Інформація про розділ
Селекція
| Випуск № | Назва | ||
| 1 (2019) | Походження та агробіологічна характеристика сорту пшениці м’якої озимої Артаплот | Анотація Походження та агробіологічна характеристика сорту пшениці м’якої озимої Артаплот УДК 633.111.1 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0053
Діордієва І. П., Рябовол Я. С., Рябовол Л. О. Уманський національний університет садівництва, вул. Інститутська 1, м. Умань, Черкаська область, 20300, Україна
Наведено результати досліджень зі створення нових високопродуктивних зразків пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) за використання в селекційному процесі пшениці спельта (Triticum spelta L.). У ході досліджень проведено ступінчасті схрещування сортів пшениці м’якої озимої Копилівчанка та Крижинка із зразком пшениці спельта з передгірських районів Карпат з наступною гібридизацією отриманих нащадків між собою та за багаторазового індивідуального добору. В результаті виділено селекційний зразок 1809. За час конкурсного сортовипробування (2013–2015 рр.) в умовах Уманського національного університету садівництва він відзначався високою продуктивністю (6,38 т/га), значним вмістом клейковини в зерні (36,1 %) і комплексною стійкістю проти вилягання, осипання, бурої листкової іржі, борошнистої роси. Зразок 1809 у 2015 р. передано на Державну науково-технічну експертизу під назвою Артаплот. Апробацію сорту проводили впродовж 2015–2018 рр. у 17 обласних Державних центрах експертизи сортів рослин України. За цей період сорт перевищував за врожайністю зерна середні по зоні Полісся показники на 0,53 т/га і відзначався високим вмістом білка в зерні (14,3–14,8 %). За результатами Державної науково-технічної експертизи сорт Артаплот занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2019 р., і рекомендовано вирощувати в зоні Полісся.
Ключові слова: пшениця м’яка, пшениця спельта, гібридизація, добір, конкурсне сортовипробування. | |
| 1 (2019) | Характеристика нового сорту чини посівної Іволга | Анотація Характеристика нового сорту чини посівної Іволга УДК 633.36/.37:631.527 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0054
А. І. Клиша 1, К. Ф. Кандаурова1, О. О. Кулінич1, І. О. Кобос 2 1 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 2 Державне підприємство «Дослідне господарство «Красноградське», с. Дослідне, вул. Наукова, Красноградський район, Харківська область, 63308, Україна
Наведено характеристику посухостійкої культури чини посівної (Lathyrys sativus). При виве-денні нових сортів чини посівної продуктивність є основним показником цінності вихідного селекційного матеріалу. Вирішення проблеми підвищення продуктивності залежить від генетичного потенціалу сорту, його пластичності і стійкості до основних захворювань. Новий сорт чини посівної Іволга відзначається високими показниками продуктивності і якості врожаю. Стійкий до посухи, основних захворювань, витримує весняні приморозки до мінус 7–8 оС. За два роки (2016–2017 рр.) конкурсного сортовипробування в умовах Державного підприємства «Дослідне господарство «Красноградське» максимальна урожайність сорту становила 3,58 т/га. Вирощувати сорт чини посівної Іволга рекомендується в посушливих умовах як північного, так і південно-східного Степу України.
Ключові слова: чина посівна, сорт Іволга, селекційні номери, вегетаційний період, елементи технології вирощування. | |
| 1 (2019) | Селекційна цінність ліній і сортозразків вівса посівного (AVENA SATIVA L.) | Анотація Селекційна цінність ліній і сортозразків вівса посівного (AVENA SATIVA L.)
Л. П. Нечепоренко 1, С. Д. Орлов 2 Зернові культури. Том 3. № 1. 2019. С. 18–25 1Верхняцька дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, вул. Шкільна,1, смт. Верхнячка, Христинівський район, Черкаська область, 20022, Україна 2Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, вул. Клінічна, 25,м. Київ, 03010, Україна
Вході досліджень використано колекційні зразки, сорти і лінії різного еколого-географічного походження вівса посівного. При створенні нового селекційного матеріалу вівса ярого плівчастого і голозерного шляхом гібридизації, проведено кастрацію методом Шишлових і запилення 7792 квіток, одержано 1119 шт. гібридних зерен із 159 комбінацій. У гібридному розсаднику відібрано константні потомства вівса посівного за господарсько-цінними ознаками в кількості 420 шт. На провокаційному фоні кількість стійких форм до корончастої іржі у 2016 і 2018 рр. становила 31 і 20 зразків відповідно. За даними досліджень на інфекційному фоні відібрано 67 сортозразків високостійких, 31 – стійких, 33 – слабкосприйнятливих та 29 – сприйнятливих до ураження летючою сажкою. У конкурсному випробуванні виділено високопродуктивні селекційні лінії (418-5, 475-12, 486-11 та ін.) вівса посівного, що за урожайністю зерна перевищують стандарти: Закат на 0,3–0,5 т/га і Скарб України на 0,9–1,2 т/га, не вилягають, стійкість до ураження грибними хворобами до 7–9 балів. За результатами польових досліджень і кваліфікаційної експертизи до Реєстру сортів рослин Україні занесено сорти вівса ярого голозерного Діоскурій в 2017 р. і плівчастого Денка в 2018 р. Ключові слова: овес, сорт, зразки, схрещування, добір, сортовипробування. | |
| 1 (2019) | З'ясування залежності між способами термічної обробки зерна кукурудзи цукрової і його кольором | Анотація З'ясування залежності між способами термічної обробки зерна кукурудзи цукрової і його кольором А. О. Псьолова Зернові культури. Том 3. № 1. 2019. С.26–30 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
З’ясовано особливості впливу різних способів термічної кулінарної обробки (варіння у звичайній воді впродовж 15 хв.; варіння у звичайній воді з додаванням 1 чайної ложки 9 %-ного оцту на 1 л води, 15 хв.; запікання в лабораторній хлібопекарській шафі ЖК-3 при 180 ˚С, 40 хв.) на колір, смак і текстуру зерна кукурудзи цукрової генотипу СЕ401хЧорностеблова покоління F4. Виявлено залежність між способами термічної кулінарної обробки і кольором та текстурою зерна. Встановлено, за яких умов зерно кукурудзи цукрової майже не змінює свого кольору. Серед трьох способів термічної кулінарної обробки зерна генотипу СЕ401хЧорностеблова кращим виявилось запікання качанів в лабораторній хлібопекарській шафі ЖК-З при температурі 180 ˚С протягом 40 хв.,текстура і багряний колір зерна залишались без змін. При варінні качанів у звичайній воді колір зерна погіршувався, а в підкисленій 9 %-ним оцтом, хоча і був дещо кращим, проте інтенсивність забарвлення зменшувалась, а зерно ставало більш крихким. Ключові слова: Zea mays L., кукурудза цукрова, зерно, антоціани, колір, термічна обробка. | |
| 2 (2018) | Прояв і мінливість ознаки маса насіння з рослини у гібридів та сортів сої різних груп стиглості | Анотація Прояв і мінливість ознаки маса насіння з рослини у гібридів та сортів сої різних груп стиглості УДК 631.527:633.34:631.6 (477.72) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0026Ю. О. Лавриненко 1, Т. Ю. Марченко 1, В. О. Боровик 1, І. В. Михаленко 2, М. О. Іванів 2, В. В. Клубук 1 1 Інститут зрошуваного землеробства НААН, смт Наддніпрянське, м. Херсон, 73483, Україна 2 Державний вищий навчальний заклад "Херсонський державний аграрний університет", вул. Стрітенська, 23, м. Херсон, 73000, Україна Наведено результати аналізу прояву ознаки "маса насіння з рослини" у сортів і гібридів сої. Встановлено, що ця ознака характеризується істотною генотиповою варіабельністю та значними відмінностями у сортів різних груп стиглості. Це уможливлює прогнозувати ефективність добору за цією факторіальною ознакою.Висвітлено тип успадкування ознаки гібридами F1–F4 та її мінливість в популяціях різних генерацій. Встановлено кореляційний зв'язок між урожайністю насіння і кількісними ознаками, визначено найбільш інформативні факторіальні ознаки, за якими доцільно проводити індивідуальний добір на продуктивність. Індивідуальний добір за ознакою "маса насіння з рослини" доцільно здійснювати в гібридних популяціях F3, що створені з участю батьківських компонентів, контрастних за групами стиглості. Для створення нових високоврожайних сортів сої (3,5–5,5 т/га) в умовах зрошення доцільно використовувати у схрещуваннях такі сортозразки, як: Діона/Фаетон, Юг 30/ 3147(3)91, Юг 30/Фаетон), Юг 30/Витязь 50, Київська 91/Аполон, Юг 40/Аполон, УСХІ-6/Витязь 50, УСХІ-6/Фаетон, Evans/Аполон, (Еvans х Traff)/Hodgson. Ключові слова: соя, батьківська форма, гібриди, маса насіння з рослини, кореляційні зв’язки. Зернові культури, Том 2, № 2. 2018. С. 201-211. | |
| 2 (2018) | Вміст цукру в соку стебел різних сортозразків сорго цукрового | Анотація Вміст цукру в соку стебел різних сортозразків сорго цукрового УДК 631.174: 631.527 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0027 О. В. Яланський 1, В. І . Середа 1, М. Г. Носов 1 М. М. Таганцова 2 1 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 2 Український Інститут експертизи сортів рослин, вул. Генерала Родімцева, 15, м. Київ, 03041, Україна
Встановлено, що в середньому урожайність зеленої маси середньостиглих сортозразків сорго цукрового на 0,3 т/га більша, ніж у ранньостиглих, але на 2,5 т/га менша порівняно з пізньостиглими. Зворотна закономірність має місце і щодо урожайності зерна. Встановлено, що високоцукристі сорти – це пізньостиглі зразки з високою урожайністю зеленої маси і мінімальною кількістю волотей із зерном. Для них характерний незначний відсоток виходу волотей із зерном на час збирання зеленої маси. Простежується обернена залежність, чим менший збір зерна, тим більший вміст цукру в соку стебел. Для підтвердження цієї закономірності був закладений пошуковий дослід. Він включав вивчення вмісту цукру в соку стебел сортозразків із зерном і без нього. Встановлено, що вміст цукру в соку стебел стерильних сортозразків вищий (19,2 %), ніж в таких самих, але з озерненими волотями (14,3 %) – у перших він коливався від 12,2 [F1 (Єфремівське біле 2с х 12Т209 цукрове)] до 21,8 % F1 (093094а зернове х Силосний Като), в других – від 8,8 [F1 (430а цукрове х 12Т309)]до 17,2 % (Кріпт, F1 (302а х 12Т313)), різниця може досягати 12 %. Ключові слова: сорго, гібридизація, відбір, схрещування, розсадник, вміст цукру, біоенергетика. Зернові культури, Том 2, № 2, 2018. С. 212-217. | |
| № 1 (2018) | Характеристика тесткросів ранньостиглих ліній кукурудзи плазми Айодент в умовах північної зони Степу України | Анотація Характеристика тесткросів ранньостиглих ліній кукурудзи плазми Айодент в умовах північної зони Степу України УДК 633.15:631.526.322 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0001 Дзюбецький Б. В., Абельмасов О. В. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 5–13. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Здійснено оцінку та добір за комплексом господарсько-цінних ознак тесткросів скоростиглих константних ліній (ДК555, ДК714/195, ДК744, ДK237, ДК216, ДК234, ДК213, ДК1274) плазми Айодент щодо адаптованості їх до умов степової зони України. В 2013–2015 рр. вивчено реакцію тесткросів константних ліній на погодні умови, що уможливило з'ясувати їхній урожайний потенціал і виявити кращі господарсько-цінні ознаки. Зокрема, урожайність зерна у них коливалась в межах від 5,72 до 7,34 т/га при збиральній вологості 11,2–21,1 %. Виділені тесткроси (ДК1274 х ДК951 та ДК1274 х ДК296) мали достовірно вищу врожайність зерна – відповідно на 0,30 та 0,82 т/га порівняно з середньостиглим гібридом-стандартом Солонянський 298 СВ і на 0,71 та 1,23 т/га – середньораннім гібридом Оржиця 237 МВ, господар-сько-цінні ознаки в них були на рівні або кращі, ніж у стандартів. Ключові слова: кукурудза, лінія, Айодент, тесткрос, урожайність, кореляція. | |
| № 1 (2018) | Колекція сорго: формування, вивчення і використання зразків генофонду | Анотація Колекція сорго: формування, вивчення і використання зразків генофонду УДК 633.174:631 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0002 Байса І. П. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 14–21.
Наведені результати формування та вивчення колекції соргових культур. Колекція сорго Державної установи Інститут зернових культур налічує 591 зразок, в тому числі сорго зернового – 347, цукрового – 127, віникового – 29, суданського – 88. Більшу частину колекції становлять селекційні сорти, значно меншу – селекційні лінії, незначну – синтетичні популяції та місцеві сорти. В колекції є зразки з 34 країн світу, але найбільше їх з України – 303, серед них значна частина зразків власної селекції. Паспортизовані та передані до Національного центру генетичних ресурсів рослин України на довгострокове зберігання 549 зразків різних видів сорго. За результатами вивчення серед колекційних зразків сорго виділені сорти-еталони і джерела за більшістю господарсько-корисних та морфологічних ознак, визначені кращі форми за комплексом ознак у кожній групі стиглості. Сформовані ознакові колекції зернового та цукрового сорго, що охоплюють широкий спектр господарсько-цінних ознак. Зразки колекції соргових культур, оцінені за комплексом господарсько-корисних ознак, є цінним джерелом для створення нових вітчизняних гібридів і сортів сорго. Ключові слова: сорго, генофонд, колекційні зразки, ознака, джерело. | |
| № 1 (2018) | Нові кременисті лінії кукурудзи | Анотація Нові кременисті лінії кукурудзи УДК 633.15:631.52 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0003 Бєліков Є. І., Купріченкова Т. Г. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1.C. 22–28. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Наведено результати селекції нових кременистих ліній кукурудзи змішаної гетерозисної групи Со 125/Ланкастер, які повністю або частково відновлюють фертильність М-типу ЦЧС. Встановлено, що прояв основних агробіологічних ознак у більшості ліній був у межах вихідних форм. Доведено, що у ліній достовірно меншою, ніж у батьківських компонентів, була тривалість періоду «сходи – цвітіння качана» (ІЛК 124/217-39), кількість зерен на качані (ІЛК 124/217-32), маса 1000 зерен (ІЛК 124/217-39 і ІЛК 124/217-37) і продуктивність (ІЛК 124/217-32). З'ясовано, що достовірно більшою була висота рослин у лінії ІЛК 124/217-32; висота прикріплення качана – ІЛК 124/217-1, ІЛК 124/217-2, ІЛК 124/217-6, ІЛК 124/217-14, ІЛК 124/217-16, ІЛК 124/217-21, ІЛК 124/217-32; кількість рядів зерен – ІЛК 124/217-37; кількість зерен на качані – ІЛК 124/217-37; маса 1000 зерен – у ліній ІЛК 124/217-6, ІЛК 124/217-32, ІЛК 124/217-1, ІЛК 124/217-14, ІЛК 124/217-21, ІЛК 124/217-16 та ІЛК 124/217-2. Виділено за комплексом ознак низку ліній – ІЛК 124/217-1, ІЛК 124/217-14 та ІЛК 124/217-37, які доцільно використовувати для селекції кременисто-зубовидних гібридів кукурудзи за гетерозисною моделлю (Айодент М х Айодент ЗМ) х Со 125/Ланкастер ВМ. Ключові слова: кукурудза, селекція, вихідні форми, кремениста лінія, гетерозисна модель, гетерозисна група, агробіологічні ознаки. | |
| № 2 (2017) | Асоціативний аналіз комбінаційної здатності високопосухостійких ліній цукрової кукурудзи за врожайністю і її структурою | Анотація Асоціативний аналіз комбінаційної здатності високопосухостійких ліній цукрової кукурудзи за врожайністю і її структурою УДК 632.527:635.67 КлімоваО. Є.*, Бєліков Є. І. Зернові культури. 2017. Т 1. № 1. С. 215–224. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, Україна, 49027, *e-mail: klimbok17@gmail.com Ключові слова: кукурудза цукрова, посухостійкість, лінії, гібриди, ознаки, комбінаційна здатність, донори. Висвітлено результати оцінки комбінаційної здатності високопосухостійких ліній кукурудзи цукрової за врожайністю та її складовими. Виділено генотипи з високими оцінками ефектів ЗКЗ відносно комплексу ознак, експресія яких підвищувалась за посилення посухи. З'ясовано, що лінії КЦ210-3, КЦ416-2, РКЦ46, РКЦ18, РКЦ28, РКЦ98, КЦ27-5 можуть бути донорами високої посухостійкості. Відзначено зразки з високими донорськими властивостями ознак структури врожайності. Відібрані толерантні до посухи гібриди, які за врожайністю качанів технічної стиглості перевищували стандарт на 2,50–4,22 т/га. Оптимальне сполучення високої врожайності і стабільності її реалізації завдяки підвищеній гомеостатичності генотипів забезпечувало високу селекційну цінність гібри-дів, що свідчить про перспективність їх використання у виробництві.
| |