Інформація про розділ

УДК 633.15/.17:632.95:631.811.98          https://doi.org/10.31867/2523-4544/0339

Зернові культури. Том 8. № 2. 2024. С. 274–278

С. С. Семенов

Державна установа Інститут зернових культур НААН України, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

 Актуальність. Сходам кукурудзи й сорго шкодить ціла низка фітофагів, серед яких найбільш небезпечною вважається родина коваликів (Elateridae). Інтегрований захист від них, поряд із іншими заходами, передбачає проведення допосівного протруювання насіння. У довершеному варіанті для обробки зерна слід обирати комплексні препарати, які одночасно діють на шкідників і збудників хвороб. Однак у «Переліку дозволених для застосування пестицидів» такі практично відсутні. Виникає необхідність наукового обґрунтування доцільності використання бакових сумішей у складі інсектицидів, фунгіцидів та речовин, що мають інші фізіологічні ознаки (стимуляція імунітету, ріст регуляція, тощо). Мета досліджень. Вивчення агротехнічної ефективності допосівної інкрустації насіння препаратами різного спектру впливу з метою захисту посівів кукурудзи й сорго від личинок коваликів у Північному Степу України. Матеріали і методи. Дослідження проводились на експеримен-тальних майданчиках лабораторії захисту рослин ДУ ІЗК НААН України. Була передбачена допосівна інкрустація насіння гібрида кукурудзи ДН Хортиця і сорту сорго зернового Ярона баковою сумішшю препаратів у складі інсектициду Круїзер 350 FS, фунгіциду Максим XL 035 FS та регулятора росту Вермістим. Використовували: лабораторно-польові методи для визначення ступеня пошкодженості проростків, статистичний – для виконання дисперсійного аналізу урожайних даних. Результати. Встановлено, що серед препаратів які досліджувалися і їх сумішей кращі результати отримали у випадку застосування для протруювання насіння баковою сумішшю препаратами інсектицидної, фунгіцидної і рістрегулюючої дії, яка забезпечила технічну ефективність на рівні 70–75 % і приріст урожайності зерна кукурудзи – 1,90 т/га, зерна сорго – 2,40 т/га. Висновки. Незалежно від погодних умов вегетаційного періоду 2019–2021 рр. найвищу захисну спроможність (загибель проростків – 2,3–4,0 %) і технічну ефективність 70–75 % виявила суміш препаратів: Круїзер 350 FS + Максим XL 035 FS + Вермістим. Синергія діючих речовин сприяла збереженню 1,90 т/га зерна кукурудзи і 2,40 т/га зерна сорго. 

Ключові слова: кукурудза, сорго, личинки коваликів, погодні умови, ефективність препаратів, урожайність зерна

УДК 633.111.5            https://doi.org/10.31867/2523-4544/0340

Зернові культури. Том 8. № 2. 2024. С. 279–288

О. М. Бутенко, О. О. Вінюков, О. Б. Бондарева,Г. А. Ліхушина

Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, вул. Захисників України, 1,  м. Покровськ, Донецька область, 85307, Україна

Актуальність. Пшениця тверда має велике значення через відмінні якісні властивості, які доз-воляють забезпечити населення високоякісними продуктами харчування.Вид Triticum turanicum Jakubz, генетично близький до пшениці твердої, потребує масового поширення. Для вирішення цієї проблеми потрібневивчення агротехнологічних прийомів вирощування пшениці туранської, які б сприяли формуванню рослинамивисокої продуктивності, у тому числі використанняінгібіторів росту та пестицидів. Мета досліджень. Встановити вплив інгібіторів росту та систем захисту на ріст та розвиток рослин пшениці туранської (Triticum turanicum Jakubz.) в умовах східної частини Північного Степу України. Матеріали і методи. Дослідження проводились у 2022–2024 рр. Донецькою державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН за методикою польової справи Б. О. Доспєхова.Для сівби використовували сорт пшениці туранської Сармат.Досліджували два інгібіториросту: Хлормекват-хлорид та Тава, якими обприскували рослини у різні фази розвитку. Система захисту рослин передбачала два варіанти: Система захисту 1 – гербіцид Шериф (20 г/га, початок кущіння); фунгіцид Парацельс (0,5 л/га, перше міжвузля); інсектицид Престо (0,4 л/га, колосіння); Система захисту 2 - бакова суміш препаратів Примус (0,5 л/га, гербіцид), Дот (0,5 л/га, фунгіцид) та Престо (0,4 л/га, інсектицид) друге міжвузля. Методи дослідження: польовий, лабораторний, математично-статистичний. Результати. Аналіз рослин у фазі повної стиглості виявив, що використання Хлормекват-хлориду на етапі першого міжвузля дозволило отримати найменшу висоту рослин у досліді – 110,5 см (Система захисту 1) та 110,3 см (Система захисту 2). Встановлено, що інгібітори росту та строк їх застосування впливали на збільшення кількості зерен у колосіпорівняно з контролем на 3,0-4,0 шт. Обприскування посівів Хлормекват-хлоридом на етапі першого міжвузля забезпечило прибавку порівняно з контролем 1,4 т/га, а застосування цього інгібітора росту у фазу кущіння – 1,8 т/га. Найвищий рівень врожайності у досліді був отриманий при обприскуванні посівів препаратом Тава на етапі першого міжвузля (+2,0 т/га порівняно з контролем), в той час, як його використання на етапі другого міжвузля забезпечило прибавку на рівні 1,5 т/га. Висновки. Встановлена доцільність застосування інгібіторів росту разом з пестицидами при вирощуванні пшениці туранської, це не тільки забезпечувало стійкість рослин до вилягання, а й сприяло формуванню кращих показників їх продуктивності в умовах східної частини Північного Степу України.

Ключові слова: пшениця туранська, етапи органогенезу, інгібітори росту, система захисту рослин, біометричні показники, показники структури урожаю, урожайність

УДК 633.15: 631.81.095.337: 631.816.35        https://doi.org/10.31867/2523-4544/0341         

Зернові культури. Том 8. № 2. 2024. С. 289–296                   

В. Г. Молдован, Ж. А. Молдован

Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, с. Самчики, Хмельницький район, Хмельницька область, 31182, Україна

Актуальність. Кукурудза для оптимального розвитку та формування врожаю  потребує з макроелементів не лише азот, фосфор та калій, але й сірку та магній, з мікроелементів – бор, марганець, мідь та цинк. Потреба в цих елементах невелика, однак вони вкрай необхідні для росту та розвитку рослин. Мета досліджень. Вивчення ефективності використання окремих макро- та мікроелементів для позакореневого підживлення кукурудзи, їх впливу на формування біометричних показників качана, елементів структури та урожайності зерна в умовах Західного Лісостепу.Матеріали і методи. У двофакторному досліді вивчали гібриди кукурудзи ранньостиглий ДН Атон та середньоранній ДН Астра;макроелементи (магній та сірка), мікроелементи (бор, марганець, мідь, цинк) у вигляді висококонцентрованих рідких добрив, які застосовувалися для позакореневого підживлення кукурудзи у фази 5–6 та 8–9 листків. Результати. Встановлено, що позакореневі підживлення макро- та мікроелементами позитивно впливали на формуваннябіометричних показників качана та елементів структури врожаю. Зокрема, у ранньостиглого гібрида ДН Атон, маса зерна з одного качана збільшувалася у варіантах досліду  на 1,7–12,2 %, маса 1000 зернин – на 2,6–7,8 % , вихід зерна з качана – на 0,5–2,2 % порівняно з контролем. У середньораннього гібрида ДН Астра ці показники зростали на 2,2–15,4 %, 2,4–11,3 % та 1,2–2,9 % відповідно. Варіювання кількості продуктивних качанів і показників структури врожаю за роками досліджень, безумовно, впливало й на формування урожайності зерна гібридів кукурудзи. У середньому за роки досліджень, урожайність зерна у ранньостиглого гібрида ДН Атон становила 9,00–9,40 т/га, у середньораннього гібрида ДН Астра – 9,11–9,88 т/га. Усі макро- та мікроелементи, що використовували в дослідженнях, забезпечили істотний приріст урожайності порівняно з контролем, а саме при вирощуванні гібридів ДН Атон – 0,29–0,72 т/га або 3,2–8,0 % і ДН Астра – 0,32–0,77 т/га або 3,5–8,4 %. Висновки.Застосування макро- та мікроелементів для позакореневого підживлення кукурудзи позитивно впливає на формування біометричних показників качана та елементів структури врожаю, сприяє збільшенню кількості продуктивних качанів і підвищенню урожайності зерна. Найбільше впливає на формування вищевказаних показників цинк. Найменш ефективним було застосування на посівах кукурудзи бору, магнію та марганцю.

Ключові слова: кукурудза, гібрид, макроелементи, мікроелементи,підживлення, біометричні показники, елементи структури, урожайність

УДК:633.11: 632.4                   https://doi.org/10.31867/2523-4544/0342

Зернові культури. Том 8. № 2. 2024. С. 297–301

 С. П. Ворожко, З. О. Мазур, Л. П. Нечепоренко

Верхняцька дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, вул. Шкільна, 1, смт. Верхнячка, Уманський район, Черкаська область, 20022 Україна

Актуальність. Створення сортів з високою продуктивністю, стійких до полягання і хвороб, несприятливих умов середовища, поліпшення ряду інших показників – завдання сучасної селекції. Озиме жито – важлива зернова культура, тому розв’язання проблеми стійкості проти іржі є досить актуальним. Мета роботи. Вивчення стійкості сортів, гібридів та ліній жита озимого проти бурої листкової та стеблової лінійної іржі в умовах Правобережного Лісостепу України. Матеріали та методи досліджень.Дослідження проводились на Верхняцькій дослідно-селекційній станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН протягом 2020–2023 рр. Матеріалом були посіви 58 колекційних сортозразків жита озимого. Провадили маршрутні обстеження посівів, визначали ураженість рослин хворобами у фазу максимального розвитку хвороб за загальноприйнятими методиками.  Результати. За ступенем стійкості до ураження іржею бурою листковою 58 (імунних) сор-тозразків виявилися: 1 (1,7 %) – дуже високостійкий, 19 (32,8 %) характеризувалися як високостійкі, 21 (36,2 %) – стійкі та 17 (29,3 %) – помірносприйнятливі. За ступенем стійкості (сприйнятливості) до ураження іржею стебловою лінійною 14 (24,1 %) гібридних комбінацій характеризувалися як імунні, 24 (41,4 %) – високостійкі, 9 (15,5 %) – стійкі, 11 (19,0 %) – слабкосприйнятливі.Істотно високими показниками врожайності характеризувалися одинадцять гібридів F₁: Хлібна Нива (7,7 т/га), Волонтер (7,1 т/га), Фіол.F₃ (7,0 т/га), D/S-7 та І-99/(Х-55/Паллада) (6,9 т/га), Фіол.лус.F₃ (8,0 т/га), л. Palasso (6,7 т/га), л. Utino (7,1 т/га), л. Ветвіцьке/22 (6,8 т/га ), І-95/(Б/П)(Б/П) (6,9 т/га), л. Р-5/22 (8,4 т/га). Виявлено, що натура зерна неістотно коливалася в межах від 634 г до 711 г, вага 1000 зерен – від 30,0г до 44,0г. Висновки. Проведена порівняльна оцінка сортів і гібридів жита озимого до ураження іржею бурою листковою і стебловою лінійною.Середня врожайність в досліді становила 5,9 т/га. Врожайність 11 (18,9 %) експериментальних гібридів, тобто досліджуваних комбінацій схрещування, була висока і коливалася в межах 6,7–8,4 т/га.

Ключові слова:жито озиме, іржа бура, гібриди, лінії, стійкість, ураження

УДК 632.9 / 63:579.64                 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0343

Зернові культури. Том 8. № 2. 2024. С. 302–309

О. С. Власюк, Л. С. Квасніцька, Г. П. Войтова

Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, вул. Самчики, 1, с. Самчики, Хмельницький район, Хмельницька область, 31182, Україна

Актуальність. У світі назріла потреба біологізації землеробства, зумовлена не тільки екологічними та соціальними, а й економічними проблемами. Тому актуальним є пошук і впровадження ефективних енергоощадних та екологічно безпечних елементів технологій вирощування культур, зокрема, застосування біопрепаратів із фунгіцидними і стимулюючими властивостями, а також біодеструкторів рослинних залишків. Ефективність дії біопрепаратів нестабільна і залежить від багатьох факторів навколишнього середовища, тому вони потребують вивчення та адаптації до ґрунтово-кліматичних умов конкретної еколого-географічної зони. Мета дослідження.Оцінка впливу обробки насіння та посівів біопрепаратами при внесенні у ґрунт біодеструктора на продуктивність та ураження хворобами сої. Методи. Польовий метод – для вивчення взаємодії досліджуваних чинників на продуктивність та ураження сої хворобами; кількісно-ваговий метод – визначення врожайності; математично-статистичний – аналіз і встановлення достовірності отриманих результатів. Результати.Представлені результати досліджень впливу обробки насіння сої стимулятором природного походження Вимпел-К, (0,5 л/т), біофунгіцидом МікоХелп (3 л/т) та обробки насіння і посівів біопрепаратом комплексної дії Органік-баланс (1,5 л/т і 0,5 л/га) при внесенні у ґрунт біодеструктора Органік-баланс (1,5 л/га) на показники продуктивності й ураження хворобами. Встановлено, що передпосівна обробка насіння екологічно безпечними препаратами сприяє збільшенню урожайності сої на 3,9–14,4 %, залежно від застосування Органік-баланс для обприскування посівів та внесення у ґрунт як біодеструктора. Обприскування посіву препаратом Органік-баланс сприяло підвищенню урожайності сої на
7,1–15,3 %, а внесення у ґрунт Органік-баланс біодеструктора – на 5,0–9,6 %. Найбільш ефективним варіантом була обробка насіння біофунгіцидом МікоХелп у комплексі з внесенням біодеструктора та обприскуванням посіву Органік-баланс, і де приріст урожайності становив 31 % або 0,71 т/га до контролю без біопрепаратів. Також обробка насіння та внесення біодеструктора знижували поширення кореневої гнилі до 5,0–8,1 %, порівняно із 14,0 % у контролі. Обробка посівів препаратом Органік-баланс стримувала поширення септоріозу сої до 41–45 %, від 70–72 % у контролі. Висновки. Застосування біологічно-безпечних препаратів (Органік-баланс, Вимпел-К і  МікоХелп) призводить до значного збільшення урожайності (на 3,9–15,3 %) та зниження ураження сої хворобами. Препарати для обробки насіння показують вищу відсоткову ефективність у збільшенні урожайності у варіантах без внесення деструктора та без обробки посіву (на 7,6–14,4 %), порівняно до фону, де використовуються ці заходи (на 3,9–8,0 %). Означені елементи агротехніки можуть бути застосовані для вдосконалення екологічно-безпечних технологій вирощування сої в агроформуваннях Правобережного Лісостепу України.

Ключові слова:біопрепарати, стимулятори росту і розвитку рослин, соя, урожайність, деструктор рослинних решток, хвороби сої

УДК 633.11: 631.8: 632.51        https://doi.org/10.31867/2523-4544/0344

Зернові культури. Том 8. № 2. 2024. С. 310–316

Л. С. Квасніцька, Г. П. Войтова, О. С. Власюк

Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, вул. Самчики, 1, с. Самчики, Хмельницький район, Хмельницька область, 31182, Україна

 Актуальність. Сучасні інноваційні підходи в технології вирощування пшениці озимої передбачають застосування біопрепаратів.Метою досліджень було встановити вплив комплексного застосування біодеструктора рослинних решток Органік-баланс (1 л/га) та біопрепарату поліфункціональної дії Органік-баланс з біоприлипачем Липосам (1,0 л/т + 0,3 л/т) для обробки насіння і об-прискування посівів (0,5 л/га та 0,3 л/га) за різних фонів удобрення на рівень продуктивності посівів пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу.Матеріали та методи. Дослідження проводились впродовж 2021–2023 рр. на Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН у тимчасовому польовому досліді на посівах пшениці озимої сорту Богдана. Методи дослідження: польовий, лабораторний, математично-статистичний. Результати. Встановлено вплив поєднання біопрепаратів на збільшення густоти стояння продуктивних стебел з 4878 до 5240 тис./га на фоні без добрив та з 5320 до 5627 тис./га – за мінерального удобрення (N₉₀Р₆₀К₆₀). Також відбулося зростання кількості зерен у колосі – з 24,2 до 25,1 шт. на фоні без добрив та з 26,4 до 27,3 шт. – за мінерального удобрення, маси зерна з одного колоса – з 1,01 до 1,08 г і з 1,19 до 1,29 г відповідно. Комплексне застосування біодеструктора рослинних решток Органік баланс (1 л/га) та біопрепарату поліфункціональної дії Органік-баланс з біоприлипачем Липосам (1,0 л/т + 0,3 л/т) для обробки насіння і обприскування посівів (0,5 л/га + 0,3 л/га) на фоні без добрив та мінеральному забезпечило збільшення показників урожайності на 0,72 і 0,91 т/га, вмісту клейковини – на 2,4 і 2,8 %, склоподібності зерна – на 6 і 7 % відповідно. Висновки. У досліджуваних агроценозах поєднання біопрепаратів мало вплив на формування врожаю пшениці озимої із суттєвим зростанням кількості продуктивних стебел на 7 % – фон без добрив і 6 % – за мінерального удобрення, маси зерна колоса – на 7 і 8 % відповідно, що забезпечило приріст урожайності до 16 %.

Ключові слова: фон удобрення, біодеструктор рослинних решток, біопрепарат поліфункціональної дії, урожайність, якість зерна

УДК 631:581.5:633.1                    https://doi.org/10.31867/2523-4544/0345

Зернові культури. Том 8. № 2. 2024. С. 317–326

М. М. Солодушко,  В. П. Солодушко, І. І. Гасанова, Н. О. Завалипіч

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. ВернадськогоВолодимира, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

 Актуальність. Знаючи тенденції та закономірності впливу атмосферних явищ, зокрема температури повітря та кількості опадів, на формування окремих елементів структури врожаю пшениці озимої, є велика ймовірність уникнути або ж значно пом’якшити негативну дію того чи іншого погодного фактору, що в окремих випадках відіграє вирішальну роль у забезпеченні появи дружних сходів, розвитку рослин восени та їх стану перед зимівлею. Мета проведених досліджень полягала у визначенні впливу погодних умов осіннього періоду на вологозабезпечення грунту та стан рослин пшениці озимої перед зимівлею, яка вирощується після соняшника в зоні Північного Степу України. Матеріали і методи. Вивчення та аналіз проблемних питань проводилися впродовж 2019–2024 рр. на Синельниківській селекційно-дослідній станції в сівозміні лабораторії агробіологічних ресурсів озимих зернових культур ДУ Інститут зернових культур НААН.  Технологія вирощування пшениці озимої – загальноприйнята для північної частини Степу України. Відбір зразків грунту та рослин проводився згідно з існуючими рекомендаціями. Результати. Погодні умови впродовж осінньої вегетації значною мірою обумовлювали стан посівів пшениці озимої на початку зимового періоду. Протягом 2019–2024 рр. за вересень – листопад середні значення температури повітря та кількості опадів склали відповідно 10,8 °С та 114,6 мм, що виявилося на 1,6 °С вище та на 2,4 мм менше середньої багаторічної норми. Підвищений температурний режим та тривала відсутність опадів призводили майже щороку до критичного зниження запасів продуктивної вологи в грунті на час сівби пшениці озимої, які в середньому складали у шарі грунту 0–10 см лише 2 мм, 0–20 см – 4 мм, 0–50 см – 10 мм, 0–100 см – 17 мм, що загалом становило 21–25 % середніх багаторічних значень. Впродовж осіннього періоду атмосферні опади не забезпечували потреби рослин у волозі, середня кількість якої на час припинення їх осінньої вегетації в орному та метровому  шарах грунту складала відповідно лише 16 мм і 45 мм, або 50 та 44 % середньої багаторічної норми. В результаті цього біометричні параметри рослин пшениці озимої перед зимівлею в більшості років не відповідали оптимальним значенням, які б насамперед забезпечували її високу морозостійкість – рослини мали висоту 13–15 см, налічували в середньому 1,1–1,4 пагони та 1,8–2,7 вузлових корінці. Висновки. Встановлено, що вологозабезпеченість грунту протягом осіннього періоду в більшості років не задовольняла потреби у волозі рослин пшениці озимої, які в результаті цього розпочинали зимівлю у відносно слабкому морфофізіологічному стані. Проте, підвищена температура повітря впродовж календарної зими дозволила озимині оптимальних строків сівби успішно, практично без втрат, завершити зимовий період.

Ключові слова: пшениця озима, погодні умови, запаси вологи в грунті, осіння вегетація, стан рослин

УДК 633.11:631.53.027.2:632.95                    https://doi.org/10.31867/2523-4544/0346

Зернові культури. Том 8. № 2. 2024. С. 327–335

О. А. Заїма, О. Б. Каліцінська

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН, с. Центральне, Обухівський р-н., Київська обл., 08853, Україна

Актуальність. Проблема раціонального підживлення посівів пшениці озимої та вивчення його впливу на урожайність, якість зерна і посівні якості насіння є актуальною та становить великий практичний інтерес. Мета. Дослідити вплив ранньовесняного підживлення посівів пшениці м’якої озимої різними нормами азотних добрив на рівень врожайності та посівні якості насіння. Матеріали і методи.На сортах пшениці м’якої озимої МІП Валенсія, МІП Відзнака, МІП Аеліта і МІП Фортуна досліджували вплив підживлення азотними добривами – селітрою аміачною та КАС-32 за різних норм внесення N₂₅, N₅₀, N₇₅. Підживлення рослин проводили на початку відновлення весняної вегетації. Результати. Застосування азотних добрив сприяло формуванню вищих показників елементів структури врожаю. У контрольних варіантах висота рослин становила 86–105 см, довжина колоса – 8,3–8,8 см, кількість зерен – 42–49 шт., маса зерна з колоса – 2,13–2,39 г, а у варіантах із підживленням – 87–109 см; 8,5–9,7 см; 45–62 шт. і 2,18–2,84 г відповідно.При урожайності сортів на рівні 5,45–6,28 т/га, у варіантах із внесенням добрив рівень врожайності підвищувався до 5,79–6,85 т/га. Вищі прирости урожайності відмічено за внесення селітри аміачної в нормах N₅₀ та N₇₅. Відмічено позитивний вплив підживлення рослин на посівні якості насіння пшениці м’якої озимої. У контролях вихід кондиційного насіння становив 66,7–80,7 %, а у варіантах із добривами – 68,9–85,3 %. Показники енергії проростання та лабораторної схожості насіння у варіантах із азотними добривами мали тенденцію до підвищення. Так, за показників лабораторної схожості насіння з варіантів без добрив на рівні 94–96 %, насіння з варіантів із підживленням мало схожість 95–99 %. Висновки. Ранньовесняне підживлення пшениці м’якої озимої азотними добривами сприяє формуванню рослин з більшими елементами продуктивності та підвищує рівень врожайності зерна на 0,15–0,60 т/га. Вищі прирости урожайності отримано за внесення селітри аміачної в нормах N₅₀ та N₇₅. Також відмічено позитивний вплив підживлення рослин на посівні якості насіння пшениці м’якої озимої.

Ключові слова: сорти, підживлення, рівень врожайності, якість зерна, вихід кондиційного насіння, енергія проростання, лабораторна схожість

УДК 631.5:633.15           https://doi.org/10.31867/2523-4544/0313

Зернові культури. Том 8. № 1. 2024. С. 67–76 

М. І. Дудка¹, О. В. Ковтун¹, А. М. Дудка²

¹Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

²АТ КБ «ПриватБанк», наб. Перемоги, 30, м. Дніпро, 49000, Україна

Актуальність. За своїм потенціалом продуктивності кукурудза є найбільш перспективною культурою в зерновому балансі України. За кризових явищ, зумовлених війною та глобальними змінами клімату, продуктивність зернових культур, в тому числі і кукурудзи, стає все більш нестабільною за роками, особливо великий вплив на формування урожаю спостерігається в степовій зоні, що призводить до зниження валового збору зерна культури. Останнім часом простежується стійка тенденція до зміни погодних умов, зокрема, потепління клімату. В таких умовах актуальним є обґрунтування, розробка і впровадження у виробництво агротехнічних заходів послаблення негативних явищ посухи, жари і дефіциту ґрунтової вологи. У комплексі зональних агротехнічних заходів важливе місце займають строки сівби культури. Від строку сівби залежить польова схожість насіння, своєчасність сходів, формування оптимальної густоти рослин. За ранньої сівби при недостатньо прогрітому ґрунті подовжується період сівба – сходи, при запізненні з сівбою насіння може потрапити у надто сухий ґрунт, що спричиняє в обох випадках зрідженість сходів культури і низьку зернову продуктивність. Тому виникає необхідність у врахуванні  біологічних особливостей і екологічних вимог гібридів, ґрунтово-кліматичних та погодних умов, створення для росту рослин кукурудзи найбільш сприятливих умов навколишнього середовища. Мета – виявлення особливостей розвитку рослин кукурудзи і формування врожайності її зерна залежно від строків сівби біотипів різних груп стиглості в Північному Степу України.Матеріали і методи.Матеріалом були нові гібриди кукуруд-зи різних груп стиглості ДН Пульсація, ДН Атлант, ДН Драг, ДН Назар, сівбу яких проводили на дослідній ділянці лабораторії агробіологічних ресурсів кукурудзи і сорго ДУ ІЗК НААН в три строки. Використовували: лабораторно-польові методи для визначення висоти рослин, кількості листків на рослині, індивідуальної продуктивності, вологості зерна; статистичний для виконання кореляційного, дисперсійного аналізу та статистичної оцінки результатів досліджень.Результати. Встановлено, що вищу урожайність зерна гібриди ранньостиглий ДН Пульсація (10,27 т/га), середньоранній ДН Атлант (10,96 т/га), середньостиглий ДН Драг (11,61 т/га) та середньопізній ДН Назар (11,49 т/га) формували за раннього строку сівби.Висновки. В умовах вегетації 2021–2023 рр. найвищий рівень врожайності зерна гібриди кукурудзи всіх груп стиглості (ФАО 190–430) формували за раннього строку сівби. Перенесення сівби кукурудзи як на оптимальний, так і на пізній строки зумов-лювало, зниження урожайності зерна на 4,5 і 13,1 % відповідно, порівняно з раннім строком. Таким чином, на основі експериментальних даних можна стверджувати, що в умовах північної частини Степу України вищу врожайність зерна нові гібриди кукурудзи ДН Пульсація, ДН Атлант, ДН Драг, ДН Назар формують за сівби 14–25 квітня.

Ключові слова: кукурудза, гібрид, строк сівби, елементи структури врожаю,  індивідуальна продуктивність рослин, врожайність зерна

УДК 633.358:631.582/.8(292.486)(1-17)(477)       https://doi.org/10.31867/2523-4544/0314

Зернові культури. Том 8. № 1. 2024. С. 77–83

А. Д. Гирка¹, О. В. Бочевар¹, В. С. Малоок¹, Ю. Я. Сидоренко², О. В. Ільєнко², Я. В. Алєксєєв²

¹Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49009, Україна

²Ерастівська дослідна станція Державної установи Інститут зернових культур НААН, смт Вишневе, Кам’янський район, Дніпропетровська область, 52150, Україна

Актуальність Густота рослин на одиниці площі відноситься до найважливіших агротехнічних показників, який залежить від норми висіву насіння та корегується водним режимом ґрунту. Це має особливе значення для умов степової зони України, де волога знаходиться у постійному дефіциті. Аналіз літературних джерел виявив обмежену кількість наукових даних щодо реакції сучасних сортів гороху на норми висіву насіння залежно від попередників та мінерального живлення рослин за нестабільних погодно-кліматичних умов степового регіону. Мета досліджень полягала у встановленні оптимальних норм висіву насіння гороху сорту Гайдук залежно від попередників та мінеральних добрив. Матеріали таметоди. Наукова робота проводилась упродовж 2021–2022 рр. на Ерастівській дослідній станції ДУ ІЗК НААН, яка розташована у Північному Степу України. Клімат зони розміщення дослідної станції помірно-континентальний, характеризується посушливістю та нестійкими умовами зволоження. Ґрунтовий покрив дослідних ділянок – чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту (0–30 см) становить 4,0–4,5 %, загального азоту – 0,23–0,26 %, фосфору – 0,11–0,16 %, калію – 2,0–2,5 %, рН водної витяжки – 6,5–7,0. Дослід закладали після попередників пшениця озима та кукурудза на зерно на фоні внесення під передпосівну культивацію мінеральних добрив у дозах N₃₀P₃₀K₃₀ та N₄₅P₄₅K₄₅. Вирощували горох вусатого морфологічного типу сорту Гайдук селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва з нормами висіву 1,2; 1,4; 1,6 та 1,8 млн схожого насіння/га. Агротехніка у досліді – загальноприйнята для зони. Результати. Норма висіву насіння та рівень мінерального живлення рослин за сівби після різних попередників суттєво впливали на елементи структури врожаю та врожайність зерна гороху сорту Гайдук. У середньому за два роки досліджень (2021−2022) внесення під передпосівну культивацію мінеральних добрив у дозі N₄₅P₄₅K₄₅, порівняно з фоном N₃₀P₃₀K₃₀, забезпечило підвищення врожайності зерна гороху сорту Гайдук після попередника кукурудза на зерно на 0,18−0,51 т/га, після пшениці озимої − на 0,16−0,32 т/га залежно від норм висіву насіння, які досліджувались. Висновки. У технології вирощування гороху сорту Гайдук попередники (пшениця озима та кукурудза на зерно) виявились майже рівнозначними за умов використання передпосівного внесення мінеральних добрив N₄₅P₄₅K₄₅ та норми висіву 1,4 млн схожого насіння/га, що дає змогу рекомендувати їх для використання у сівозмінах зони Північного Степу України.

Ключові слова: горох, попередник, фон удобрення, норма висіву насіння, елементи структури врожаю, продуктивність рослин, урожайність зерна