Інформація про розділ

УДК 633.15:631.53.01/.563.2                   https://doi.org/10.31867/2523-4544/0385

Зернові культури. Том 9. № 2. 2025. С. 249–255

М. Я. Кирпа¹, Д. В. Козарійчук², О. І. Лупітько¹, В. М. Кирпа¹

¹ Державна установа Інститут зернових культур, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

² Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, вул. Богдана Крижанівського,  21, м. Чернівці, 48000, Україна

Актуальність. Сушіння насіннєвої кукурудзи проводиться в качанах і значним чином впливає на вихід, якість і вартість посівного матеріалу. Здійснюється сушіння з дотриманням різних техніко-технологічних показників і властивостей насіння кукурудзи. Особливе значення мають біологічні і фізико-механічні властивості, які впливають на процес сушіння, але досліджені недостатньо. Мета. Дослідити властивості  насіння кукурудзи як об’єкта сушіння, встановити його способи за різної збиральної вологості і показників термостійкості. Матеріали і методи. Дослідження проводили в лабораторії методів збереження та стандартизації зерна ДУ ІЗК НААН в 2023–2025 рр. Матеріалом для досліджень були гібриди кукурудзи селекції ДУ ІЗК. Способи сушіння та якість насіння досліджували за методами стандарту ДСТУ 4138 та нормативними вказівками з експлуатації зерносушарок. Результати дослідів аналізували за допомогою математично-статистичної обробки даних згідно з програмою Statistica 5. Результати. Встановлено фізико-механічні, теплофізичні й гігро-скопічні показники, які характеризують вологовіддачу, термостійкість та якість насіння гібридів кукурудзи в процесі їхнього висушування. Виявлено особливості сушіння качанів кукурудзи за збиральної вологості 20–36 %. Висновки. У процесі сушіння качанів кукурудзи їхня вологовіддача складається за швидкості – більшої для стрижнів (0,41–0,43 % за годину) та меншої – для зерна (0,26–0,30 %). До показників термостійкості відносяться теплова тріщинуватість, схожість, сила росту і продуктивність насінин. З’ясовано вплив способів сушіння качанів кукурудзи.  Найвищу якість насіння забезпечував термічний спосіб за температури нагрівання 34–44 °С та збиральної вологості 36–20 %.

Ключові слова: кукурудза, насіння, сушіння, основні техніко-технологічні показники, способи сушіння, якість.

УДК 633.15:631.526.322:632.954.338.43             https://doi.org/10.31867/2523-4544/0365

Зернові культури. Том 9. № 1. 2025. С. 94–102

А. В. Алдошин, Н. О. Ляшенко, Д. В. Ковальов, Е. М. Федоренко, Л. М. Свініцький

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

Актуальність. Кукурудза відноситься до культур, врожайність та економіка виробництва яких цілковито залежить від ефективної системи боротьби з бур’янами та її найважливішого елементу – гербіцидів. У технологічні регламенти вирощування насіння кукурудзи включається значна кількість різноманітних сучасних гербіцидів, які є  біологічно активними речовинами, і впливають не тільки на бур’яни, але й на культурні рослини. Мета дослідження полягає у визначенні впливу ґрунтових гербіцидів на схожість насіння і розвиток рослин  батьківських компонентів гібридів кукурудзи та економічну доцільність їх застосування на насіннєвих посівах. Матеріали і методи. При виконанні програми досліджень використано батьківські компоненти наступних гібридів кукурудзи селекції Державної установи Інститут зернових культур НААН: ДН Синевир (ФАО 190); ДН Світязь (ФАО 250); ДН Галатея (ФАО 260); Моніка 350 МВ (ФАО 350); ДН Веста (ФАО 370). На дослідних ділянках застосовували ґрунтові гербіциди у середній дозі рекомендованій виробником: Харнес®, – 2,25 л/га; Пропоніт®, – 2,5 л/га; Дуал Голд® 960 ЕС, к. е., – 1,4 л/га; Примекстра TZ Голд 500 SC, – 4,25 л/га. Досліди проводились в ДУ ІЗК НААН впродовж 2018–2021 рр. Результати. Визначено польову схожість насіння батьківських компонентів на контролі і на фоні гербіцидів. Встановлена токсична дія гербіцидів Пропоніт, Примекстра і Дуал Голд на схожість насіння та синхронність цвітіння жіночих і чоловічих суцвіть окремих батьківських компонентів гібридів кукурудзи.Відзначена суттєва розбіжність у тривалості періоду сходи – цвітіння між жіночим і чоловічим компонентами гібрида ДН Світязь на фоні гербіциду Примекстра. Обґрунтована економічна доцільність застосування гербіцидів на насіннєвих посівах кукурудзи. Висновки. За насінництва кукурудзи необхідно враховувати вплив ґрунтових гербіцидів на польову схожість насіння і синхронність цвітіннябатьківських компонентів, та економічну доцільність їх застосування на ділянках гібридизації конкретних гібридів.

Ключові слова: кукурудза, батьківські компоненти, ґрунтові гербіциди, урожайність зерна, рівень рентабельності, економічна ефективність, собівартість, прибуток

УДК 663.11:631.547.66:561.1.05                https://doi.org/10.31867/2523-4544/0366

Зернові культури. Том 9. № 1. 2025. С.103–108

А. А. Сіроштан, О. А. Заїма, В. П. Кавунець, С. С. Коляденко

Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН, с. Центральне, Обухівський р-н., Київська обл., 08853, Україна

Актуальність. Передчасне проростання зерна перед збором урожаю є одним із чинників втрати урожайності і якості зернових культур. Воно є недоліком сорту і через зміну кліматичних умов стає дедалі більшою проблемою. Основним заходом для уникнення небажаного проростання насіння в колосі є селекція на тривалість первинного (післязбирального) спокою насіння. Дослідження цього питання у нових сортів пшениці м’якої і твердої озимої має велике практичне значення та актуальне на даний час. Мета. Встановити тривалість періоду післязбирального спокою дозрівання насіння у нових сортів пшениці м’якої та твердої озимої залежно від сортових особливостей.  Матеріали і методи. Дослідження проводили впродовж 2022–2024 рр. на 17 сортах пшениці м’якої (Triticum aestivum L.) і двох сортах твердої (Triticum durum Desf.) озимої. На початку фази твердої стиглості зерна на ділянках відбирали по 30 колосів кожного сорту. Через дві-три доби після обмолоту зерно просіювали на решеті (1,7х20 мм) і відразу розкладали по 100 шт. отриманого насіння на піщане ложе з вологістю до 60 % від повної вологомісткості. Ростильні ставили в термостат з постійною температурою +20 °С, а потім проводили підрахунки пророслого насіння на 3, 5, 7, 10 добу та кожні наступні 5 діб. До сортів з коротким періодом післязбирального спокою відносили ті, в яких 50 % насіння проростало за 30 діб і менше, з тривалим – більше 35 діб. Результати. Більшість із сортів пшениці м’якої озимої мали короткий період після-збирального дозрівання. Найкоротший період відмічено у сортів Грація миронівська, МІП Лада, МІП Ассоль, МІП Дніпрянка та МІП Відзнака. До сортів з тривалим періодом, у яких більше 50 % від всього насіння проростало на 40–45 добу можна віднести: МІП Ніка, МІП Аеліта, МІП Вишиванка, МІП Феєрія. Найбільш тривалий період післязбирального дозрівання встановлено у сортів МІП Ніка та МІП Аеліта, у яких на 50-ту добу досліджень число пророслого насіння становило 53 і 59 % відповідно. Встановлено, що період післязбирального дозрівання насіння в досліджуваних сортів пшениці твердої озимої був значно коротший ніж у м’якої. Так у насіння сорту МІП Лакомка на третю добу встановили 2 % пророслих насінин, а вже на п’яту добу – 79 %, у сорту Дуняша – 4 та 74 % відповідно. Висновки. Наведені експериментальні дані свідчать про сортову специфічність рівня тривалості післязбирального дозрівання насіння пшениці м’якої і твердої озимої. Різна стійкість сортів пшениці озимої до проростання насіння в колосі на стеблі пояснюється різною тривалістю періоду його післязбирального дозрівання. Цю ознаку необхідно враховувати в селекційній практиці і особливо у насінницькій технології стосовно строків збирання та термінів сівби посівів. Оптимізація строків збирання залежно від сортових особливостей дозволить мінімізувати втрати врожаю та забезпечити максимальну якість насіння.

Ключові слова: період післязбирального дозрівання, проростання насіння, сорти пшениці м’якої і твердої озимої

УДК 633.15:631.562/.526.32/.53.01/.53.011.2/.559                                      

 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0335

 Зернові культури. Том 8. № 2. 2024. С. 239–245

М. Я. Кирпа¹, Д. В. Ковальов¹, Д. В. Козарійчук²

¹Державна установа Інститут зернових культур, вул. Вернадського Володимира, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

²Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН , вулиця Богдана Крижанівського, 21, м. Чернівці, 58000, Україна

Актуальність У технологіях  післязбиральної обробки насіння кукурудзи його сепарування значним чином впливає на якість посівного матеріалу. До основних способів сепарування відноситься спосіб, за яким розділення суміші насіння відбувається на пласких ситах з різними отворами залежно від лінійного розміру насінин. За допомогою такого сепарування можна виділити фракції з високими посівними і врожайними властивостями. Мета роботи – встановити особливості ситового сепарування насіння гібридів кукурудзи та їх батьківських компонентів, визначити фракції з високою схожістю насіння та його врожайністю. Матеріали та методи. Об’єктом досліджень слугували гібриди селекції ДУ ІЗК НААН разом з їх батьківськими компонентами. Сепарування насіння проводили на ситах з отворами різного типорозміру: круглі діаметром в межах 7,0–9,5 мм та довгасті – 4,5–7,00 мм. Показники якості насіння окремих фракцій визначали за стандартом ДСТУ 4138-2002, а також у польових умовах згідно з методикою ДУ ІЗК НААН. Результати. Досліджено процес ситового сепарування насіння кукурудзи на прикладі різних гібридів та самозапилених ліній. Виявлено залежності між виходом окремих фракцій насіння, його лінійним розміром (ширина і товщина насінини) та якістю, показники виходу і якості складаються під впливом фізичних і біологічних властивостей об’єкта сепарування. Висновки. За сепарування на ситах з круглими отворами основна частина насіння гібридів виділяється на ситах з діаметром отворів 8,0–8,5 мм (ДБ Хотин) і 9,0–9,5 мм (ДН Хортиця), насіння їх батьківських компонентів виділяється на ситах з отворами 7,0–8,0 мм і 8,5–9,0 мм відповідно. Польова схожість є найвищою у фракцій насіння, виділених на ситах з круглими отворами 8,5–9,0 мм, з довгастими отворами – на ситах 4,0–5,5 мм. У процесі ситового сепарування контролю підлягає типорозмір сит (за видом отворів) залежно від виходу окремих фракцій насіння та його схожості.

Ключові слова: сепарування, насіння кукурудзи, гібриди і самозапилені лінії, фракції, вихід, схожість насінин

УДК 633.15:631.526.325:581.145          https://doi.org/10.31867/2523-4544/0311

Зернові культури. Том 8. № 1. 2024. С. 54–58

М. Я. Кирпа, Т. М. Лук’яненко

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,  Дніпро, 49009, України

Актуальність. Якість насіння кукурудзи, що готується для сівби, визначається за стандартизованими показниками, які не повністю характеризують посівні і врожайні властивості гібридів кукурудзи. У зв’язку з цим ускладнюються розрахунки норми висіву насіння, порушується планування оптимальної густоти стояння рослин. Мета роботи – дослідити і встановити лабораторні показники якості насіння кукурудзи з більш високим рівнем кореляції відносно польової схожості і врожайності. Методи – лабораторно-польові і статистично-математичні. У лабораторних дослідах вивчалися показники якості насіння і методи їх визначення, у польових дослідах встановлювався вплив цих показників на схожість і врожайність гібридів кукурудзи селекції ДУ ІЗК НААН.
Результат. Встановлено показники, які значним чином впливають на посівні і врожайні властивості насіння гібридів кукурудзи, до них слід віднести схожість за холодним пророщуванням, силу росту і вирівняність насіння. Розроблено методи визначення відмічених показників: схожість – за параметрами моделювання умов періоду „сівба – сходи”; сила росту – за кількістю насінин із довжиною ростків 5 см і більше; вирівняність насіння – за масою насінин на двох суміжних ситах шляхом сепарування. Також удосконалено чинний метод вимірювання вологості насіння шляхом зміни експозиції теплового висушування. Висновки. Нові показники якості насіння мають рівень кореляції у межах 0,6–0,75 відносно польової схожості гібридів кукурудзи і можуть застосовуватись у процесах їх збирання, обробки і зберігання, а методи – в системі сертифікації посівного матеріалу, як такі, що підвищують і розширюють рівень аналізування і придатності насіння для сівби.

Ключові слова: насіння гібридів кукурудзи, показники якості, методи визначення, сертифікація посівного матеріалу

УДК 633.11:631.53.027.2:632.95           https://doi.org/10.31867/2523-4544/0312

Зернові культури. Том 8. № 1. 2024. С. 59–66

Б. А. Олефіренко, О .А. Демидов

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН, с. Центральне, Обухівський р-н., Київська обл., 08853, Україна

Актуальність.Великої шкоди посівам пшениці ярої завдають хвороби і шкідники, які здатні різко зменшувати врожайність та погіршувати посівні якості насіння. Ефективний захист рослин від шкідливих організмів забезпечує раціональне і науково обґрунтоване застосування засобів захисту. Мета дослідити виявити вплив обробки рослин пшениці твердої ярої фунгіцидами і інсектицидами на рівень врожайності та посівні якості насіння. Матеріали і методи.На сортах пшениці твердої ярої досліджували дію фунгіцидів Фунгісил, Авіатор та інсектицидів Канонір Дуо і Енжіо 247 SC.Результати. При використанні фунгіцидів підвищувалась урожайність сортів на 0,18–0,47 т/га. У сортів МІП Ксенія і МІП Магдалена більшу урожайність отримали варіантах із обробкою рослин на IV, VIII та Х етапах органогенезу фунгіцидом Фунгісил і інсектицидом Канонір Дуо, а сорту МІП Перлина – Авіатор та Канонір Дуо. За обробки лише фунгіцидами більшу урожайність одержали за триразового обприскування препаратом Авіатор. У варіантах із застосуванням інсектицидів урожайність пшениці становила 3,29–3,62 т/га. Найбільший приріст врожайності сортів МІП Ксенія і МІП Магдалена отримано у варіанті із обробкою у фазах колосіння і цвітіння препаратом Енжіо, а сорту МІП Перлина – Канонір Дуо.У варіантах з обприскуванням засобами захисту рослин було підвищення посівних якостей вирощеного насіння. Кращі дані показники були при застосуванні у фазах вихід в трубку, колосіння і цвітіння фунгіциду Фунгісил із додаванням у фазі колосіння інсектициду Канонір Дуо. Висновки. Застосування на насінницьких посівах впродовж вегетації пшениці твердої ярої фунгіцидів Фунгісил (0,5 л/га) і Авіатор Xpro 225 ЕС (0,6 л/га) та інсектицидів Канонір Дуо (0,1 л/га) і Енжіо 247 SC (0,1 л/га) сприяє збільшенню врожайності та поліпшенню посівних якостей насіння. За обробки фунгіцидами урожайність сортів підвищувалась на 0,18–0,47 т/га, інсектицидами – на 0,19–0,42 т/г. Більшу урожайність отримали у варіантах з триразовим обробітком препаратами. Обприскування посівів сприяло підвищенню виходу кондиційного насіння на 5,2–16,6 %, маси 1000 насінин на – 2,4–7,9 г та спостерігалась тенденція до зростання енергії проростання і лабораторної схожості.

Ключові слова: пшениця тверда яра, фунгіциди, інсектициди, ефективність, рівень врожайності, вихід насіння, енергія проростання, лабораторна схожість

УДК 633.15:631.53.026/.027               https://doi.org/10.31867/2523-4544/0258

Зернові культури. Том 7. № 1. 2023. С. 55–61                  

 М. Я. Кирпа, Д. В. Ковальов, Н. С. Філіпкова

Державна установа інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

 Актуальність досліджень пов’язана із підготовкою високоякісного посівного матеріалу гібридів кукурудзи на основі врахування їх техніко-технологічних властивостей на стадіях збирання, обробки та зберігання. Метою роботи є вивчення і встановлення найбільш важливих фізичних показників, які характеризують техніко-технологічні властивості та впливають на якість посівного матеріалу гібридів кукурудзи. Матеріали та методи досліджень включають теоретично-практичні розрахунки з оглядом літературних джерел, проведення лабораторно-модельних дослідів і закладання польових досліджень, математично-статистичну оцінку отриманих даних. Досліди виконували згідно з стандартизованими методами ДСТУ і агротехнічними рекомендаціями, вихідним матеріалом були гібриди селекції ДУ ІЗК НААН України. Результати. Охарактеризовано найбільш важливі фізичні показники: форма, лінійний розмір, об’єм і геометричну поверхню насінини, її масу і питому масу, механічну стійкість гібридів кукурудзи та самозапилених ліній, встановлено відмінності між ними. Здійснено досліди із сепарування, сушіння та зберігання насіння, виявлено окремі фізичні показники, які особливим чином впливають на технологію цих процесів та формують якість посівного матеріалу. Висновки. На якість сухого насіння в процесі сепарування найбільшим чином впливає показник лінійного розміру насінини, зокрема, її ширина, залежно від якої виділяють фракції з найвищою схожістю і врожайністю (схід сит з круглими отворами діаметром 8 мм і більше). При сушінні впливає коефіцієнт, який характеризує відношення площі геометричної до об’єму насінини, за коефіцієнта більш ніж 1,0 (в дослідах 1,14–1,22) підвищується інтенсивність вологовіддачі і швидкість сушіння на 8,3–15,7 % порівняно із коефіцієнтом 1,0. При зберіганні, особливо тривалому, на якість і стійкість насіння впливає значення рівноважної вологості, яка має бути на рівні 12 % залежно від умов навколишнього середовища.

Ключові слова: насіння кукурудзи, збирання, сушіння, зберігання, фізичні показники, схожість, врожайність

УДК 633.15:631.527                  https://doi.org/10.31867/2523-4544/0259

Зернові культури. Том 7. № 1. 2023. С. 62–67             

 Л. М. Свініцький

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Вернадського Володимира, 14, м. Дніпро, 49009, Україна  

Актуальність. Кукурудза – однодомна перехреснозапильна рослина з добре вираженою протерандрією, але, у деяких зразків кукурудзи відмічається стійка протерогінія. Суттєво виражені протерандрія і протерогінія можуть негативно впливати на якість запилення качанів і урожайність ліній при розмноженні. Синхронність цвітіння качана у жіночого і волоті – у чоловічого компонента має важливе значення при розмноженні стерильних аналогів самозапилених ліній та при отриманні насіння гібридів F1. Оскільки не співпадіння цвітіння може призвести до неякісного запилення, та утворення череззерниці з подальшою втратою урожайності насіння.Мета дослідження. Визначити мінливість періоду “сходи – цвітіння” жіночих і чоловічих суцвіть у батьківських компонентів гібридів кукурудзи під впливом абіотичних факторів. Матеріали і методи. Дослідження проводилися в ДУ Інститут зернових культур НААН України протягом 2018–2021 рр. У досліді використовували 15 батьківських компонентів гібридів кукурудзи: ДК216М стерильна, ДК216СВЗМ, ДК273МВ, ДК777М, ДК777ЗМСВ, ДК680МВЗС, ДК315М стерильна, ДК315СВЗМ, ДК239МВ, НТ 004 стерильна, НТ 004 закріплювач, ТТ005, ДК2064М, ДК2064СВЗМ, ДК633/325 МВ. Дата цвітіння суцвіть батьківських компонентів кукурудзи фіксувалась при цвітінні 50 % рослин на ділянці. Результати.Під час проведення досліджень агрометеорологічні умови за роками були досить контрастними, що дозволяє всебічно оцінити тривалість міжфазного періоду “сходи – цвітіння” жіночих і чоловічих суцвіть у батьківських компонентів гібридів кукурудзи. Виявлено, що батьківські компоненти мають різну чутливість до змін середовища; дихогамія цвітіння чоловічих та жіночих суцвіть у більшості генотипів кукурудзи носить ознаки протерандрії. В умовах прохолодної погоди з високою кількістю опадів у деяких зразків проявляється протерогінія. Висновки. Встановлено, що абіотичні фактори впливають на тривалість періоду “сходи – цвітіння” жіночих і чоловічих суцвіть батьківських компонентів гібридів кукурудзи, але варіювання ознаки “сходи – цвітіння” у кукурудзи в наших дослідах можна вважати слабким. Результати вказують на можливість ведення надійного насінництва в Степовій зоні України наступних гібридів кукурудзи: ДН Синевир, ДН Світязь, ДН Галатея, Моніка 350 МВ, ДН Веста.

Ключові слова:кукурудза, батьківські компоненти, період “сходи – цвітіння”, протерандрія, протерогінія

УДК 631.563.9                      https://doi.org/10.31867/2523-4544/0234

Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 69–76            

М. Я. Кирпа

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського 14,  м. Дніпро, 49009, Україна

Актуальність досліджень пов’язана з проблемою зберігання зерна, необхідністю більш ефективного використання матеріально-технічної бази, у тому числі зерносховищ нового покоління. Детально розглянуто особливості зберігання зерна кукурудзи в металевих силосах за впливу різних факторів навколишнього середовища. Метою роботи є встановити типи зерносховищ, які найбільшою мірою придатні для зберігання врожаю різних культур, удосконалити металеві силоси та технології зі збереження зерна кукурудзи. Матеріали і методи включають зберігання зерна кукурудзи в моделях металевих силосів, обладнаних системою датчиків для виміру температури в різних місцях насипу. Використовували дві моделі – контрольну типової комплектації і експериментальну, з теплоізоляцією, шляхом нанесення шару поліуретану на стінки. Якість насіння в процесі зберігання контролювали за показниками вологості, смітності, травмованості, схожості. Результати. Охарактеризовано різні типи сховищ, у яких зберігається основний об’єм врожаю, висвітлено їх техніко-економічні і технологічні переваги та недоліки, намічено напрями подальшого розвитку. Встановлено особливості зберігання зерна кукурудзи в металевих сховищах залежно від впливу зовнішніх метеоумов упродовж 60 діб. Температурні коливання у сховищі із теплоізоляцією становили 7,1–13 °С, без ізоляції – 4,5–25,9 °С. Внаслідок значних температурних коливань відбувалося зволоження зерна на 2,2 %, його кислотність збільшувалася на 1 град, схожість знижувалась на 7 %. На стадії підготовки до зберігання ефективним є пофракційне сепарування, з доведенням чистоти зерна до 93–97 % шляхом вилучення зернової домішки. Висновки. Термозахист металевих силосів значно знижує негативний вплив від коливань температури зовнішнього повітря, стабілізує режим зберігання, забезпечує високу якість зерна кукурудзи. Стійкість зерна при зберіганні підвищується у разі відбору від нього фракції зерна дрібного, невиповненого, з низькою масою 1000 зерен.

Ключеві слова: типи зерносховищ, металеві силоси, термозахист, кукурудза, якість, підготовка до зберігання

УДК 633.15:631.526.024/.563.1                 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0207

Зернові культури. Том 6. № 1. 2022. С. 57–63

М. Я. Кирпа, Н. С. Філіпкова

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського 14,

м. Дніпро, 49009, Україна

Актуальність. Створення та підтримання запасів насіння є обов’язковою умовою ведення насінництва гібридів кукурудзи, що проводиться з метою постачання посівного матеріалу для сівби у випадку різних непередбачуваних обставин (неврожаю, стихійного лиха тощо). Запаси створюються у вигляді страхових, резервних, селекційних фондів залежно від напряму використання та терміну зберігання. Впродовж зберігання насіння може знижувати схожість, тому його необхідно замінювати на свіжозібране, але підготовлене для тривалого зберігання. Визначення проблеми. Підготовка насіння для тривалого зберігання включає технологію післязбиральної обробки, спрямовану на формування довговічності гібридів кукурудзи. У зв’язку з цим науково-практичною проблемою є визначення та оптимізація техніко-технологічних процесів з підготовки насіння, стійкого при зберіганні. Мета роботи. Дослідити особливості формування довговічності гібридів кукурудзи, встановити способи і фактори післязбиральної обробки, які забезпечують тривале зберігання та високу якість насіння. Матеріали і методи. В дослідах використовували насіння гібридів кукурудзи селекції ДУ ІЗК НААН, які збирали за різної вологості і спрямовували на оброблення з метою подальшого тривалого зберігання. Післязбиральна обробка включала різні способи сушіння у разі підвищеної збиральної вологості, сепарування у режимах пофракційного ситового та гравітаційного сортування, хімічну обробку (протруєння). Зберігання проводили за різної вологості насіння (7–8, 9–11, 12–14 %), пакування (папір, тканина, поліетилен), у протруєному і непротруєному стані протягом 3–4 років. У процесі зберігання визначали схожість лабораторну за різними методами, польову та дружність появи сходів. Результати. Встановлено особливості впливу процесів і факторів збирання та післязбиральної  обробки на  формування  довговічності  і  якості насіння гібридів кукурудзи. До основних факторів і процесів належали: вологість збиральна; спосіб і температурний режим сушіння; ситове і гравітаційне сепарування з виділенням фракцій насіння різної крупності; хімічна обробка залежно від часу виконання. Виявлено, що показник лабораторної схожості насіння, визначеної холодним тестом, характеризує господарчу придатність гібридів кукурудзи для тривалого зберігання.

Висновки. Для отримання високоякісного, здатного до тривалого зберігання насіння рекомендується: сушіння качанів проводити за відношенням вологості до температури, а саме 31–36 % до 36­–40 ^оС, 19–30 % до 40–44 ^оС; сепарування  здійснювати в режимах ситового калібрування і гравітаційного сортування з відбором двох фракцій за крупністю насінини, а саме умовно крупної і середньої; хімічну обробку-протруєння запасів виконувати безпосередньо перед сівбою зі збереженням насіння у непротруєному стані. У разі тривалого зберігання необробленого насіння його захист від шкодочинних об’єктів пропонується здійснювати за суміщенням абіотичних факторів – низької вологості насіння, охолодження, обмеження доступу кисню.  Найбільш  практичним і економічно вигідним для гібридів кукурудзи є герметичне пакування насіння з вологістю 9–11 %, це гарантує тривалість збереження посівного матеріалу до 3–5 років.  Придатність насіння до тривалого зберігання рекомендуємо встановлювати за показниками схожості, визначеної методом холодного пророщування (холодний тест).          

Ключові слова:  насіння кукурудзи, схожість, фактори і процеси післязбиральної обробки, тривале зберігання.