Інформація про розділ

Наведені результати досліджень з вивчення впливу різних доз осіннього прикореневого підживлення на формування врожайності та якості зерна пшениці м’якої озимої. Встановлено, що в середньому за роки досліджень (2010–2014 рр.) найвищу врожайність (4,68 т/га) та якість зерна пшениця озима забезпечила за осіннього внесення нітроамофоски в дозі N₃₀P₃₀K₃₀. Найбільш стабільну за роками надбавку врожайності (max-min = 0,30 т/га) одержано при внесенні аміачної селітри в дозі N₃₀ – в середньому 0,35 т/га.

Ключові слова: осіннє підживлення, дози мінеральних добрив, пшениця м’яка озима, урожайність зерна, якість зерна.

Наведено результати досліджень з вивчення впливу строків сівби і норми висіву насіння на особливості накопичення продуктивної вологи під посівами ячменю озимого в основні фази розвитку рослин та з'ясовано їх рівень водоспоживання. Встановлено, що найбільш ефективно використовували вологу посіви за сівби 25 вересня і норми висіву 5 млн схожих насінин/га –  коефіцієнт водоспоживання  був найменшим і становив 481 м³/т.

Ключові слова: ячмінь озимий, ефективність водоспоживання, продуктивна волога, строки сівби, норми висіву  насіння.

Визначено вплив норм висіву насіння, доз і строків використання макро- та мікродобрив,    біопрепаратів і регуляторів росту на формування маси зерна з головного колосу рослини ячменю ярого голозерного й плівчастого при вирощуванні після різних попередників: соя, соняшник та пшениця озима. Встановлено, що найбільший приріст маси зерна ячменю ярого був занорми висіву 5,0–5,5 млн схожих насінин/га, передпосівної обробки насіння біопрепаратом поліміксобактерин або діазофіт, збільшених доз мінеральних добрив N_30-40P_30-40K_30-40, і обприскування посівів у фазі кущення мікродобривом реаком або регулятором росту біосил при  вирощуванні після сої та пшениці озимої.

Ключові слова: ячмінь ярий плівчастий та голозерний, мінеральне добриво, норма висіву, попередник, біопрепарат, регулятор росту, урожайність, зерно.

Наведені результати досліджень з вивчення ефективності передпосівної обробки насіння та підживлення мікродобривом посівів сучасних сортів пшениці озимої в умовах північного Степу України. Експериментально доведено, що найвищу врожайність сорти Золотоколоса (5,05 т/га) та Заможність (4,64 т/га) формували у варіантах  з передпосівною обробкою насіння протруйником селест Топ 312.5 FS, 1,5 л/т та мікродобривом реаком-плюс-зерно з  наступним підживленням хелатним добривом рослин у фазі кущення навесні.Кількість продуктивних стебел і маса зерна з колосу на цих ділянках була найвищою і становила 416 і 390 шт./м² та 1,22 і 1,19 г відповідно. Зменшення норми витрати протруйника на 30 % при обробці насіння сумісно з мікродобривом призвело до підвищення значень вказаних показників продуктивності.

Ключові слова: пшениця озима, сорти, протруйники, мікродобрива, урожайність, маса зерна з колосу, кількість продуктивних стебел.

Наведені результати вивчення впливу доз, способів та строків внесення мінеральних добрив на врожайність вівса голозерного після різних попередників. Встановлено, що найбільші показники врожайності зерна були у варіанті N₃₀ +  реаком-СР-зерно: на фоні без добрив (3,21 т/га) –  після попередника пшениця озима; на фоні  N₂₀P₂₀K₂₀ (3,48 т/га) та N₄₀P₄₀K₄₀ (3,59 т/га) – після кукурудзи МВС. Кращим попередником для вівса голозерного є кукурудза МВС – тут врожайність  зерна була  на 4,9 та 11,5 %  більшою, ніж  після  пшениці  озимої  та  соняшнику  відповідно.

Ключові слова:голозерний овес, макродобрива, мікродобрива, попередники, зерно, продуктивність, урожайність.

Наведена історія пшениці озимої та результати роботи вчених-селекціонерів відомих науково-дослідних установ України. Показана урожайність пшениці озимої в Україні та степовій зоні зокрема у різні за погодними умовами роки.

Ключові слова: пшениця озима, походження, селекційна установа, сорт, площа посіву, урожайність.

         Приведені результати анализу наявності сортових ресурсів та урожайності зерна різних сортів ярих культур (ячменю, вівса, пшениці та тритикале) на демонстраційному полігоні залежно від змінюючихся гідротермічних умов. Виявлені сорти, які характеризуються стабильнойю реализациєю генетичного потенциалу в широких межах варіювання середньодобових температур повітря та умов    вологозабезпечення.

         Ключові слова: ярі колосові (ячмінь, овес, пшениця, тритикале), сорт, клімат, зерно, урожайність. – С. 26–32.       

 Наведені результати вивчення оптимальної густоти стояння рослин ранньостиглих гібридів кукурудзи в зоні північного Степу України. Встановлено, що в середньому за 3 роки для всіх гібридів кукурудзи  оптимальною була густота  55 тис. рослин/га. Густота стояння рослин як фактор екологічного градієнта дала можливість виявити потенціал врожайності гібридів та їхню реакцію на зміну умов вирощування. Високопластичними, але нестабільними були гібриди Жайвір 198 МВ та Ельф 197 МВ, стабільним – гібрид Дніпровський 181 СВ, а гібрид Діана 180 СВ – пластичним і стабільним водночас. Аналіз середовища  показав, що в даному досліді були 2 типи фону: аналізуючий і стабілізуючий. Перший  мав місце як за сприятливих погодних умов, так і за стресових, а інший –  в середні за умовами роки. У сприятливі за погодними умовами роки найкраще розкрився генетичний потенціал гібридів кукурудзи при густоті 55 тис. рослин/га, а на фоні стресових погодних умов за густоти стояння 65 тис. рослин/га вдалося виявити  жаро-  і  посухостійкі  гібриди.

            Ключові слова: кукурудза, гібрид, густота стояння, пластичність, стабільність, адаптивна здатність, урожайність зерна.