Інформація про розділ

УДК 633.11"324":631.5                                                                        https://doi.org/10.31867/2523-4544/0011

 Лемішко С. М. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 82–87.

Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна

             Встановлена  висока ефективність  застосування  препарату  реаком-С-боби в нормі 4 л/т для інкрустації та фосформобілізуючих бактерій в нормі 455 мл/т для інокуляції посівного матеріалу. При використанні вказаних препаратів має місце збільшення висоти рослин гороху, фотосинтетичного потенціалу листкового апарату до 16–18 % та елементів продуктивності (кількість бобів з рослини, кількість зерен в бобі, маса зерна з рослини, маса 1000 зерен). Максимальна прибавка урожаю зерна одержана від інкрустації насіння препаратом реаком-С-боби – 0,60 т/га, або 17,3 %, дещо менша – від інокуляції фосформобілізуючими бактеріями – 0,46 т/га, або 13,6 %. 

Різниці щодо проходження і настання фенологічних фаз розвитку рослин гороху в усіх варі-антах використання препаратів майже не виявлено. Встановлено лише незначну різницю у часі між удобреним і неудобреним фоном  – вона становила 1–2 дні.

Ключові слова: горох, біопрепарати, інкрустація, інокуляція, урожай.

УДК633.11«324»:631.5:631.4                                       https://doi.org/10.31867/2523-4544/0012

Гирка А. Д., Гасанова І. І., Гирка Т. В., Бокун О. І.   

Зернові культури. 2018. Т. 2, № 1. С. 88–93.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

            Наведені результати польового досліду по виробничій перевірці і впровадженню різних сис-тем обробітку грунту і сівби пшениці озимої.  З'ясовані особливості росту, розвитку, формування урожайності і якості зерна під впливом досліджуваних факторів.

            На підставі експериментального дослідження установлено, що при використанні для прямої сівби пшениці озимої сіялки  ATД-6.35, збільшується щільність продуктивного стеблостою на 7,4–20,9 %  і зменшуються маса зерна з колосу на  0,11–0,27 г і маса 1000 зерен  на 2,8–4,7 г порівняно з висівом насіння цієї культури сіялками ATД-6.35 та СЗ-3,6 на фоні мілкого обробітку грунту.

            Найбільш висока урожайність зерна пшениці озимої формувалась у варіанті з мілким обробітком грунту і висівом насіння сіялкою ATД-6.35 – 5,62 т/га, що на 0,12 та 0,16 т/га перевищує показники у варіанті з використанням сіялок ATД-6.35 по нульовому обробітку грунту і СЗ-3,6 по мілкому.

            Аналіз зразків зерна пшениці озимої (фаза повної стиглості) показав, що у варіантах 1 і 2, де насіння висівали посівним комплексом АТД-6.35, вміст білка і клейковини був більший порівняно з варіантом 3 і становив відповідно12,7–13,3 и 24,0–25,3 %, що відповідає вимогам до показників якості зерна другого класу.

            Ключові слова:  пшениця озима, рослини, обробіток грунту, сівба, ріст, розвиток, зерно, урожайність, якість зерна.

УДК 631.53.04:633.112.1                                                          https://doi.org/10.31867/2523-4544/0013

 І. І. Ярчук, Т. В. Мельник.  Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 94–100. 

 Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25,м. Дніпро, 49027, Україна

Розглянуті питання технології вирощування пшениці твердої озимої в умовах північного Степу України, де особлива увага приділяється основним технологічним заходам – строкам сівби і нормам висіву насіння.   

На підставі результатів дослідження встановлена пряма залежність між ступенем розвитку рослин в осінній період і строками сівби. Зміщення термінів  сівби пшениці твердої озимої в    бік  пізніх призводить до зменшення всіх її біометричних показників: висоти і маси рослин, кількості стебел та вузлових коренів. Найбільшого розвитку рослини озимини  набувають за раннього строку сівби (10 вересня) при мінімальній нормі висіву (3,5 млн схожих насінин/га).   

Максимальна урожайність пшениці твердої озимої як на низькому, так і на високому фоні мінерального живлення формується  за  сівбі 17 вересня і  норми висіву 4,5 млн схожих насінин/га – 4,04 і 4,49 т/га відповідно.

Ключові слова: пшениця тверда озима, строки сівби, норми висіву насіння, ріст та розвиток, зимостійкість, урожайність.

УДК 633.15:631.5                                                               https://doi.org/10.31867/2523-4544/0014

 Ж. А. Молдован,  С. І. Собчук. Зернові  культури.  2018. Т 2. № 1. С. 101–108.

Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, с. Самчики, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31182, Україна

              Наведено результати дослідження ефективності допосівної обробки насіння та позакореневого  підживлення на індивідуальну продуктивність рослин  кукурудзи при вирощуванні на чорноземах опідзолених західного Лісостепу. Встановлено позитивний вплив допосівної обробки насіння та обприскування посівів кукурудзи у фази 3–5 і 7–9 листків на висоту рослин, площу листкової поверхні, кількість продуктивних качанів на рослині, масу 1000 зерен. У середньому за два роки дослідження допосівна обробка насіння і обприскування посівів комплексом препаратів на ранніх етапах розвитку зумовили збільшення  висоти рослин  гібридів ДН Меотида та  ДБ Хотин на 2,6–4,6 см, або на 1,1–10,2 % та 0,4–9,9 см, або на 1,0–4,0 %, площі листкової поверхні на 0,021– 0,086 м², або на 6,1–24,8 % та 0,022–0,090 м², або на 6,0–24,7 % відповідно.Маса зерна з 1 качана порівняно до контролю  збільшилась  на 4,2–18,0 г, або на 4,0–17,3 %  у ранньостиглого гібрида ДН Меотида та на 6,0–30,0 г, або на 5,4–27,1 %  у середньораннього – ДБ Хотин.  Маса 1000 зерен  у гібридів підвищилась:  ДН Меотида –  на 10,7–24,4 г, або на 5,2–11,8 %,  ДБ Хотин – на 10,6–32,2 г, або на 5,5–16,7 %. Однак найвищі показники індивідуальної продуктивності в обох досліджуваних гібридів були у варіанті з комплексною допосівною обробкою насіння і обприскуванням посівів кукурудзи у фази утворення 3–5  та 7–9 листків у рослин.

            Ключові слова: кукурудза, мікроелементи, обробка насіння, підживлення, індивідуальна продуктивність.

       Наведено результати досліджень впливу строків сівби ячменю озимого після різних попередників на його розвиток в осінній період вегетації, зимостійкість та урожайність в умовах північного Степу України. Встановлено, що найбільш вагомий урожай зерна одержано при сівбі ячменю озимого 30 вересня і 5 жовтня  після гороху:  у середньому  сорти Достойний і Луран забезпечили  відповідно 5,24 та 5,50 т/га. За вирощування ячменю озимого після соняшнику кращі результати були за сівби в порівняно ранні строки, а саме 25 (3,99 т/га) та 30 вересня (3,76 т/га).

Ключові слова: ячмінь озимий,  строки сівби,  попередники,  сорти,  осінній  період  вегетації, зимостійкість, урожайність. 

        Наведено результати досліджень біохімічного складу зерна рису для з'ясування поживних і технологічних якостей зернопродукції залежно від сорту, окремих агротехнічних і агроекологічних факторів. Зокрема, проведені дослідження висвітлюють особливості впливу генотипу, рівня мінерального живлення, строків сівби і зрошення на амінокислотний склад зерна рису та вміст в ньому білка і крохмалю.

            Ключові слова:рис, сорт, якість, білок, амінокислоти, крохмаль, мінеральні добрива, строки сівби.

        Наведено аналіз елементів структури врожайності та зернової продуктивності рослин ячменю ярого і озимого-дворучки при вирощуванні їх за ярим типом розвитку  шляхом передпосівної обробки насіння рістрегулюючими і мікроелементними препаратами на різних фонах мінерального живлення. Встановлено, що урожайність зерна ячменю озимого-дворучки без застосування мінеральних добрив досягає рівня зернової продуктивності ячменю ярого, а при внесенні N₃₀P₃₀K₃₀ і N₆₀P₆₀K₆₀ – зменшується відповідно на 1,0–3,5 і 11,3–17,4 %. 

Ключові слова: ячмінь ярий, ячмінь озимий-дворучка, строк сівби, передпосівна обробка насіння, мінеральні добрива, урожайність зерна.

Наведено результати дослідження заходів контролювання чисельності бур’янів, їх впливу на  урожайність кукурудзи на силос та розрахунковий вихід біогазу.Найбільш ефективним заходом очищення посівів кукурудзи від бур’янів  є застосування ґрунтового гербіциду харнес (2,5 л/га) та післясходового – майсТер пауер (1,25 л/га). Урожайність зеленої маси гібридів кукурудзи і вихід біогазу в цьому варіанті становили: ранньостиглого ДН Пивиха – 46,0 т/га і 6,59 тис. м³/га, середньораннього ДН Галатея – 49,5 і 7,35, середньостиглого Моніка 350 МВ – 53,4 і 8,33, середньопізнього Бистриця 400 МВ – 57,4 т/га і 9,32 тис. м³/га відповідно. За рахунок механізованого догляду за посівами можливо одержати врожайність зеленої маси кукурудзи на рівні 35,8–47,8 т/га, а вихід біогазу –  5,38–7,37 тис. м³/га.

Ключові слова: кукурудза, біогаз, забур’яненість, зелена маса, суха речовина.

Досліджено вплив режиму живлення на біометричні показники, елементи продуктивності та урожайність коріандру. Спостереження свідчать, що на розвиток, лінійний ріст рослин, накопичення ними вегетативної маси та закладання генеративних органів, значний вплив мають погодні умови. В умовах Степу посуха та високі температури у період сходів і утворення розетки особливо негативно впливають на інтенсивність росту вегетативних органів рослин коріандру. Урожайність  цієї культури великою мірою залежить від біологічних властивостей сортів і дози припосівного внесення добрив. На природному фоні родючості урожайність сортів коріандру становила: Оксаніт – 1,05 т/га, Нектар – 0,96, Медун – 0,84, Янтар – 0,79, Ранній – 0,69 т/га. При внесенні мінеральних добрив у дозах: N₁₀P₁₀K₁₀,N₂₀P₂₀K₂₀, N₃₀P₃₀K₃₀  їхня врожайність в середньому підвищу-вавалась на 0,22; 0,39; 0,31 т/га відповідно. За роки досліджень вищу врожайність сформував сорт Оксаніт на фоні припосівного внесення добрив в дозі N₂₀P₂₀K₂₀– 1,50 т/га, у сортів Нектар, Медун, Янтар і Ранній  її показники становили відповідно 1,40;  1,26;  1,17;  0,98 т/га. 

Ключові слова: коріандр, сорт, фон живлення, ріст, розвиток, урожайність.

 За результатами досліджень, проведених протягом 2015–2017 рр., встановлено, що на чорноземних ґрунтах лівобережного Лісостепу України максимальна зернова продуктивність нуту (Cicer arietinum L.) – 2,54 т/га формується за внесення мінеральних добрив N₃₀Р₄₅К₄₅ + N₁₅ у вигляді підживлення (фаза початок гілкування) на фоні допосівного обробляння насіння мікробіологічним препаратом ризогумін. Застосування цих агротехнічних прийомів окремо або шляхом поєднання їх в єдиному технологічному циклі  призводить до збільшення асиміляційної поверхні посівів нуту, наростання біомаси рослин та підвищення їх абсолютної сухої маси.

Ключові слова: нут, мінеральні добрива, інокуляція насіння, площа листкової поверхні, хлорофіл, продуктивність.