Інформація про розділ
Рослинництво
| Випуск № | Назва | ||
| 1 (2019) | Вирощування амаранту волотистого (Аmaranthus paniculatus) в умовах північного Степу України | Анотація Вирощування амаранту волотистого (Аmaranthus paniculatus) в умовах північного Степу України М. І. Дудка Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Зернові культури, 2019. Том. 3, № 1. С. 52-61. Наведено результати досліджень розробки елементів технології вирощування амаранту волотистого (Amaranthus paniculatus) в умовах північного Степу України.Встановлено, що за вирощування амаранту волотистого на зерно найбільш продуктивними виявились широкорядні (45 см) посіви за норми висіву насіння 1,0 кг/га, врожайність зерна становила 1,77 т/га за фактичної густоти стояння 593 тис. рослин/га. Внесення повного мінерального добрива (N90P90K30) зумовило приріст урожайності зерна 0,42 т/га порівняно до контролю (без добрив). За такої дози добрив винос рослинами азоту на формування 1 т зерна становив 20,6 кг, фосфору і калію – відповідно 13,2 і 5,6 кг. Найбільшу врожайність зерна з найменшими втратами можна одержати при збиранні амаранту волотистого в період повної стиглості зерна у нижній та середній частинах волоті основного суцвіття. Найвищі показники урожайності зеленої маси (42,38 т/га), перетравного протеїну (0,67 т/га), збору кормових одиниць (6,89 т/га) були одержані за одноукісного вирощування амаранту волотистого в сумісних посівах з кукурудзою. В сумі за два укоси (основний і отавний) найвищі показники урожайності зеленої маси (50,10 т/га), збору кормових одиниць (8,41 т/га) та перетравного протеїну (0,89 т/га) були за сумісного вирощування амаранту волотистого з сорго-суданковим гібридом. Ключові слова: амарант волотистий, спосіб сівби, норма висіву, мінеральнідобрива, строк збирання, сумісні агрофітоценози, продуктивність. | |
| 1 (2019) | Ефективність вирощування пшениці озимої залежно від системи обробітку ґрунту та сівби | Анотація Ефективність вирощування пшениці озимої залежно від системи обробітку ґрунту та сівби УДК633.11«324»:631.51/.53.04 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0061 Гирка A. Д.,Винюков О. О., Гирка T. В., Бокун О. І., Кулик А. О. Зернові культури. 2019. Т. 3. № 1. С. 61–67. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Висвітлено результати досліду з виробничої перевірки та впровадження систем обробітку ґрунту й сівби пшениці озимої. З'ясовано економічну й біоенергетичну ефективність вирощування озимини під впливом досліджуваних факторів. В результаті експериментальних досліджень встановлено, що пряма сівба пшениці озимої сівалкою ATД-6.35 зумовлювало збільшення щільності продуктивного стеблостою на 7,4 і 20,9 % та зменшення маси зерна з колосу на 0,11–0,27 г, а маси 1000 зерен на 2,8–4,7 г порівняно з мілким обробітком ґрунту і сівбою сівалками ATД-6.35 і СЗ-3,6. Найбільша врожайність зерна пшениці озимої була у варіанті з мілким обробітком ґрунту і сівбою сівалкою ATД-6.35 – 5,62 т/га, що на 0,12 та 0,16 т/га перевищувало показники варіантів з використанням сівалки ATД-6.35 по нульовому обробітку і сівалки СЗ-3,6 – по мілкому. Аналіз зерна пшениці озимої в фазі повної стиглості показав, що вміст білка та клейковини в зразках зерна з варіантів 1 і 2, де сіяли посівним комплексом АТД-6.35, був вищим порівняно з варіантом 3 і становив відповідно 12,7–13,3 і 24,0–25,3%. За прямої сівби пшениці озимої підвищувалась собівартість 1 т зерна, знижувалась рентабельність і зменшувався коефіцієнт енергетичної ефективності порівняно з мілким обробітком ґрунту і сівбою АТД-6.35 відповідно на 124 грн, 38,8 % та 1,17, а за сівби СЗ-3,6 – на 164 грн, 53,5 % та 1,18. Ключові слова: пшениця озима, обробіток ґрунту, спосіб сівби, урожайність, якість зерна, економічна та біоенергетична ефективність. | |
| 1 (2019) | Особливості вирощування гречки в післяукісних посівах | Анотація Особливості вирощування гречки в післяукісних посівах
І. Д. Ткаліч, Ю. І. Ткаліч, О. В. Бочевар, Ю. Я. Сидоренко, О. В. Ільєнко Зернові культури. Том 3. № 1. 2019. С. 68–76 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Досліджено вплив доз внесення мінеральних добрив на фоні поверхневого обробітку ґрунту і оранки на урожайність гречки сорту Любава в післяукісних посівах. Кращою дозою внесення мінеральних добрив під післяукісні посіви гречки виявилась N90Р60, але найбільша окупність добрив приростом зерна і найменша його собівартість була за внесення N60Р30. Вивчено закономірності росту і розвитку рослин гречки під впливом обробітку ґрунту, удоб-рення, способів сівби, норм висіву насіння. Розроблено технологію вирощування гречки в післяукісних посівах в умовах північного Степу. Встановлено, що в неполивних умовах північного Степу України можливо вирощувати після-укісну гречку на зерно після жита озимого на зелений корм і культур, які рано звільняють поле. Висівати гречку доцільно на фоні поверхневого обробітку ґрунту з міжряддями 45 або 70 см – норма висіву 2,0 млн схожих насінин/га. Норма висіву при сівбі з міжряддями 15 см сівалкою СЗС-2,1 – 2,5 млн схожих насінин/га. Ключові слова: гречка, обробіток ґрунту, мінеральні добрива, способи сівби, норми висіву насіння. | |
| 1 (2019) | Вплив підживлення азотом на урожайність і якість зерна пшениці м'якої озимої в північному Степу України | Анотація Вплив підживлення азотом на урожайність і якість зерна пшениці м'якої озимої в північному Степу України УДК 633.11 «324»:631.811.1/.559:57.014 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0063
І. І. Гасанова, М. В.Єрашова, О. О. Педаш Зернові культури. Том 3. № 1. 2019. С.77–82 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
За результатами досліджень, проведених в Державній установі Інститут зернових культур упродовж 2016–2018 рр. в умовах північного Степу, виявлено, що для одержання 4,5–5,6 т/га зерна пшениці м’якої озимої поліпшеної якості після ячменю ярого необхідно збільшувати загальну дозу азотних добрив при підживленні до 60–90 кг/га діючої речовини. Встановлено, що для підвищення урожайності ефективнішими були підживлення посівів рано весною по мерзлоталому ґрунту. В роки дослідження серед сортів пшениці озимої більш врожайним був сорт Пилипівка, а менш – Місія одеська. З’ясовано, що найкращі показники якості зерна були за підживлення N60 по мерзлоталому ґрунту + N30 наприкінці фази весняного кущення рослин локально (кількість білка в зерні залежно від сорту варіювала у межах 11,7–12,5 %, сирої клейковини – 19,0–23,1 %). Визначено позитивний вплив азотних підживлень на скловидність зерна, значення цього показника від даного агрозаходу збільшувалися від 53,4–54,7 до 54,6–68,1 %. Вміст білка і сирої клейковини в зерні був вищий у сортів пшениці озимої Пилипівка та Коханка, а натура зерна і число седиментації борошна – у сорту Пилипівка. Ключові слова: пшениця м’яка озима, сорт, азотні підживлення, врожайність, якість зерна, білок, клейковина. | |
| 2 (2018) | Особливості реалізації потенціалу продуктивності сортів вівса у північному Степу України | Анотація Особливості реалізації потенціалу продуктивності сортів вівса у північному Степу України УДК 633.13:«321»:631.8(251.1-17:477) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0030 Гирка А. Д. 1, Вінюков О. О. 2, Гирка Т. В. 1, Шевченко Т. В. 3, Неклеса Є. М. 1 Зернові культури. 2018. Т. 2. № 2. С. 232–236. 1 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027 Україна 2 Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, вул. Гагаріна, 1, с. Гришино, Покровський район, Донецька область, 85330, Україна 3 Національна академія аграрних наук, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, Київ, 02000, Україна Наведені результати аналізу наявних сортових ресурсів і урожайності зерна різних сортів вівса в дослідах по екологічному випробуванню залежно від гідротермічних умов. Виявлені сорти, які характеризуються стабільною реалізацією генетичного потенціалу в широких межах варіювання середньодобових температур повітря і вологозабезпеченості. Спираючись на результати дослідження ефективності вирощування різних сортів вівса в екологічному дослідженні залежно від впливу гідротермічних умов, можна зробити наступні висновки. Рівень продуктивності вівса визначається особливостями сорту та ефективністю комплексної дії температур повітря і умов вологозабезпечення. В Україні має місце щорічне стійке збільшення кількості зареєстрованих сортів вівса – на 12,9 %. В цілому за останні 15 років кількість сортів вівса в Реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, зросла більш ніж удвічі. Серед досліджуваних сортів вівса оптимальним ростом, розвитком і сполученням елементів структури урожайності вирізнялись плівчасті форми – Бусол, Ірен, Спурт, Стерно та голозерні – Скарб України (2,74 т/га) і Самуель (2,53 т/га). Перелічені сорти забезпечують високу зернову продуктивність і стабільну урожайність в різні за погодними умовами роки. Ключові слова: овес, сорт, клімат, зерно, урожайність. | |
| 2 (2018) | Вплив попередників, мінеральних добрив та способів сівби на урожайність і якість зерна пшениці озимої в південному Степу України | Анотація Вплив попередників, мінеральних добрив та способів сівби на урожайність і якість зерна пшениці озимої в південному Степу України УДК 633.11.«324»:631.5/.8/.559:57.014(477.7) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0031 А. В. Черенков 1, І. І. Гасанова 1, І. В. Костиря 2, М. А. Остапенко 2, І. В. Білозор 2
1 Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 2 Генічеська дослідна станція Державної установи Інститут зернових культур НААН, с. Новоолексіївка, Генічеський район, Херсонська область, 75560, Україна Доведено, що урожайність пшениці озимої в богарних умовах південного Степу України перш за все визначається попередником. Приріст урожаю по чорному пару порівняно з непаровими попе-редниками (сорго на зерно та соняшник) за традиційної сівби залежно від варіанту досліду становив 1,54–1,68 та 1,58–1,90 т/га, а за прямої сівби – 1,51–1,74 та 1,54–1,95 т/га відповідно. Найбільш ефективним мінеральне удобрення було в посівах після непарових попередників. Застосування мінеральних добрив на різних етапах розвитку рослин пшениці озимої сприяло суттєвому покращанню якості зерна як по чорному пару, так і після сорго на зерно та соняшника. Найвищий вміст білка і клейковини в зерні пшениці озимої формувався в разі передпосівного внесення N45P45K15 по чорному пару, N90P45K15 після непарових попередників та азотного підживлення N30 по мерзлоталому грунту (КАС-32) + N30 у фазі кущення перед виходом рослин у трубку (КАС-32). Ключові слова: пшениця озима, мінеральні добрива, попередники, чорний пар, сорго на зерно, соняшник, пряма сівба, урожайність, якість зерна.
| |
| 2 (2018) | Вплив мінеральних добрив і біопрепаратів на формування зернової продуктивності пшениці озимої в північному Степу України | Анотація Вплив мінеральних добрив і біопрепаратів на формування зернової продуктивності пшениці озимої в північному Степу України УДК 633.11:631.8:631.847 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0032 С. С. Ярошенко Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна Висвітлено особливості дії та взаємодії мінеральних добрив і біопрепаратів на структуру врожаю та зернову продуктивність пшениці озимої. Встановлено, що під впливом комплексних поліфункціональних біопрепаратів (КБП1, КБП2) параметри розвитку рослин наближаються до оптимального стану.За період досліджень (2011–2015 рр.) одержано високий рівень зернової продуктивності пшениці озимої – середня урожайність становила 4,87 т/га. Максимальну врожайність (6,10 т/га) пшениця озима сформувала на фоні внесення мінеральних добрив у дозі N65P60K60 із застосуванням комплексного біологічного препарату (КБП2). У цілому на удобреному фоні урожай пшениці озимої коливався в межах від 4,27 до 6,10 т/га, досягаючимаксимального значення під впливом біопрепарату КБП2. З підвищенням рівня поживного режиму від N65P15K15 до N65P60K60 урожайність пшениці озимої збільшувалась і при застосуванні препарату вітавакс 200ФФ у середньому варіювала від 4,40 до 5,83 т/га. За рахунок обробки насіння пшениці озимої біологічними препаратами КБП2, КБП1, 10702 одержали найбільшу врожайність – від 4,64; 4,58; 4,56 до 6,10; 6,02; 5,99 т/га відповідно. Ключові слова: пшениця озима, мінеральні добрива, біопрепарати, урожайність, зерно.
| |
| 2 (2018) | Продуктивність пшениці озимої (Triticum aestivum L.) залежно від норми мінеральних добрив та позакореневого підживлення мікродобривами | Анотація Продуктивність пшениці озимої (Triticum aestivum L.) залежно від норми мінеральних добрив та позакореневого підживлення мікродобривами УДК 633.114:631.8 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0033
С. О. Заєць, О. А. Коваленко. Зернові культури, Том 2, № 2, 2018, С. 252-260 Інститут зрошуваного землеробства НААН, смт Наддніпрянське, м. Херсон, 73483, Україна Наведені трирічні дані ефективності застосування мінеральних добрив та позакореневого підживлення мікродобривами нановіт мікро і наномікс в посівах пшениці озимої (Triticum aestivum L.), яку вирощували після сої (Glycinemax L.) в умовах зрошення. Визначено оптимальну дозу азотного добрива та вплив мікродобрив стимулюючої дії на показники структури урожаю, урожайність та економічну ефективність вирощування пшениці озимої на зрошуваних землях півдня України. Встановлено, що в умовах зрошення після попередника соя максимальну врожайність зерна 8,28 і 8,19 т/га пшениця озима сорту Марія забезпечує за внесення аміачної селітри N120 (N60 під передпосівну культивацію + N60 рано навесні) і наступного позакореневого підживлення мікродобривом нановіт мікро, або наномікс. Найкращі показники економічної ефективності одержані при внесенні аміачної селітри в дозі N120 (N60 під передпосівну культивацію + N60 рано навесні) і обприскуванні посівів у кінці кущення мікродобривом зі стимулюючою дією нановіт мікро, в даному випадку умовно чистий прибуток становив 23211 грн/га при собівартості зерна 2272,23 грн/т і рентабельності 126 %. Також ефективним було підживлення мікродобривом наномікс на фоні внесення аміачної селітри у дозі N120 (N60 під передпосівну культивацію + N60 рано навесні) – умовно чистий прибуток досягав 22807 грн/га при собівартості зерна 2289,96 грн/т і рентабельності 124 %. Ключові слова: пшениця озима, добриво, мікродобриво, структура урожаю, урожайність, економічна ефективність.
| |
| 2 (2018) | Фотоперіодична чутливість та яровизаційна потреба сортів пшениці м'якої озимої (Triticum aestivum L.) миронівської селекції | Анотація Фотоперіодична чутливість та яровизаційна потреба сортів пшениці м'якої озимої (Triticum aestivum L.) миронівської селекції УДК 633.11.324:631.524 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0034 А. В. Пірич, Н. В. Булавка, Т. В. Юрченко Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН, с. Центральне, Миронівський район, Київська область, 08853, Україна Для оптимального виживання рослин пшениці м’якої озимої протягом зимівлі необхідною умовою є поєднання у них певної тривалості яровизаційної потреби і рівня фотоперіодичної реакції. Більшість досліджуваних сортів миронівської селекції відзначаються слабкою або середньою чутливістю до фотоперіоду, а їхня яровизаційна потреба становить 40–45 діб – цього достатньо для реалізації адаптивного і продуктивного потенціалу рослин за вирощування цих сортів у зоні Лісостепу України. При визначенні строків сівби необхідно враховувати особливості росту і розвитку рослин пшениці м’якої озимої. Сорти із занадто короткотривалою стадією яровизації та слабкою чутливістю до фотоперіоду (наприклад, Балада миронівська) слід висівати у більш пізній термін. Сорти Трудівниця миронівська і МІП Княжна з довготривалим періодом яровизації і сильною чутливістю до скорочення світлового дня мають оптимальні можливості для реалізації потенціалу продуктивності за ранніх строків сівби. Ключові слова: пшениця м’яка озима, фотоперіодична чутливість, яровизаційна потреба, стійкість до умов зимівлі, урожайність. | |
| 2 (2018) | Особливості формування зернової продуктивності рослин різних сортів гороху в умовах північного Степу України | Анотація Особливості формування зернової продуктивності рослин різних сортів гороху в умовах північного Степу України УДК 633.358:631.524.84(251.1:1-17:477) https://doi.org/10.31867/2523-4544/0035 А. Д. Гирка, І. Д. Ткаліч,Ю. Я. Сидоренко, О. В. Бочевар, О. В. Ільєнко Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна
Наведено результати п’ятирічних досліджень з випробування сортів гороху різних селекційних центрів в умовах північного Степу України. Досліджено потенціал продуктивності рослин гороху. Встановлено рівень урожайності зернобобової культури залежно від сорту та погодних умов. Виявлено найбільшадаптивні та продуктивні сорти гороху за різних умов вирощування із середньою урожайністю зерна 2,30–2,79 т/га. За результатами досліджень встановлено, що урожайність гороху в умовах північного Степу України суттєво залежить від наявності і розподілу продуктивних опадів впродовж вегетації рослин. Найбільш адаптивними і стабільними за врожайністю зерна за усіх умов вирощування виявились сорти гороху селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва – Девіз, Царевич, Оплот, Отаман, Харківський еталонний з середньою урожайністю зерна 2,30–2,79 т/га. Меценат і Девіз у найбільш сприятливому за зволоженням 2016 р. за врожайністю перевищували інші сорти у полігоні екологічного випробування на 1,25–2,17 т/га, а в посушливих умовах 2017 р. – на 0,28–0,76 т/га. Ключові слова: горох, сорт, зерно, урожайність, погодні умови. | |