Інноваційна  система  управління  якістю   посівного  матеріалу

в  насінництві  кукурудзи

М. Я. Кирпа ¹, О. Ф. Стасів ², Т. М.  Лук'яненко ¹

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

 м. Дніпро, 49027, України

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН,

вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Пустомитівський район,  Львівська обл.,  81115, Україна

Наведено результати з'ясування якості насіння гібридів кукурудзи на таких стадіях, як вирощування, післязбиральна обробка та зберігання. Розроблено систему управління якістю на підставі чинних (стандартизованих) і додаткових показників та методів їх визначення. Додатковими є такі показники, як схожість насіння, визначена за методом холодного пророщування, енергія і сила росту, вирівняність, травмованість. Перелічені показники  тісно корелюють із посівними якостями та врожайними властивостями гібридів.

Метод холодного пророщування насіння кукурудзи включає змінні температури – це 8–10 та 18–20 ^oC, що  мають місце в  полі у період “сівба - сходи”. Вирівняність визначається шляхом сепарування  насіння і встановлення  співвідношення окремих фракцій за крупністю насіння розміром 9, 8, 7, 6 мм.

Для визначення  настільки травмоване насіння розроблено метод прямого огляду  останнього крізь лупу. Згідно з даним методом видимі ознаки  ушкодження слід розподіляти на 3 групи: макротравми зародку і ендосперму, мікротравми та зірваний кореневий чохлик. Найбільшої шкоди насінню завдають макротравмами зародку, зважаючи на це, встановлюються обмежувальні норми на насіння кукурудзи.

 На основі чинних і додаткових показників запропоновано кондиційне насіння оцінювати за трьома індексами посівної придатності. Якщо спиратися на перший і другий (високий і середній) індекси, врожайність товарного зерна гібридів кукурудзи збільшується на 15–18 %. Щодо найвищого індексу, схожість насіння, визначена методом холодного пророщування, має становити 85–100 %, кількість сильних сходів – не менше 81 %, вирівняність – 91 % і більше, вміст насіння з макротравмами – до 5 %, а з мікротравмами – до 29 %.  Систему управління якістю рекомендується застосовувати в процесі післязбиральної обробки насіння та в ході його сертифікації.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, насіння, система якості, показники і методи.

УДК 633.15:631.53.011.2/.526.325                                                                  https://doi.org/10.31867/2523-4544/0105

 Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 46–52      

М. Я. Кирпа, Д. В. Ковальов           

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Наведено результати досліджень особливостей вбиранням води насінням різних гібридів кукурудзи і його проростання залежно від крупності та фракційного складу. Встановлено, що найбільш інтенсивно вбирає воду дрібне насіння, його маса збільшується на 2,9-6,1 % порівняно з крупним і середнього розміру. Динаміка проростання насіння залежала від його крупності таким чином – через  48 години  насіння дрібної фракції проросло більше порівняно до середньої і крупної, але через 96 годин різниця між фракціями нівелювалася.

 З'ясовано силу росту  насіння різної крупності  при  загортанні його  в  грунт  на  глибину 5, 9 і 13 см, тобто за умови імітації періоду сівба - сходи в полі. Встановлено вищу силу росту у разі сівби насінням крупної і середньої фракцій порівняно із дрібною, але лише у тому випадку, коли фракція формується за ознакою «ширина насінини». При формуванні фракції за ознакою «товщина насінини» сила росту практично не залежала від крупності фракції.

Відмічені особливості необхідно враховувати в технологіях сепарування насіння за крупністю та  при вирощуванні гібридів кукурудзи.

Ключові слова: кукурудза, гібрид, фракція, вбирання води, проростання, сила росту.

УДК 633.15:631.563                                                                                         https://doi.org/10.31867/2523-4544/0081

 М. Я. Кирпа, Ю. С. Базілєва, О. Ю. Лой    Зернові культури. Том 3, № 2. 2019. С. 226-232.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

м. Дніпро, 49027, Україна

Досліджено особливості зберігання насіння гібридів кукурудзи різних ботанічних  підвидів (зубовидна, кремениста, цукрова, розлусна). Виявлено техніко-технологічні фактори, які подовжують терміни  господарської придатності насіння до 3–5 років і більше. Це низький вміст вологи в зерні (на 2–4 % нижчий від стандарту), зберігання в  герметичній тарі  (поліетиленовій), відбір на зберігання крупних фракцій насіння (в межах фракційного складу по кожному гібриду). Вперше встановлено вплив крупності (фракції) на біологічну довговічність насіння гібридів залежно від тривалості його зберігання – найбільш помітно впливав даний фактор на цукрові гібриди. Визначена господарська довговічність насіння гібридів кукурудзи. Найбільшою її тривалістю відзначається насіння кременистих і розлусних гібридів, меншою – цукрових. З’ясовано, що біологічна довговічність є сортовою ознакою і залежить від генотипу.

 Досліджено вплив хімічної обробки (протруєння) під час тривалого зберігання посівного матеріалу, встановлено, що проводити її доцільно безпосередньо перед сівбою. Рекомендовано схожість насіння, яке зберігалось певний час, визначати методом холодного пророщування і поряд з цим встановлювати його силу росту.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, зберігання, довговічність, якість насіння, хімічна обробка.

: рис, система удобрення, краплинне зрошення, економічна ефективність.

УДК 633.15:632.954                                                                                       https://doi.org/10.31867/2523-4544/0057

 А. В. Алдошин, С.С. Кравець,  Л. М. Свініцький

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,

м. Дніпро, 49027, Україна

Вплив гербіциду харнес 90 к. е. вивчали на насінні зареєстрованих і перспективних батьківських компонентах гібридів кукурудзи різних підвидів: кремениста (Zea mays indurate Sturt.), зубовидна (Zea mays indentata Sturt.), кременисто-зубовидна (Zea mays semidentata Kulesh.), цукрова (Zea mays saccharata Koern.). В дослідах використовували насіння 18 батьківських компонентів, з яких 14 самозапилені лінії і 4 гібриди. Гербіцид харнес 90 к. е. застосовували шляхом допосівного обприскування ґрунту максимальною (3,0 л/га) і мінімальною (2,0 л/га) дозами згідно з рекомендаціями виробника для суглинних ґрунтів і ґрунтів з високим вмістом гумусу. Встановлено, що максимальна доза гербіциду більш негативно впливає на схожість насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи порівняно з мінімальною. Відмічена специфічна реакція насіння батьківських компонентів на максимальну і мінімальну дози гербіциду харнес 90 к. е. Батьківські компоненти, що вивчалися, розподілено на три групи за реакцією на контрастні дози гербіциду харнес 90 к. е. Визначені конкретні дози і надані рекомендації по застосуванню харнесу 90 к. е. в посівах батьківських компонентів кожної групи.

КлючовКлючові слова: батьківський компонент, самозапилена лінія, гібрид, гербіцид, харнес 90 к. е., доза внесення, польова схожість.

УДК 633.15:631.53.026                                                                                   https://doi.org/10.31867/2523-4544/002

М. Я. Кирпа ¹, В. О. Кулик ¹, О. В. Йова ²

¹ Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

² ТОВ  "Агросфера", вул. Зарічна, с. Олександрівка, 64, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52041, Україна

Визначено техніко-економічну ефективність енергоощадного методу сушіння насіння кукурудзи у разі використання стрижнів качанів кукурудзи порівняно з іншими традиційними видами   палива на базі сушарки камерного типу СКП.

Встановлено загальні основні витрати, які необхідні для  процесу сушіння, а саме –  вартість палива, електроенергії і заробітна плата. Відповідно до тривалості  й  обсягу сушіння  витрати на оплату праці становили 40,3 тис. грн в разі використання стрижнів качанів кукурудзи і 28,7 тис. грн – традиційних видів палива. Витрати на електроенергію різнились залежно від виду паливної системи зерносушарки. Так, при використанні теплогенератора для спалювання біомаси витрати на електроенергію були більші на 6528–9798 грн за  період сушіння порівняно з паливними системами на дизельному та газоподібному паливі. Вартість спожитого палива за період сушіння становила: дизельне  – 509,3 тис. грн; газоподібне  – 269,3 тис. грн; стрижні  качанів – 37,7 тис. грн.  Встановлено, що за рахунок  використання стрижнів качанів вартість сушіння знижується на 58–78 % відносно інших традиційних видів палива, до того ж негативного впливу такого палива на посівні та врожайні властивості насіння не простежується.

Ключові слова: качани кукурудзи, камерна сушарка, енергоощадне сушіння, види палива, техніко-економічні показники. Зернові культури, Том 2, № 2, 2018, С. 226-231.

УДК 631.364.6                                                                                            https://doi.org/10.31867/2523-4544/0004

М. Я. Кирпа, Ю. С. Базілєва, О. Ю. Лой. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 

 Зернові культури. 2018. Т 2. № 1, С. 29–37.

            З'ясовано зміст понять біологічна довговічність і господарська придатність в разі тривалого зберігання насіння зернових культур. Біологічна довговічність – виявлена схожість  в  окремих насінин при тривалому зберіганні партії зерна.  Господарська придатність – тривалість  використання для сівби насіння, схожість якого відповідає вимогамстандарту (кондиційна схожість 92 % і вище) –  залежить від таких факторів, як вологість зерна, температурний режим і спосіб  зберігання (відкритий, герметичний).  Виявлено, що насіння не втрачає кондиційної схожості протягом 4–5 років і більше за вологості 9–12 %, температури 3–10 ^оС і герметичного зберігання. Встановлено, що перед сівбою насіння доцільно протруювати.

            Виявлено, що в разі зберігання насіння при зниженій температурі термін його пророщування для  визначення схожості необхідно подовжувати до 10 діб замість 7 діб, як  рекомендовано чинним методом державного стандарту.

            Ключові слова:насіння зернових культур, тривалість зберігання, біологічна довговічність, господарська придатність, фактори довговічності.

УДК 633.15:632.9546                                                                                https://doi.org/10.31867/2523-4544/0005

 С. С. Кравець, А. В. Алдошин,  Н. О. Ляшенко,  М. М. Бернацький. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 38–43.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

          Вплив гербіциду пропоніт на рослини вивчали на зареєстрованих і перспективних батьківських компонентах гібридів кукурудзи різних підвидів: кремениста (Zea mays indurate Sturt.), зубовидна (Zea mays indentata Sturt.), кременисто-зубовидна (Zea mays semidentata Kulesh.), цукрова (Zea mays saccharata Koern.). Всього вивчалося 43 батьківських компонента, з яких 35 самозапилені лінії і 8 гібридів. Згідно з рекомендаціями виробника, ґрунтовий гербіцид пропоніт застосовували шляхом допосівного обприскування ґрунтумаксимальною (3,0 л/га) і мінімальною (2,0 л/га) дозами. Встановлено, що максимальна доза цього препарату (3,0 л/га) більш негативно впливає на схожість насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи порівняно з мінімальною (2,0 л/га). Відмічена специфічна реакція насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи, різних за генетичною основою, на дози ґрунтового гербіциду пропоніт. Експериментальний матеріал розподілено на три групи за реакцією на контрастні дози гербіциду пропоніт. Визначені конкретні дози препарату, які можливо застосовувати на батьківських компонентах кожної групи.

Ключові слова: батьківський компонент, самозапилена лінія, гібрид, гербіцид пропоніт, доза внесення, польова схожість.

               Встановлено особливості аеродинамічного сепарування однокомпонентних насіннєвих сумішей в режимах їх очищення – сортування – калібрування. Не виявлено достовірного прямолінійного зв’язку між фракціями та схожістю насіння гібридів кукурудзи. Тому сепарувати таке насіння  рекомендовано лише у режимі очищення і видалення легковагих домішок.

Ключові слова: кукурудза,  суміш насіння, фракції, аеродинамічне сепарування, техніко-технологічні ознаки.