Інформація про розділ

УДК 633.15:631.53.026                                                                                   https://doi.org/10.31867/2523-4544/002

М. Я. Кирпа ¹, В. О. Кулик ¹, О. В. Йова ²

¹ Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

² ТОВ  "Агросфера", вул. Зарічна, с. Олександрівка, 64, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52041, Україна

Визначено техніко-економічну ефективність енергоощадного методу сушіння насіння кукурудзи у разі використання стрижнів качанів кукурудзи порівняно з іншими традиційними видами   палива на базі сушарки камерного типу СКП.

Встановлено загальні основні витрати, які необхідні для  процесу сушіння, а саме –  вартість палива, електроенергії і заробітна плата. Відповідно до тривалості  й  обсягу сушіння  витрати на оплату праці становили 40,3 тис. грн в разі використання стрижнів качанів кукурудзи і 28,7 тис. грн – традиційних видів палива. Витрати на електроенергію різнились залежно від виду паливної системи зерносушарки. Так, при використанні теплогенератора для спалювання біомаси витрати на електроенергію були більші на 6528–9798 грн за  період сушіння порівняно з паливними системами на дизельному та газоподібному паливі. Вартість спожитого палива за період сушіння становила: дизельне  – 509,3 тис. грн; газоподібне  – 269,3 тис. грн; стрижні  качанів – 37,7 тис. грн.  Встановлено, що за рахунок  використання стрижнів качанів вартість сушіння знижується на 58–78 % відносно інших традиційних видів палива, до того ж негативного впливу такого палива на посівні та врожайні властивості насіння не простежується.

Ключові слова: качани кукурудзи, камерна сушарка, енергоощадне сушіння, види палива, техніко-економічні показники. Зернові культури, Том 2, № 2, 2018, С. 226-231.

УДК 631.364.6                                                                                            https://doi.org/10.31867/2523-4544/0004

М. Я. Кирпа, Ю. С. Базілєва, О. Ю. Лой. Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна 

 Зернові культури. 2018. Т 2. № 1, С. 29–37.

            З'ясовано зміст понять біологічна довговічність і господарська придатність в разі тривалого зберігання насіння зернових культур. Біологічна довговічність – виявлена схожість  в  окремих насінин при тривалому зберіганні партії зерна.  Господарська придатність – тривалість  використання для сівби насіння, схожість якого відповідає вимогамстандарту (кондиційна схожість 92 % і вище) –  залежить від таких факторів, як вологість зерна, температурний режим і спосіб  зберігання (відкритий, герметичний).  Виявлено, що насіння не втрачає кондиційної схожості протягом 4–5 років і більше за вологості 9–12 %, температури 3–10 ^оС і герметичного зберігання. Встановлено, що перед сівбою насіння доцільно протруювати.

            Виявлено, що в разі зберігання насіння при зниженій температурі термін його пророщування для  визначення схожості необхідно подовжувати до 10 діб замість 7 діб, як  рекомендовано чинним методом державного стандарту.

            Ключові слова:насіння зернових культур, тривалість зберігання, біологічна довговічність, господарська придатність, фактори довговічності.

УДК 633.15:632.9546                                                                                https://doi.org/10.31867/2523-4544/0005

 С. С. Кравець, А. В. Алдошин,  Н. О. Ляшенко,  М. М. Бернацький. Зернові культури. 2018. Т 2. № 1. С. 38–43.

Державна установа Інститут зернових культур НААН, вул. Володимира Вернадського, 14, м. Дніпро, 49027, Україна

          Вплив гербіциду пропоніт на рослини вивчали на зареєстрованих і перспективних батьківських компонентах гібридів кукурудзи різних підвидів: кремениста (Zea mays indurate Sturt.), зубовидна (Zea mays indentata Sturt.), кременисто-зубовидна (Zea mays semidentata Kulesh.), цукрова (Zea mays saccharata Koern.). Всього вивчалося 43 батьківських компонента, з яких 35 самозапилені лінії і 8 гібридів. Згідно з рекомендаціями виробника, ґрунтовий гербіцид пропоніт застосовували шляхом допосівного обприскування ґрунтумаксимальною (3,0 л/га) і мінімальною (2,0 л/га) дозами. Встановлено, що максимальна доза цього препарату (3,0 л/га) більш негативно впливає на схожість насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи порівняно з мінімальною (2,0 л/га). Відмічена специфічна реакція насіння батьківських компонентів гібридів кукурудзи, різних за генетичною основою, на дози ґрунтового гербіциду пропоніт. Експериментальний матеріал розподілено на три групи за реакцією на контрастні дози гербіциду пропоніт. Визначені конкретні дози препарату, які можливо застосовувати на батьківських компонентах кожної групи.

Ключові слова: батьківський компонент, самозапилена лінія, гібрид, гербіцид пропоніт, доза внесення, польова схожість.

               Встановлено особливості аеродинамічного сепарування однокомпонентних насіннєвих сумішей в режимах їх очищення – сортування – калібрування. Не виявлено достовірного прямолінійного зв’язку між фракціями та схожістю насіння гібридів кукурудзи. Тому сепарувати таке насіння  рекомендовано лише у режимі очищення і видалення легковагих домішок.

Ключові слова: кукурудза,  суміш насіння, фракції, аеродинамічне сепарування, техніко-технологічні ознаки.

  Наведено  результати  тестування  насіння  сорго  різних селекційних установ  та  компаній шляхом його пророщування за різного температурного режиму. Виявлено найбільш холодостійкі гібриди.

Ключові слова: сорго, гібрид, насіння, температура, проростання, схожість.

 Наведено огляд методик визначення еколого-економічної ефективності територіального розміщення виробництва зерна. Описано алгоритм визначення втрат від ерозії грунту.

          Ключові слова: зернові культури, територіальне розміщення, втрати від ерозії грунту, родючість грунту, еколого-економічна ефективність.

Наведені результати аналізу сучасного стану розвитку кукурудзівництва в Дніпропетровській області та визначені основні напрями підвищення ефективності виробництва зерна кукурудзи в умовах переходу на інноваційну модель розвитку АПК.

Ключові слова: кукурудза, гібриди, урожайність, інтенсифікація, виробничі витрати, собівартість, ціна, прибуток, економічна ефективність.

 Наведено історичні відомості про становлення стандартизації у сільському господарстві царської Росії, колишнього СРСР та України. Охарактеризовано особливості діяльності міжнародних організацій з розроблення стандартів (ISO, ICC, FAO/WHO, CEN, ISTA). Викладено матеріали щодо роботи Технічних комітетів по нормуванню якості зерна і зернопродуктів, зокрема новоствореного ТК 170 „Зернові культури та продукти їх переробки”, який сформований на базі Державної установи Інститут сільського господарства степової зони НААН України (м. Дніпропетровськ).

Ключові слова: стандартизація у сільському господарстві, діяльність Технічних комітетів, якість та методи випробовування зерна і зернопродуктів.

Наведені результати аналізу сучасного  стану  зернової галузі в Україні та визначені основні напрями збільшення обсягів виробництва зерна в умовах переходу на інноваційну модель розвитку АПК.

Ключові слова: зернові культури, інтенсифікація, інновація, технології, структура посівів, сорти і гібриди, собівартість, прибуток, ціна, ефективність.