Інформація про розділ

УДК 631.524.85:633.111.1                                                                                  https://doi.org/10.31867/2523-4544/0036

 Л. В. Андрійченко, Т. В. Качанова. Зернові культури. 2018, Том 2, № 2. С. 274-280.

Державна  установа  Миколаївська  державна  сільськогосподарська  дослідна  станція Інституту зрошуваного землеробства НААН,  вул. Центральна, 17, с. Полігон, Вітовський район, Миколаївська область, 57217, Україна

            Наведено результати екологічного сортовипробування 20 сортів пшениці озимої протягом 2016–2018 рр. в умовах Причорноморського регіону України. Встановлено, що в умовах північного Причорномор’я урожайність пшениці озимої залежить від погодних умов року вегетації і біологічних особливостей досліджуваних сортів. Найбільш  сприятливим  для  озимини  був 2018 р., коли урожайність зерна  залежно від сорту становила 4,20–4,70  т/га.

УДК 633.11                                                                                                       https://doi.org/10.31867/2523-4544/0037

 Н. М. Усова ¹, М. М. Солодушко ², О. Л. Романенко ³

¹ Інститут олійних культур НААН, вул. Інститутська, 1, смт. Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 70417, Україна

² Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

 ³ Запорізька філія Державної установи «Інститут охорони грунтів України», вул. Дослідна станція, 94,  м. Запоріжжя, 69031, Україна

Наведено результати дослідження впливу попередників та мінерального живлення на врожайність різних сортів пшениці озимої в умовах південного Степу України. Визначено кращі попередники та встановлено оптимальні системи мінерального живлення, які забезпечують високі показники урожайності та якості зернової продукції.

На основі результатів дослідження встановлено, що високу врожайність сорти Антонівка (5,77 т/га) та Гурт (5,67 т/га) сформували по чорному пару на фоні передпосівного внесення N₄₀Р₄₀К₄₀  з наступним підживленням посівів азотом (N₉₀) ранньою весною по мерзлоталому грунту. В цілому сорти пшениці озимої залежно від попередників реагували в напрямку від кращих  до  гірших – зменшенням урожайності. В умовах 2015–2017 рр. кращим непаровим попередником серед досліджуваних для пшениці озимої була гірчиця,  гіршим – пшениця озима.

Встановлено, що за рахунок азотного підживлення посівів озимини, вміст білка і клейковини в зерні збільшувався.           

Ключові слова: пшениця озима, урожайність, попередники, мінеральні добрива, якість зерна, білок, клейковина, маса 1000 зерен.

УДК 631.82; 633.62; 633.15; 631.962                                                                https://doi.org/10.31867/2523-4544/0039

М. Б. Грабовський     Зернові культуры. 2018. Т. 2. № 2. С. 294–300.

Білоцерківський національний аграрний університет, пл. Соборна, 8/1,Біла Церква, Київська область, 09100, Україна

Наведено результати економічної та енергетичної оцінки ефективності вирощування сорго цукрового і кукурудзи в одновидових та сумісних посівах за різного рівня мінерального живлення. Дослідження проводили в 2013–2016 рр. в умовах дослідного поля Білоцерківського національного аграрного університету. Найвищі показники рентабельності одержані при вирощуванні сорго цукрового без внесення добрив – 226,4 %. В аналогічних варіантах з одновидовими посівами кукурудзи і сумісними – кукурудза з сорго цукровим  цей показник становив 112,8 і 237,1 % відповідно. Внесення добрив за усіх способів сівби зумовлює зменшення рівня рентабельності на 26,1–73,9 % порівняно з неудобреними варіантами. За рахунок вирощування сорго цукрового з кукурудзою вихід біогазу збільшується на 32,1–33,4 і 25,6–42,1 %  порівняно з одновидовими посівами цих культур. При внесенні мінеральних добрив простежувалось зменшення коефіцієнта енергетичної ефективності на 1,6–6,5 % порівняно з неудобреними варіантами за всіх способів сівби. Найвищі показники економічної та енергетичної ефективності і виходу біогазу (9,5–11,0 тис. м³/га) одержані за сумісного вирощування сорго цукрового і кукурудзи на фоні внесення мінеральних добрив.

Ключові слова: сорго цукрове, кукурудза, економічна ефективність, сумісні посіви, добрива, біогаз, вихід енергії.

УДК 633.854.78:631.559:631.8                                                                           https://doi.org/10.31867/2523-4544/0040

 А. Д. Гирка, І. Д. Ткаліч,О. В. Бочевар,Ю. Я. Сидоренко, О. В. Ільєнко

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Досліджено особливості росту, розвитку, нагромадження сухої речовини та формування елементів структури урожайності соняшника гібрида Ясон залежно від застосування окремо і комплексно регуляторів росту (деймос та АКМ), мінерально-органічного комплексу амінокислот, гліцерину, макро- і мікроелементів (вітастар) на різних фонах мінерального живлення в умовах північного Степу України.

Результати обліків і спостережень свідчать, що добрива і препарати вітастар, деймос і АКМ, використані відповідно до схеми досліду, на строки настання й тривалість основних фенологічних фаз росту і розвитку рослин соняшнику не впливали.

Доведено, що використання в технології вирощування гібрида Ясон препаратів АКМ, деймос і вітастар на фоні без добрив та за удобрення у дозах  N₁₅P₁₅K₁₅  та  N₃₀P₃₀K₃₀  позитивно впливало на ріст і розвиток рослин і формування елементів структури врожаю.

Встановлено, що вища врожайність соняшника була   у варіантах з передпосівною обробкою насіння препаратом АКМ – 2,59–3,15 т/га. Виявлено, що більш ефективним заходом є обробка насіння соняшника перед сівбою препаратами АКМ або деймосом на фоні внесення мінеральних добрив у дозі N₃₀P₃₀K₃₀ та застосування препарату вітастар (2–3 кг/га).

Ключові слова: соняшник, регулятори росту, мікродобрива, мінеральні добрива, урожайність.

 УДК 633.854.78:631.5(251.1:477)                                                                     https://doi.org/10.31867/2523-4544/0006

 І. Д. Ткаліч, А. Д. Гирка,О. В. Бочевар, Ю. І. Ткаліч  Зернові культури. 2018. Т 2.  № 1. С. 44–52.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Дніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна 

 Наведено результати дослідження технології вирощування соняшника в Степу України. Показано вплив насичення соняшником сівозмін, встановлено через скільки років його слід повертати на те саме поле. З’ясовано строки та способи сівби, густоту стояння рослин і урожайність рекомендованих гібридів соняшника. Оптимізовано строки та норми застосування мінеральних добрив, фізіологічно активних речовин, біопрепаратів і пестицидів. 

  Доведено, що в структурі посіву, соняшника повинно бути не більше 20 %. Важливим фактором підвищення продуктивності рослин олійної культури є застосування добрив (N₄₀Р₆₀К₃₀), вносити їх краще під оранку або під передпосівну культивацію.

Вирощувати соняшник можна без хімічних препаратів, але вищі врожаї  насіння  будуть при використанні ґрунтових і страхових гербіцидів. Високу продуктивність соняшник забезпечує при звужені міжрядь до 35 см, що пояснюється кращим розміщенням рослин на посівній площі. В посівах зі звуженими міжряддями можна обійтися без міжрядних обробітків, але густоту насадження треба підвищувати на 8–12 тис. рослин/га проти оптимальної  в  посівах з міжряддями 70 см.

Ключові слова: соняшник, насіння, способи і строки сівби, мінеральні добрива, обробіток ґрунту,  гербіциди, врожайність.

УДК 633.11." 324" :631.5                                                                                 https://doi.org/10.31867/2523-4544/0007

 А. В. Черенков, С. К. Грузінов, І. О. Кобос    

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Державне підприємство «Дослідне господарство «Красноградське»».  Зернові  культури.  2018. Т 2.  № 1. С. 53–60.

           Наведено результати дослідження з вивчення впливу попередників,  сортових особливостей та допосівної обробки насіння на морозо- та зимостійкість пшениці озимої в умовах північного Степу України. На підставі даних  дослідження  встановлено значний вплив передпосівної обробки насіння на вміст вуглеводів у тканинах рослин. З'ясовано, що мінімальна кількість цукрів у листках та вузлах кущення відмічалась в контролі, максимальна – у варіанті з  передпосівною обробкою насіння мікродобривом реаком-плюс-зерно і протруйником селест топ, який використовували у повній та зменшеній на 30 % нормі витрати. Аналогічна тенденція до збільшення сумарного вмісту вуглеводів у тканинах рослин простежувалась на ділянках з іншими попередниками.За результатами дослідження встановлено, що найбільші показники  морозо- та зимостійкості відмічались у варіанті досліду з обробкою насіння протруйником селект топ і мікродобривом реаком-плюс-зерно при вирощуванні сорту Антонівка по чорному пару. 

             Ключові слова: пшениця озима, обробка насіння, морозостійкість, зимостійкість, сорти, попередники, протруйники, мікродобрива.

УДК 633.16«321»:631.5:631.572(251.1-17:477)                                                https://doi.org/10.31867/2523-4544/0008

 Мамєдова Е. І.  Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. C. 61–66.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

           Висвітлено особливості впливу біопрепаратів та мінеральних добрив на динаміку нагромадження надземної маси рослин ячменю ярого при вирощуванні після різних попередників. З’ясовано, що під дією біопрепаратів (фосфоентерин, діазофіт і біополіцид) збільшується маса 100 абсолютно сухих рослин порівняно із контролем на 10,7 %; 28,6 і 25,0 % на фоні без добрив та на 8,8 %; 20,6 і 17,6 %  на фоні N₃₀P₃₀K₃₀ у фазі кущення й на 42,3 %; 66,4 і 55,8 % та 61,8 %; 69,2 і 65,2 % відповідно у фазі виходу в трубку після попередника кукурудза.Значно більшою маса 100 абсолютно сухих рослин ячменю ярого була у варіанті з попередником пшениця озима – перевищення досягало 7,4–7,7 та 12,4–12,6 г (у фазі кущення) і 78,8–88,2 та 117,4–126,8 г (у фазі виходу в трубку) відповідно фону удобрення.

Встановлено, що найбільша абсолютно суха маса рослин ячменю відмічалась на ділянках, де  обробку насіння  мікродобривом сизам поєднували з інокуляцією мікробіологічним комплексом. Виявлено, що в посівах, де попередником була пшениця озима, маса 100 абсолютно сухих рослин ячменю ярого була більшою, ніж  у варіантах з попередником кукурудза, на 3,7 г (без добрив) і 7,6 г (N₃₀P₃₀K₃₀) в фазі кущення, на 13,9  і 15,3 г – в фазі виходу в трубку відповідно.

Ключові слова: ячмінь ярий, абсолютно суха маса рослин, біопрепарати, попередники, мінеральні добрива.

УДК 633.11”324”(477.63)                                                                                  https://doi.org/10.31867/2523-4544/0009

Єрашова М. В. Зернові культури. 2018. Т 2.  № 1. С. 67–73.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

Висвітлені результати порівняльного аналізу біометричних показників рослин сучасних сортів пшениці озимої  (Коханка, Місія одеська та Пилипівка) при вирощуванні їх по чорному пару і після ячменю ярого в умовах північного Степу. Виявлено, що стримуючим фактором  процесів росту та розвитку рослин в осінній період 2015 р. була недостатня кількість опадів, а в 2016 р. – прохолодна погода у жовтні та раннє припинення вегетації. Після непарового попередника в 2015 р. сходів пшениці озимої восени взагалі не відмічалось, насіння почало проростати у ґрунті лише в грудні. Але завдяки ранньому відновленню вегетації рослин навесні, а також великій кількості опадів у квітні й травні, стан посівів після всіх попередників у 2015/16 р. помітно покращився. У 2016 р. на час відновлення весняної вегетації та у фазі виходу в трубку рослини всіх сортів, що йшли  по чорному пару, мали значну перевагу за розвитком, ніж після ячменю ярого, однак  у фазі колосіння ці відмінності такими контрастними вже не були.

У результаті комплексної дії погодних умов в роки дослідження кращий ріст і розвиток рослин пшениці озимої по чорному пару у весняний період вегетації відмічався в 2016 р., а після ячменю ярого – у фази кущення і виходу в трубку в 2017 р. У фазі колосіння в обидва роки дослідження рослинипшениці озимої сорту Пилипівка порівняно з двома іншими відзначались більшою висотою.

Ключові слова: пшениця озима, сорт, попередник, біометричні показники, вегетативна маса рослин, площа листкової поверхні.

 УДК 631.872                                                https://doi.org/10.31867/2523-4544/0010

  С. Л. Гавриш, О. О. Вінюков, О. Б. Бондарева,  Г. А. Чугрій. 

Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 74–81.

Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, просп. Гагаріна 1, с. Гришине, Покровський район, Донецька область, 85330, Україна

           Наведено результати дослідження з вивчення впливу припосівного рядкового внесення гранульованого біогумусу на розвиток рослин та урожайність еспарцету в літніх посівах. Припосівне підживлення еспарцету гранульованим біогумусом у дозі 300 кг/га  порівняно з простим гранульованим суперфосфатом в дозі 10 кг/га діючої речовини забезпечило високий рівень польової схожості насіння (63,3 %), виживаність сходів (82,7 %) та добрий стан рослин наприкінці вегетації першого року життя (об’єм кореневої системи – 6,4 см³, висота рослин – 11,4 см). Кращий розвиток рослин  позитивно позначився на зимостійкості (з 88,1 до 88,9 %) і стійкості рослин до збудників хвороб, загальна поширеність яких скоротилась з 19 до 14 %. Максимальна урожайність зеленої маси становила  35,20 т/га (+4,33 т/га), насіння – 1,03 т/га (+0,18 т/га), а прибуток  досягав 12322 грн/га (+2462 грн/га).

Ключові слова: еспарцет, біогумус, польова схожість, об’єм кореневої системи, зимостійкість, урожайність, прибуток, рентабельність.