Інформація про розділ

На основі аналізу експериментальних даних більш ніж за 20-річний період встановлено, що в умовах північного Степу найвищу врожайність  зерна пшениці озимої  можливо отримати за сівби  з 15 по 25 вересня. Виявлено стійку тенденцію до зміщення строків сівби в  бік більш пізніх порівняно з раніше рекомендованими. Показано тісний зв’язок між строками сівби та розвитком  хвороб в посівах пшениці озимої.

Ключові слова: пшениця озима, строки сівби, хвороби рослин,  урожайність, північний Степ. 

З’ясовано особливості формування продуктивності соняшнику залежно від способів сівби і густоти стояння рослин. Показана доцільність вирощування цієї культури в посівах з міжряддями 30–35 см і навіть 15 см при густоті 70–75 тис. рослин/га. При звуженні міжрядь за рахунок  більш рівномірного розміщення рослин на площі, зменшення конкуренції між ними за  фактори зовнішнього середовища можна одержувати вищі врожаї насіння соняшнику, ніж за стандартних міжрядь.

Ключові слова: соняшник, ширина міжрядь, густота посіву, конкуренція, гербіциди, бур’яни, врожайність.

  Відображені результати досліджень з виявлення ефективних агробіологічних прийомів підвищення зернової продуктивності у рослин вівса та ячменю ярого. Встановлено, що посіви ярих колосових, розміщених після рекомендованих попередників, значно краще реагують на  підаищення агрохімічного  фону.  Вырощування вівса та ячменю ярого після попередника  пшениця озима при внесенні в передпосівний період N₄₀P₄₀K₄₀ + підживлення N₃₀ в поєднання з обприскуванням вегетуючих рослин мікродобривом реаком забезпечує найбільш високий врожай зерна – 3,96 и 3,32 т/га відповідно у рослин вівса та  ячменю при одночасному зменшенні пестицидної нагрузки на агроценоз.

         Ключові слова: овес, ячмінь яровий, попередники, минеральні добрива, зерно, урожайність. – С. 40–45.

Наведені результати досліджень з  вивчення впливу мінеральних добрив на урожайність  гібридів кукурудзи різних груп стиглості при  вирощуванні їх на силос.

Ключові слова: мінеральні добрива, кукурудза на силос, гібрид, урожайність.

Наведено експериментальні дані щодо реакції кукурудзи розлусної  на фітотоксичну дію гербіцидів. Відмічено деякий негативний вплив на ростові процеси, формування листкового апарату і врожайність зерна при використанні гербіцидів у дозах, які є оптимальними в посівах кукурудзи зубовидного та кременистого підвидів.

Ключові слова: кукурудза розлусна, гербіциди, висота рослин, площа листків, урожайність зерна.

Наведені результати вивчення продуктивності гібридів кукурудзи залежно від строків сівби. Визначена перевага першого терміну сівби за показниками врожайності та вологості зерна порівняно з другим і третім. Проаналізовано експериментальні дані впливу гідротермічних умов вегетаційного періоду на індивідуальну продуктивність рослин кукурудзи.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, строки сівби, індивідуальна продуктивність, врожайність, вологість.

Висвітлено результати чотирирічних досліджень впливу способів сівби та норм висіву насіння на формування біометричних показників і врожайність зерна пшениці твердої ярої сорту Харківська 41. Встановлена висока ефективність смугового способу сівби на підвищення повітряно-сухої маси як з одиниці посівної площі, так і однієї рослини.

Ключові слова: норма висіву, спосіб сівби, пшениця  тверда  яра, фаза  розвитку,  динаміка росту, повітряно-суха маса, висота рослин.

У модельному експерименті визначено співвідношення фракцій пероксидази в корінцях та   паростках кукурудзи після дії на них гербіцидів. Встановлено, що переважна частина ферменту  перебуває у зв’язаному стані. Можливо, більш висока активність зв’язаних фракцій пероксидази в клітинах корінців і паростків кукурудзи певною мірою пояснюється стійкістю їх до гербіцидного навантаження.

Ключові слова: пероксидаза, фракції, стрес, гербіциди, кукурудза.

 Наведені результати експериментальних досліджень (2009–2011 рр.) добору ранніх ярих однорічних сільськогосподарських культур з родин тонконогових (Poaceae) та  бобових (Fabaceae) для сумісного вирощування їх з редькою олійною (Raphanus sativus L. var. oleifera Metzg., родина капустяних – Brassicaceae) на зелений корм в північному Степу України. Встановлені біометричні показники і морфологічна структура рослин, ботанічний склад та урожайність сумісних ранніх ярих агрофітоценозів при вирощуванні їх на зелений корм. За результатами трирічних експериментальних польових досліджень з'ясовано,що при вирощуванні тритикале ярого, вівса та вики ярої  в умовах північного Степу в ранньовесняних  посівах дво- і трикомпонентних сумішок можливо за рахунок введення до їх складу редьки олійної підвищити продуктивність новостворених агрофітоценозів за урожайністю зеленої маси (на 20,9–60,5 %) і збором абсолютно сухої речовини (на 11,6–51,6 %) порівняно з традиційною ячмінно-гороховою сумішкою і забезпечити конвеєрне надходження зеленого корму з третьої декади травня протягом 20 днів.

            Ключові слова: однорічні ранні ярі культури, сумісні агрофітоценози, урожайність, зелена маса, збір сухої речовини.

           Представлені результати  досліджень з  вивчення  продуктивності  різних за морфологічним типом  сортів гороху у виробничих умовах Луганської області. Найбільш високі та стабільні показники продуктивності забезпечив сорт безлисточкового морфологічного типу Модус, який сформував врожайність зерна 2,98 т/га. Рівень рентабельності при вирощуванні цього сорту  був  найбільш  високим – 157,2 %.

           Ключові слова: горох, продуктивність, сорт листочковий, безлисточковий.