Інформація про розділ
Рослинництво
| Випуск № | Назва | ||
| №1 (2020) | Вплив удобрення на ефективність обробки мікробними препаратами насіння та посівів ячменю ярого | Анотація Вплив удобрення на ефективність обробки мікробними препаратами насіння та посівів ячменю ярого
Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 80–86
О. С. Власюк Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, вул. Самчики 1, с. Самчики, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31182, Україна
Висвітлені результати досліджень впливу мінерального добрива, сидерату, обробки насіння біопрепаратами та обприскування посівів Біокомплексом-БТУ на зернову продуктивність та ступінь ураження хворобами рослин сортів ячменю ярого Авгій та Воєвода. З'ясовано, що дія біопрепаратів на ячмінь найбільш ефективною була на фоні без добрив. За рахунок передпосівної бактеризації насіння урожайність зерна збільшується на 2,1–13,1 %, залежно від сорту та удобрення. За дії мінеральних добрив як окремо, так і в поєднанні з сидератом, уро-жайність зерна підвищується на 26,8–37,9 %. Обробка посівів Біокомплексом-БТУ зумовлює збіль-шення урожайності ячменю ярого на 1,6–7,3 % залежно від удобрення та інокуляції насіння. Інокуляції насіння та обробка посівів біопрепаратами призводять до збільшення кількості продуктивних стебел і зерен у колосі. Обробка насіння біопрепаратами сприяє зниженню рівня ура-ження рослин кореневими гнилями, а Біокомплексом-БТУ – сітчастим гельмінтоспоріозом. Ключові слова: ячмінь ярий, урожайність, біопрепарати, мінеральні добрива, зелене добриво, хвороби ячменю. | |
| №1 (2020) | Технологія вирощування сої з елементами біологізації в умовах ризикованого землеробства правобережного Степу України | Анотація Технологія вирощування сої з елементами біологізації в умовах ризикованого землеробства правобережного Степу України
О. М. Григор’єва, М. І. Черячукін, Т. М. Алмаєва Інститут сільського господарства Степу НААН, вул. Центральна, 2, с. Созонівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27602, Україна
Досліджено ефективність сумісного застосування мікробних препаратів, регуляторів росту і протруйників для передпосівної обробки насіння при вирощуванні сої за різних систем удобрення, обробітку ґрунту та захисту від бур’янів. Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння сої сорту Медея азотфіксуючим мікробним препаратом Ризогумін як окремо, так і в комбінації з регуляторами росту рослин Біолан та Біосил зумовлює формування активного симбіозу, високу насіннєву продуктивність рослин, поліпшення якості продукції, підвищення прибутковості та зниження собівартості вирощеної продукції за обох способів обробітку ґрунту. Глибокий обробіток ґрунту порівняно до мілкого призводить до підвищення урожайності зерна сої на 16,1 %. За рахунок застосування біопрепаратів додатково одержано зерна 0,14–0,20 т/га, або 6,5–9,4 %. При вирощуванні сої сорту Ромашка лише за механізованого догляду мало місце зниження урожайності порівняно з ресурсозбережною та інтенсивною системами захисту посівів від бур'янів – на 0,94 і 1,1 т/га, або на 75,8 і 87,7 % і, навпаки, підвищення вмісту білка на 1,1 та 1,4 % відповідно. За ресурсозбережної та інтенсивної технологій, на фоні обробки насіння сої мікробними препаратами і фунгіцидами, собівартість одержаної продукції знизилася відповідно в 1,6 та 1,7 раза порівняно до безгербіцидної системи захисту посівів від бур’янів.
Ключові слова: соя, мікробні препарати, технології вирощування, удобрення, обробіток грунту, бур’яни, пестициди, урожайність, якість урожаю, економічна ефективність.
| |
| №1 (2020) | Особливості формування кормової продуктивності однорічних культур в ранньовесняних агрофітоценозах | Анотація Особливості формування кормової продуктивності однорічних культур в ранньовесняних агрофітоценозах
Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 96–102
М. І. Дудка, О. П. Якунін Державна Установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведено результати досліджень формування продуктивності дво- і трикомпонентних агрофітоценозів з тонконоговими ярими, бобовими і капустяними компонентами, зокрема з редькою олійною в умовах північного Степу України. З'ясовано темпи росту і приросту наземної частини рослин-компонентів залежно від їх видового складу. Встановлено, що включення до складу тритикале-викової сумішки редьки олійної зумовлює збільшення врожайності зеленої маси на 1,49–1,98 т/га і збору абсолютно сухої речовини на 0,08–0,10 т/га. Використання в сумісних агрофітоценозах з вівсом капустяного компонента уможливлює підвищити урожайність зеленої маси на 1,77–2,98 т/га і збір абсолютно сухої речовини на 0,06–0,14 т/га порівняно з вівсяно-виковою сумішкою. При вирощуванні дво- і трикомпонентних сумішок вівса посівного з викою ярою і редькою олійною одержано найбільший (4584–5175 грн/га) умовний прибуток і рентабельність 61,4–73,7 % при найнижчій собівартості продукції за енергетичного коефіцієнта 6,34–6,88. Ключові слова: агрофітоценоз, видовий склад, темпи росту рослин, урожайність, енергетична і економічна ефективність. | |
| №1 (2020) | Оптимізація систем удобрення при вирощуванні пшениці озимої в умовах правобережного Лісостепу | Анотація Оптимізація систем удобрення при вирощуванні пшениці озимої в умовах правобережного Лісостепу Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 103–107
Г. П. Войтова Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, с. Самчики, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31182, Україна
Наведено результати впливу систем удобрення на структуру врожаюта урожайність пшениці озимої в умовах правобережного Лісостепу. Визначено кращі фони та оптимальні системи удобрення для одержання високих показників урожайності зерна та його якості. На основі результатів досліджень встановлено, щонайвища врожайність пшениці озимої була за комбінованої системи удобрення, яка поєднувала в собі половинні норми мінерального добрива і гною (післядія) при внесенні соломи з компенсуючою дозою азоту N10/т і сидеральної біомаси гірчиці білої як органічного добрива – 6,6 т/га (урожайність зерна відносно контролю підвищувалась на 2,64 т/га). У середньому за роки досліджень при запровадженні цієї системи маса зерна з колосу була найбільшою і становила 1,24 г. Оптимальними системами удобрення для забезпечення максимального підвищення урожайності пшениці озимої в умовах правобережного Лісостепу є комбіновані: мінерального, органічного та органо-мінерального удобрення, що включають застосування традиційного удобрення – дію мінеральних добрив та післядію гною, а також альтернативних добрив – соломи попередника з компенсуючою дозою азоту N10/т у поєднанні з сидеральною біомасою гірчиці білої. Ключові слова:пшениця озима, побічна продукція попередника, мінеральні добрива, урожайність, якість зерна, системи удобрення. | |
| №1 (2020) | Продуктивність ріпаку озимого залежно від удобрення та вапнування в умовах Західного Полісся | Анотація Продуктивність ріпаку озимого залежно від удобрення та вапнування в умовах Західного Полісся УДК 633.15:631.816:631.821.1 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0113 Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 108–115
В. М. Польовий, Л. Я. Лукащук, Г. Ф. Ровна, Б. В. Гук Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН, вул. Рівненська, 5, с. Шубків, Рівненський район, Рівненська область, 35325, Україна
На основі результатів польових і аналітичних досліджень встановлені оптимальні для Західного Полісся дози та види вапнякових меліорантів і добрив для збереження родючості дерново-підзолистого зв'язано-піщаного ґрунту і одержання стабільної урожайності ріпаку озимого. З’ясо-вано вплив удобрення (N120Р90К120), сірчаних добрив, позакореневого підживлення мікродобривом, різних доз і видів вапнякових меліорантів на морфологічну структуру рослин ріпаку озимого та їх продуктивність. Найвищу урожайність ріпаку (2,94 т/га) забезпечило внесення 1,5 дози (НГ) доломітового борошна на фоні рекомендованої дози мінеральних добрив (N120Р90К120) – приріст урожаю до контролю (без добрив) становив 2,09 т/га, до фону (N120Р90К120) – 1,60 т/га. Застосування сірчаних добрив (S40) і дворазове позакореневе підживлення посівів мікродобривом Нутрівант Плюс олійний (2 кг/га) зумовили збільшення урожайності ріпаку озимого на 15,6 %. Ключові слова: ріпак озимий, хімічні меліоранти, дози, добрива, урожайність. | |
| №1 (2020) | Ріст і розвиток рослин різних сортів пшениці озимої впродовж весняної вегетації в північному Степу | Анотація Ріст і розвиток рослин різних сортів пшениці озимої впродовж весняної вегетації в північному Степу
УДК 633.11«324»(477)(251.1)(1-17) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0114
Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С.116–121
О. М. Друмова, І. І. Гасанова Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
За результатами трирічних досліджень з’ясовано, що за недостатнього зволоження і нерівномірного розподілу опадів в зоні Степу, рослини пшениці озимої при вирощуванні по чорному пару вирізняються оптимальним ростом та розвитком упродовж вегетації незалежно від погодних умов. Разом з цим, завдяки підвищеній посухо- та жаростійкості, пластичності до попередника та агрофону рослини досліджуваних сортів в посівах після соняшника виявили досить непоганий потенціал росту та розвитку, що є важливим чинником одержання стабільної врожайності зерна. По чорному пару різниця між сортами за біометричними показниками рослин, як правило, була значнішою, аніж після непарового попередника. Більшою висотою впродовж весняної вегетації відзначались переважно рослини пшениці озимої сорту Нива одеська. По чорному пару вищі значення біометричних показників були у сорту Ужинок. Ключові слова: пшениця озима, попередник, сорт, рослина, фаза розвитку, біометричні показники. | |
| №1 (2020) | Фотосинтетична продуктивність посівів сорго зернового залежно від системи удобрення | Анотація Фотосинтетична продуктивність посівів сорго зернового залежно від системи удобрення Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С.122–129
Р. Є. Грищенко, О. Г. Любчич, О. В. Глієва, Я. В. Алєксєєв Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН», вул. Машинобудівників, 2б, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08163, Україна
Наведені результати досліджень за 2016–2018 рр. з вивчення продуктивності сорго зернового гібрида Арміда, які були проведені в зоні північного Лісостепу України. Максимальну площу листкової поверхні посіву сорго зернового у фазі викидання волоті - цвітіння (53,1 тис. м2/га) забезпечує внесення N45P60K60 в основне удобрення та N15 в підживлення на фоні оброблення насіння препаратом БТУ; найбільше накопичення сухої речовини (26,9 т/га) одержали за внесення N60P60K60 в основне удобрення на фоні обробляння насіння. Найвищі показники фотосинтетичного потенціалу посівів сорго (2,96 млн м2/га× діб) і чистої продуктивності фотосинтезу (5,4–5,76 г/м2 за добу) були при внесенні мінеральних добрив в дозі N60P60K60 в основне удобрення, і за перенесення частини азоту (N15) в підживлення на фоні обробляння насіння препаратом БТУ. З'ясовано ефективність мінеральних добрив і обробляння насіння препаратом БТУ на наростання листкової поверхні, накопичення сухої речовини; визначено ФП й ЧПФ і взаємозв’язок між ними для формування високої врожайності сорго (9,04–9,63 т/га) в зоні північного Лісостепу України.
Ключові слова: урожайність, листкова поверхня, мінеральні добрива, сорго зернове, суха речовина, чиста продуктивність фотосинтезу.
| |
| №1 (2020) | Вплив допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення посівів кукурудзи на індивідуальну продуктивність рослин і урожайність зерна | Анотація Вплив допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення посівів кукурудзи на індивідуальну продуктивність рослин і урожайність зерна
Ж. А. Молдован, С. І. Собчук Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, с. Самчики, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31182, Україна
Наведено результати дослідження ефективності допосівної обробки насіння стимулятором росту рослин Вимпел-К у поєднанні з комплексним мікродобривом Оракул насіння та мікродобривом-компенсатором Оракул колофермин цинку, а також позакореневого підживлення стимулятором росту рослин Вимпел 2 у поєднанні з мікродобривами-компенсаторами Оракул колофермин цинку та Оракул сірка актив на індивідуальну продуктивність рослин і урожайність зерна при вирощуванні кукурудзи на чорноземах опідзолених Західного Лісостепу. Встановлено позитивний вплив допосівної обробки насіння та обприскування рослин кукурудзи у фази 3–5 і 7–9 листків на формування кількості продуктивних качанів на 100 рослинах, на масу зерна з одного качана та однієї рослини, вихід зерна з одного качана, масу 1000 зерен. У середньому за роки досліджень ранньостиглий гібрид кукурудзи ДН Меотида і середньоранній – ДБ Хотин сформували на 100 рослинах від 100 до 125 та від 100 до 121 продуктивних качанів відповідно. При цьому маса зерна з 1 качана відповідно гібридам збільшилася на 5,8–17,8 г (5,4–16,5 %) і 6,2–35,0 г (5,6–31,7 %, вихід зерна з 1 качана – на 1,6–4,6 і 1,9–4,2 %, маса 1000 зерен – на 11,2–23,8 г (5,5–11,6 %) і 13,5–32,3 г (6,9–16,4 %) порівняно з контролем. Збільшення врожайності зерна кукурудзи порівняно до контролю досягало: ДН Меотида – 0,20–1,11 т/га (2,8–15,6 %), ДБ Хотин – 0,21–1,65 т/га (2,6–20,6 %). Ключові слова: кукурудза, гібрид, стимулятори росту, добрива-компенсатори, обробка насіння, підживлення, індивідуальна продуктивність, урожайність. | |
| №1 (2020) | Вплив гумату калію на урожайність та якість зерна пшениці озимої | Анотація Вплив гумату калію на урожайність та якість зерна пшениці озимої
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, вул. Грушевського, 5, с. Оброшине, Пустомитівський район, Львівська область, 81115, Україна
Наведено результати дослідження елементів технології вирощування пшениці озимої в умовах Західного Лісостепу. Встановлено, що у разі дворазового внесення гумату калію в дозі 0,8 л/га на різних етапах росту та розвитку рослин пшениці озимої на фоні N120 (30 + 60 + 30) P90K90 урожайність зерна збільшується на 0,27 т/га (4,3 %), а триразового – на 0,34 т/га (5,4 %). За аналогічної схеми застосування гумату калію для листкового внесення на нижчому фоні мінерального живлення N90 (30 + + 40 + 20) P90K90 приріст урожайності зерна був у межах 0,25–0,29 т/га (4,0–4,6 %). Внесення гумату калію позитивно вплинуло на кількість продуктивних стебел на одиниці площі – збільшення становило 7–9 шт./м2 на фоні N120 (30 + 60 + 30) P90K90 і 6–8 шт./м2 – N90(30+40+20) P90K90, кількість зерен в колосі підвищилась на 0,1–0,3 шт., маса 1000 зерен – на 0,3–0,6 г, відсоток склоподібних зерен – на 1,2–1,5 % на фоні N120 (30 + 60 + 30) P90K90і на 0,8–1,3 % на фоні N90(30+40+20)P90K90. Внесення мінеральних добрив з розрахунку N120 (30 + 60 + 30)P90K90 і гумату калію (0,8 л/га) у фази кущення - виходу в трубку (ІV етап органогенезу), цвітіння (ІХ е. о.) та молочної стиглості зерна (ХІ е. о.) по 0,8 л/га зумовило підвищення вмісту білка на 0,4–0,5 %, сирої клейковини на 0,8–1,4 %, але пружність її не змінилася і становила 50 од. приладу ВДК, що відповідає ІІ класу якості зерна. У разі триразового внесення гумату калію на фоні N90 (30 + 40 + 20) P90K90 вміст білка збільшився на 0,3 %, а клейковини – на 3,2 %, що свідчить про можливість одержати зерно ІІ класу якості. Ключові слова:пшениця озима, гумат калію, вміст білка, врожайність, мінеральне жив-лення. | |
| №1 (2020) | Особливості росту та розвитку рослин ячменю озимого в період осінньої вегетації залежно від умов вирощування в північному Степу України. | Анотація Особливості росту та розвитку рослин ячменю озимого в період осінньої вегетації залежно від умов вирощування в північному Степу України.
УДК 633.16 “324” (251.1) (1-17) (477) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0118 Зернові культури. Том 4. № 1. 2020. С. 146–151
Н. О. Завалипіч, Ю. М. Прядко Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведено результати досліджень з вивчення особливостей росту і розвитку різновікових рослин ячменю озимого в період осінньої вегетації залежно від норм висіву насіння і строків сівби в умовах північного Степу України. Найвищі показники польової схожості насіння та густоти стояння рослин ячменю озимого в період повних сходів були за сівби 30 вересня і залежно від норм висіву насіння варіювали в межах від 84,6 до 82,9 % та від 497 до 381 шт./м2, тимчасом як у разі пізніх строків сівби – від 71,1 до 73,0 % і від 329 до 427 шт./м2 відповідно. З'ясовано, що за сівби 20 вересня у варіантах з мінімальною нормою висіву (4,5 схожих насінин/га) рослини відзначалися більш інтенсивним ростом і розвитком. Зі зміщенням строків сівби від ранніх в бік більш пізніх та збільшенням посівної норми біометричні показники рослин певним чином змінювалися. Так, залежно від норми висіву насіння висота рослин ячменю озимого зменшувалася на 8,0–8,4 см, маса 100 абсолютно сухих рослин – на 13,0–16,9 г, кількість стебел на рослині в середньому – на 1,0–2,7 шт., кількість вузлових коренів на рослині в середньому – на 1,4–1,8 шт. Ключові слова: ячмінь озимий, ріст та розвиток рослин, строки сівби, норми висіву насіння, період осінньої вегетації, біометричні показники.
| |