Інформація про розділ

УДК 633.15 : 632. 954                                                                                         https://doi.org/10.31867/2523-4544/0145

Зернові культури. Том 4. № 2. 2020. С. 363–371

В. М. Судак, А. І. Горбатенко, В. Л. Матюха, А. О. Кулик

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,  м. Дніпро, 49027, Україна

На підставі результатів досліджень, проведених на чорноземних грунтах Степу України, доведена пряма залежність між фітосанітарним станом агроценозу і кількістю використаної продуктивної вологи рослинами кукурудзи з шару ґрунту 0–150 см в період сівба - збирання врожаю. Витрати вологи в абсолютно чистих від бур'янів посівах становили 156 мм, на ділянках без видалення бур'янових рослин – 203 мм, а гербіцидному агрофоні – 168–171 мм. Повне або часткове контролювання забур’яненості посівів дозволяє заощадити 320–470 м³/га  запасів вологи в грунті, що  відповідає середній місячній кількості опадів, які випали за вегетаційний період кукурудзи в 2018–2019 рр.

За несприятливих гідротермічних умов протягом квітня - травня (2018 р.)  мало місце зниження ефективності грунтових гербіцидів. У цьому випадку найбільша кількість бур'янів першої хвилі (89,1 %) була знищена за рахунок бакової суміші препаратів:  Фронтьєр Оптіма, 0,8 л/га + Стеллар, 0,8 л/га + ПАР Метолат, 0,8 л/га. У 2019 р. кращі результати показала комбінована технологічна схема  контролювання бур'янових рослин, а саме – Дуал Голд, 1,5 л/га (до сівби), Стеллар, 1,25 л/га + ПАР Метолат, 1,25 л/га (по сходах) та Акріс, 3 л/га (до сівби), Кельвін Плюс, 0,35 кг/га + ПАР Хастен, 1 л/га (по сходах).

В 2018 р. найвищу врожайність зерна кукурудзи (7,85 т/га)  одержано при застосуванні в фазі 3–5 листків у культури бакової суміші препаратів: Фронтьєр Оптіма, 0,8 л/га + Стеллар, 0,8 л/га + ПАР Метолат, 0,8 л/га. Ця комбінація виявилась найкращою, зважаючи на прибутковість виробництва зерна, рентабельність становила 213 %. У 2019 р.  врожайність зерна підвищилася внаслідок поєднання ґрунтових і післясходових гербіцидів. Зважаючи на вартість і норми їх витрат на 1 га, за показниками  собівартості  основної  продукції  (1579 грн/т)  і  рентабельності (134 %) кращою виявилася  така  комбінація препаратів, як Аватар, 2,5 л/га (до сівби) + Прима, 0,5 л/га (по сходах).

Ключові слова: бур'яни, гербіцидна система, технічна ефективність, урожайність, рентабельність виробництва.

УДК 632.938:11

Зернові культури. 2020. Т. 4. № 1. С. 174–178.

Явдощенко М. П., Солодушко М. М.,  Педаш Т. М.   

 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

            Наведено результати досліджень з вивчення стійкості сортів пшениці озимої вітчизняної та зарубіжної селекції проти збудників твердої сажки на штучному інфекційному фоні.

            Серед сортів вітчизняної селекції дуже високою стійкістю відзначався сорт Славна, який не уражувався хворобою протягом трьох років випробування. Високу стійкість до твердої сажки показали 8 сортів: Смуглянка, Новосмуглянка, Октава, Спасівка, Ліга одеська, Катруся одеська, Золотоколоса, Приваблива. Рівень ураження цих сортів не перевищував 5 %. Стійкими виявилися наступні сорти: Зиск, Нота одеська, Фермерка, Конка, Пилипівка, Борія, Ліра одеська, Гілея.

            Із сортів зарубіжної селекції дуже високу стійкість до хвороби показав  сорт Віта,  а високу – такі сорти, як Сотниця, Гром, Скіпетр, Васа (російської селекції) і Салем (канадської). Сорти Іришка і Краснодарська 99 були стійкими. Використання їх у селекційному процесі дасть можливість підвищити  стійкість до твердої сажки у новостворених  сортів.

            Ключові слова: пшениця озима, сорти, тверда сажка, стійкість, ураження.

УДК 633.11’’324’’:632.95(251.1)(1-17)(477)                  https://doi.org/10.31867/2523-4544/0068

М. П. Явдощенко, Т. М. Педаш, В. М. Судак, Т. В. Гирка      Зернові культури. Том 3. № 1. 2019. С.120–126

Державна Установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14,м. Дніпро, 49027, Україна

                Наведені результати досліджень впливу препаратів реастим та солігор на фітосанітарний стан посівів пшениці озимої в зоні північного Степу.

Встановлено, що ефективність дії регулятора росту реастим проти захворювань пшениці озимої  становила 30,1–84,6 %, а фунгіциду солігор – 39,0–99,5 %. Проти борошнистої роси, бурої іржі та септоріозу кращі результати були одержані за використання реастиму в фазі колосіння, а солігору в разі  двох обприскувань (вихід рослин в трубку та колосіння). За сумісного використання фунгіциду і регулятора росту в фазі колосіння  дія препаратів посилювалась. Меншою ефективністю  вони  відзначались проти кореневих гнилей.

 З'ясовано, що за використання солігору разом з реастимом у посівах пшениці озимої в фазі колосіння, простежувалось збільшення урожаю зерна на 0,41–0,63 т/га за усі роки досліджень. Встановлено, що фунгіцид виявився більш ефективним проти хвороб пшениці озимої порівняно з регулятором росту. Доведена можливість сумісного застосування регулятора росту і фунгіциду.

Ключові слова: пшениця озима, фунгіцид, регулятор росту, борошниста роса, бура іржа, септоріоз, кореневі гнилі, урожайність.

УДК 631.581:632.51:633.11                                                                              https://doi.org/10.31867/2523-4544/0017

Судак В. М., Горбатенко А. І., Матюха В. Л. Зернові культури. 2018. Т 2.  № 1. С. 123–131.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 

 На підставі результатів дослідження встановлено, що утримання ріллі за типом раннього пару супроводжується підвищенням регенеративної здатності осоту рожевого та березки польової, появою нетипових для умов незрошуваного землеробства бур’янів – кульбаби лікарської, полину гіркого, грициків звичайних, збільшенням на полях кількості амброзії полинолистої і лободи білої. Виключення з технології підготовки чистого стерньового пару зяблевого обробітку ґрунту призводить до обнасінення бур’янів, скорочення часових проміжків між культиваціями і посилення забур'яненості посівів пшениці озимої, що потребує одноразового застосування в паровому полі гербіцидів тотальної дії (по стерні) або суцільного екранування поверхні ґрунту рослинами післяжнивної санітарної  культури.

 Запропоновано низку очисних технологічних прийомів, які контролюють рівень забур’янення пару і посівів, підвищують конкурентоспроможність пшениці, як результат – середня урожайність продовольчого зерна становить 5,52–6,66 т/га (внесення гербіцидів тотальної дії по стерні, використання післяжнивних санітарних культур, поєднання механічних і хімічних заходів знищення бур'янів, оптимізація азотного живлення рослин).

Ключові слова: бур’яни, пар, пшениця озима, обробіток ґрунту, гербіциди, урожайність зерна.

              За результатами виробничої перевірки впровадження систем обробітку ґрунту та сівби пшениці озимої визначено особливості розвитку і поширення шкідливих організмів у посівах культури під впливом досліджуваних факторів.

Ключові слова: пшениця озима, обробіток ґрунту, сівба, бур’яни, шкідники, хвороби.

        Наведено результати досліджень визначення стійкості гібридів кукурудзи (Zeamays) до пошкодження бавовниковою совкою (Helicoverpaarmigera Hb.) та кукурудзяним метеликом (OstrinianubilalisHb).  У цілому проведено аналіз 56 зразків. Визначено відносно стійкі до пошкодження бавовниковою совкою гібриди. У зв’язку з незначним поширенням кукурудзяного стеблового метелика виділити стійкі форми до цього шкідника не вдалося.

         Ключові слова: гібриди, кукурудза, кукурудзяний стебловий метелик, бавовникова совка, стійкість.

     Наведені інновації із захисту зернових культур від шкідливих організмів. Важливими напрямами інноваційної діяльності Інституту захисту рослин НААН із даної проблеми є розробка технологій створення стійких сортів рослин; розробка ефективних заходів прогнозування фітосанітарної  ситуації посівів; визначення ролі агротехнічного методу захисту посівів, оптимізація хімічного методу захисту; розробка біологічних заходів захисту рослин від шкідників та хвороб; розробка ефективних заходів захисту посівів та зернових запасів від карантинних шкідливих організмів.

    Ключові слова: інновації, науково-технічна продукція, захист зернових  культур,  шкідливі організми.

Встановлені особливості розповсюдження, видовий склад шкідників запасів зерна та їх шкідливість залежно від типу зерносховищ, умов, способів і режимів зберігання зерна в господарствах Дніпропетровської (центральна зона) та Одеської (південна зона) областей. Визначено максимально можливу кратність обробок хімічними препаратами, які широко використовуються  проти  шкідників запасів зерна і  для знезараження не завантажених  складських приміщень.

     Ключові слова: видовий склад шкідників запасів зерна, пшениця озима, інсектициди.

Наведено результати досліджень можливості застосування препарату нупрід 600, ТН в системі захисту промислових насаджень суниці  від ґрунтових шкідників у Лісостепу України.

Ключові слова: насадження  суниці, коренева система,  грунтові шкідники, препарати, технічна ефективність.  

Встановлено, що для  зниження шкідливої дії зеленої яблуневої попелиці до  інтегрованої системи захисту промислового яблуневого саду, можна включати такі сучасні  пестициди, як актара 25 WG, в. г., біскайя 240 OD, о. д., каліпсо 480 SC, к. c., конфідор, в. р. к., моспілан, р. п., та біологічний препарат  вертимек  018 ЕС, к. е. для  підтримання  екологічної  ситуації  в  регіоні  на  безпечному рівні.

Ключові слова: інтегрована система захисту, зелена яблунева попелиця, пестициди, інсектициди,  яблуня сорту Айдаред, яблуня сорту  Кальвіль сніговий.